Аграрний тиждень. Україна
» » Степовий полігон аграрної науки
» » Степовий полігон аграрної науки

    Степовий полігон аграрної науки


    Зона Південного Степу України за класифікацією, проведеною Інститутом гідрометеорології, відноситься до четвертої агрокліматичної зони, що характеризується як вкрай посушлива. Особливо у літній період вегетації сільгоспкультур, коли сума температур повітря за вегетаційний період більше 10ºС досягає 3300-3400ºС і більше.

     

    Спеціалісти Укргідрометеоцентру, ґрунтуючись на результатах дослідження зміни клімату, прогнозують суттєве зростання теплових ресурсів у південних областях країни (підвищення температури повітря, особливо в зимовий та літній періоди). Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН України розташована в самому епіцентрі зони ризикованого землеробства, кліматичні умови якої і визначають тематику наукових досліджень, що проводяться.

    Починаючи з 2008 року, тобто з моменту створення Асканійської ДСДС, науковці лабораторії агротехнологій проводять дослідження ґрунтозахисних ресурсозберігаючих систем обробітку ґрунту на богарі та на зрошенні з широким застосуванням високопродуктивних комбінованих, чизельних і дискових знарядь. Вони повинні забезпечувати оптимальні водно-повітряний, тепловий і поживний режими, максимальне знищення бур'янів, надійний протиерозійний захист, створення вирівняного посівного ложа для якісного загортання насіння на необхідну глибину, значне скорочення витрат матеріальних ресурсів.

    Нині головним фактором відновлення родючості ґрунтів в умовах значного зменшення тваринницької галузі повинно стати використання на добриво післяжнивних решток і побічної продукції рослин, введення в сівозміну бобових культур та ґрунтоощадна система землеробства. Тобто система землеробства, спрямована на якомога більше повернення вирощеної органічної маси у ґрунт. Застосування обґрунтованої системи обробітку ґрунту забезпечує збільшення прибутку, підвищення врожайності, поліпшення стану ґрунту і захист навколишнього середовища.

    Дослідження Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН спрямовані на технології вирощування олійних культур, де все більшого значення зараз відіграють малопоширені культури, такі як сафлор, льон, кунжут завдяки їх посухостійкості, невибагливості та високій економічній ефективності. Однак збільшення урожайності насіння олійних культур можливе насамперед за рахунок впровадження нових сортів у комплексі з агротехнічними прийомами їх вирощування та регламентами застосування мінеральних добрив. Розробка і впровадження у виробництво елементів технології вирощування цих культур сприятиме реалізації їх потенційної продуктивності.

    Враховуючи критичний стан земельних ресурсів як Південного Степу, так і всієї України, для запобігання проявів на них вітрової і водної ерозії, а також дегуміфікації ґрунтів, необхідним є прийняття ряду важливих заходів. Головний з них - виведення з інтенсивного обробітку в масштабах всієї країни малопродуктивних і деградованих орних земель та залуження їх багаторічними бобовими травами й полівидовими бобово-злаковими травосумішками, дослідженнями яких і займаються науковці Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН не один десяток років.

    Бобові багаторічні трави за рахунок енергії сонця і фотосинтезу активно фіксують азот повітря, забезпечують на 70-80% свою потребу в ньому, сприяють поліпшенню азотного балансу і структури ґрунту, забезпечують одержання найдешевшого рослинного білка, є добрими попередниками наступних культур у сівозміні, позитивно впливають на фізичний стан ґрунтів, збагачують і сприяють збереженню родючості ґрунту. Багаторічні бобові та злакові кормові трави характеризуються як менш трудомісткі, бо при вирощуванні їх як основної культури основний і допосівний обробіток ґрунту необхідно проводити один раз за весь період їх використання від 1,5 до 6-8 років. Важливо й те, що багаторічні кормові трави, які вирощуються як основні, сприяють ґрунтоутворенню, підвищують вологопроникність і вологоутримуючу здатність ґрунтів, різко зменшують ерозію на схилових землях.

