Проблема не в землі, а в підході до неї
Зниження прибутковості землеробства і потреба у захисті ґрунту вимагають перегляду традиційних методів управління. Враховуючи екологічні та економічні аспекти, обговорення ролі традиційних, зберігаючих і безплугових методів стає актуальним.
- Україна з її чорноземом природно пристосована для вирощування високих урожаїв пшениці, ячменю, кукурудзи та сої, - говорить Кейс Хузінха, генеральний директор ТОВ «Кищинці» в Черкаській області. - Єдине, чого не вистачає, - використання сучасних ефективних технологій. Якщо знайти правильний підхід до земельного ресурсу, раціонально його використовувати і не тільки брати все від землі, але й повертати їй хоча б частку використаного, вона обов’язково віддячить. Бо її можливості та ресурси не безмежні й в одну мить можуть закінчитися. Куди б ми не їздили за кордоном, всюди використовують нульову технологію, яка дозволяє зменшити ресурси і поступово відновлювати родючість ґрунту. В ТОВ «Кищинці» 60% посівних площ обро***ємо за технологією No-till, 40% – Mini-till. Завдяки інноваційній технології ми змогли підвищити врожайність. В минулому році ми зібрали 80 ц пшениці з одного гектара, 50 ц/га ячменю, 80 ц/га кукурудзи.
Панацея від ущільнення
Системи зі скороченим ґрунтообробітком стають прийнятними не тільки через агрономічні, але й через екологічні причини. Мало того, що оранка – це затратний процес, то ще й робота плугом в полі призводить до ерозії ґрунту.
Нині перед сучасним сільським господарством дійсно постала проблема ущільнення ґрунту, викликана великою кількістю переміщень техніки по полю. До того ж, ця проблема стосується як прихильників традиційної технології, так і ресурсозберігаючої.
Проте, за кожною технологією стоїть свій характер і причини появи ущільнення ґрунту, та, відповідно, різні підходи до вирішення проблеми.
За даними досліджень, проведених Німецьким інститутом сільськогосподарського проектування, інтенсивність традиційного ґрунтообробітку характеризується великими енергозатратами, високою енергоємністю та споживанням палива, а також великими трудозатратами (год./га) та інвестиціями в обладнання. Щоб обробити землю, необхідно облущити стерню, зорати, вирівняти поверхню ґрунту після роботи плуга, потім посіяти, заборонувати, прикоткувати (для кращого контакту насіння з ґрунтом) і обробити міжряддя. Пораxxxте самі, скільки вам потрібно працівників, грошей на обслуговування такої кількості техніки та часу на виконання всіх цих операцій. Якщо ж подумати і прийняти рішення в бік переходу на ресурсозберігаючу технологію, ваші витрати при розумному управлінні посівним процесом зменшаться в рази. Порівняйте: при прямому посіві вам необхідні тільки трактор, посівний комплекс та обприскувач. Як бачимо, зменшується кількість використовуваної техніки, відповідно, зменшується кількість технологічних операцій і проходів техніки по полю.
І один у полі воїн
Тож, насамперед, варто попрацювати над оптимізацією парку техніки, змінити застарілий металобрухт на техніку, яка дозволить економити ресурси та піклуватися про майбутнє землі. Тобто якісна ресурсозберігаюча техніка є суттєвим доповненням до технології, невід’ємною ланкою у її ланцюгу. І вже непрестижно мати в своєму автопарку безліч одиниць сільгосптехніки. Це не є показником статусу, це свідчить про нераціональність використання ресурсів: персоналу, грошей та часу.
Наприклад, Кейс Хузінха родом з Голландії, здобував досвід в Америці, Аргентині, Австралії, Канаді. Там землероби вже давно вирішили, що плугам на полях не місце. Земля потребує дбайливого ставлення до себе. Тому голландський фермер з часів створення власного господарства вирішив, що для успішного і перспективного формування свого сільгоспбізнесу необхідно оптимізувати витрати і спрямувати всі засоби на підвищення урожайності та прибутку. Тобто плуг аж ніяк не вписувався в реалізацію цих установок.
