Для Полісся і Західного регіону

11 May, Розділ Рослинництво, переглядів 9 560

У Поліссі та Західному регіоні соя є новою культурою. Ще в 2001 р. тут її висівали на невеликих площах лише в Чернігівській, Житомирській, Львівській областях. За останні 10 років посіви культури розширили всі області цього регіону, крім Закарпаття (через обмеженість земельних ресурсів). За площею посіву лідирують Житомирщина (38,8 тис. га), Чернігівщина (26,5 тис. га) і Рівненщина (23,7 тис. га).

Урожайність сої у Житомирській області склала 18,2 ц/га, Волинській – 19,6, Чернігівській – 17,5, Івано-Франківській – 15,3 ц/га тощо. На Поліссі вперше вироблено 187 тис. т сої, а її урожайність торік зросла на 1,7 ц/га порівняно з 2010 р., незважаючи на нехарактерну для регіону сильну літньо-осінню засуху (не було на Поліссі ціле століття!). Тепер саме тут прогнозується збільшення виробництва цієї цінної білково-олійної і найбільш прибуткової культури.

Селекціонери Інституту землеробства НААН, Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН для Полісся і Західного регіону створили нове покоління ультраскоростиглих і скоростиглих сортів сої з коротким вегетаційним періодом. Сорти не генетично модифіковані, за урожайністю (33-49 ц/га) і вмістом білка (38-40%) не поступаються іноземним сортам, краще адаптовані до поліських умов.

На Поліссі і Західному регіоні за 2001-2011 рр. посіви культури зросли з 580 га до 116,9 тис. га (у 201 раз!), в врожайність – з 8,6 до 16 ц/га (у 1,9 рази), виробництво – з 500 т до 187,4 тис. т (у 374,8 рази!). Жодна інша сільгоспкультура не мала таких високих темпів росту в цьому регіоні, як соя. Тепер вона належить до провідних культур українського Полісся і Західного регіону, маючи блискучі перспективи подальшого нарощування її виробництва.

Регіон має надзвичайно строкатий і мозаїчний ґрунтовий покрив, де домінуюче положення займають дерново-підзолисті ґрунти, родючість яких лімітується підвищеною кислотністю. В умовах інтенсивного землеробства при високому навантаженні добривами, особливо азотними, які помітно підкислюють ґрунт, при вирощуванні сої, для якої оптимальне значення рН 6,5-7,0, проводять вапнування не лише дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтів, а й чорноземів опідзолених і чорноземів вилугованих, тобто ареал вапнування ґрунтів поширюється в лісостепові райони Полісся і західні області.

За багаторічними даними стаціонарного досліду Інституту кормів і сільського господарства Поділля, при виробництві сої найефективнішими є короткоротаційні сівозміни «соя - кукурудза», «соя - озима пшениця», «соя – ячмінь». У короткоротаційній сівозміні урожайність сої 31-35 ц/га, кукурудзи – 78-100 ц/га і більше. Завдяки високій ефективності її бобово-ризобійної системи соя на 60-80% забезпечує потребу в азоті, є продуцентами найдешевшого рослинного білка. Якщо під озимий ріпак, за рекомендацією німецьких фірм, тут треба вносити 180 кг/га азоту, то сама соя при високому врожаї (30 ц/га) біологічно фіксує (183 кг/га) таку його кількість, після себе залишаючи в ґрунті значну частину біологічно фіксованого азоту, активізуючи сівозмінний фактор. Соя є кращим попередником для зернових, підвищує продуктивність сівозміни в цілому.

Для Полісся і Західного регіону Для згадуваного регіону Держреєстр сортів рослин включає великий арсенал сортів сої. До нього на 2012 р. занесені нові сорти і тепер для поширення тут придатні такі сорти:

- ультраскоростиглі – Аннушка, Анастасія, Валлас, Єлена, Знахідка, Княжна, Ксеня, Кубань, Легенда, Лариса, Либідь, Меркур, Танаіс, Кубань, Устя, Фея, Фортуна, Хорол, Хуторяночка, Чемпіон;

- ранньостиглі – Аполон, Анжеліка, Бояна, Десна, Діона, Київська 98, Коннор, Лара, Мальвіна, Мрія, Протеїнка, ПСВ 008, Святкова, Седмиця, Смолянка, Спонсор, Сузір’я, Фаетон, Черемош, Ювілейна, Юг-30;

- середньоранньостиглі – Антарес, Валлас, Вільшанка, Васильківська, Версія, Вілана, Горлиця, Ельдорадо, Золотиста, Київська 27, Корсак, Медісон, Особлива, Равніца, Смуглянка, Стратегія, Супра, Ятрань;

- середньостиглі – Вінничанка, Маша, Подолянка.

За результатами післяреєстраційного вивчення Вінницького облцентру експертизи сортів рослин в 2011 р. урожайність 9 сортів сої селекції Інституту кормів і сільського господарства Поділля, які занесені в Реєстр сортів рослин, становила: сорту Діона – 34 ц/га, Феміда – 37, КиВін – 38, Артеміда – 39, Золотиста – 39, Омега вінницька – 40, Монада – 44, Хуторяночка – 46, Смолянка – 49 ц/га. Середня урожайність цих сортів склала 40,7 ц/га і є найвищою в Євразії. Завезені сюди іноземні сорти сої не дозрівали до перших осінніх морозів, мали високу вологість насіння восени, уражалися хворобами, дали меншу урожайність, часто викликали розчарування виробників.

При розширенні посівів сої в умовах Полісся і Західного регіону перевагу слід надавати ультраскоростиглим і скоростиглим сортам сої, у лісостепових районах – ранньостиглим і середньоранньостиглим. У структурі посівів соєсіючого Полісся соя повинна займати 15-18% і більше.

Щоб одержати високий урожай і віддачу від сої, необхідно виділити для неї кращі за родючістю поля, висіяти високопродуктивні сорти нового покоління, використати лише якісне насіння, освоїти адаптивну сортову технологію її вирощування. Оптимальний строк посіву сої наступає при прогріванні ґрунту до 12-14^ºС. Цього року сою доцільно використати як кращу страхову культуру для пересіву загиблих озимих зернових і озимого ріпаку.

Розвиток виробництва сої в Поліссі й Західному регіоні означатиме вихід на реальний шлях підвищення родючості ґрунту, розв’язання проблеми білка, зміцнення економіки господарств, по якому йдуть головні виробники і експортери продовольства.

Анатолій БАБИЧ,

д. с.-г. н., проф., академік НААН України,

завідувач відділу селекції і насінництва сої і зернобобових культур

Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН,

м. Вінниця