    Степова зона України за своїми природно-кліматичними умовами, наявністю трудових ресурсів і значних площ богарних земель є регіоном з дуже добрими передумовами для розвитку вівчарства. Воно за різноманітністю продукції, що виробляється, її високою біологічною цінністю, соціальною та продовольчою значимістю є однією з найважливіших тваринницьких галузей країни. Немає інших видів сільськогосподарських тварин, які споживали б більшу різноманітність рослин.

    У зв’язку з тенденцією потепління клімату і значним поширенням виробництва синтетичних тканин на світовому ринку дещо знизився попит на тонку і напівтонку вовну. Відбулося певне скорочення чисельності овець, що через деякий час суттєво вплинуло на зростання цін на баранину. Тому сучасна технологія ведення племінного вівчарства ставить нові вимоги щодо удосконалення племінних і продуктивних якостей заводських стад з використанням досягнень селекції, генетики та біотехнології, що дозволить прискорити темпи розвитку галузі. Саме тому в 2016 році науковцями лабораторії тваринництва дослідної станції дослідження з поліпшення м’ясних якостей овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи визначені пріоритетними.

    Наукові співробітники лабораторії маркетингу та насінництва Асканійської ДСДС у поточному році проводять маркетингово-економічний аналіз ринку агропромислового виробництва Південного регіону. Це дозволить визначити найбільш перспективні потреби товаровиробників у певному інноваційному продукті. Науковою установою у 2016-му буде проведено випробування і відбір найбільш адаптованої до умов Південного регіону науково-технічної продукції. Подальший її трансфер з науковим супроводом забезпечать значні перспективи у підвищенні ефективності агропромислового виробництва Південного регіону країни і, відповідно, матимуть позитивний ефект від їх широкого впровадження.

    На базі демонстраційних полігонів і показових ферм Асканійської ДСДС буде проведено цілий ряд науково-практичних конференцій, семінарів-навчань, круглих столів, днів поля по освоєнню комплексних технологій та інших інновацій.

     

     

    Н. ГАЛЬЧЕНКО, к. с.-г. н., С. ХОМЕНКО, н. с.,

    Асканійська ДСДС ІЗЗ НААН (с. Тавричанка, Херсонська обл.)

     





    Схожі новини
  • Клімат змінює технології
  • В умовах поточного року
  • Південь України озброюється знаннями
  • Допоможе... тваринництво
  • Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Степовий полігон аграрної науки


Зона Південного Степу України за класифікацією, проведеною Інститутом гідрометеорології, відноситься до четвертої агрокліматичної зони, що характеризується як вкрай посушлива. Особливо у літній період вегетації сільгоспкультур, коли сума температур повітря за вегетаційний період більше 10ºС досягає 3300-3400ºС і більше.

 

Спеціалісти Укргідрометеоцентру, ґрунтуючись на результатах дослідження зміни клімату, прогнозують суттєве зростання теплових ресурсів у південних областях країни (підвищення температури повітря, особливо в зимовий та літній періоди). Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААН України розташована в самому епіцентрі зони ризикованого землеробства, кліматичні умови якої і визначають тематику наукових досліджень, що проводяться.

Починаючи з 2008 року, тобто з моменту створення Асканійської ДСДС, науковці лабораторії агротехнологій проводять дослідження ґрунтозахисних ресурсозберігаючих систем обробітку ґрунту на богарі та на зрошенні з широким застосуванням високопродуктивних комбінованих, чизельних і дискових знарядь. Вони повинні забезпечувати оптимальні водно-повітряний, тепловий і поживний режими, максимальне знищення бур'янів, надійний протиерозійний захист, створення вирівняного посівного ложа для якісного загортання насіння на необхідну глибину, значне скорочення витрат матеріальних ресурсів.

Нині головним фактором відновлення родючості ґрунтів в умовах значного зменшення тваринницької галузі повинно стати використання на добриво післяжнивних решток і побічної продукції рослин, введення в сівозміну бобових культур та ґрунтоощадна система землеробства. Тобто система землеробства, спрямована на якомога більше повернення вирощеної органічної маси у ґрунт. Застосування обґрунтованої системи обробітку ґрунту забезпечує збільшення прибутку, підвищення врожайності, поліпшення стану ґрунту і захист навколишнього середовища.

