Аграрний тиждень. Україна
» » Сорти ячменю ярого для Лісостепу країни
» » Сорти ячменю ярого для Лісостепу країни

    Сорти ячменю ярого для Лісостепу країни


    Початок статті читайте, будь ласка, в №5-6.

     

    Щоб знати адаптивний потенціал ячменю ярого в умовах центральної частини правобережного Лісостепу України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН (МІП) щороку оцінює близько 100 внесених до Держреєстру та перспективних сортів селекції різних установ України та зарубіжжя.

    Так, у 2009-2012 рр. досліджували рівень врожайності та норму реакції генотипу на зміну умов вирощування 36 сортів ячменю ярого (Реєстр на 2012 р.). Погодні умови за гідротермічними показниками за період досліджень не були оптимальними для вирощування цього ячменю, а 2009-2011 рр. виявились особливо жорсткими за лімітом вологи та нерівномірністю опадів у період вегетації.

    Однак навіть за цих умов ряд сортів: Хадар, Юкатан, Водограй, Геліос, Здобуток, Псьол, Сонцедар, Еней, Командор, Авгій та Beatrix забезпечили середню врожайність за чотири роки у межах 47,7-43,1 ц/га. Вищу врожайність у відносно більш сприятливому 2012 р. (62,2-55,9 ц/га) відмічено у сортів: Парнас, Юкатан, Хадар, Псьол, Сонцедар, Авгій, Геліос, Командор, Здобуток, Лофант, Водограй, Beatrix, Kangoo, Malz, Balans та Sebastian.

    Але для виробництва необхідною є не лише висока врожайність сорту в одному більш сприятливому році, а її відносна стабільність упродовж тривалого часу. Численними дослідженнями встановлено: рівень врожайності й пристосованість до умов середовища перебувають під різним генетичним контролем і є відносно незалежними. Тому середнє значення врожайності не завжди характеризує адаптивний потенціал сорту.

    Розрахунок статистичних параметрів пластичності та стабільності й на їх основі рейтингу адаптивності сорту засвідчив, що більш оптимальним поєднанням урожайності та стабільності у 2009-2012 рр. характеризувались сорти селекції МІП НААН – Хадар, Юкатан, Псьол, Сонцедар та Авгій; Селекційно-генетичного інституту – НЦНС НААН та ЗАТ «Селена» – Командор, Еней, Геліос та Водограй; Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – Здобуток; Вінницької ДСГДС Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН – Вінницький 28, Незабудка та Набат; ТОВ НВА «Степова» – Ростенцій. Ці сорти краще, порівняно з іншими, пристосовані до мінливих погодних умов центральної частини правобережного Лісостепу України.

    Найбільшого поширення в останні роки в умовах Лісостепу України набули: борошниста роса, смугаста, темно-бура, сітчаста плямистості та карликова іржа. При значному розвитку кожна з названих хвороб може призводити до втрати 40% урожаю, а в окремих випадках, особливо при ранньому ураженні плямистостями листя, навіть взагалі до необхідності пересіву площ. Вирощування стійких сортів запобігає не лише прямому недобору врожаю, а й суттєво знижує накопичення інфекції на посівах. При потребі у застосуванні хімічного захисту в боротьбі з хворобами на сортах, що менш уражуються, позитивний ефект досягається при меншій кількості хімічних обробок і знижених нормах витрати пестицидів.

    У епіфітотійні 2010-2012 рр. більшість сортів в умовах правобережного Лісостепу мали значне ураження сітчастою, смугастою та темно-бурою плямистостями, а окремі західноєвропейські сорти були сильно сприйнятливими. Загалом сортів, які були б повністю імунними (9 балів) чи мали високу стійкість (8 балів) одночасно до п’яти названих хвороб, серед досліджених не виявлено. Як правило, сорти з високою стійкістю до однієї чи кількох хвороб характеризувалися сприйнятливістю до інших. Однак виділено низку сортів, що володіли польовою стійкістю до комплексу хвороб на рівні 7 балів – Хадар, Командор, Псьол, Водограй, Юкатан, Геліос, Сонцедар, Парнас, Незабудка та Набат.

