- До кінця року в розвиток тваринництва на Полтавщині вкладуть 200 млн. грн.
- Микола Присяжнюк: Аграрії намолотили 7 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур
- Соя. Для годівлі золотого тельця?
- Культура з фантастичним потенціалом
- Виробництво та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці
Проблеми та перспективи соєвої галузі
Міжнародний семінар із питань вирощування та переробки сої відбувся в Глобиному Полтавської області на базі НДІ сої. Саме тут - центр виробництва даного продукту на Полтавщині.
Область же у цій справі - попереду всієї України, котра, у свою чергу, утримує першість із вирощування цієї культури в Європі. Тож виходить, що Глобине - європейська зірка соєвиробництва, котру помітили не лише в Європі, а й Канаді та США. Знай наших!
Висловити пошану сої прибули заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, віце-президент УААН Микола Безуглий, заступники голів облдержадміністрацій, науковці, аграрії, які вирощують сою, її переробники - виробники харчових продуктів і кормів для тваринництва, керівники потужних тваринницьких комплексів.
Не знаю жодної іншої культури, яка об'єднувала б навколо себе одразу стільки категорій аграріїв. За темпами росту свого рейтингу популярності, соя на першому місці серед інших. І якщо так триватиме й далі, то за кілька років вона здобуде собі звання королеви полів.
ТОВ «НДІ сої», на базі якого було організовано семінар, - наукова установа й водночас аграрне підприємство, яке спеціалізується на селекції високопродуктивних сортів сої та виробництві насіння цієї культури. Керівник інституту Андрій Пилипченко так пояснює причини успіху. По-перше, соя дуже економічна, кожен гектар її цього року дав понад 1 тис. грн. чистого прибутку. По-друге, дуже цінна як попередник: насичує ґрунт азотом та іншими поживними речовинами. В господарстві щороку збільшували частку сої в структурі посівних площ і довели її до 50%, хоча наука рекомендує не більше 10-ти. Та цей сміливий експеримент себе повністю виправдав, бо дав змогу у кілька разів зменшити хімічне навантаження на землю. По-третє, соя - високобілковий продукт, який має високий попит в харчовій промисловості і є незамінною складовою в раціонах годівлі свиней, ВРХ, птиці. Щороку ринок насіння сої зростає на 10-15%, у такій же мірі розширюються площі посіву культури, відповідно збільшується споживання її кормовиробництвом. Отже, у вітчизняного м'ясного тваринництва з'явилася перспектива, вважає А. Пилипченко.
Заради цього втішного прогнозу варто було їхати до Глобиного. На тлі панічних зойків про близьку катастрофу тваринництва це - ніби промінчик світла у темному царстві. Крім усіх інших достоїнств, соя, виявляється, має ще одне - може бути економічним барометром, який останнім часом став показувати «ясно» для нашого м'ясного тваринництва, зокрема свинарства і птахівництва.
- Якщо хочемо одержувати 700-800-грамові щодобові привіси на відгодівлі тварин, 7-8 тис. кілограмів молока від кожної корови щороку, то маємо довести частку соєвих компонентів у концкормах до 20%, бо соя має високий вміст білків, вітамінів і амінокислот, - рекомендує директор Інституту кормів УААН Василь Петриченко. Якщо ж будемо використовувати лише низькобілкові зернові продукти, то відстанемо від інтенсивних технологій, які давно впроваджені в розвинутих країнах світу. Через це наша тваринницька продукція буде надто дорогою, отже, неконкурентною, застерігає академік.
Віце-президент УААН Микола Безуглий вважає темпи виконання Програми соціально-економічного розвитку села до 2015 в частині відродження тваринництва недостатніми. Галузь залишається відсталою, неповороткою, неефективною. 70% виробництва молока і м'яса зосереджено поки що в особистих селянських господарствах. Витрати кормів на виробництво яловичини, свинини, молока майже вдвічі вищі, ніж у Європі, а прирости і надої на стільки ж нижчі. Генетичний потенціал корів, свиней використовується лише наполовину. Це пояснюється незбалансованими раціонами годівлі, застарілими підходами в організації виробництва. На думку академіка, задля виконання програми, 2015 року виробництво сої має становити 4-6 млн. тонн.
