- Енжіо впевнено і економно захищає посіви
- Шкідники озимих зернових культур та планування захисних заходів
- Можлива загроза сходам озимих
- Хімічний контроль збудників хвороб та чисельності шкідників у посівах зернових
- Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
Шкідники озимих зернових культур та планування захисних заходів
Для максимальної реалізації потенціалу кожної рослини її
треба забезпечити всіма чинниками життя в оптимальній кількості. Світло і тепло- космічні чинники,
а вода, повітря й живлення - земні. Однак це ще не все, що потрібно для повного успіху: важливо також усунути
чинники, які обмежують урожай, тобто бур’яни, хвороби і шкідники.
Щороку шкідники забирають від 10 до 30% урожаю сільськогосподарських культур. Звичайно, така жертва потрібна природі, і її доводиться віддавати, бажано в мінімальному розмірі, бо кожна істота на землі, навіть злісний шкідник, має право жити. Проте в боротьбі за виживання ми повинні максимально безпечно контролювати шкідників на полях і вміло керувати їх поширенням.
На зернових культурах живиться близько 300видів тварин, серед яких комахи, нематоди, гризуни, птахи, представники інших класів фауни. Найбільшої шкоди завдають близько 30видів із класів комах, нематод і ссавців (гризуни), і, звісно, саме ці 30видів найживучіші й найвитриваліші в боротьбі за виживання, зокрема, з людиною.
На озимих зернових культурах поширення і живлення шкідників починається вже восени, від початку проростання насіння: на зазеленілі поля одразу злітається безліч цикадок, попелиць, злакових мух. На полях після стерньових попередників, де протягом періоду від збирання попередника до висівання культури була падалиця зернових, висока імовірність заселення хлібною жужелицею.
Захист озимини від шкідників найефективніший, якщо його починати з захисту насіння. Для цього ідеально підходять комбіновані протруйники Селест Топ і Селест Макс, які ефективно захищають сходи від хвороб і перших шкідників одразу після проростання і ще майже 30днів протягом осінньої вегетації. Лише в крайніх випадках, наприклад, у разі тривалої теплої осені й масового поширення окремих видів шкідників, як-от підгризаючі совки й хлібна жужелиця, треба додатково застосовувати інсектициди. У таких випадках використовують комбінований інсектицид НурелД за умов наявності кількості шкідників вище економічного порогу і температури повітря не нижче +8°С.
Навесні, коли стабільно теплішає, поступово з’являються шкідники, які перезимували, і починають активно живитися й розмножуватися. Лише знаючи біологію і фенологію шкідників, можна ефективно виявляти їх поширення на полях та обґрунтовано застосовувати інсектициди.
Зима 2013–2014 років була порівняно теплою, а в період з мінімальними температурами ґрунт і посіви на більшій частині території України було вкрито шаром снігу 10–12сантиметрів. Тому вже зараз можна констатувати, що зимівля озимих культур, а так само їхніх шкідників, пройшла успішно, і навесні слід очікувати їх появи на наших полях.