    Варто зауважити, що стійкість до хвороб може змінюватись залежно від ґрунтово-кліматичних умов і расового складу збудників. Тому необхідний системний фітосанітарний контроль за посівами ячменю ярого і при необхідності регулювання їх розвитку засобами захисту.

    До того ж не завжди необґрунтоване захоплення іноземними сортами є виправданим. Приміром, якщо умови західної частини Лісостепу України з достатньою кількістю опадів певним чином відповідають їх вимогам по вологозабезпеченості, то у центральних, східних і південних областях з більш континентальним кліматом, особливо в екстремальні роки, спостерігається ліміт вологи, і сорти, створені у комфортніших умовах, більшою мірою потерпають у порівнянні з низкою вітчизняних.

    Це підтверджують результати досліджень у східному Лісостепу України (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН). Однак абсолютно стверджувати про неможливість адаптації до певних регіонів України закордонних сортів несправедливо. Окремі з них непогано зарекомендували себе, перш за все, у зонах із кращим зволоженням. Але у даному випадку мова йде про відповідність адаптивних властивостей конкретного сорту конкретній екологічній ніші. 

    Підсумовуючи відмічаємо, що використовуючи у виробництві сорти, адаптовані до певних екологічних умов, можна відчутно знизити негативний вплив погодних флуктуацій, що сприятиме зростанню та стабілізації виробництва зерна ячменю в Україні. Та це не є підставою нехтувати обов’язковими елементами технології вирощування ячменю ярого: дотриманням сівозмін, якісним обробітком ґрунту, своєчасною сівбою, внесенням добрив на запланований врожай, регулюванням чисельності шкодочинних об’єктів, своєчасним і якісним збиранням урожаю.

    Слід пам’ятати, що сорт рослин – це відкрита біологічна система, яка здатна формувати певний рівень продуктивності лише у взаємодії з умовами навколишнього середовища: ґрунтово-кліматичними факторами та технологічними прийомами. Кожна з цих складових є незамінною і невідповідність навіть однієї з них неминуче призводить до порушення всієї системи, а відтак зниження кількісних і якісних показників кінцевої продукції.

     

    Таблиця 1. Посівні якості насіння сортів ячменю ярого урожаю 2012 року

    (за результатами аналізу Держсільгоспінспекції від 14.01.2013 р.)

    Сорт

    Категорія

    Чистота, %

    Енергія проростання, %

    Схожість, %

    Маса 1000 насінин, г

    Вологість, %

    Хадар

    Добазове

    99,8

    95,0

    96,0

    51,8

    13,1

    Базове

    99,8

    92,0

    96,0

    50,9

    13,3

    Псьол

    Добазове

    99,9

    91,0

    94,0

    46,9

    14,0

    Базове

    99,9

    93,0

    95,0

    47,6

    14,0

    Юкатан

    Добазове

    99,8

    92,0

    95,0

    47,7

    13,5

    Базове

    99,8

    94,0

    95,0

    47,6

    14,0

    Авгій

    Добазове

    99,9

    93,0

    96,0

    47,6

    13,6

    Базове

    99,9

    95,0

    97,0

    48,1

    13,4

    Сонцедар

    Добазове

    99,7

    94,0

    95,0

    41,2

    13,9

    Базове

    99,8

    94,0

    95,0

    41,5

    14,0

    .

      Валентин КОЧМАРСЬКИЙ,

    директор Миронівського інституту пшениці

     ім. В.М. Ремесла НААН,

    кандидат с.-г. наук,

    Володимир ГУДЗЕНКО,

    зав. лабораторією селекції ячменю,

    кандидат с.-г. наук,

    Надія ВАСИЛЕНКО,

    науковий співробітник

     





    Схожі новини
  • Льон-довгунець української селекції
  • Сорти ячменю ярого для лісостепу України
  • Потенціал нових українських сортів і гібридів
  • Виставково-інноваційний центр НААН України
  • ІННОВАЦІЙНІ РОЗРОБКИ НОСІВСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЙНО-ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сорти ячменю ярого для Лісостепу країни


Початок статті читайте, будь ласка, в №5-6.

