Нове для червоноголової капусти

13 May, Розділ Рослинництво, переглядів 4 123

Капуста червоноголова характеризується гарними смаковими якостями, високою врожайністю, тривалий час зберігається у свіжому та переробленому вигляді та є одним із цінних продуктів харчування. Порівняно з білоголовою у капусти червоноголової вміст вітаміну C вдвічі більший, каротину – у чотири. Вітамін С знаходиться у вигляді так званого аскорбігену, який не руйнується при подрібненні, переробці й тривалому зберіганні, його вміст коливається в межах 18,2-61,8 мг на 100 грамів.

Капуста червоноголова містить велику кількість вітамінів, в 100 г продукції: тіамін (В₁) – 0,05 мг, рибофлавін (В₂) – 0,05 мг, пантотенова кислота (В₃), вітамін U – 0,32 мг, піридоксин (В₆) – 0,23 мг, ніацин (нікотинова кислота РР) – 0,4 мг, каротин – 0,2 мг, біотин – 2,9 мг, фолацин (В₉) – 17 мкг, Н – 2,9 мікрограмів. Красиве червоно-фіолетове забарвлення капусті надає речовина ціанідин, що сприяє знешкодженню і виведенню вільних радикалів з організму людини, підсилює біологічну дію аскорбінової кислоти, впливає на регулювання проникливості стінок кров’яних судин, що запобігає їх захворюванню.

Капуста червоноголова вимоглива до вмісту поживних речовин у ґрунті, добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Найкращі ґрунти – чорноземні середньо- та важкосуглинисті, супіщані з глибоким гумусовим шаром, а також ділянки в заплавах річок із підвищеним рівнем родючості. Оптимальною є слабокисла або нейтральна реакція ґрунтового розчину (рН-6,0-6,8).

Для чорноземних ґрунтів лісостепової зони України при вирощуванні капусти червоноголової за інтенсивної технології виробництва рекомендується вносити врозкид восени N_90-120Р_90-120К_60-90. При вирощуванні на заплавних ґрунтах, де рівень ґрунтових вод залягає не глибше 4,0-5,0 м, бажано провести диференційоване внесення добрив: фосфорно-калійні (Р_90-120К_60-90) – восени під оранку, половину азотних (N_45-60) – весною під культивацію, іншу частину азотних – в 2-3 підживлення. Азотні підживлення ефективні лише за використання зрошення. При використанні краплинного зрошення підживлення азотом роблять за допомогою фертигації (внесення добрив з поливною водою); для цього бажано використовувати з азотних добрив аміачну селітру, сульфат амонію. За відсутністю краплинного поливу підживлення азотом включають прикореневе внесення азотних добрив з їх заробкою 1-2 рази (по N_15-20) в фазу 5-6 листків та на початку формування головки капусти.

В якості енергозберігаючого заходу ефективним є локальне внесення добрив: їх розміщують у зоні майбутнього рядка певними стрічками, що дозволяє збільшити концентрацію поживних речовин у кореневмісному шарі ґрунту. За рахунок локалізації внесення добрив можливе зменшення їх дози на 30-50% без втрати врожаю та погіршення якості продукції. Так, використання локально N₄₅Р₄₅К₃₀ забезпечує урожайність капусти червоноголової на рівні урожайності внесення врозкид N₉₀Р₉₀К₆₀ (34,8 т/га).

Найбільш ефективна оптимізація мінерального живлення рослин капусти червоноголової включає і внесення мікроелементів. Нині асортимент комплексних добрив з макро- та мікроелементами є доволі різноманітний. Встановлено, що ефективність позакореневих підживлень такими добривами відмічається тільки на фоні внесення міндобрив. Позакореневі підживлення проводять у 2-3 строки: фаза 5-6 листків, формування розетки листя та на початку формування головки капусти. Проведення позакореневих підживлень в більш пізні строки неефективне. За результатами наших досліджень, підживлення комплексним добривом «Нутрівант плюс олійний» в 3 строки по 2 кг/га забезпечує зростання урожайності капусти на 27% відносно фонового внесення тільки макродобрив за рахунок більш інтенсивного наростання вегетативної маси рослин, посилення фізіологічних процесів (фотосинтезу, дихання, поглинання елементів живлення та води з ґрунту тощо).

Для систем «біологічного землеробства» (вирощування овочевої продукції без синтетичних речовин) оптимізація мінерального живлення рослин базується на використанні органічних добрив і мікробіологічних препаратів. Внесення органіки часто лімітується її нестачею, хоча внесення гною (30-50 т/га) або інших органічних добрив за ефективністю не поступається застосуванню N₉₀Р₉₀К₆₀.

З мікробіологічних препаратів більш вивченим є «Байкал-ЕМ-1У». Система застосування ЕМ-препарату базується на внесенні його до ґрунту (20 л/га за розведення з водою 1:20) за 1-2 тижні до висіву насіння або висадки розсади капусти, обробка насіння (1-10 мл/кг за розведення 1:1000) перед посівом, обробка рослин в три строки в дозі 2 л/га (розведення 1:100). Норми витрати ЕМ-розчину становлять для внесення до ґрунту – 400 л/га, для позакореневих підживлень – 200 л/га. Використання ЕМ-препарату забезпечує відновлення родючості ґрунту, поліпшує схожість насіння, ріст і розвиток рослин, підвищує їх стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, гарантує якість продукції, зменшує хімічне навантаження на агроценоз.

За використання ЕМ-препарату урожайність капусти червоноголової отримують значно меншу (33,5 т/га), ніж за внесення мінеральних добрив, але екологічно чисту з підвищеним вмістом біологічно активних речовин (більш високий вміст аскорбінової кислоти, фолацину, каротину, білку).

В. МИХАЙЛИН,

науковий співробітник лабораторії агрохімії та аналітичних вимірювань

Інституту овочівництва і баштанництва НААН