- Провести моніторинг основних агрометеорологічних показників за останні сто років на основних метеорологічних станціях України, встановити напрям змін клімату і провести прогнозування змін на 5, 10, 20 років.
- З урахуванням попередніх показників змін клімату необхідно передбачити програму наукових досліджень з питань адаптації системи землеробства до нової агроекологічної ситуації, яка передбачає:
- проведення поглиблених досліджень з метою оптимізації районування провідних сільськогосподарських культур на основі оцінки природних агрокліматичних ресурсів в умовах подальших змін клімату;
- створення нових сортів і гібридів з оптимальними параметрами адаптованості до жарких, посушливих умов, які раціонально витрачають вологу;
- дослідження процесів ґрунтоутворення та розроблення заходів збереження родючості ґрунтів, максимального накопичення та раціонального використання вологи;
- розвиток зрошуваного землеробства, як гаранта отримання стабільного врожаю культур, розроблення водозберігаючих способів і режимів зрошення;
- оптимізацію ступеню розораності сільськогосподарських угідь з подальшим збільшенням агромеліоративних заходів.
- Клімат змінює технології
- Шанси і можливості України
- Досягати стабільності
- Переваги та недоліки зелених добрив
- Обробіток ґрунту та посів озимих за сучасних умов
Клімат змінює технології
Початок статті читайте, будь ласка, в №35 нашої газети.
Для успішного протистояння посусі система агротехнічних заходів повинна забезпечувати якомога більше накопичення і збереження вологи в ґрунті. Для покращення вбирання води ґрунтом необхідно відповідною системою агромеліоративних заходів підтримувати високу його водопроникність, а для зменшення випаровування вологи з верхніх шарів ґрунту слід системою агротехнічних заходів припинити капілярне переміщення води до поверхні, перетворивши верхній шар ґрунту на захисний.
Розпушений або мульчований поверхневий шар значною мірою покращує вбирання води від атмосферних опадів і призупиняє підйом ґрунтових запасів до поверхні та їх втрати через випаровування.
Для покращення агрофізичних властивостей, поживного і водного режиму ефективним заходом є внесення гною та післяжнивних решток агрокультур під основний обробіток, впровадження сівозмін з багаторічними бобовими і злаковими травами. Насичення ґрунтів органічною речовиною є надзвичайно важливим для поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунтів, адже водоутримуюча здатність органічної речовини у 5-10 разів вища, ніж мінеральної фракції ґрунту. При загортанні подрібненої соломи і листостеблової маси інших агрокультур в ґрунт у посушливі роки в орному шарі накопичується на 15-20% більше вологи, ніж без неї.
Обробіток ґрунту дозволяє регулювати вбирання води та зменшувати її стік з полів і поверхневе випаровування. Тому необхідно застосовувати диференційовану систему обробітку ґрунту, яка дає змогу краще накопичувати вологу, зберігати її та раціонально використовувати.
Заслуговує на увагу і потребує подальших експериментальних випробувань сівба сільгоспкультур у попередньо необроблений ґрунт з використаннях спеціальних сівалок і удосконалених технологій догляду за культурами. Результати таких досліджень, проведених протягом останніх років, і особливо цього гостро посушливого року, свідчать про достатньо високу вологонакопичуючу здатність нульових технологій вирощування (слайд 4, 5).
Порівняння вологозапасів у метровому шарі чорнозему південного середньо суглинкового на класичному і ґрунтозахисному паровому полі під посіви пшениці озимої свідчить про переваги ґрунтозахисного (слайд 6, 7, 8).
Вирощування соняшнику і сорго зернового на цих же ґрунтах (на фоні п’ятирічного застосування нульової технології вирощування агрокультур) у 2012 році теж дало позитивний результат порівняно з класичною технологією.
Збільшенню поглинання води ґрунтом сприяє поглиблення орного і підорного шару, щілювання, внесення органічних і сидеральних добрив, диференційований обробіток ґрунту, сівба культур поперек схилу. Так, за нашими даними, на посіві пшениці, де проводилося щілювання, опади поглиналися ґрунтом на 77,5%, а без нього – лише на 40,5%. Внаслідок кращого поглинання опадів за осінньо-зимовий період у шарі ґрунту 0-150 см додатково накопичується до 65 мм вологи.
Відомо, що в системі вологонакопичення і боротьби з посухами у Південному Степу виключно важливу роль відіграють полезахисні лісосмуги. Вони зменшують силу вітру, затримують сніг і воду на полях, запобігають ерозії ґрунтів, захищають територію від деградації і покращують мікроклімат на полях.
Вплив лісосмуг на врожай сільгоспкультур проявляється в усі роки – при посухах, пилових бурях і навіть за сприятливих умов вегетаційного періоду. За 28 років спостережень Присивашської агролісомеліоративної дослідної станції на полях, захищених лісосмугами, урожай був значно вищий (зернових – на 17%, кормових – на 22%, технічних – на 40%), ніж на відкритих. У 2012-му на частині посівів, також захищених лісосмугами, посіви озимої пшениці збереглися, тоді як на решті площ загинули. При цьому збереження посівів і врожай зерна підвищуються зі збільшенням заліснення ріллі. Але після розпаювання земель лісосмуги залишилися нічийними, їх почали зменшувати. Вони поступово зникають (слайд 9).
Це скоро матиме дуже негативні наслідки: почастішають пилові бурі, суховії, відбудеться опустелювання території. Щоб цього не сталось, потрібно відтворити старі насадження й відновити програму лісонасаджень, яка досить ефективно діяла в Україні до недавнього часу (слайд 10).
В умовах можливих змін агрометеорологічних показників необхідно:
За умов невизначеності напрямків і темпів змін агрокліматичних показників необхідно провести корегування структури посівних площ у таких напрямках:
- збільшити питому вагу чорних парів у Південному Степу до 18-22%, у північному – до 10-16% для акумулювання вологи під озимі культури;
- збільшити площі посіву озимих зернових, які краще використовують вологу осінньо-зимового періоду і формують високий врожай;
- розширити площі посіву посухостійких культур для стабілізації виробництва рослинної продукції, насамперед сорго, проса.
Раїса ВОЖЕГОВА,
директор Інституту зрошувального землеробства НААН,
доктор с.-г. наук