Дослідження Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН спрямовані на технології вирощування олійних культур, де все більшого значення зараз відіграють малопоширені культури, такі як сафлор, льон, кунжут завдяки їх посухостійкості, невибагливості та високій економічній ефективності. Однак збільшення урожайності насіння олійних культур можливе насамперед за рахунок впровадження нових сортів у комплексі з агротехнічними прийомами їх вирощування та регламентами застосування мінеральних добрив. Розробка і впровадження у виробництво елементів технології вирощування цих культур сприятиме реалізації їх потенційної продуктивності.

Враховуючи критичний стан земельних ресурсів як Південного Степу, так і всієї України, для запобігання проявів на них вітрової і водної ерозії, а також дегуміфікації ґрунтів, необхідним є прийняття ряду важливих заходів. Головний з них - виведення з інтенсивного обробітку в масштабах всієї країни малопродуктивних і деградованих орних земель та залуження їх багаторічними бобовими травами й полівидовими бобово-злаковими травосумішками, дослідженнями яких і займаються науковці Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН не один десяток років.

Бобові багаторічні трави за рахунок енергії сонця і фотосинтезу активно фіксують азот повітря, забезпечують на 70-80% свою потребу в ньому, сприяють поліпшенню азотного балансу і структури ґрунту, забезпечують одержання найдешевшого рослинного білка, є добрими попередниками наступних культур у сівозміні, позитивно впливають на фізичний стан ґрунтів, збагачують і сприяють збереженню родючості ґрунту. Багаторічні бобові та злакові кормові трави характеризуються як менш трудомісткі, бо при вирощуванні їх як основної культури основний і допосівний обробіток ґрунту необхідно проводити один раз за весь період їх використання від 1,5 до 6-8 років. Важливо й те, що багаторічні кормові трави, які вирощуються як основні, сприяють ґрунтоутворенню, підвищують вологопроникність і вологоутримуючу здатність ґрунтів, різко зменшують ерозію на схилових землях.

Степова зона України за своїми природно-кліматичними умовами, наявністю трудових ресурсів і значних площ богарних земель є регіоном з дуже добрими передумовами для розвитку вівчарства. Воно за різноманітністю продукції, що виробляється, її високою біологічною цінністю, соціальною та продовольчою значимістю є однією з найважливіших тваринницьких галузей країни. Немає інших видів сільськогосподарських тварин, які споживали б більшу різноманітність рослин.

У зв’язку з тенденцією потепління клімату і значним поширенням виробництва синтетичних тканин на світовому ринку дещо знизився попит на тонку і напівтонку вовну. Відбулося певне скорочення чисельності овець, що через деякий час суттєво вплинуло на зростання цін на баранину. Тому сучасна технологія ведення племінного вівчарства ставить нові вимоги щодо удосконалення племінних і продуктивних якостей заводських стад з використанням досягнень селекції, генетики та біотехнології, що дозволить прискорити темпи розвитку галузі. Саме тому в 2016 році науковцями лабораторії тваринництва дослідної станції дослідження з поліпшення м’ясних якостей овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи визначені пріоритетними.

Наукові співробітники лабораторії маркетингу та насінництва Асканійської ДСДС у поточному році проводять маркетингово-економічний аналіз ринку агропромислового виробництва Південного регіону. Це дозволить визначити найбільш перспективні потреби товаровиробників у певному інноваційному продукті. Науковою установою у 2016-му буде проведено випробування і відбір найбільш адаптованої до умов Південного регіону науково-технічної продукції. Подальший її трансфер з науковим супроводом забезпечать значні перспективи у підвищенні ефективності агропромислового виробництва Південного регіону країни і, відповідно, матимуть позитивний ефект від їх широкого впровадження.

На базі демонстраційних полігонів і показових ферм Асканійської ДСДС буде проведено цілий ряд науково-практичних конференцій, семінарів-навчань, круглих столів, днів поля по освоєнню комплексних технологій та інших інновацій.

 

 

Н. ГАЛЬЧЕНКО, к. с.-г. н., С. ХОМЕНКО, н. с.,

Асканійська ДСДС ІЗЗ НААН (с. Тавричанка, Херсонська обл.)

 





Схожі новини
  • Клімат змінює технології
  • В умовах поточного року
  • Південь України озброюється знаннями
  • Допоможе... тваринництво
  • Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.