- Мікробні препарати для сільськогосподарських культур
- Мікробний препарат Діазофіт у технології вирощування зернових культур
- Особливості вирощування ячменю ярого при застосуванні Мікрогуміну
- Мікробіологічний засіб підвищення продуктивності пшениці озимої та ріпаку озимого
- ЕФЕКТИВНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОЖУТЬ БУТИ НЕДОРОГИМИ
Для підвищення врожайності овочевих культур
Чи можливо отримувати високі врожаї овочевих культур, не застосовуючи надмірно мінеральні добрива і хімічні засоби захисту рослин? Так. Про це вже подбали вчені-мікробіологи.
Доцільність застосування мікробних препаратів для підвищення врожайності сільгоспкультур зумовлена різними чинниками. Зокрема, необхідно враховувати, що у прикореневій зоні, так званій ризосфері рослин, інтенсивно розмножуються мікроскопічні бактерії і гриби, де їх чисельність є на порядок вищою у порівнянні з ґрунтом без рослин.
Ґрунтові мікроорганізми можуть бути як корисними, так і шкідливими. Корисні сприяють надходженню біологічного азоту з атмосферного повітря і постачають його рослинам, розчиняють важкодоступні для рослин сполуки фосфору, сприяють інтенсивнішому засвоєнню поживних речовин з ґрунту, продукують рістстимулювальні сполуки (ауксини, гібереліни), обмежують розвиток фітопатогенних організмів. Шкодочинні бактерії та гриби викликають захворювання рослин, можуть пригнічувати їх ріст і розвиток за рахунок продукування фітотоксичних сполук.
Забезпечити рослину необхідними мікроорганізмами, аби вона найбільш повно реалізувала свій потенціал щодо продуктивності – це і є метою застосування мікробних препаратів.
Дослідженнями доведено: при застосуванні біопрепаратів у овочах накопичується менше нітратів у порівнянні із застосуванням міндобрив. Це обумовлено тим, що при бактеризації азотні сполуки залучаються до метаболізму і входять до складу складних органічних сполук. До того ж, така продукція, як правило, містить більше вітамінів. Отже, такі овочі, потрапляючи на наш стіл, є кориснішими, бо у технології їх вирощування застосовували біопрепарати.
Окрема група - препарати для захисту овочевих культур від збудників хвороб і шкідників. Їх перевагою є те, що вони не спричиняють негативного впливу на оточуюче середовище. При застосуванні біопрепаратів виключено накопичення у овочах шкідливих хімічних сполук, які є основою сучасних пестицидів.
В Україні пропонується для використання у агровиробництві понад 20 найменувань біопрепаратів для овочівництва як вітчизняних, так і закордонних розробок. Незабаром на ринок вийдуть нові мікробні препарати, створені в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН.
Біогран – біопрепарат поліфункціональної дії, який виготовляється у гранульованій формі. Підвищує активність азотфіксації, поліпшує фосфорне живлення рослин, стимулює їх ріст і розвиток.
АБТ – бактеріальний препарат, в якому бактерії роду Azotobacter знаходяться у стані спокою – у формі цист. Він має подовжений термін зберігання, а бактерії, потрапляючи в несприятливі умови (наприклад, при посусі), залишаються життєздатними. Біопрепарат має рістстимулювальний ефект, підсилює активність азотфіксації в кореневій зоні рослин, стримує розвиток фітопатогенних грибів і бактерій. Бактеризація овочевих культур сприяє підвищенню урожайності капусти білоголової, цибулі городньої, моркви, помідорів, кабачків та інших культур. Приріст урожайності при цьому складає від 8 до 27% (табл.).
Таблиця
Ефективність бактеризації овочевих культур
|
Культура |
Урожайність, т/га |
Приріст урожайності |
||
|
Без бактеризації |
З бактеризацією |
т/га |
% |
|
|
Капуста білоголова |
21,1 |
25,3 |
4,2 |
20 |
|
Цибуля городня |
19,1 |
24,3 |
5,2 |
27 |
|
Морква |
21,8 |
24,3 |
2,2 |
12 |
|
Помідор |
32,1 |
34,7 |
2,6 |
8 |
|
Кабачок |
26,3 |
30,3 |
4,0 |
15 |
|
|
|
|
Без бактеризації |
З бактеризацією |
|
Рослини цибулі городньої у фазі трьох листків |
|
Отже, використання мікробних препаратів у технологіях вирощування овочів сприяє отриманню додаткової якісної продукції. Особливу увагу на біопрепарати варто звернути агровиробникам, які працюють за принципами органічного землеробства.
Сергій КОЗАР,
кандидат с.-г. наук,
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
