- Два врожаї на одному полі
- Розв’язує проблему кормового білка
- Для Полісся і Західного регіону
- Сортові ресурси сої
- Стан та перспективи виробництва сої в Україні
Розміщення посівів сої в Україні
Виробництво сої являє собою важливу складову світової економіки: з її урожаєм у продовольчі ресурси надійшло 100 млн. т соєвого білка, вироблено 43 млн. т соєвої олії, 183 млн. т соєвого шроту. Її посівами засвоюється 20 млн. т біологічного азоту. За рахунок неї у світову економіку надійшло більше $128 млрд. на рік.
В Україні спостерігається значне підвищення інтересу до сої. У зв’язку з розвитком ринкових відносин і потеплінням клімату, 25 областей розширили соєве поле. Україна посіла перше місце в Європі за виробництвом сої, має значні перспективи розширення її посівів. За 2001-2012 рр. в Україні посіви сої стабільно зростали: з 73 тис. га до 1,4 млн. га, у тому числі на Поліссі – з 580 га до 163 тис. га, в Лісостепу – з 33,5 тис. га до 906 тис. га, Степу – з 39 тис. га до 342 тис. гектарів. За прогнозами, до 2017 р. посіви сої збільшаться до 2 млн. гектарів.
Рис. 1. Динаміка площ сої в Україні
Економічна сутність великого попиту на сою полягає в тому, що вона за один вегетаційний період синтезує два урожаї білка і жиру (з 1 т сої одержують 700 кг соєвого шроту, що містить 44-48% білка, і 190 кг соєвої олії). За рахунок реалізації соєвої олії практично окупаються прямі витрати на вирощування сої, а соєвий шрот залишається найдешевшим білковим кормовим інгредієнтом.
Соя адаптована до нових для неї ґрунтово-кліматичних умов, виведені високоврожайні українські сорти, розроблена і освоюється адаптивна сортова технологія її вирощування.
В Україні сформовано соєвий пояс, де тепер розміщено основні посіви сої: в зоні Лісостепу – 64,2%, найбільше – в Полтавській, Київській, Вінницькій, Черкаській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях. В зоні Степу розміщено 24,2% її посівів, а саме - в Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій областях та АР Крим. На Поліссі та в Західному регіоні розміщено 11,6% посівів, зокрема в Житомирській, Чернігівській, Рівненській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській областях.
Діаграма 2. Розміщення посівів сої в Україні
Соя може сформувати високий і стабільний урожай там, де добре росте кукурудза на зерно. Ці культури мають близькі вимоги до умов вирощування – родючості ґрунту, гідротермічного режиму. Там, де вже вирощують по 80-120 ц/га зерна кукурудзи, можна одержувати урожай сої 28-30 ц/га і більше. Фактична ж урожайність сої в 2012 р. склала 17 ц/га. Потенціал урожайності сортів сої вітчизняної селекції становить 38-50 ц/га, а використовується лише на 35-45%. Для повнішого використання продуктивного потенціалу сої важливе значення має розміщення її за ґрунтово-кліматичними зонами та в сівозміні, добір сортів, освоєння новітньої технології вирощування.
Розміщують посіви на родючих землях, з близькою до нейтральної кислотністю ґрунтового розчину, в умовах із достатніми для неї вологозабезпеченістю, тепловим режимом і 
тривалістю вегетаційного періоду. Не культивують у прохолодних регіонах, із кислими ґрунтами, сильно еродованими, в посушливих і гостро посушливих регіонах із солонцями.
Краще сою розміщувати в короткоротаційних сівозмінах «соя – кукурудза», «соя – озима пшениця». У багатопільних сівозмінах вона - один із найкращих попередників для зернових і зернофуражних культур. Не можна розміщувати сою після бобових культур, висівати на сусідніх з ними полях через наявність спільних шкідників.
У свою чергу, соя є хорошим попередником для кукурудзи на зерно, пшениці озимої, ячменю озимого, ячменю ярого, бо залишає після себе у ґрунті азоту - 65-90 кг/га, фосфору – 25-38, калію – 28-40 кг/га, значно покращує структуру і родючість ґрунту. Соя відкриває великі перспективи у нарощуванні виробництва зерна. Тому її сповна використовують такі країни як США, Бразилія, Аргентина, Канада та інші.
Спеціалізація на вирощуванні сої досить великого землеробського регіону зі сприятливими для неї умовами, як і концентрація тут її посівів, разом із освоєнням сортової технології сприятимуть підвищенню ефективності виробництва цієї культури. А концентрація посівів на великих площах забезпечить високу економічну ефективність її виробництва.
Максим ПОБЕРЕЖНИЙ
Інститут кормів і сільського господарства Поділля, м. Вінниця
