- 800 тис. т картоплі планують у цьому році зібрати на Івано-Франківщині
- Двоврожайна культура картоплі на півдні України
- На Львівщині затримали більше 20 тонн зараженої картоплі
- Насінництво і біотехнологія
- Галузевий семінар з картоплярства
Вірусологічний контроль - шлях до якісного насіння
Наша країна посідає п'яте місце у світі за валовим виробництвом картоплі, та урожайність культури є низькою і становить у середньому 12-13 т/га. Дійсно, не вистачає техніки та інших матеріальних ресурсів. Дійсно, є не досить повним використання наявних сортових ресурсів. До того ж, поза увагою держави лишається одне з найважливіших питань картоплярства - фітосанітарний стан насіння. Тобто здоров'я посадкового матеріалу. «От плохого семени не жди хорошого племени» - ця народна мудрість підтверджена віками.
Генетичний потенціал сучасних сортів картоплі - це 70-90 т/га. Серед низки причин, які обумовлюють низьку продуктивність культури в Україні - відсутність ефективного вірусологічного контролю за якістю насіння вищих репродукцій та недостатній обсяг виробництва здорового (вільного від фітопатогенних вірусів) вихідного матеріалу для оригінального та елітного насінництва.
Згідно з ДСТУ 4013-2001 «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої», кількість інфікованих вірусами одиниць у насіннєвому матеріалі не повинна перевищувати 4,5%, тоді як реальна ураженість його партій вірусними хворобами в елітгоспах значно вища. Тому в процесі оригінального, елітного і репродукційного насінництва якість насінного матеріалу з кожним наступним поколінням знижується. А що вже говорити про якість насіннєвої картоплі у фермерів, селян і городників, які вирощують 98% урожаю країни! Крім того, цей ДСТУ передбачає лише візуальну діагностику насінницьких ділянок. Але ж повнота виявлення уражених рослин візуальним методом становить близько 14%! Значить решта інфікованих клонів (86%) потрапляє у здоровий насіннєвий матеріал.
Дані багаторічних досліджень Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН України свідчать про 100% ураженість насаджень картоплі вірусними хворобами у приватних господарствах і від 80% й вище - на полях елітгоспів. Вірусні хвороби є причиною так званого «виродження» сортів і саме ці хвороби є об'єктом найпильнішої уваги картоплярів у світі. За численними даними, впродовж п'яти років репродукування без проведення фітосанітарних заходів ураженість насіннєвого матеріалу картоплі вірусами зростає до 100%, а продуктивність знижується втричі.
Картопля - рослина, яка розмножується вегетативно. Саме ця її біологічна особливість обумовлює високу шкідливість вірусних інфекцій. На відміну від грибкових і бактеріальних хвороб, вірусні вбивають рослини (або сорт) поступово, накопичуються кожного літа і передаються бульбами наступним поколінням (репродукціям).
Під впливом вірусної інфекції погіршуються ріст і розвиток рослин, зменшується площа листової поверхні, вміст хлорофілів, а відтак, знижуються врожайність, якість і товарність бульб. Нині на картоплі описано понад 50 вірусів із 22 родів, майже 30 із них відіграють більшу чи меншу роль у світовому картоплярстві. Так, згідно з дослідженнями, проведеними у Великобританії, при ураженості рослин картоплі вірусами на 50% загальні втрати врожаю бульб становлять близько 25%.
Німецькі вчені встановили, що зниження врожаю картоплі від ураження некротичним штамом Y-вірусу картоплі лежить в межах 50-60%. У Польщі в середньому на кожен відсоток ураження культури Y-вірусом і вірусом скручуванням листя припадає 0,5% втрат урожаю. Cуттєвої шкоди нашому картоплярству завдають Y, М, S, Х і вірус скручування листя картоплі.
Крім того, у насадженнях виявляють вірус аукуба мозаїки картоплі, що проявляється яскравою мозаїчністю, А-вірус, а також вірус строкатої смугастості стебел картоплі (раттл-вірус). Останнім часом фітовірусологи відмічають зростання частки сильнопатогенних штамів у популяціях вірусів у 1,2-1,5 рази. Формуванню нових патологічних зв'язків сприяє широка інтродукція сортів іноземної селекції та послаблення їх стійкості під впливом інших умов вирощування та місцевих штамів вірусів. Втрати урожаю від вірусних хвороб, у залежності від виду вірусної інфекції, кліматичних умов, сортових особливостей та якості посадкового матеріалу, можуть сягати 50-80% (рис.1).
