Соя - головна зернова бобова культура світового землеробства в ХХІ столітті – перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. За останні 50 років її виробництво у світі зросло з 26,9 млн. т до 263 млн. т, тобто у 9,8 разів, при зростанні чисельності населення в 2,2 рази.
За обсягами виробництва вона посідає четверте місце в світі після кукурудзи, пшениці й рису. У світових ресурсах рослинного білка соєвий складає 1/5 частину. Добре розвинені посіви сої біологічно фіксують 155-198 кг/га азоту. За рахунок цього соя на 65-80% задовольняє свою потребу в азоті. Таким чином, у світових ресурсах біологічно фіксованого азоту всіма зерновими бобовими культурами частка сої складає понад 19 млн. т, тобто 70%. У США при вирощуванні сої одержують близько 6 млн. т біологічного азоту, Бразилії – 4,5, Аргентині – 2,4 млн. т, Україні – 130 тис. т, Канаді – 280, Росії – 70 тис. тонн. Це рівноцінно роботі потужних заводів по виробництву азотних добрив. В американському штаті Міссурі в 2008 р. фермер Кіп Кулерс встановив світовий рекорд урожайності цієї культури – 108 ц/га. В 2010 р. вчені США та Японії розшифрували геном сої, чим відкрили нові перспективи в селекції цієї культури. Існує потужний її генофонд – один з найбільших серед сільськогосподарських культур, що підтримується в 91 країні. Обсяги світової торгівлі цією культурою зростають високими темпами і тепер складають понад 100 млн. т, наближаючись до обсягів торгівлі пшеницею. У наступному десятиріччі світове виробництво сої за прогнозами збільшиться на 70-80 млн. тонн.
В Україні інтерес до сої зростає в усіх ґрунтово-кліматичних зонах: розширюється соєве поле, вона повноправно включається в сівозміни основних землеробських регіонів. Тепер наша країна за обсягами виробництва сої посідає перше місце в Європі, восьме – у світі, має найкращі перспективи для нарощування виробництва і формування значних експортних її ресурсів. Як біологічний азотфіксатор, соя - один з найкращих попередників у сівозміні, бо стабілізує зростання виробництва зерна і зміцнює економіку господарств. За даними Інституту кормів і сільського господарства Поділля, найефективніші короткоротаційні сівозміни - соя - кукурудза, соя - озима пшениця, соя – ячмінь. Тепер сою вирощують у 25 областях, а протягом 2001-20011 рр. її посіви збільшено з 73 тис. га до 1122 тис. га, або в 15,4 рази, урожайність зросла з 10,3 до 20,5 ц/г, тобто вдвічі.
В 2011 р. в Україні вперше вироблено 2,3 млн. т сої, зокрема, в Полтавській області – 322 тис. т, Херсонській – 288, Київській – 238, Кіровоградській – 233, Вінницькій – 213, Хмельницькій – 201,Черкаській – 169, Чернівецькій – 90, Харківській – 80, Сумській – 83, Житомирській – 70 тис. тонн. Всі області цього року збільшили виробництво цієї культури.
До соєвого поясу входить зона Лісостепу, яка включає 9 адміністративних областей (Вінницьку, Київську, Полтавську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Хмельницьку, Черкаську і Чернівецьку) та райони з близькими до лісостепових умов зони північного і південно-західного Степу (Кіровоградська, Дніпропетровська, Миколаївська і Одеська області), лісостепові райони Полісся (Житомирська, Чернігівська, Рівненська і Волинська), а також зрошувані землі півдня України (Херсонська, Дніпропетровська, Миколаївська, Запорізька області). Це велика територія з придатними для вирощування сої ґрунтами, тепловими, світловими і водними ресурсами, тривалістю вегетаційного періоду. 2011 року в зоні Лісостепу було розміщено 64,5% посівів сої, в Степу - 25,1%, на Поліссі – 10,4%.
У соєвому поясі активно працюють вчені Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН; разом із співвиконавцями, застосовуючи сучасні методи селекції, вони створили і занесли до Державного реєстру сортів рослин України 28 сортів сої, придатних для поширення в нашій державі. Серед новостворених – Агат, Артеміда, Анатоліївка, Валюта, Вежа, Вінні, Говерла, Діона, Золотиста, Кивін, Княжна, Краса Поділля, Монада, Оксана, Омега вінницька, Оксана, Оріана, Подільська 1, Подолянка, Подільська 416, Прикарпатська 81, Прикарпатська 96, Смолянка, Феміда, Хуторяночка, Чернятка, Ювілейна. Тут понад 25 років поспіль відбуваються міжнародні й всеукраїнські конференці по сої, симпозіуми, семінари, дні соєвого поля. Навчають кадри в аспірантурі й докторантурі по селекції, технології вирощування, переробці та використанню сої; проводяться мастер-класи для практиків. Щоб перейняти досвід вінницьких учених, сюди звідусіль приїжджають фахівці. Переробка і використання цієї культури на кормові та харчові цілі, підготовка науковців вищої кваліфікації цього профілю - усе це приваблює справжніх господарів.
Анатолій БАБИЧ,
д. с.-г. н., професор, академік НААНУ, завідувач відділу селекції і насінництва сої і зернобобових культур Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця