Потужні складові підвищення урожайності

26 July, Розділ Рослинництво, переглядів 7 325

За розрахунками вчених, при дотриманні науково обґрунтованих технологій вирощування сільгоспкультур середній прибуток зі зрошуваного гектара плодозмінних сівозмін досягає 8-9 тис. гривень. На превеликий жаль, такого рівня ефективності досягають далеко не всі виробники, які використовують зрошувані землі.

Адже в стратегічному плані необхідна сучасна концепція використання зрошуваних земель на ринкових засадах, яка б передбачала спеціалізацію, спрямовану на виробництво продовольчого та кормового зерна, соєвих бобів, овочів і фруктів для збільшення і покращення продовольчого забезпечення українців і вихід нашої агропродукції на зовнішні ринки.

Де набути такого досвіду й куди поїхати подивитись: чи насправді ваші гектари зможуть дати омріяні прибутки? Інноваційні технології вирощування агрокультур на зрошуваних землях - режими зрошення, системи сівозмін, обробітку ґрунту, удобрення та захисту рослин – яскраво продемонстрували цьогоріч учені Інституту зрошуваного землеробстваНААН на своєму традиційному Дні поля, куди завітали аграрії з багатьох областей України.

Так, в установі відпрацьовано відповідну структуру посівних площ і сівозміни для великотоварних і дрібнотоварних виробників, які ведуть свою господарську діяльність у зоні функціонування зрошувальних систем з різним гідромодулем. Посівні площі, з урахуванням динаміки реконструкції та введення в дію зрошуваних земель, дозволять вирощувати достатню кількість пшениці озимої, кукурудзи, сої, овочевих культур і картоплі на Півдні країни.

Науковці показали присутнім святая святих своєї лабораторії під сонцем - нові сорти і гібриди, що адаптовані до умов зрошення і спроможні ефективно використовувати поливну воду, добрива. Ці сорти агрокультур - стійкі до хвороб та повітряної посухи. Їх у Державному реєстрі вже понад 70. Так, сорти пшениці озимої, створені в інституті, висіваються в Україні щорічно на зрошуваних 60-80 тис. га, але цього недостатньо. Ці зернові повинні займати не менше 25% у структурі посівних площ на зрошенні.

Щоби переконати аграріїв у перспективності сортів пшениці ІЗЗ, науковці висіяли ділянки у різні строки сівби й ретельно це задокументували. Тож під час Дня поля виробники на власні очі побачили і разом із науковцями детально проаналізували, за яких термінів і погодних умов краще сіяти пшеницю, аби досягти найвищого результату.

Або візьмімо сорти сої селекції ІЗЗ НААН. Вони знайшли поширення в агроформуваннях степової та лісостепової зони і займають понад 150 тис. гектарів. Сорти сої Діона і Даная в ДП ДГ «Асканійське» та «Каховське» (Каховський р-н Херсонщини), наприклад, забезпечують господарствам урожайність насіння понад 4,0 т/га, а чистий прибуток від вирощування цих сортів сої досяг 9000 грн/га.

Вагомим резервом зерновиробництва на зрошуваних землях є кукурудза. Потенційні можливості продуктивності сучасних гібридів становлять 11-15тонн з гектара. В перспективі, розмістивши кукурудзу на 400 тис. га на зрошенні в областях південного регіону, або на 20% зрошуваних земель, ми маємо реальну можливість за урожайності 10,0 т/га щорічно виробляти 4,0 млн т зерна качанистої для тваринницької галузі та промислової переробки.

У підвищенні продуктивності сільгоспкультур, збереженні родючості зрошуваних земель та створенні повноцінної кормової бази особливу роль відіграє люцерна. Сорти цієї культури селекції ІЗЗ НААН адаптовані до жорстких умов регіону й при зрошенні забезпечують до 70 т/га зеленої маси і до 6-8 ц/га насіння (про аспекти вирощування люцерни читайте на стор. ... нашого журналу).

Під час Дня поля були представлені селекційні досягнення науковців ІЗЗ, технологічне забезпечення, засоби захисту рослин, біологічно активні речовини, що сприяють підвищенню урожайності. Аграріям запропонували нові елементи систем зрошуваного і неполивного землеробства, презентували нові культури, які мають перспективу бути внесеними до зонального районування культур.

«Ми почули переконливі доповіді науковців, представників системи технічного забезпечення виробництва, виробників засобів захисту і біологічно активних препаратів, - каже Віктор Найдьонов, в. о. директора ДП ДГ «Асканійське», - а підсумовуючи арифметично всі пропозиції, ми маємо потужні складові підвищення урожайності культур».

«Збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції в усьому світі й в Україні зараз відбувається за рахунок впровадження комплексних наукових розробок у виробництво – насамперед це досягнення селекції, насінництва, захисту рослин, нових технічних засобів обробітку ґрунту, прогресивних технологій, - наголошує Ярослав Гадзало, президент НААН. - Земельні ресурси практично вичерпані, тому наші сподівання і розрахунки мають базуватись на впровадженні новітніх досягнень аграрної науки в рамках комплексних систем землеробства для конкретних агроекологічних зон, технічного забезпечення, економічних можливостей господарств.

Херсонська область має найбільший науковий потенціал порівняно з іншими областями. На її території працює понад 18 наукових установ, що мають розробки, спрямовані для АПК. І саме в цій південній області проводить активну впроваджувальну роботу Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва, головною установою якого є Інститут зрошуваного землеробства нашої академії».

«Співпраця виробників з фахівцями інституту вже дає і даватиме реальні здобутки, - вважає Раїса Вожегова, директор ІЗЗ НААН. - А от нехтування науковими рекомендаціями і науковим супроводом виробництва може призвести до деградації земель, погіршення екологічного стану, падіння виробництва і, як підсумок, – до соціальної напруги. Ми не можемо цього допустити, а отже, науковий прогноз, науковий супровід повинні бути обов’язковою умовою сучасного виробництва. І ми готові щодня в цій роботі бути надійними партнерами нашим аграріям».

До слова, впродовж літа вчені ІЗЗ ще не раз зберуть агровиробників на своїх демонстраційних полігонах. Адже селекціонерам є що презентувати аграріям, починаючи від сортів і гібридів ранніх зернових і бобових і аж до овочевих культур і картоплі. Так що не проґавте. Бо завжди виграє той, хто озброєний корисною інформацією.