Органічна сировина – відповідь на питання якості ґрунтів

10 June, Розділ Рослинництво, переглядів 9 930

Процеси змін форм господарювання та власності на землю, що стали основним перетворенням у аграрному секторі України в останні роки, на жаль, негативно позначилися на родючості ґрунтів. Вони втратили значну частину гумусу, найродючіші у світі чорноземи перетворилися на землі із середнім рівнем родючості та продовжують погіршуватися.

Зіставлення гумусованості 1882 року із сучасним станом свідчить про те, що втрати гумусу за понад 130-літній період досягли близько 22%. Найбільші втрати відбулися в період 60-80 років минулого століття і обумовлені різкою інтенсифікацією сільгоспвиробництва за рахунок збільшення площ під просапними культурами, передусім цукровим буряком і кукурудзою.

Щорічні втрати гумусу в ґрунтах становлять у цілому по Україні 0,6-0,7 т/га. На думку дослідників, у всіх природних зонах фактичний вміст гумусу в ґрунтах значно нижчий від оптимального.

Органіка врятує ґрунти

Основною причиною дефіцитного балансу гумусу є надзвичайно низькі обсяги внесення органічних добрив. Їх протягом 2000-2014 років було внесено у середньому менше 1 т/га, тоді як мінімальна норма для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу (залежно від ґрунтово-кліматичної зони) має становити від 8 до 14 т/га. Крім цього, слід зауважити, що у більшості господарств вносять свіжий не знезаражений гній і послід низької якості, що призводить до бактеріального забруднення ґрунту.

Роль органічних добрив у землеробстві має неоднозначний характер. За традиційною думкою, значення цих добрив у загальній системі підживлення полягає в тому, що їх використання сприяє залученню до кругообігу поживних речовин, винесених із ґрунту з урожаєм і внесених із добривами. Питома вага азоту, фосфору і калію, внесених у ґрунт з органічними добривами, в загальному балансі поживних речовин в Україні на початку 90-х років становила 45-47%, а реутилізація в урожаях поживних речовин з органічних добрив – близько 20%.

З іншого боку, посилення деградаційних явищ у ґрунтах, пов’язаних з антропогенним навантаженням, зумовлює посилення меліоруючого значення органічних добрив як джерела енергетичного матеріалу для ґрунтових процесів і відновлення запасу гумусу. Регулююча функція органічних добрив тим більше виражена, чим менш сприятливі властивості ґрунту і умови вирощування рослин.

Нині складається парадоксальна ситуація – найдешевший вид добрив невигідно використовувати через високу вартість енергетичних витрат на його виробництво, доставку та внесення.

Тому сьогодні проблему виробництва і використання якісних органічних добрив варто сприймати як необхідність створення комплексу таких технологічних прийомів і процесів, що забезпечували б перетворення відходів тваринництва та птахівництва на високоефективні добрива із сприятливими агрохімічними та санітарно-гігієнічними властивостями.

Технології виробництва

Номенклатура тваринницьких підприємств і птахофабрик за призначенням, їх розмірами, системами утримання тварин, засобами механізації виробничих процесів визначає одержання різного гною і, відповідно, обумовлює різноманітність технологій виробництва на його основі органічних добрив.

Можливі наступні принципові рішення щодо використання гною: одержання підстилкового гною, виробництво компостів на основі гною і різних вологопоглинаючих матеріалів (торф, кора, тирса, лігнін, подрібнена солома тощо), виробництво комплексних органо-мінеральних добрив на основі якісних органічних.

Доведення всіх вказаних рішень до індустріальних технологій виробництва повинно базуватися на наступних положеннях:

·раціональному та повному використанні усіх видів органічної та мінеральної сировини;

·комплексній механізації технологічних операцій з використанням спеціалізованих та універсальних технічних засобів і машин загального призначення;

·наявності необхідних функціональних споруд, індустріальних методів виробництва продукції;

·веденні контролю за проходженням технологічного процесу, якістю сировини та готової продукції, створенні нормативних санітарно-гігієнічних і ветеринарних умов;

·забезпеченні екологічної безпеки виробництва і продукції, розробці нормативно-технічної документації (технічних умов, технологічних регламентів, протоколів відповідності, рекомендацій щодо застосування нових добрив у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, для конкретних сівозмін).

Номенклатура технологій виробництва компостів, органічних та органо-мінеральних добрив залежить від природно-кліматичних умов, господарсько-економічного стану сільгосппідприємства, наявності матеріально-технічної бази.

Досвід «Сварог Вест Груп»

Для практичного вирішення ключових питань корпорація «Сварог Вест Груп» розпочала Програму розвитку напряму «Органічні добрива» із залученням фахівців Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» (м. Харків) та підприємства, що виробляє органічну продукцію, ТОВ «Цефей-Груп».

«Ми розпочали виробництво натуральної, органічної продукції. Наше підприємство має сертифікат «Органік стандарт», тому дотримується технологічних і сертифікаційних вимог щодо обробітку ґрунту, посіву та вирощування органічних культур. Програму органічного землеробства розпочали із вирощування спельти», – коментує директор ТОВ «Цефей-Груп» Леонід Дем’янчук.

Реалізація програми дозволить не використовувати термін «утилізація» до третьої продукції тваринництва та птахівництва (гній, послід). Мова йтиме про високотехнологічне виробництво та використання якісних компостів, органічних та органо-мінеральних добрив, що сприятиме підвищенню родючості ґрунтів, продуктивності сівозмін, поліпшенню якості продукції, збереженню навколишнього природного середовища. Економічна складова діяльності господарств після повної реалізації програми підвищиться.

Також у рамках Програми розвитку напряму «Органічні добрива» передбачено проведення сумісних науково-технологічних робіт для конкретних ґрунтово-кліматичних умов, а саме:

·налагодження виробництва якісних органічних добрив (компостів) із залученням місцевої сировини різного походження (гній ВРХ, послід, рослинні рештки, торф, жом, дефекат, фосфорити, сапоніти тощо) з використанням сучасної техніки;

·налагодження виробництва органо-мінеральних добрив з конкретною рецептурою для конкретних ґрунтових умов і сільгоспкультур;

·налагодження виробництва рідких стимуляторів росту рослин та органо-мінеральних добрив, які знайдуть своє місце у системах удобрення сільгоспкультур;

·проведення на науковій основі виробничих та напіввиробничих польових дослідів на різних ґрунтах з встановлення впливу органічних добрив різного ступеню готовності (зрілості) на агрохімічні та фізико-хімічні властивості ґрунтів (кількісний та якісний склад гумусу), впливу різних способів внесення (глибина заробки) органічних добрив на родючість ґрунтів, урожай культур і якість продукції;

·дослідження впливу створених органічних фонів на зміну коефіцієнтів використання рослинами поживних елементів з мінеральних добрив і ґрунту, що може вплинути на диференційований підхід до внесення мінеральних добрив навесні.

Гній та послід мають велику агрономічну цінність, і якщо у господарстві існує ця органічна сировина, вона вимагає правильного збереження та використання. Організація науково обґрунтованої переробки гною та посліду забезпечує їх добру якість, а виправдана система застосування компостів, органічних та органо-мінеральних добрив у сівозмінах – високу віддачу.

Л. ОЛІЙНИК, заслужений працівник сільського господарства України,

С. ГАЛУШКА, начальник відділу органічних добрив корпорації «Сварог Вест Груп»,

Є. СКРИЛЬНИК, доктор сільськогосподарських наук,

А. КУТОВА, кандидат сільськогосподарських наук,

ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»