Інформація про шкідників озимих і ярих зернових культур
|
Вид |
Поширення |
Зимівля |
Вихід навесні |
Кількість поколінь за рік |
Економічний поріг шкодочинності |
|
Гесенська муха (Mayetiola destructor) |
Вся Україна, більше в Степу і Лісостепу |
Доросла личинка в пупаріях |
Від +12°C. Личинка заляльковується. Виліт мух у Степу — в 2-й половині квітня, у Лісостепу — в 1-й декаді травня |
3–5 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Шведська муха вівсяна (Oscinella frit L.) |
Вся Україна, більше в Лісостепу і на Поліссі |
Доросла личинка в пупаріях |
Від +12°C. Личинка заляльковується. Виліт мух у Степу — в 2-й половині квітня, у Лісостепу — в 1-й декаді травня |
3–5 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Шведська муха ячмінна (Oscinella pusilla Mg.) |
Вся Україна, більше в Степу |
Доросла личинка в пупаріях |
Від +12°C. Личинка заляльковується. Виліт мух у Степу — в 2-й половині квітня, у Лісостепу — в 1-й декаді травня |
3–5 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Зеленоочка (Chlorops pumilionis Bjerk.) |
Полісся і Північний Лісостеп |
Личинка 1–3 віку |
Личинка продовжує живлення навесні. Виліт мух у кінці травня — червні |
1 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Опоміза пшенична (Opomyza florum F.) |
Поширена повсюдно, але більше шкоди завдає у західному Лісостепу |
Яйця на посівах озимих у верхньому шарі ґрунту |
Виліт мух наприкінці червня. Личинки виходять рано навесні і проникають у стебла, роблять ходи, піднімаються вгору по згорнутій трубці листка або переходять на бічні стебла |
1 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Мероміза (Meromyza nigriventris Meg.) |
Вся Україна |
Личинки в стеблах озимих і диких злаків |
Навесні личинки заляльковуються, вилітають мухи наприкінці травня — початку червня |
2 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Пшенична муха (Phorbia securis Tiens.) |
Вся Україна, більше в Степу |
У стадії пупарія в ґрунті на глибині 2–3см або в стеблах озимих злаків |
Виліт мух дуже рано, протягом 1-ї половини квітня при +6...8°C повітря і +9...10°С ґрунту. Літає разом з ярою мухою. Яйця самки відкладають за пазуху листків нерозкущених рослин, на бічні пагони слабко розкущених посівів озимих, за колеоптиле або піхву першого листка ярих |
2 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Озима муха (Lepfochylemyia сеагсtata Fll.) |
Полісся, Лісостеп, північний Степ |
Личинка в яйцевій оболонці у верхньому шарі ґрунту на озимих |
Рано навесні личинка виходить з яйця і проникає в стебло. Виліт мух наприкінці червня. Після живлення на квітках відкладають яйця на озимих |
1 |
30 шт. на 100 помахів сачком |
|
Велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.) |
Вся Україна, переважно на півдні |
Яйця на посівах озимих, а також диких злаках |
При температурі +8...10°С. Ембріональний розвиток починається при температурі +5°С. Сума ефективних температур для розвитку першого покоління — 63–75°С |
10–14 |
10–15 шт./стебло |
|
Звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.) |
Вся Україна, переважно на півдні Лісостепу і в Степу |
Яйця на листках сходів озимих культур і дикорослих злаків |
Засновниці виходять з яєць, які перезимували, на початку — в середині квітня. За теплої сухої погоди попелиця масово розмножується, особливо в південних районах, де завдає більше шкоди за відсутності вологи |
10–12 |
10–15 шт./стебло |
|
Ячмінна попелиця (Brachycolus noxius Mord.) |
Вся Україна |
Яйця на листках ячменю і пшениці |
Личинки засновниць відроджуються рано навесні. Тривалість розвитку личинки до імаго в середньому до 8 діб. У травні–червні з’являються крилаті самки, які заселяють посіви злакових та інших культур. У вересні–жовтні з’являється статеве покоління, запліднені самки якого відкладають яйця на зиму |
10 |
10–15 шт./стебло |
|
Черемхова попелиця (Rhopalosiphum padi L.) |
Вся Україна |
Яйця на черемхових бруньках |