Рис. 1. Зниження продуктивності картоплі внаслідок ураження вірусами, узагальнені дані
Існує два шляхи підтримання високої продуктивності культури картоплі: створення сортів, стійких до вірусних хвороб (методи традиційної селекції та генетичної інженерії), і негенетичне поліпшення існуючих сортів, тобто біотехнологічне оздоровлення у комплексі із захисними фітосанітарними заходами. Оздоровлення дозволяє отримувати фізіологічно оновлений безвірусний матеріал: рослини відрізняються потужним ростом, більшою асиміляційною поверхнею і, як результат, більшою продуктивністю (рис. 2). За даними багатьох авторів, використання такого матеріалу забезпечує приріст урожаю бульб на 39-210%.
Рис. 2. Порівняння неоздоровлених (зверху) та оздоровлених (знизу) клонів сорту Луговська
Створення ідеального сорту, стійкого до всіх вірусних хвороб, теоретично і практично є нереальним. А створення сортів, стійких до окремих вірусів, не вирішує проблеми, бо нові сорти досить швидко втрачають свою стійкість через виникнення більш вірулентних штамів вірусів. Окрім того, жоден сорт, навіть найстійкіший, не може існувати без ефективної системи його насінництва, яка включає всі необхідні профілактичні заходи контролю і захисту від інфекцій.
Отже, одержання високоякісного садивного матеріалу картоплі можливе за умови біотехнологічного оздоровлення сортів та обов'язкового фітовірусологічного контролю всіх розсадників відтворення еліти. У практичній роботі з насінництва культури основою вірусологічного контролю є проведення ретельних візуальних фітосанітарних прочисток під час вегетації. Втім, зовнішні симптоми можуть бути відсутніми на рослинах за латентного перебігу інфекції. Тож необхідно доповнити ДСТУ 4013-2001 вимогами щодо діагностики вірусних хвороб насіннєвої картоплі у прихованій формі методами імуноферментного аналізу (ІФА), як це практикують наші сусіди (рис. 3).
Рис. 3. Порівняння вимог державних стандартів України, Росії та Білорусі щодо вірусних хвороб у насіннєвому матеріалі картоплі
Насіннєвий матеріал українських сортів на наших землях стане тільки тоді конкурентоспроможним, коли відтворення еліти буде вестись на безвірусній основі. І з жорсткою браковкою виявлених хворих рослин. А поки, як це є зараз, виробники товарної картоплі віддаватимуть перевагу насіннєвому матеріалу іноземних фірм, еліта якого виграє всі порівняння з елітним матеріалом наших сортів.
Використання ІФА дозволяє виявити латентну вірусну інфекцію й уникнути неконтрольованого розмноження інфікованого матеріалу, а відтак, уникнути значних втрат урожаю картоплі від вірусних хвороб.
Щоб поліпшити ситуацію, яка нині є в галузі картоплярства країни, необхідно:
- наблизити нормативні показники якості насінної картоплі до вимог стандартів країн Європейського Союзу;
- ввести обов'язковий вірусологічний контроль насінного матеріалу картоплі методом імуноферментного аналізу (ІФА);
- створити на базі обласних насіннєвих інспекцій та карантинних служб мережу регіональних акредитованих контрольних лабораторій, оснащених сучасним устаткуванням для діагностики вірусних і бактеріальних патогенів картоплі.
Зміна стандартів, інструкції з апробації оригінального та елітного насіння картоплі, впровадження імуноферментної діагностики її вірусних хвороб створить суттєві передумови для покращення фітосанітарного стану насаджень культури і зростання її врожаю в країні.
С.В. ДЕРЕВ'ЯНКО, к.б.н.
М.М. ЗАРИЦЬКИЙ, к.б.н.
І.В. ДЕМЧУК, к. с.-г. н.
І.В. ВОЛКОВА, н. с.
Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України
