Нині виробничі посіви рису розміщені у 112 країнах світу на площі близько 145 млн. га, а річне виробництво рису-сирцю складає понад 445 млн. тонн. Середня світова урожайність зерна рису коливається в межах 3,5-3,8 т/га, однак у деяких країнах (Єгипет, Греція, Іспанія, Південна Корея, Італія, США, Японія, Китай та ін.) цей показник є значно вищим - більше 6,0 т/га.
Наближається до передових держав і Україна. За 2006-2011 рр. середній показник продуктивності посівів рису у нашій державі зріс з 4,5 до 5,8 т/га при валовому зборі понад 170 тис. тонн. Згаданий прогрес став можливим за рахунок підвищення загального рівня культури землеробства, в т.ч. і за рахунок упровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів.
Взагалі рис не є основною продовольчою культурою в нашій державі, але займає важливе місце у раціоні населення. Посівні площі під культурою, відповідно до схем, рекомендованих рисових сівозмін з насиченням рисом від 50 до 62%, можуть складати 33-35 тис. га, що дасть можливість вітчизняним виробникам забезпечити власні потреби України приблизно на 50% (при існуючому рівні врожайності).
Сорт рису Адмірал |
Природно-кліматичні умови зони українського рисівництва - насамперед тривалість, теплозабезпеченість вегетаційного періоду, наявність рисових зрошувальних систем інженерного типу - дають можливість при дотриманні рекомендованої технології отримувати 9,0-10,0 т/га зерна або 5,5-6,0 т/га високоякісної крупи.
Вирощування рису в Україні розпочалося з 1961 року, коли було введено в експлуатацію інженерні системи у зонах Краснознам’янської, Північно-Кримської та Інгулецької зрошувальних систем.
Приблизно цього ж часу (з 1963 р.) створено Дослідну станцію рису (нині – інститут) та розпочато селекційну роботу з культурою. За період існування наукової установи створено понад 30 сортів рису та інших культур, з яких 21 у різні роки був занесений до Держреєстру сортів рослин України. Нині в Україні районовано 14 сортів рису, з яких 10 створено вітчизняними селекціонерами (див. таблицю).
Сучасні сорти рису характеризуються високим потенціалом продуктивності (9,0-10,0 т/га) та якості зерна, відносною пластичністю до неконтрольованих факторів зовнішнього середовища, а також стійкістю до хвороб і шкідників.
Сорт |
Оригінатор |
Рік реєстрації |
Україна-96 |
Інститут рису НААН |
2001 |
Антей |
Інститут рису НААН |
2005 |
Пам’яті Гічкіна |
Інститут рису НААН |
2005 |
Янтарний |
Інститут рису НААН |
2005 |
Агат |
Інститут рису НААН |
2007 |
Престиж |
Інститут рису НААН |
2008 |
Преміум |
Інститут рису НААН |
2009 |
Серпневий |
Інститут рису НААН |
2009 |
Флагман |
Всеросійський НДІ рису |
2009 |
Віконт |
Інститут рису НААН |
2009 |
Вікторія |
Всеросійський НДІ рису |
2009 |
Ренар |
Всеросійський НДІ рису |
2009 |
Гарант |
Всеросійський НДІ рису |
2009 |
Онтаріо |
Інститут рису НААН |
2010 |
Нині сорти рису вітчизняної селекції, за офіційними даними, займають понад 80% посівних площ цієї культури у нашій державі і є більш пристосованими до умов регіону рисівництва, порівняно з російськими, які взагалі мають більш тривалий вегетаційний період. Зокрема, це наглядно продемонстрував 2011 рік, коли дозрівання посівів відбувалося за прохолодної погоди, що суттєво відобразилося як на врожайності, так і на якості зерна рису.
Сучасні сорти рису, створені у нашій державі, характеризуються, насамперед, різною тривалістю вегетаційного періоду. Зокрема, до групи ранньостиглих слід віднести сорти Престиж, Серпневий, Янтарний та Агат. Важливою характеристикою цих сортів рису є короткий вегетаційний період (до 115 діб), що гарантує отримання стабільної врожайності на рівні 6,0-7,0 т/га. І хоча ця група сортів поступається за продуктивністю більш пізньостиглим формам, доцільність їх вирощування полягає у необхідності забезпечити посів озимих культур у рисових чеках у оптимальні строки. Рекомендована відносна частка ранньостиглих сортів у загальній структурі посівів рису у межах окремого господарства повинна становити 25-30%.
Найбільш відомими серед середньостиглих сортів рису є Україна-96, Преміум, Віконт та Онтаріо. Тривалість їх вегетаційного періоду коливається в межах 120-128 діб. Ці сорти рису характеризуються досить високим потенціалом продуктивності (на рівні 9,0-10,0 т/га і більше) та якості зерна (вихід крупи – до 72%) порівняно з ранньостиглими, хоча у більшості випадків чутливі до умов вирощування, особливо температурного режиму в кінці вегетації.
Нині у Державному сортовипробуванні вивчаються два нових сорти рису вітчизняної селекції: ультраскоростиглий сорт Дебют (вегетаційний період близько 100 діб) та високопродуктивний (врожайність понад 10,5 т/га) середньостиглий сорт з подовженим типом зернівки Адмірал.
З 2011 року у традиційний селекційний процес почалося впровадження новітніх методів створення селекційного матеріалу. Зокрема, розпочато роботу з використання явища гетерозису у селекції рису, тобто створення вітчизняних гібридів рису, які за показниками продуктивності будуть перевищувати кращі інбредні сорти на 15-20%.
Крім того, у співпраці з Південним біотехнологічним центром в рослинництві (м. Одеса) вивчається можливість використання для створення вихідного матеріалу рису культури in vitro та ДНК-типування рослинних зразків за окремими генами (у нашому випадку – генами стійкості до пірикуляріозу). Це дасть можливість значно скоротити строки створення нових сортів і підвищити ефективність традиційної селекції.
Фахівці Інституту рису НААН докладають максимум зусиль для прискореного розмноження й впровадження у виробництво нових сортів рису. Тож аграріям радимо пам’ятати, що лише правильне використання всіх наявних сортових ресурсів – запорука отримання високого та стабільного урожаю.
Дмитро ШПАК,
канд. с.-г. наук,
зав. відділу селекції Інституту рису НААН