За рахунок внесення в ґрунт органічних добрив можна отримати до 50% загального приросту врожаю та збільшити кількість органічної речовини (гумусу) в ґрунті. Проте цінність органічних добрив для підвищення родючості ґрунтів визначається не тільки наявністю в їх складі поживних речовин, а й впливом органічної речовини і корисних мікроорганізмів на фізичні властивості ґрунту та їх біологічну активність.
В агропідприємствах для поповнення вмісту органічної речовини в ґрунті часто використовують незернову частину врожаю (солома, полова та інше). Але використання соломи в якості органічних добрив призводить до втрат азоту, які необхідно компенсувати внесенням міндобрив. До того ж, солома підвищує кислотність на 0,1 одиниці, а якщо додавати до неї перед загортанням у ґрунт аміачну селітру, то ще на 0,3-0,4 одиниці.
Органічні добрива - один із головних чинників стабілізації pH сольового ґрунтового середовища. Площі кислих ґрунтів в Україні становлять майже 3,5 млн. гектарів. В умовах Західного Лісостепу практично всі ґрунти, що перебувають у виробництві, належать до групи сильно- , середньо- та слабокислих. Ґрунти з низьким вмістом кальцію більш піддаються процесу ущільнення як орного, так і посівного шару, зменшенню пористості, порушенню повітряно-водного режиму та підвищенню вірогідності ерозійного процесу. Такі ґрунти менш стійкі до ущільнення під дією коліс енергонасиченої техніки, погано реагують на процеси перезволоження і втрати вологи і важко піддаються обробітку ґрунтообробними знаряддями.
Для нейтралізації кислотності таких ґрунтів застосовують вапнування, при цьому вносять, зокрема, відходи цукрової промисловості - дефекат. Найвищий ефект нейтралізації кислотності ґрунтів отримують після внесення дефекату в дозах від 5 до 15 т на гектар. Окрім дефекату, дієвим способом зменшення кислотності ґрунту (на 0,1-0,3 од.) є внесення пташиного посліду, який містить кальцій.
За останнє десятиріччя із введенням сучасних птахокомплексів збільшилося поголів’я птиці, а з ним і вихід пташиного посліду. На птахокомплексах України щороку нагромаджується його приблизно 3,8 млн. т, й виникає проблема його утилізації. Один із способів - використовувати його в якості органічних добрив, що дає можливість підтримати родючість ґрунтів в умовах зниження обсягів нагромадження гною.
Пташиний послід – це концентроване, швидкодіюче, активне і найбільш цінне органічне добриво, придатне для підживлення майже всіх агрокультур. Оптимальні дози внесення сухого посліду під зернові культури становлять 2,5-3,0 т/га, під просапні – 4-5 т/га. Доза вологого підстилкового посліду під багаторічні, злакові трави та просапні культури - 8-15 т/га, під зернові - 7-10 т/га. Вносити послід в дозах, що перевищують оптимальні, не можна через зниження коефіцієнта використання поживних речовин, збільшення втрати азоту, зростання загрози хімічного і бактеріального забруднення навколишнього середовища.
Одним із основних критеріїв підбору комплексу машин для внесення добрив є затрати на придбання або модернізацію сільськогосподарських агрегатів. При внесенні швидкодіючих, активних органічних добрив виникає проблема в технічному забезпеченні засобами для якісного внесення їх на поверхню ґрунту. Вітчизняне сільгоспмашинобудування не виробляє технічних засобів, які були б здатні забезпечити дозу внесення від 2 до 15 т/га. Вони розраховані на великі дози (20-60 т/га) внесення органіки і пристосовані для роботи з органічними речовинами, які мають інші фізико-механічні властивості. Натомість провідні світові компанії, такі як Hawe, Annaburger, Bergmann та інші пропонують розкидачі органічних добрив, що забезпечують малі дози внесення. Але ж такі механізми коштують 54-90 тис. євро, що є досить затратним для вітчизняних господарств. Окрім того, для агрегатування більшості з цих розкидачів потрібні спеціальні енергетичні засоби, які призводять до додаткових витрат, обмежуючи коло бажаючих їх придбати.
