Аграрний тиждень. Україна
» » В умовах поточного року
» » В умовах поточного року

    В умовах поточного року


    Настав час разом із організаційними заходами по підготовці до сівби озимих зернових культур провести комплекс агротехнічних операцій. Найвагоміші з них - підбір попередників і сортів, підготовка ґрунту, внесення добрив, підготовка насіння.

     

    Розміщення озимих зернових культур у сівозміні

    Оптимальні умови вирощування сільгоспкультур у сівозміні забезпечуються розміщенням після кращого попередника і дотриманням рекомендованого періоду повернення на попереднє місце вирощування. За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», правильне розміщення культур у сівозміні дозволяє збільшити їх урожайність на 15-20%.

    Добрими попередниками для озимих зернових культур є ті, які рано звільняють поле і дозволяють вчасно провести обробіток ґрунту і сівбу. Зокрема, кращими з них у лісостеповій зоні для пшениці озимої вважаються: в районах достатнього зволоження (правобережна частина) – багаторічні бобові та бобово-злакові трави після другого укосу, бобово-злакові сумішки, зібрані на корм, горох, кукурудза на зелений корм та силос, картопля ранніх сортів; в районах нестійкого зволоження (лівобережна частина) – багаторічні трави на один укіс, однорічні трави на зелений корм (вико-овес, горохо-овес), зернобобові (горох, вика), озимі на зелений корм, картопля ранніх сортів, кукурудза на зелений корм, а в південно-східних районах – чорний пар.

    Озимі жито, тритикале і ячмінь – культури менш вимогливі до попередників, ніж пшениця озима. Кращі попередники для них – ті ж, що й для пшениці озимої, проте найчастіше в Лісостепу їх розміщують після непарових попередників: пізно зібраної кукурудзи на силос або навіть зерно, гречки та стерньових (овес, пшениця озима). Хоча, безперечно, ці озимі зернові культури добре реагують підвищенням урожайності на попередники, рекомендовані для пшениці озимої.

    Добрим попередником для озимих зернових у цій зоні є сидеральний пар. Зокрема, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», їх вирощування після сидерального пару (ріпаку ярого), в середньому за 5 років досліджень, забезпечило отримання врожайності: пшениці озимої – 7,72 т/га, тритикале озимого – 8,59 т/га і жита озимого – 6,53 т/га; у найсприятливіші роки врожайність пшениці озимої становила більше 10,0 т/га, а тритикале озимого - 10,5-11,0 т/га.

    Враховуючи, що попередники озимих у 2012-му займали у Лісостепу 2,98 млн. га, науково обґрунтована посівна площа пшениці озимої під урожай 2013 р. у цій зоні може скласти 2,1-2,2 млн. га за розміщення після кращих із них. Після інших попередників можливе розміщення решти озимих зернових культур – жита, тритикале, ячменю.

    Особливості удобрення озимих зернових

    Оптимальні дози міндобрив під озимі культури в основне удобрення визначаються рівнем родючості ґрунтів, попередниками та рівнем їх удобрення, біологічними особливостями сортів, погодними умовами.

    Специфіка удобрення озимих зернових полягає у тому, що в основне внесення необхідно застосувати всю заплановану дозу фосфорних і калійних добрив і лише частину (за необхідністю) – азотних. Крім того, необхідним заходом є вичленення із загальної дози фосфорних добрив 10 кг діючої речовини у складі суперфосфату гранульованого для внесення його у рядки під час сівби. Азотні добрива під пшеницю озиму ефективніше вносити роздрібнено у 2-3 строки, починаючи навесні по мерзлоталому ґрунту. Перед сівбою азотні добрива в дозах не більше 25-30 кг/га вносять лише на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення, і після таких попередників як кукурудза на силос, однорічні злакові трави, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту. Після зернобобових попередників допосівне внесення азоту в умовах Лісостепу недоцільне.

    Осіннє внесення азотних добрив під озимі зернові культури застосовують у разі використання нетоварної частини врожаю попередників на добриво (солома злакових та зернобобових культур, сидерати, зелена маса поукісних і післяжнивних посівів зернових, олійних і зернобобових культур). У цьому випадку для інтенсивного розкладання подрібненої соломи та рослинних решток необхідне внесення 10 кг діючої речовини азоту на 1 т побічної продукції.