 

Щоб знати адаптивний потенціал ячменю ярого в умовах центральної частини правобережного Лісостепу України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН (МІП) щороку оцінює близько 100 внесених до Держреєстру та перспективних сортів селекції різних установ України та зарубіжжя.

Так, у 2009-2012 рр. досліджували рівень врожайності та норму реакції генотипу на зміну умов вирощування 36 сортів ячменю ярого (Реєстр на 2012 р.). Погодні умови за гідротермічними показниками за період досліджень не були оптимальними для вирощування цього ячменю, а 2009-2011 рр. виявились особливо жорсткими за лімітом вологи та нерівномірністю опадів у період вегетації.

Однак навіть за цих умов ряд сортів: Хадар, Юкатан, Водограй, Геліос, Здобуток, Псьол, Сонцедар, Еней, Командор, Авгій та Beatrix забезпечили середню врожайність за чотири роки у межах 47,7-43,1 ц/га. Вищу врожайність у відносно більш сприятливому 2012 р. (62,2-55,9 ц/га) відмічено у сортів: Парнас, Юкатан, Хадар, Псьол, Сонцедар, Авгій, Геліос, Командор, Здобуток, Лофант, Водограй, Beatrix, Kangoo, Malz, Balans та Sebastian.

Але для виробництва необхідною є не лише висока врожайність сорту в одному більш сприятливому році, а її відносна стабільність упродовж тривалого часу. Численними дослідженнями встановлено: рівень врожайності й пристосованість до умов середовища перебувають під різним генетичним контролем і є відносно незалежними. Тому середнє значення врожайності не завжди характеризує адаптивний потенціал сорту.

Розрахунок статистичних параметрів пластичності та стабільності й на їх основі рейтингу адаптивності сорту засвідчив, що більш оптимальним поєднанням урожайності та стабільності у 2009-2012 рр. характеризувались сорти селекції МІП НААН – Хадар, Юкатан, Псьол, Сонцедар та Авгій; Селекційно-генетичного інституту – НЦНС НААН та ЗАТ «Селена» – Командор, Еней, Геліос та Водограй; Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – Здобуток; Вінницької ДСГДС Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН – Вінницький 28, Незабудка та Набат; ТОВ НВА «Степова» – Ростенцій. Ці сорти краще, порівняно з іншими, пристосовані до мінливих погодних умов центральної частини правобережного Лісостепу України.

Найбільшого поширення в останні роки в умовах Лісостепу України набули: борошниста роса, смугаста, темно-бура, сітчаста плямистості та карликова іржа. При значному розвитку кожна з названих хвороб може призводити до втрати 40% урожаю, а в окремих випадках, особливо при ранньому ураженні плямистостями листя, навіть взагалі до необхідності пересіву площ. Вирощування стійких сортів запобігає не лише прямому недобору врожаю, а й суттєво знижує накопичення інфекції на посівах. При потребі у застосуванні хімічного захисту в боротьбі з хворобами на сортах, що менш уражуються, позитивний ефект досягається при меншій кількості хімічних обробок і знижених нормах витрати пестицидів.

У епіфітотійні 2010-2012 рр. більшість сортів в умовах правобережного Лісостепу мали значне ураження сітчастою, смугастою та темно-бурою плямистостями, а окремі західноєвропейські сорти були сильно сприйнятливими. Загалом сортів, які були б повністю імунними (9 балів) чи мали високу стійкість (8 балів) одночасно до п’яти названих хвороб, серед досліджених не виявлено. Як правило, сорти з високою стійкістю до однієї чи кількох хвороб характеризувалися сприйнятливістю до інших. Однак виділено низку сортів, що володіли польовою стійкістю до комплексу хвороб на рівні 7 балів – Хадар, Командор, Псьол, Водограй, Юкатан, Геліос, Сонцедар, Парнас, Незабудка та Набат.