Тому для зменшення витрат на придбання нових розкидачів органіки доцільно використовувати наявні в господарствах машини, модернізуючи їх шляхом дообладнання змінними модульно-адаптивними технічними засобами для внесення органічних добрив у малих дозах. Завдяки цьому можна вдосконалити кузовний розкидач, використовувати базову машину в більшому обсязі робіт, збільшити річний наробіток та зменшити капіталовкладення.
У ННЦ «ІМЕСГ» розроблено навісні модульно-адаптивні технічні засоби до серійних розкидачів органічних добрив типу ПРТ, МТО, МТТ. Вони забезпечують внесення пташиного посліду та дефекату вологістю 30-40% без попередньої підготовки, безпосередньо з відстійників за прямоточною або перевалочною технологічними схемами.
Модульно-адаптивний технічний засіб із боковим викидом (рис. 1а) призначений для внесення пташиного посліду і дефекату на поля дозою 5-20 т/га. Цей технічний засіб також рекомендується для приготування органічних добрив: під час формування буртів компостних сумішей шляхом пошарової укладки компонентів. Механізми навісного модуля забезпечують невеликі дози внесення дефекату (порівняно з дозами внесення органіки) і одночасне його подрібнення, що дозволяє забезпечити рівномірність його внесення в межах 19% при ширині 12 метрів.
Модульно-адаптивний технічний засіб із заднім викидом (рис. 1б) дає змогу вносити серійними розкидачами органічних добрив типу ПРТ пташиний послід та дефекат дозою 2-10 т/га. Для подрібнення технологічного матеріалу замість шнекових витків, які використовуються на барабанах, застосовано зубово-дискові подрібнюючі ножі з лопатками. Оригінальна форма і режим роботи подрібнюючих барабанів технічного засобу забезпечують однорідність добрив, які надходять на поверхню дискових робочих органів. Робоча ширина розподілу добрив - до 18 м, що втричі більше, ніж у серійного аналога.
Модульно-адаптивні технічні засоби на базі ПРТ-10-1:
а - з боковим викидом; б – з заднім викидом
Річна потреба України в розкидачах органіки вантажопідйомністю 10-15 т, які забезпечують внесення твердих органічних добрив дозою від 2 до 20 т/га, складає до 300 штук. Результати виробничих випробувань в ФГ «Клевань» (Київщина) показали, що змінна продуктивність машинно-тракторного агрегату під час внесення добрив з дозою внесення 10 т/га складала не менше 170 т, а витрата палива - 0,35-0,40 кг/т. Загальний обсяг внесення пташиного посліду одним розкидачем на полях даного господарства сягав 37 тис. т за 3 роки експлуатації. Застосування нового технічного засобу в технологічному процесі внесення органічних добрив у малих дозах дозволив отримати річний прибуток майже 19 тис. грн.; річна економічна ефективність від експлуатації однієї машини складала 25 тис. гривень. Питомі інвестиційні витрати під час роботи на одну тонну внесених добрив становлять для нового технічного засобу 17,1 грн./т, а сукупні витрати -15,73 грн./т.
Обладнання серійних розкидачів органічних добрив типу ПРТ вищезазначеними засобами (вартість виробництва одного модуля - до 90 тис. грн.) дозволить якісно виконати операції внесення дефекату та пташиного посліду при наявності в господарстві машини типу ПРТ та зменшить витрати на придбання нової техніки для цієї мети в 2-3 рази.
О. АДАМЧУК,
старший науковий співробітник,
завідувач лабораторії «Застосування добрив та хіммеліорантів»
В. КУДРЯ,
науковий співробітник
ННЦ «ІМЕСГ»