- Спочатку в нас на 1800 га працювала вузькозахватна сівалка німецької фірми «Horsch»,– ділиться досвідом Кейс Хузінха. - Проте не в нашому стилі та й інтересах стояти на місці. Ми прагнемо розвитку, схвалюємо постійний прогрес, тому розширюємо площі наших полів. З часом ми продали 6-метрову сівалку і навесні 2005 року купили посівний комплекс ATD-18.35, а восени того ж року придбали культиватор FG-12.30. Чому саме посівний комплекс «Horsch-Агро-Союз»? Тому що для нас важлива була ширина захвату (18 м), яка допомагає обро***ти велику площу за короткий час, знижує виробничі затрати і зменшує навантаження на ґрунт. Вирішальним став той факт, що вона виконує одночасно три функції: сіє, вносить мінеральні добрива та прикотковує посів за допомогою спеціальних пневматичних коліс, які не ущільнюють ґрунт.
Віктор Луценко, гендиректор ТОВ «АгроБогуславщина», Київська область:
- В 2001 році ми взяли в обробіток землю площею 3000 га, і коли розширили до 8000 га, виникла проблема: як посіяти далеко немаленьку площу, щоб виробничі та трудові затрати не потребували великого внеску. Крім того, в нашу сівозміну включені різні культури: ячмінь, озима пшениця, горох, зернова кукурудза, соняшник, озимий ріпак. Для нас однозначним вирішенням проблеми було придбання у 2007 році 9-метрового посівного комплексу «Horsch-Агро-Союз» з висівним органом, обладнаним змінними котушками для різних видів насіння. Торік посівним комплексом ми засіяли 2000 га озимої пшениці та 1270 га озимого ріпаку. Посівний комплекс допоміг вкластися в агрономічні строки: якщо традиційною технікою раніше ми сіяли за місяць, зараз сіємо за 10-12 днів цілодобово з продуктивністю 200 га/добу. До того ж сьогодні в селі зменшується кількість людей, а перехід на інноваційну технологію та використання нової техніки, більш продуктивної й ресурсозберігаючої, допоможе зменшити кількість робочого персоналу та економити енергоресурси.
Кейс Хузінха теж при покупці техніки враховує економічну вигоду:
- З сівалкою «Horsch-Агро-Союз» значно скорочуються затрати, тому що можна сіяти напряму, без попереднього обробітку ґрунту. А якщо земля вирівняна, зменшується кількість використаного дизпалива на гектар. Раніше при традиційній обробці необхідно було витратити до 50 л на 1 га. Крім того, в той час, як в сусідніх господарствах сіють по традиційній технології по 30-40 га/добу, ми сіємо 200-300 га/добу. До того ж за весь час роботи сівалка жодного разу не підвела. Отже, вам судити, чи є різниця. Цифри говорять самі за себе.
Попередити легше, ніж лікувати
Технологію змінили, парк техніки скоротили, затрати оптимізували. І нам легше, і землі неважко. Тепер необхідно бути обережними, щоб не ущільнити ґрунт і при системі ресурсозбереження. Існує кілька факторів, які змінюють рух по поверхні полів, які обро***ються за допомогою інноваційної технології, у порівнянні з полями, де використовується механічна обробка землі. З часом вміст органічної речовини в поверхневому шарі ґрунту збільшиться при системі нульового обробітку. Ґрунти з високим вмістом органічної речовини не можуть ущільнюватися так легко, як ґрунти з її низьким вмістом. Окрім того, поверхня, вкрита пожнивними рештками, менше піддається ущільненню, адже шар мульчі слугує амортизатором і зменшує навантаження на ґрунт. До того ж, можна скоротити рух техніки в умовах вологості, нижчих за оптимальні, використовуючи при цьому низький тиск в шинах і скорочуючи навантаження на вісь як мінімум нижче 10 т.
Використання нульової технології та відповідної ресурсозберігаючої техніки забезпечує високу стабільність структури ґрунту, яка буде менш чутлива до ущільнення, викликаного транспортним рухом по полям, менш піддаватися кіркоутворенню та ерозії та матиме підвищений рівень біологічної активності.
Анна КАПЛУН