У кінці травня — на початку червня з'являються крилаті особини, спостерігається міграція комах з первинного господаря на вторинного — на злакові культури. Вважають, що це пов'язано з біохімічними змінами, які відбуваються в черемшині |
5–6 |
10–15 шт./стебло |
|
Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Puton) |
Степ і південний Лісостеп |
Імаго в лісосмугах під листяною підстилкою, рідше по канавах, перелогах, полях |
Імаго стають активними при прогріванні листяної підстилки, до +12...13°C, перельоти на поля починаються при середньодобовій температурі +12...14°C. Окрилення зазвичай збігається з восковою стиглістю культури, на якій проходив розвиток виду. Якщо розвиток комахи не встигає закінчитися до збирання, то личинки і молоді імаго живляться під валками або на опалих колосках і зерні. Закінчивши нажировочне харчування, клопи відлітають на зимівлю |
1 |
1–2 шт./кв. м імаго у фазі виходу в трубку, 2–3 личинки в період наливу зерна |
|
Клоп маврський (Eurygaster maura L.) |
Вся Україна |
Імаго в лісосмугах під листяною підстилкою, рідше по канавах, перелогах, полях |
З місць зимівлі виходять наприкінці квітня, дещо пізніше, ніж клоп-черепашка (коли середньодобова температура сягає +18...19°С). Клопи потребують додаткового живлення, заселяють переважно багаторічні злакові трави, у пошуках їжі можуть літати на великі відстані. Ведуть відкритий спосіб життя. Парування в травні, відкладання яєць на початку червня. Від вильоту до спаровування проходить близько місяця |
1 |
1–2 шт./кв. м імаго у фазі виходу в трубку, 2–3 личинки в період наливу зерна |
|
Клоп австрійський (Eurygaster austriaca Schrank) |
Полісся і Лісостеп |
Імаго в лісосмугах під листяною підстилкою, рідше по канавах, перелогах, полях |
З місць зимівлі виходять наприкінці квітня — на початку травня, коли середньодобова температура досягає +19...20°С. Клопи потребують додаткового живлення, заселяють переважно багаторічні злакові трави. Живуть відкрито. Паруються у травні, відкладають яйця у червні |
1 |
1–2 шт./кв. м імаго у фазі виходу в трубку, 2–3 личинки в період наливу зерна |
|
Елія гостроголова (Aelia acuminata L.) |
Лісостеп і Степ |
Дорослі клопи на хлібних полях серед рослинних решток, на посівах багаторічних злакових трав. Частина комах зимує також під опалим листям у лісосмугах, лісах |
Пробуджуються в середині квітня при середньодобовій температурі +5...10°С. Навесні клопи починають живлення на злакових травах з родів Agropyron і Bromus. Після появи сходів пшениці переходять на основну рослину-господаря. У пошуках їжі можуть літати на великі відстані (до 40–60 км) |
1 |
1–2 шт./кв. м імаго у фазі виходу в трубку, 2–3 личинки в період наливу зерна |
|
Елія носата (Aelia rostrata Boh.) |
Лісостеп і Степ |
Дорослі комахи серед рослинних решток на полях зернових культур, багаторічних злакових трав, у рослинній підстилці в лісах і лісосмугах |
Пробуджуються у 2–3-й декадах квітня при середньодобовій температурі +10...12°С. Навесні живляться на багаторічних злакових травах, у першій декаді травня перелітають на озиму пшеницю. Можуть переноситися вітром на відстані до 100км |
1 |
1–2 шт./кв. м імаго у фазі виходу в трубку, 2–3 личинки в період наливу зерна |
|
Трипс пшеничний (Haplotrips triciti Kurd.) |
Вся Україна |
Личинки в поверхневому шарі ґрунту і на його поверхні під рослинними рештками |
Навесні личинки пробуджуються при прогріванні ґрунту до +8°С. У цей час основна маса проникає в рослинні рештки, де у травні перетворюється на пронімфу і німфу. Розвиток німф триває 7–13 діб, а загальне перетворення від личинки до імаго — близько місяця |
1 |
8–10 шт./стебло, 40шт./колос |
|
Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze) |
Вся Україна |
Личинки різного віку в ґрунті на глибині до 40 см |
