- Сорти рису вітчизняної селекції займають в Україні понад 80% площ
- Стан та перспективи селекції рису в Україні
- Вітчизняне рисівництво: стан галузі
- Вітчизняне рисівництво: стан галузі
- Міжнародна конференція в Інституті рису УААН
Рисівництво: працюватимемо разом з Єгиптом
Зона рисосіяння у Єгипті зосереджена у дельті Нілу на площі понад 8 млн. гектарів. Верхньої межі продуктивності сортів традиційної селекції було досягнуто в 1987 році.
Хоча в національних масштабах середня врожайність рисових чеків у 2008 склала 9,8 т/га (найвища у світі), випробування показали приріст продуктивності гібридів над сортами в межах 15-20% на незасолених і 20-30% на засолених ґрунтах відповідно. Кращі гібридні комбінації, зокрема, показують врожайність на рівні 12,0-13,0 т/га, що перевищує кращий сорт традиційної селекції на 20-30%.
Зараз для виробництва зерна рису використовують п'ять гібридних комбінацій, створених єгипетськими селекціонерами. Саме ці комбінації за результатами випробування визнано придатними для вирощування у країні. Площа, зайнята гібридами, складає близько 5% від загальної площі посівів рису, однак до 2010 року єгиптяни планують розширити частки гібридних посівів до 20 відсотків. Деякі з гібридів пристосовані до умов засолених ґрунтів, деякі до нормальних, інші - до будь-яких. У виробництві гібридного насіння тут використовують цитоплазматичну чоловічу стерильність, термо- та фотоперіодично чутливу ядерну чоловічу стерильність. Тобто селекційний процес у загальних рисах дещо подібний до вирощування насіння гібридних кукурудзи і соняшнику. Отримані гібриди випробовуються у тест-кросах.
У березні в Єгипті побувала офіційна делегація від України у складі першого віце-президента Української академії аграрних наук Миколи Безуглого, директора Інституту рису УААН Володимира Дудченка та його заступника Раїси Вожегової, завідувача відділу селекції Дмитра Шпака для започаткування наукового співробітництва у створенні й використанні гібридного рису, роботі над його якістю, обміну думками щодо переробки продуктів рисівництва. Українські вчені відвідали Науково-дослідний інститут польових культур (м. Каїр) і Центр якості зерна рису (м. Олександрія).
В останні роки у Єгипті вивченням і виробництвом гібридного насіння займаються 32 кваліфікованих спеціаліста. Ведуться дослідження і оцінка переваг гібридів рису над сортами традиційної селекції. Отже досвід, напрацьований єгипетськими селекціонерами у вирішенні цього завдання, досить значний, що відображається у величинах продуктивності посівів рису у цій країні.
Варто також відзначити, що в Єгипті досить високий рівень зв'язків між наукою та виробництвом. Зокрема, різниця в урожайності у наукових установах і фермерських господарствах в останні десять років скоротилася від 60 до 20% і має тенденцію до подальшого зменшення, що свідчить про досить високий рівень наукового забезпечення виробництва.
Значну увагу у країні пірамід приділяють якості кінцевої продукції рисівництва - крупи. Тут навіть працює Науково-навчальний центр якості зерна рису, де проводяться численні дослідження, пов'язані з визначенням основних параметрів якості - виходу крупи та цілого ядра, кольору та міцності крупи, вологості тощо. В центрі напрацьовують і механізми утилізації побічної продукції рисівництва. Крім того, на базі Центру організовано навчання єгипетських виробників, які вирощують рис, а також представниікв фірм інших африканських країн.
У результаті візиту українських науковців досягнуто домовленості про подальшу співпрацю у напрямках ріисівництва, обміну селекційним матеріалом. Представники наукових установ двох країн підписали договір про науково-технічне співробітництво між Інститутом рису УААН та Дослідним інститутом польових культур Сільськогосподарського дослідницького центру. Також укладено угоду про науково-технічне співробітництво між Українською академією аграрних наук і Сільськогосподарським дослідницьким центром Арабської республіки Єгипет.
У відповідних документах відображено досить широкий спектр спільних проблем українських та єгипетських рисівників у сферах реалізації селекційних програм, обміну селекційним матеріалом, спільних розробок методологічних напрямів селекції і сортовивчення рису, обміну досвідом у галузі гетерозисної селекції рису, запровадження демонстраційних полігонів, обміну досвідом з питань розробки зональних агротехнологій тощо.
Не менш важливим моментом стала домовленість про навчання українських селекціонерів техніці та технології виробництва насіння гібридного рису у Єгипті, який має значний досвід у вирішенні цього завдання.
Вчені УААН отримали цікаву інформацію про роботу єгипетських селекціонерів у напрямках вивчення гетерозисного ефекту у рису та дослідження, пов'язані з ознаками якості зерна й крупи з нього. Тож місток подальшої продуктивної співпраці науковців України і Арабської республіки Єгипет прокладено.
