Аграрний тиждень. Україна
» » Знайомий незнайомець
» » Знайомий незнайомець

    Знайомий незнайомець


      Його використовували в їжу з давніх часів. У ІІ-І тис. до н.е. рослину було введено в культуру (десь на островах Середземного моря), а до початку н.е. з'явилися її перші коренеплідні форми.   Так, це буряк звичайний. Жителям Київській Русі він став відомим у 10-11 ст., у 16-17 ст. з'явилися його столові та кормові форми. У 18-му з гібридних форм кормового буряка був відібраний цукровий буряк: німецький вчений-хімік Андреас Зиґмунд Маргграф у 1747 році у своїй лабораторії виділив з білого силезського кормового буряка кристали цукру, аналогічного очеретяному, про що і доповів на засіданні Прусської академії наук. altУ 19-20 століттях культура поширилася практично на всі континенти. Столовий буряк (Веta vulgaris horensis L.) є цінним харчовим продуктом, що містить значну кількість цукрів: цукрозу (6-12%), у менших кількостях фруктозу і глюкозу, полісахариди (пектинові речовини і клітковину), органічні кислоти (щавлева, яблучна, лимонна), білки, амінокислоти, бетаїн і бетанін, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, кобальту, фосфору), пігменти (каротиноїди, антоціани). Багатий буряк вітамінами В1 В2, В6, С, Р, РР, пантотеновою і фолієвою кислотами, а за вмістом йоду входить у число овочів, найбільш забезпечених цим елементом. Структура м'якоті залежить насамперед від господарсько-ботанічного сорту буряка й умов вирощування. В одних сортах кільцевість виражена досить різко, в інших - майже непомітна. Темнозабарвлені коренеплоди смачніші, ніж світлозабарвлені. Саме складний комплекс хімічних сполук, що містяться в буряку, дозволяє вважати його цінним лікувально-дієтичним продуктом. Особливо корисно вживати столовий буряк у вигляді салатів, вінегретів, борщів хворим, що страждають ожирінням, при гіпертонічній хворобі, запорах, захворюваннях печінки і нирок. Варений буряк і його відвар мають проносну і сечогінну дію. Бурякові блюда сприяють зміцненню капілярів, зниженню кров'яного тиску і кількості холестерину в крові, поліпшенню жирового обміну, роботи печінки. Пектинові речовини, що містяться в овочі, можуть відігравати роль детоксиканта в шлунково-кишковому тракті, зв'язувати солі важких металів. Буряк - рослина волого- і світлолюбна, досить холодо- і посухостійка. Пристосована до підвищенної засоленості ґрунтів, але вони повинні бути нейтральними і добре заправлені добривами. Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні - в усіх районах замлеробства, окрім Криму. Овоч більш вимогливий до тепла, ніж морква. Оптимальна температура для росту коренеплодів +16-22°С. Вегетаційний період у залежності від сорту складає 60-120 днів. Кожна насінина більшості сортів дає початок кільком паросткам, тому культуру потрібно своєчасно проріджувати. До речі, буряк - високоврожайна овочева культура, яка при застосуванні передових технологій забезпечує сталу врожайність коренеплодів від 600 до 800 ц/гектар. У сівозміні буряк розміщують в одному полі з морквою, особливо в період сходів та інтенсивного формування врожаю (червень - серпень). Нестача вологи в цей період призводить до здерев'яніння коренеплодів, а надлишок її сповільнює ріст і знижує врожайність. Непридатні для вирощування буряка - кислі ґрунти. altПри рН5 і менше сходи з'являються повільно і зріджуються, а рослини дуже погано ростуть. Тому такі ґрунти потрібно вапнувати. Вапно, як і добрива, вносять по 0,5-1 норми за гідролітичною кислотністю під зяблеву оранку або попередник. Високі врожаї столового буряка мають і на окультурених торфовищах, однак смакові якості та лежкість коренеплодів дещо погіршується. Позитивно реагує коренеплод на внесення мікродобрив, особливо борних і марганцевих, а на торфовищах - мідних. Насіння доцільно висівати у два строки: перший раз - відразу після сівби ранніх зернових, вдруге - у першій половині травня. На посівах другого строку сівби майже не утворюється цвітуха, коренеплоди ніжніші і краще зберігаються взимку. Тому врожай перших строків сівби використовують здебільшого в літньо-осінній період, а других - для зберігання. Насіння висівають широкорядним (45-60 см), широкосмуговим (ширина смуги 10-12 см) або стрічковим (20-50 см) способом. Норма висіву багатострокового насіння І класу 12-16 кг/га, однострокового - 8-10 кг/гектар. Глибина загортання 3-4 см. До і після сівби проводять коткування. Ефективне внесення мінеральних добрив у рядки під час сівби (N20, P20, К20). Для знищення бур'янів посіви буряка у фазі 2-4 справжні листки обро***ють гербіцидами, а проти шкідників (бурякової блохи, бурякового довгоносика, бурякової мухи, попелиці, кліщів) посіви обприскують інсектицидами та пестицидами. У такому випадку використовувати буряк столовий на пучкову продукцію забороняється. Збирають буряк до настання заморозків, бо підмерзлі коренеплоди втрачають смакову якість і погано зберігаються. При збиранні їх очищають від гички, сортують на товарні й нетоварні, з яких окремо виділяють дрібні. Товарні коренеплоди затарюють і відправляють на реалізацію або на зберігання, дрібні - зберігаються в овочесховищах або траншеях для вигонки в закритому ґрунті, нетоварні (перерослі, механічно пошкоджені, прив'ялі) згодовують тваринам. Гичку використовують для силосування або згодовують тваринам у свіжому вигляді.                                                                              