Живлення личинок навесні починається після розмерзання ґрунту і триває (залежно від їх віку й температурного режиму) 5–7 тижнів. Озима пшениця в цей час перебуває у фазі кущіння — виходу в трубку. На півдні України личинки можуть закінчити живлення ще восени або взимку. Заляльковування відбувається в земляних колисочках на глибині від 20–30 до 50–70 см у південних районах наприкінці квітня — на початку травня, в північній частині ареалу — у другій половині травня |
1 |
2 шт./кв. м личинки у фазі кущення або 3–5 шт./кв. м жуків у період дозрівання зерна |
|
П’явиця червоногруда (Oulema melanopus L.) |
Вся Україна, найчисленніша в Степу, центральному й східному Лісостепу |
Жуки в ґрунті на глибині 3–5 см на полях зернових культур або в травостої |
Навесні пробуджуються наприкінці квітня — на початку травня при температурі +7,5...9°С. Жуки виходять з ґрунту і розселяються на полях у пошуку кормових рослин. Самки розміщують яйця у вигляді ланцюжка, по 3–7 шт. разом, на нижній бік листків уздовж жилок. Період відкладання яєць триває понад місяць |
1 |
1–2 личинки на стебло або 10–15 жуків/кв. м |
|
Пильщик хлібний звичайний (Cephus pigmaeus L.) |
Вся Україна, найбільша чисельність у Степу і Криму |
Личинки останнього віку — еонімфи в довгастих прозорих коконах усередині «пеньків» стерні пшениці, ячменю, жита |
Літ імаго з квітня по червень залежно від широти починається при сумі ефективних температур (поріг +10°C) 208–243°C, зазвичай збігається з початком цвітіння білої акації; максимальна чисельність досягається в період колосіння озимої пшениці і виходу в трубку ярої пшениці |
1 |
4 імаго/кв. м |
|
Хлібний жук-кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.) |
Найбільшої шкоди завдає у південному Лісостепу і Степу України, південніше лінії, яка проходить через Вінницьку, Київську, Полтавську і Харківську області |
Личинки |
Личинки заляльковуються, через 10–20 днів виходять жуки. Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня, але в окремі роки ці терміни можуть коливатися в межах двох тижнів; масовий літ — з 11 червня до 17 липня. Жуки активні в спекотні сонячні дні: літають, сідають на колосся і живляться. За два тижні після виходу починається відкладання яєць |
1 покоління за 2 роки |
3 |
|
Жук-хрестоносець (Anisoplia agricola Poda) |
Вся Україна, найбільше на Поліссі і в Лісостепу |
Личинки |
Жуки літають з кінця травня до кінця липня. Масовий літ — 5 червня — 19 липня. Цикл життя, тривалість генерації такі самі, як у жука-кузьки, але цей вид більш мезофільний |
1 покоління за 2 роки |
3 |
|
Жук красун (Anisoplia segetum Hrbst.) |
Вся Україна, більше на півдні |
Личинки |
Літ жуків на півночі України починається 7–12 червня і завершується 14 серпня; на півдні — відповідно 23 травня і 12 липня. Жуки активні в спекотні дні: сидять на колосках жита, пшениці, ячменю, де живляться. Для відкладання яєць закопуються в ґрунт, при цьому віддають перевагу пухким ділянкам поля, супіщаним і піщаним ґрунтам |
1 покоління за 2 роки |
3 |
|
Шестикрапкова цикадка (Macrosteles laevis Rib.) |
Вся Україна, більше в Степу і Лісостепу |
Яйця, відкладені в тканину піхви листка озимих злакових культур або в прикореневій частині стебел |
Наприкінці квітня — на початку травня з яєць відроджуються коричневі личинки, які в ході розвитку набирають забарвлення дорослих особин. Личинки мають 5 віків, розвиток триває 20–30 діб. Самки 1-ї генерації відкладають яйця в листкові піхви або в тканину листя злаків, на три чверті занурюючи їх у тканину рослини |
2–3 |
50 шт./кв. м |
|
Смугаста цикадка (Psammotettix striatus L.) |
Вся Україна |
Яйця, відкладені самками в надрізи листя озимих |
Наприкінці квітня — у травні з них відроджуються личинки темно-коричневого кольору, які потім набирають кольору дорослих особин |
1–3 |
50 шт./кв. м |
|
Темна цикадка (Laodelphax striatella Fall) |
Вся Україна |
Личинки III–IV віків на посівах злакових культур, на межах і узбіччях доріг |