    За узагальненими результатами досліджень наукових установ мережі НААН лісостепової зони, загальні дози азотних добрив, що забезпечують на ґрунтах чорноземного типу на фоні фосфорних і калійних (Р60-90 К60-90) високі врожаї доброякісного зерна, для пшениці озимої і тритикале складають 90-120 кг/га, жита та ячменю - 60-90 кг/га.

    Крім макродобрив під озимі культури можливе застосування мікродобрив для допосівної обробки насіння. При обробці насіння мікродобривами енергія проростання підвищується на 30-60%, збереженість рослин після перезимівлі підвищується на 30-40%.

    Важливий резерв підвищення врожайності озимих зернових - використання асоціативних бактеріальних препаратів для обробки насіння. Для пшениці озимої на основі відселектованих активних штамів бактерії Agrobacterium radiobacter створено бактеріальний препарат Діазофіт. При застосуванні діазофіту врожайність пшениці озимої підвищується на 0,3-0,6 т/га, вміст клейковини - на 0,9-3,0%. Ефективним на пшениці озимій є також Поліміксобактерин - препарат, функціональною основою якого є фосформобілізивні бактерії Paenіbacillus polymyxa КВ.

    Для жита озимого проведення селекції активних штамів бактерій роду Azospirillum дозволило одержати перспективний штам Azospirillum brasilense 18-2 і на його основі створити мікробний препарат Діазобактерин. Препарат забезпечує підвищення польової схожості насіння, активності фотосинтезу та асоціативної азотфіксації в зоні коріння.

     

    В. ЮЛА, П. РОМАНЮК, Л. КОНОНЮК, К. ОЛІЙНИК, Т. ЄГУПОВА,

    кандидати с.-г. наук, ННЦ «Інститут землеробства НААН»

     

     

    Продовження теми – в наступних номерах газети.





    Схожі новини
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • ПРИКАРПАТТЯ. Щоденник жнив
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

В умовах поточного року


Настав час разом із організаційними заходами по підготовці до сівби озимих зернових культур провести комплекс агротехнічних операцій. Найвагоміші з них - підбір попередників і сортів, підготовка ґрунту, внесення добрив, підготовка насіння.

 

Розміщення озимих зернових культур у сівозміні

Оптимальні умови вирощування сільгоспкультур у сівозміні забезпечуються розміщенням після кращого попередника і дотриманням рекомендованого періоду повернення на попереднє місце вирощування. За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», правильне розміщення культур у сівозміні дозволяє збільшити їх урожайність на 15-20%.

Добрими попередниками для озимих зернових культур є ті, які рано звільняють поле і дозволяють вчасно провести обробіток ґрунту і сівбу. Зокрема, кращими з них у лісостеповій зоні для пшениці озимої вважаються: в районах достатнього зволоження (правобережна частина) – багаторічні бобові та бобово-злакові трави після другого укосу, бобово-злакові сумішки, зібрані на корм, горох, кукурудза на зелений корм та силос, картопля ранніх сортів; в районах нестійкого зволоження (лівобережна частина) – багаторічні трави на один укіс, однорічні трави на зелений корм (вико-овес, горохо-овес), зернобобові (горох, вика), озимі на зелений корм, картопля ранніх сортів, кукурудза на зелений корм, а в південно-східних районах – чорний пар.

Озимі жито, тритикале і ячмінь – культури менш вимогливі до попередників, ніж пшениця озима. Кращі попередники для них – ті ж, що й для пшениці озимої, проте найчастіше в Лісостепу їх розміщують після непарових попередників: пізно зібраної кукурудзи на силос або навіть зерно, гречки та стерньових (овес, пшениця озима). Хоча, безперечно, ці озимі зернові культури добре реагують підвищенням урожайності на попередники, рекомендовані для пшениці озимої.