    Володимир РОЄНКО
    Продовження знайомства - у наступному номері газети.





    Схожі новини
  • Збирати цукровий буряк заважають дощі
  • Українські аграрії зібрали понад 17,8 млн т цукрового буряку
  • Красуня пыдземелля
  • Красуня підземелля
  • Знайомий незнайомець

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Знайомий незнайомець


  Його використовували в їжу з давніх часів. У ІІ-І тис. до н.е. рослину було введено в культуру (десь на островах Середземного моря), а до початку н.е. з'явилися її перші коренеплідні форми.   Так, це буряк звичайний. Жителям Київській Русі він став відомим у 10-11 ст., у 16-17 ст. з'явилися його столові та кормові форми. У 18-му з гібридних форм кормового буряка був відібраний цукровий буряк: німецький вчений-хімік Андреас Зиґмунд Маргграф у 1747 році у своїй лабораторії виділив з білого силезського кормового буряка кристали цукру, аналогічного очеретяному, про що і доповів на засіданні Прусської академії наук. altУ 19-20 століттях культура поширилася практично на всі континенти. Столовий буряк (Веta vulgaris horensis L.) є цінним харчовим продуктом, що містить значну кількість цукрів: цукрозу (6-12%), у менших кількостях фруктозу і глюкозу, полісахариди (пектинові речовини і клітковину), органічні кислоти (щавлева, яблучна, лимонна), білки, амінокислоти, бетаїн і бетанін, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, кобальту, фосфору), пігменти (каротиноїди, антоціани). Багатий буряк вітамінами В1 В2, В6, С, Р, РР, пантотеновою і фолієвою кислотами, а за вмістом йоду входить у число овочів, найбільш забезпечених цим елементом. Структура м'якоті залежить насамперед від господарсько-ботанічного сорту буряка й умов вирощування. В одних сортах кільцевість виражена досить різко, в інших - майже непомітна. Темнозабарвлені коренеплоди смачніші, ніж світлозабарвлені. Саме складний комплекс хімічних сполук, що містяться в буряку, дозволяє вважати його цінним лікувально-дієтичним продуктом. Особливо корисно вживати столовий буряк у вигляді салатів, вінегретів, борщів хворим, що страждають ожирінням, при гіпертонічній хворобі, запорах, захворюваннях печінки і нирок. Варений буряк і його відвар мають проносну і сечогінну дію. Бурякові блюда сприяють зміцненню капілярів, зниженню кров'яного тиску і кількості холестерину в крові, поліпшенню жирового обміну, роботи печінки. Пектинові речовини, що містяться в овочі, можуть відігравати роль детоксиканта в шлунково-кишковому тракті, зв'язувати солі важких металів. Буряк - рослина волого- і світлолюбна, досить холодо- і посухостійка. Пристосована до підвищенної засоленості ґрунтів, але вони повинні бути нейтральними і добре заправлені добривами. Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні - в усіх районах замлеробства, окрім Криму. Овоч більш вимогливий до тепла, ніж морква. Оптимальна температура для росту коренеплодів +16-22°С. Вегетаційний період у залежності від сорту складає 60-120 днів. Кожна насінина більшості сортів дає початок кільком паросткам, тому культуру потрібно своєчасно проріджувати. До речі, буряк - високоврожайна овочева культура, яка при застосуванні передових технологій забезпечує сталу врожайність коренеплодів від 600 до 800 ц/гектар. У сівозміні буряк розміщують в одному полі з морквою, особливо в період сходів та інтенсивного формування врожаю (червень - серпень). Нестача вологи в цей період призводить до здерев'яніння коренеплодів, а надлишок її сповільнює ріст і знижує врожайність. Непридатні для вирощування буряка - кислі ґрунти. altПри рН5 і менше сходи з'являються повільно і зріджуються, а рослини дуже погано ростуть. Тому такі ґрунти потрібно вапнувати. Вапно, як і добрива, вносять по 0,5-1 норми за гідролітичною кислотністю під зяблеву оранку або попередник. Високі врожаї столового буряка мають і на окультурених торфовищах, однак смакові якості та лежкість коренеплодів дещо погіршується. Позитивно реагує коренеплод на внесення мікродобрив, особливо борних і марганцевих, а на торфовищах - мідних. Насіння доцільно висівати у два строки: перший раз - відразу після сівби ранніх зернових, вдруге - у першій половині травня. На посівах другого строку сівби майже не утворюється цвітуха, коренеплоди ніжніші і краще зберігаються взимку. Тому врожай перших строків сівби використовують здебільшого в літньо-осінній період, а других - для зберігання. Насіння висівають широкорядним (45-60 см), широкосмуговим (ширина смуги 10-12 см) або стрічковим (20-50 см) способом. Норма висіву багатострокового насіння І класу 12-16 кг/га, однострокового - 8-10 кг/гектар. Глибина загортання 3-4 см. До і після сівби проводять коткування. Ефективне внесення мінеральних добрив у рядки під час сівби (N20, P20, К20). Для знищення бур'янів посіви буряка у фазі 2-4 справжні листки обро***ють гербіцидами, а проти шкідників (бурякової блохи, бурякового довгоносика, бурякової мухи, попелиці, кліщів) посіви обприскують інсектицидами та пестицидами. У такому випадку використовувати буряк столовий на пучкову продукцію забороняється. Збирають буряк до настання заморозків, бо підмерзлі коренеплоди втрачають смакову якість і погано зберігаються. При збиранні їх очищають від гички, сортують на товарні й нетоварні, з яких окремо виділяють дрібні. Товарні коренеплоди затарюють і відправляють на реалізацію або на зберігання, дрібні - зберігаються в овочесховищах або траншеях для вигонки в закритому ґрунті, нетоварні (перерослі, механічно пошкоджені, прив'ялі) згодовують тваринам. Гичку використовують для силосування або згодовують тваринам у свіжому вигляді.                                                                              

Володимир РОЄНКО
Продовження знайомства - у наступному номері газети.





Схожі новини
  • Збирати цукровий буряк заважають дощі
  • Українські аграрії зібрали понад 17,8 млн т цукрового буряку
  • Красуня пыдземелля
  • Красуня підземелля
  • Знайомий незнайомець

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.