Навесні з’являються набагато раніше за інші види цикадок. Окрилення починається в 1-й половині травня. Дорослі цикадки перелітають невеликими групами у прикореневу частину, тканини листя і листкових піхв. Розвиток яєць триває 10–12 діб. Відродження личинок 2-ї генерації в середині липня, окрилення — з кінця червня — в липні |
2 |
50 шт./кв. м |
|
Злакова листокрутка (Chephasia pascuana Hb.) |
Трапляється в Степу, найчастіше в Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях |
Гусениці першого віку під корою, в тріщинах дерев у лісосмугах |
Навесні при середньодобовій температурі +10...13°С гусениці на павутинках розносяться вітром на посіви. Масове заселення збігається з виходом рослин у трубку. Основна кількість гусениць концентрується на краях посівів |
1 |
100 шт./кв. м |
|
Звичайна зернова совка (Apamea sordens Hufnagel) |
Лісостеп |
Гусениці різних віків на полях під рослинними рештками у верхньому шарі ґрунту і в зерносховищах |
Навесні гусениці заляльковуються. Метелики з’являються у червні й літають у липні, що збігається з колосінням хлібів |
1 |
20 гусениць/100 колосків |
У боротьбі зі шкідниками, як і в боротьбі з хворобами, найдоцільніший принцип: профілактика краще, ніж лікування. На прикладі торішніх проблем з контролем чисельності бавовникової совки у південних регіонах України добре видно, що більшість агрономів у господарствах почали боротися зі шкідником дуже пізно, коли більшість личинок досягнули 5–6-го віків, завдали основної шкоди і сховалися в укриттях під обгортками качанів кукурудзи та всередині кошиків соняшнику. Застосування інсектицидів у цій ситуації не давало сподіваного результату. Отже, обробки мають бути вчасними і ґрунтуватися на польових обстеженнях.
Навесні на посівах озимої пшениці починають живлення після зимівлі клопи, попелиці, окремі злакові мухи, п’явиці та ін. Більшість шкідників виходять, коли середньодобова температура стабільно перевищуватиме +10°С. За багаторічними даними, це починається з другої декади квітня в південних областях і триває до першої декади травня в північних. Масовий вихід шкідників після зимівлі здебільшого збігається за терміном із початком виходу в трубку озимої пшениці та ячменю. У цей же час зазвичай проводять масові роботи з хімічного захисту посівів проти бур’янів і хвороб.
Для ефективного контролю шкідників навесні, інсектициди до бакових сумішей з гербіцидом і фунгіцидом треба додавати вже у фазі кінець кущення - початок виходу в трубку озимих пшениці та ячменю.
Як правильно вибрати препарат для першої ранньої обробки? У більшості шкідливих комах період виходу з місць зимівлі розтягнутий у часі. До того ж багато з них ведуть прихований спосіб життя і перебувають у захищених місцях за піхвами листків, лусками колосків, під листками, грудочками тощо. Для першої обробки найдоцільніше вибрати системний інсектицид, який проникає всередину рослини і має тривалу активність. З таким завданням можуть упоратися лічені продукти, і серед них - інсектицид Енжіо 247 SC, к.с.
Цей унікальний інсектицид містить дві ефективні діючі речовини: неонікотиноїд тіаметоксам і піретроїд лямбда-цигалотрин. Обидва компоненти з різних напрямків діють на нервову систему комах. Тіаметоксам діє як антагоніст нікотин-ацетилхолінових рецепторів пост-синапса нервової системи. Лямбда-цигалотрин, як і решта піретроїдів, діє на обмін кальцію в синапсах і натрій-калієвих каналах та порушує функцію нервової системи. Це призводить до потужного зайвого виділення ацетилхоліну при проходженні нервового імпульсу. Отруєння проявляється в ураженні рухових центрів, у сильному збудженні. Отже, обидві діючі речовини активні в різних напрямках і синергійно впливають на шкідника.
І піретроїди, і неонікотиноїди - аналоги природних речовин. Піретроїди походять із піретринів, що їх отримали з далматської ромашки ще в 1930-х роках. Неонікотиноїди теж виведено з природних речовин, коли ще на початку ХХ століття почали використовувати настій тютюну проти шкідників. Сучасні піретроїди і неонікотиноїди, звичайно, - синтетичні речовини.
