А скільки корова дасть молока?

18 May, Розділ Рослинництво, переглядів 7 624

Освоєння системи цілорічної однотипної годівлі ВРХ вимагає створення стабільної кормової бази на основі консервованих об’ємистих кормів і обмеженого використання зелених кормів у літній період. Це центральний ланцюг у системі годівлі дійного стада при інтенсивній технології.

Тому зелені жнива є дуже відповідальним періодом для заготівлі високоякісних кормів. І необхідно застосовувати такі технології та технологічні прийоми, які б дозволили заготовляти сіно і сінаж з вмістом не менше 9-10 МДж обмінної енергії та 14-15% сирого протеїну для злакових і 17-19% - бобових трав у 1 кг сухої речовини. Тільки в цьому випадку можна отримати високі надої – 6000 і більше кг молока на корову.

Великий вплив на вихід поживних речовин з одиниці площі, якість одержаного сіна та сінажу, їх поживність та продуктивність має фаза розвитку зібраних рослин. По мірі проходження фаз розвитку в зеленій масі помітно знижується вміст протеїну, каротину та збільшується кількість клітковини. Одночасно з цим зменшується вміст жиру і мінеральних речовин. Наприклад, вміст сирого протеїну в сухій речовині люцерни: до бутонізації – 215, бутонізація – 210, початок цвітіння – 180, середина - кінець цвітіння – 175, після цвітіння – 160 г/кг, а вміст клітковини збільшується 185, 250, 290, 345, 385 г/кг СР відповідно.

На вихід поживних речовин великий вплив мають не тільки строки, а й висота скошування рослин. Оптимальна для однорічних трав – 4-6 см, а багаторічних при першому укосі – 5-6 см, при другому – 6-7, для багаторічних трав першого року використання – 9-10 сантиметрів. Трави першого року використання і трави, які будуть використовуватись на насінники, скошують на висоті 7-9 сантиметрів. Це пов’язано, перш за все, з умовами наступного використання травостою, а також із накопиченням поживних речовин. У масі скошеної трави, яка кладеться на високий зріз, інтенсивність проходження повітряних потоків збільшується в кілька разів, відповідно маса сохне швидше та рівномірніше ніж маса, яку скосили на дуже низькому зрізі. При високій стерні робочі органи машин не торкаються землі, відповідно зменшується ймовірність забруднення корму.

Не менш важливою для отримання високої якості корму є інтенсивність пров’ялювання трав після скошування. Швидкий темп сушіння має основне значення для успішного приготування сіна та сінажу, проте рівномірність сушіння також дуже важлива. Наявність будь-яких вологих осередків неминуче призведе до утворення плісняви, а при сінажуванні нерівномірність консервованої маси - до порушення бродильних процесів під час зберігання, з відповідними негативними наслідками при згодовуванні таких кормів. Тому потрібно приділити особливу увагу саме польовому пров’ялюванню трав. Чим менший строк перебування маси в полі, тим менші втрати поживних речовин. При заготівлі сіна слід застосовувати ощадливі технології польового пров’ялювання, використовуючи сучасну техніку (ворушилки, розкидачі та обертачі валків). Підбирати масу потрібно з підвищеною вологістю (22-25%), застосовуючи наступне активне та пасивне вентилювання, утворювати тюки чи рулони відповідної щільності.

Не менш відповідальним є процес заготівлі сінажу, який базується на принципі фізіологічної сухості сировини, що консервується. Ця сухість визначається утримуючою силою колоїдними клітинами рослин води. Тобто, при вологості 85-65% вона складає від 3 до 50 атм., при 50-40% – більше 60 атм., а сила бактерій дорівнює 50-52 атм. Відповідно при наближенні вологості корму до 50% всмоктуюча сила бактерій стає нижче водоутримуючої сили рослин. За таких умов бактеріям недостає вологи і вони не розвиваються. В цьому і полягає консервуючий ефект фізіологічної сухості середовища.

Проте, плісеневі гриби мають всмоктуючу силу в 250 атм. і більше. Відповідно для них фізіологічна сухість середовища не є згубною як для мікробів. Попередити ріст плісені можна тільки видаленням повітря з маси.

Фізіологічна сухість кормової сировини, в першу чергу, пригнічує розвиток гнильних і маслянокислих бактерій. Що стосується молочнокислих, то їхня життєдіяльність не зупиняється навіть при 40% вологості сировини. При консервуванні трави з вмістом сухих речовин більше 30% процес молочнокислого бродіння сильно уповільнюється високим осмотичним тиском у рослинних клітинах. Тож підкислення маси до значення рН, яке пригнічує розвиток маслянокислих бактерій, відбувається протягом тривалого часу. У цьому випадку успіх консервування зеленої маси у значній мірі залежить від неконтрольованих факторів, таких як вміст нітратів і ступінь осіменіння рослин епіфітними молочнокислими бактеріями.

Складніше пригнітити життєдіяльність ентеробактерій. Ці мікроорганізми мають значно більшу стійкість до високого осмотичного тиску в середовищі бродіння, ніж молочнокислі. Створений в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН бактеріально ферментний препарат Літофер забезпечує ціленаправлене гомоферментативне бродіння консервованої маси, що сприяє кращому збереженню поживних речовин та кращій їх перетравності, адже ферментна складова препарату частково руйнує клітковину до моноцукрів, зменшуючи її вміст, а відтак зменшує депресивну її дію.

На збереження високої якості заготовленого корму має великий вплив якісне укриття сировини в сховищі. Найкращий спосіб - вкриття сировини двома плівками (тонкою прозорою та товстою чорно-білою з притисканням захисною сіткою і мішками з піском чи відпрацьованими шинами).

Застосовуючи технології та технологічні прийоми, розроблені в Інституті кормів та сільського господарств Поділля, ви заготовите високоякісні корми під час зелених жнив, які можуть зберігатися тривалий час без суттєвих втрат поживних речовин, та отримуватимете високу продуктивність тварин при їх згодовуванні.

Олександр КУРНАЄВ,

провідний науковий співробітник

Відділу технології виробництва та використання

кормів Інституту кормів та сільського

господарства Поділля, кандидат с.-г. наук

Контакти:

тел.: (0432) 51-92-41; тел./факс: (0432) 46-41-16;

моб. тел.: (050) 160-26-17; e-mail: alek.kurnaev@yandex.ru