Круп»яні культури вимагають допомоги

20 February, Розділ Рослинництво, переглядів 6 229

Початок теми читайте, буль ласка, в №4(89) нашої газети.

Дієтичний рис.

Надзвичайно важливе стратегічне значення в харчуванні людей займає рис. Він належить до найдавніших, найпоширеніших у світі високоврожайних культур світового землеробства. Більш ніж для половини населення землі рис є основним продуктом харчування.

До того ж, рисова крупа, завдяки високій поживності і засвоєнню, вважається одним із кращих продуктів для дієтичного харчування.

По-справжньому в Україні рисівництвом почали займатися з 60-х років, коли були побудовані сучасні рисові системи на землях, які в основному не використовувалися через засолення. Після спорудження Крансознам'янської зрошувальної системи Північно-кримського каналу і рисових зрошувальних систем у дельті річки Дунай щорічно збільшувалися площі, зайняті рисовими системами. І вже в 1975 році вони по Україні становили 62,9 тис. га. Найкращі результати в галузі рисівництва було досягнуто в 1986-1990 роках, коли його виро***лося майже по 180 тис. т щорічно при середній врожайності 54 ц/га. Загальний кризовий стан економіки країни після 1990 р. позначився і на цій галузі. Тож з 1991 по 1995 рік середнє виробництво рису в Україні знизилось до 101,4 тис. т, а за наступні 10 років упало до 80 тис.тонн. Проте, реалізація заходів по призупиненню спаду виробництва в сільському господарстві, в т.ч. і в рисівництві, дали змогу в 2002 році призупинити спад виробництва і отримати позитивні результати розвитку галузі. Намітилась тенденція збільшення виробництва культури, адже в 2007 році вироблено близько 108 тис.т рису при середній урожайності 51,1 ц/га. Його валове виробництво в 2008 році очікується на рівні 105,0 тис.т при врожайності 51,8 - 53,0 ц/га. В Реєстрі сортів рослин зареєстровано 12 сортів рису, з них 3 - іноземні, 6 сортів відповідають вимогам цінних за якістю. Всі сорти створені в Інституті рису УААН, в т.ч. і сорт Антей з потенційною врожайністю до 112 ц/га, виходом крупи 70%, високою стійкістю до вилягання.

Умовно круп»яні культури.

Крім гречки, проса і рису виробництво круп здійснюється в значних обсягах із так званих умовно круп'яних культур: ячменю, вівса, пшениці, гороху, кукурудзи, сорго. Виробництво ячмінних круп (перлова та ячна) забезпечено сировиною в достатніх обсягах. Для цього використовують сорти зернового напрямку, які характеризуються масою 1000 зерен 45-55 г і підвищеним вмістом білка 10,5-14,6%. Серед зареєстрованих сортів ярого ячменю 13 сортів відповідають цим вимогам. Кращими з них є сорти Фенікс, Здобуток (ІР), Донецький 12 (Донецький ІАПВ), Прерія, Сталкер (СГІ). (слайд 19).

У селекційній роботі з вівсом основна увага приділяється створенню сортів з високобілковим зерном, придатним для переробки на крупу. З 19 зареєстрованих сортів цієї культури таким вимогам відповідають 9, у т.ч. сорти Ант і Львівський 1 (ІЗТЗР), Синельниківський 68 та Синельниківський 132 (ІЗГ), чеський сорт Абель, російський сорт Скакун. Сорти вітчизняної селекції не в повній мірі задовольняють потреби круп'яної промисловості, адже мають високу плівчастість (більше 27%), стандарт 18%, низький вихід крупи (50%).

Як відомо, пшеничні крупи виготовляються з твердої пшениці (дурум). Основні селекційні роботи зі створення сортів цього виду пшениці зосереджені в Інституті рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, де створено і зареєстровано на 2008 рік 9 сортів ярої твердої пшениці, які відрізняються високою скловидністю (95-98%) і білковістю (13-16%). Для виготовлення високоякісної пшеничної крупи добре себе зарекомендували сорти ярої твердої пшениці, створені в Миронівському інституті пшениці, - Гізель та Ізольда.

Важливе значення для виробництва крупи гороху має створення сортів цієї культури продовольчого типу, з високим вмістом білка, доброю розварюваністю, відповідними смаковими якостями. Серед 43 сортів гороху, зареєстрованих на 2008 рік, 11 відповідають зазначеним якостям. З продовольчих сортів гороху кращими є сорти Царевич, Глянс (ІР), Степовик, Надійний (Луганський ІАПВ), Норд (Полтавська ДАА), німецький сорт Мадонна . Селекціонерами Інституту зернового господарства та Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва в останні роки розпочаті дослідження зі створення спеціальних гібридів кукурудзи харчового напрямку з підвищеним вмістом вітамінів і каротину, які придатні для переробки на крупу. Створено і зареєстровано в Україні, Білорусі та Росії гібрид кременистого типу Кремінь, який має на 7-10% вищий вміст каротину та на 5-8% вищий вихід крупи порівняно зі звичайними гібридами. Крім того, створено 7 гібридів розлусної кукурудзи, з яких розгорнуто первинне насінництво. Два гібриди розлусної кукурудзи створено в Інституті рослинництва ім.В.Я.Юр'єва. Поступово розширюється використання на харчові цілі зернового сорго, зокрема такої порівняно нової культури, як сориз, крупа якого містить 12-14% білка, 4-5% жиру, 3,5-4,2% лізину та має високі смакові якості. Сьогодні зареєстровано 12 сортів соризу, в т.ч. селекції СГІ - 5, Кримського ДАУ - 3, ІЗГ - 3.

Науковими установами та їх дослідними господарствами системи УААН налагоджено виробництво оригінального та елітного насіння нових сортів круп'яних культур. Так, під урожай 2008 року установами Академії було вироблено насіння еліти гречки 900 тонн, проса - 228 тонн, гороху - 1375 тонн, вівса - 1729 тонн. Повністю задовольняються потреби господарств в елітному насінні рису, пшениці, ячменю, сорго, батьківських форм гібридів кременистого типу кукурудзи. За даними Мінагрополітики, торік виробництво оригінального насіння склало: гречки - 100 т, проса - 175 т, рису - 265 т, ячменю - 6693 т, пшениці ярої твердої - 74 т, вівса - 1319 т, гороху - 822 т, соризу - 25 т, що достатньо для забезпечення сортооновлення, відповідно до прийнятих схем насінництва . Науковими установами розроблені й запроваджуються у виробництво зональні ресурсозберігаючі технології вирощування круп'яних культур, які забезпечують одержання врожайності зерна гречки - 16-18 ц/га, проса - 40-45, рису - 80-85, вівса - 30-35, ярого ячменю - 35-40, ярої твердої пшениці - 30-35, гороху - 30-35, кукурудзи - 50-60, соризу - 45-50 ц/га.

Дослідження з розробки технологій круп'яних культур проводяться згідно завдань науково-технічної програми „Зернові культури", головними організаціями-виконавцями якої в Степу є Інститут зернового господарства, в Лісостепу та Поліссі - ННЦ „Інститут землеробства". Співвиконавцями цієї програми є всі регіональні центри наукового забезпечення, які уточнюють (доопрацьовують) розроблені технології відповідно до грунтово-кліматичних умов регіонів.

Гаврилюк М.М.,

академік-секретар Відділення рослинництва УААН

Закінчення - в наступних номерах нашої газети.