Нині в Україні використовують 5 діючих речовин із класу неонікотиноїдів. Тіаметоксам серед них має найбільшу розчинність у воді - 4,1г/л. Що це дає? Звичайно, ця властивість тіаметоксаму зумовлює його виняткову системність. Тобто речовина проникає в клітинний сік, стає частиною рослини, рухається від клітини до клітини. На рис.1 добре видно поширення діючих речовин Енжіо всередині тканин листка за 28 днів після обробки (DAT).
З іншого боку, лямбда-цигалотрин дуже швидко діє на комах і має стоп-ефект на шкідників, які потрапили безпосередньо під обробку.
Переваги препарату Енжіо:
·надзвичайна системність тіаметоксаму;
·швидкий стоп-ефект лямбда-цигалотрину;
·тривала (до 30 днів) і висока (до 90%) ефективність після застосування;
·стійкість до дощу - навіть через годину після внесення дощ не зменшує ефективність Енжіо, яка залишиться не менше 90%;
·унікальна Зеон-технологія мікрокапсуляції препарату посилює його стійкість до ультрафіолетових променів, швидкого висихання і втрати активних речовин;
·«вігор»-ефект тіаметоксаму позитивно впливає на обмін речовин і посилює ростові процеси;
·гектарна норма Енжіо (0,18 л/га) містить одну гектарну норму Актари і дві гектарні норми Карате Зеон.
Рис.2. Порівняльна ефективність інсектицидів
Порівняно з фосфорорганічними препаратами Енжіо зберігає ефективність на рівні 90% до 28 днів, тоді як фосфорорганічні препарати вже на 14-й день утрачають 50% ефективності.
За потреби, на підставі польового моніторингу, доцільно повторно застосовувати інсектициди у фазі прапорцевого листка пшениці разом з фунгіцидами. Однак якщо перше внесення Енжіо було вчасним, наступна обробка зазвичай необов’язкова. У цей час слід контролювати дорослих клопів, трипсів, попелиць, п’явиць, злакових мух, які саме вилітають, пильщиків та інших шкідників.
Контроль шкідників і їхніх личинок на колосі має свої особливості. Якщо обробка припадає на активний ріст у період наливу і молочної стиглості, то інсектицид Енжіо буде неперевершеним, бо системний компонент тіаметоксам ефективно працюватиме в живих клітинах колосових лусок. Проте якщо внесення інсектициду заплановано на пізніші фази достигання - в період воскової стиглості і потому, варто обрати несистемні препарати, як-от Карате Зеон.
У передзбиральний період чималої шкоди можуть завдати дорослі жуки хлібної жужелиці, хлібні жуки, зернова совка. Хлібні жуки за період активного живлення знищують близько 8г зерна, і на кожну з’їдену зернину викидають на землю близько 8штук. Тобто втрати зерна можуть бути істотними. Якщо економічний поріг шкодочинності сягає критичного рівня, доцільно застосувати інсектицид Карате Зеон 0,15–0,20 л/га не пізніше, ніж за 20днів до збирання урожаю.
Отже, обґрунтований захист проти шкідників зернових культур, зокрема озимої пшениці, має складатися з кількох обробок інсектицидами протягом вегетаційного періоду. Безумовно, перший захист забезпечує протруйник з інсектицидним компонентом. Перші весняні обробки слід планувати на період масового виходу шкідників із місць зимівлі та застосовувати для них контактно-системний інсектицид Енжіо. Наступне застосування Енжіо слід суміщати з застосуванням фунгіцидів у фазі прапорцевого листка. У разі потреби додаткового контролю личинок клопів, трипсів, попелиць, хлібних жуків, які живляться на колосі, слід застосовувати контактно-системні або контактні препарати залежно від фази пшениці. Безумовно, кожне застосування інсектицидів має ґрунтуватися на даних польових обстежень і виконуватися з дотриманням необхідних регламентів.
В.ДУБРОВІН, канд. с.-г. наук,
технічний партнер з підтримки й розвитку
інсектицидів і гербіцидів на зернових культурах,
ТОВ «Сингента»