Добрим попередником для озимих зернових у цій зоні є сидеральний пар. Зокрема, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», їх вирощування після сидерального пару (ріпаку ярого), в середньому за 5 років досліджень, забезпечило отримання врожайності: пшениці озимої – 7,72 т/га, тритикале озимого – 8,59 т/га і жита озимого – 6,53 т/га; у найсприятливіші роки врожайність пшениці озимої становила більше 10,0 т/га, а тритикале озимого - 10,5-11,0 т/га.

Враховуючи, що попередники озимих у 2012-му займали у Лісостепу 2,98 млн. га, науково обґрунтована посівна площа пшениці озимої під урожай 2013 р. у цій зоні може скласти 2,1-2,2 млн. га за розміщення після кращих із них. Після інших попередників можливе розміщення решти озимих зернових культур – жита, тритикале, ячменю.

Особливості удобрення озимих зернових

Оптимальні дози міндобрив під озимі культури в основне удобрення визначаються рівнем родючості ґрунтів, попередниками та рівнем їх удобрення, біологічними особливостями сортів, погодними умовами.

Специфіка удобрення озимих зернових полягає у тому, що в основне внесення необхідно застосувати всю заплановану дозу фосфорних і калійних добрив і лише частину (за необхідністю) – азотних. Крім того, необхідним заходом є вичленення із загальної дози фосфорних добрив 10 кг діючої речовини у складі суперфосфату гранульованого для внесення його у рядки під час сівби. Азотні добрива під пшеницю озиму ефективніше вносити роздрібнено у 2-3 строки, починаючи навесні по мерзлоталому ґрунту. Перед сівбою азотні добрива в дозах не більше 25-30 кг/га вносять лише на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення, і після таких попередників як кукурудза на силос, однорічні злакові трави, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту. Після зернобобових попередників допосівне внесення азоту в умовах Лісостепу недоцільне.

Осіннє внесення азотних добрив під озимі зернові культури застосовують у разі використання нетоварної частини врожаю попередників на добриво (солома злакових та зернобобових культур, сидерати, зелена маса поукісних і післяжнивних посівів зернових, олійних і зернобобових культур). У цьому випадку для інтенсивного розкладання подрібненої соломи та рослинних решток необхідне внесення 10 кг діючої речовини азоту на 1 т побічної продукції.

За узагальненими результатами досліджень наукових установ мережі НААН лісостепової зони, загальні дози азотних добрив, що забезпечують на ґрунтах чорноземного типу на фоні фосфорних і калійних (Р60-90 К60-90) високі врожаї доброякісного зерна, для пшениці озимої і тритикале складають 90-120 кг/га, жита та ячменю - 60-90 кг/га.

Крім макродобрив під озимі культури можливе застосування мікродобрив для допосівної обробки насіння. При обробці насіння мікродобривами енергія проростання підвищується на 30-60%, збереженість рослин після перезимівлі підвищується на 30-40%.

Важливий резерв підвищення врожайності озимих зернових - використання асоціативних бактеріальних препаратів для обробки насіння. Для пшениці озимої на основі відселектованих активних штамів бактерії Agrobacterium radiobacter створено бактеріальний препарат Діазофіт. При застосуванні діазофіту врожайність пшениці озимої підвищується на 0,3-0,6 т/га, вміст клейковини - на 0,9-3,0%. Ефективним на пшениці озимій є також Поліміксобактерин - препарат, функціональною основою якого є фосформобілізивні бактерії Paenіbacillus polymyxa КВ.

Для жита озимого проведення селекції активних штамів бактерій роду Azospirillum дозволило одержати перспективний штам Azospirillum brasilense 18-2 і на його основі створити мікробний препарат Діазобактерин. Препарат забезпечує підвищення польової схожості насіння, активності фотосинтезу та асоціативної азотфіксації в зоні коріння.

 

В. ЮЛА, П. РОМАНЮК, Л. КОНОНЮК, К. ОЛІЙНИК, Т. ЄГУПОВА,

кандидати с.-г. наук, ННЦ «Інститут землеробства НААН»

 

 

Продовження теми – в наступних номерах газети.





Схожі новини
  • Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
  • ПРИКАРПАТТЯ. Щоденник жнив
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.