Як же досягти такого результату? Маємо для цього достатню кількість високопродуктивних вітчизняних сортів сої з генетичним потенціалом 30-40 ц/га, сприятливу зону для вирощування площею понад 8 млн. гектарів. Протягом останніх 15-ти років соєвий клин розрісся з нуля до 700 тис. га. Цьогорічний врожай культури має становити близько 1 млн. тонн. Однак розвиткові галузі заважає досить низька культура землеробства.
Соя висівається хтозна яким насінням і не завжди в тих районах, де можна досягти найсприятливішого результату. Через це генетичний потенціал вітчизняних сортів розкривається лише наполовину. Торік середня врожайність становила 15 ц/га, як стверджували учасники семінару. Треба, щоб кожен сорт використовувався лише в тому регіоні, де він «приписаний», радить академік Анатолій Бабич. На Поліссі висівати ранньостиглі, в Лісостепу - середньостиглі, на зрошуваних землях півдня - ранньо- та пізньостиглі сорти. Частку сої у структурі посівів слід довести до 8-10%.
Чому на Полтавщині цього року зібрано найвищий врожай зернових? Бо соєвий клин у цій області найбільший в країні - 110 тис. га (7-8% ріллі). Якщо приклад полтавців наслідуватимуть аграрії інших областей, що належать до так званої „соєвої зони", то будуть і з хлібом, і з соєю, переконаний вчений.
Із 3 тисяч аграріїв, які вирощують сою, лише 500 дотримуються технологічних вимог. Треба навчитися супроводжувати вирощування сої від посіву до збирання, припинити діяльність сумнівних виробників насіння сої, пропонував президент „Української асоціації виробників та переробників сої" Віктор Тимченко. Щоб забезпечити стрімкий розвиток тваринництва, треба виробляти як мінімум 2,5 млн. т соєвого шроту. Європа для потреб тваринництва використовує 41 млн. т шроту, тому їхнє м'ясо дешевше від того, що виробляється в Україні. Соя - рушій тваринництва. Тож площі під цією культурою мають становити 2,5 млн. га, вважає В. Тимченко.
Фермер із села Комарівка Теплицького району Вінницької області, він же місцевий священник, Олексій Дон поділився досвідом органічного методу вирощування сої, тобто без застосування хімії. Найбільша біда дрібних виробників, у яких немає коштів, - бур'яни. Олексій бореться з ними за допомоги змайстрованої власноруч пружинної борони для досходового обробітку, яка знищує 100% бурянів у фазі нитки. Застосування ж гербіцидів і по кишені б'є, і на 5-12 днів пригнічує розвиток рослин, знижує їхню стійкість до хвороб. «Моя соя сягає зросту людини - 1,6 -1,7 м, а врожайність навіть під час засухи становила 20-26 ц/га", - зазначив Олексій Дон.
Заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник запропонував аграріям сформувати структуру посівних площ наступного року таким чином, щоб вона відповідала рекомендаціям міністерства та УААН. Не за горами той час, коли буде ухвалено закон України, який вимагатиме відповідальності за збереження родючості ґрунтів. Вочевидь, будуть запроваджені драконівські штрафи за нехлюйське ставлення до землі. На думку С. Мельника, порушення сівозмін - головна біда тваринництва. Луганська, Донецька Запорізька, Кіровоградська, Дніпропетровська області - лідери за площами соняшнику. Ця культура значно перевищує науково-обґрунтовані показники в структурі посівів. Але врожайність її при цьому мізерна - близько 1 тонни. Якщо структура посівних площ на Полтавщині така, як треба, то й врожайність соняшника тут найвища в Україні. Якщо дотримуватися сівозмін, можна мінімізувати всі ризики, переконаний заступник міністра. До речі, в Україну прибуде група фахівців, яка і перевірить технології експортерів рослинницької продукції на відповідність її європейським стандартам, повідомив Сергій Іванович.
Велика проблема соєвої галузі - безконтрольне вирощування сої з вмістом генетично-модифікованих організмів (ГМО). «Ми вимагаємо від виробників і переробників поставити заслін такій продукції», - наголосив Сергій Мельник.
Організатори семінару закликали учасників досягати глобинського ефекту: чиста високоврожайна соя, чисті корми, чисті продукти харчування. Та чи допоможуть заклики? Може, час запроваджувати кримінальну відповідальність за виробництво низькоякісної агропродукції, в тому числі й такої, що містить ГМО?
Олександр КОЛОМІЄЦЬ