Варто зауважити, що стійкість до хвороб може змінюватись залежно від ґрунтово-кліматичних умов і расового складу збудників. Тому необхідний системний фітосанітарний контроль за посівами ячменю ярого і при необхідності регулювання їх розвитку засобами захисту.

До того ж не завжди необґрунтоване захоплення іноземними сортами є виправданим. Приміром, якщо умови західної частини Лісостепу України з достатньою кількістю опадів певним чином відповідають їх вимогам по вологозабезпеченості, то у центральних, східних і південних областях з більш континентальним кліматом, особливо в екстремальні роки, спостерігається ліміт вологи, і сорти, створені у комфортніших умовах, більшою мірою потерпають у порівнянні з низкою вітчизняних.

Це підтверджують результати досліджень у східному Лісостепу України (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН). Однак абсолютно стверджувати про неможливість адаптації до певних регіонів України закордонних сортів несправедливо. Окремі з них непогано зарекомендували себе, перш за все, у зонах із кращим зволоженням. Але у даному випадку мова йде про відповідність адаптивних властивостей конкретного сорту конкретній екологічній ніші. 

Підсумовуючи відмічаємо, що використовуючи у виробництві сорти, адаптовані до певних екологічних умов, можна відчутно знизити негативний вплив погодних флуктуацій, що сприятиме зростанню та стабілізації виробництва зерна ячменю в Україні. Та це не є підставою нехтувати обов’язковими елементами технології вирощування ячменю ярого: дотриманням сівозмін, якісним обробітком ґрунту, своєчасною сівбою, внесенням добрив на запланований врожай, регулюванням чисельності шкодочинних об’єктів, своєчасним і якісним збиранням урожаю.

Слід пам’ятати, що сорт рослин – це відкрита біологічна система, яка здатна формувати певний рівень продуктивності лише у взаємодії з умовами навколишнього середовища: ґрунтово-кліматичними факторами та технологічними прийомами. Кожна з цих складових є незамінною і невідповідність навіть однієї з них неминуче призводить до порушення всієї системи, а відтак зниження кількісних і якісних показників кінцевої продукції.

 

Таблиця 1. Посівні якості насіння сортів ячменю ярого урожаю 2012 року

(за результатами аналізу Держсільгоспінспекції від 14.01.2013 р.)

Сорт

Категорія

Чистота, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Маса 1000 насінин, г

Вологість, %

Хадар

Добазове

99,8

95,0

96,0

51,8

13,1

Базове

99,8

92,0

96,0

50,9

13,3

Псьол

Добазове

99,9

91,0

94,0

46,9

14,0

Базове

99,9

93,0

95,0

47,6

14,0

Юкатан

Добазове

99,8

92,0

95,0

47,7

13,5

Базове

99,8

94,0

95,0

47,6

14,0

Авгій

Добазове

99,9

93,0

96,0

47,6

13,6

Базове

99,9

95,0

97,0

48,1

13,4

Сонцедар

Добазове

99,7

94,0

95,0

41,2

13,9

Базове

99,8

94,0

95,0

41,5

14,0

.

  Валентин КОЧМАРСЬКИЙ,

директор Миронівського інституту пшениці

 ім. В.М. Ремесла НААН,

кандидат с.-г. наук,

Володимир ГУДЗЕНКО,

зав. лабораторією селекції ячменю,

кандидат с.-г. наук,

Надія ВАСИЛЕНКО,

науковий співробітник

 





Схожі новини
  • Льон-довгунець української селекції
  • Сорти ячменю ярого для лісостепу України
  • Потенціал нових українських сортів і гібридів
  • Виставково-інноваційний центр НААН України
  • ІННОВАЦІЙНІ РОЗРОБКИ НОСІВСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЙНО-ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.