Цінна кормова та сидеральна культура

23 July, Розділ Рослинництво, переглядів 8 914

Насичення сівозмін люпином – шлях до вирішення комплексної проблеми кормового білка, покращення якості та зниження собівартості продуктів тваринництва, підвищення рентабельності агровиробництва, зупинення деградації родючості ґрунту при істотному зменшенні хімічного навантаження на агроценози.

Приблизно 40-45% протеїну насіння люпину складають амінокислоти, склад і кількість яких забезпечують його високу біологічну цінність, а сума незамінних амінокислот становить 35-55% від їх загальної кількості. За вмістом рослинного білка 1 т насіння люпину прирівнюється до 4,8 т ячменю, 5,4 т вівса, 5,9 т кукурудзи і 1,4 т лляної макухи. Біологічна цінність білка люпину рівноцінна білку ячменю і перевищує цінність білка пшениці, жита і гороху. Також він забезпечує в 4-5 разів більше вихід білка з гектара, ніж інші фуражні культури.

За своєю якістю (кількість збалансованих амінокислот, перетравність) білок люпину прирівнюється до соєвого і може використовуватися в комбікормовій та харчовій промисловості. На відміну від сої люпин має низький вміст інгібіторів трипсину, тому його можна використовувати на корм без попередньої термічної обробки. До складу олії люпину входять п’ять жирних кислот: пальмітинова, ліноленова, лінолева, олеїнова і стеаринова. Люпин білий, порівняно з іншими видами, має підвищений вміст олії (до 12%), лідирує за сумарним вмістом біологічно цінних поліненасичених кислот (ліноленової і лінолевої), вміст яких становить 67-76%. В насінні культури накопичується значна кількість таких мінеральних речовин, як калій, фосфор, кальцій, магній.

Високу поживну цінність має і вегетативна маса кормових сортів люпину. Найбільшу кількість кормів отримують при використанні його на силос. При врожаї навіть 30,0 т/га зеленої маси люпин дає 3300 кормових одиниць, що дорівнює 3,3 т зерна вівса, а збір перетравного протеїну при цьому складає близько 1,0 т/га. В результаті досліджень, проведених в ННЦ «Інститут землеробства НААН» у 2015-2017 роках, встановлено: найбільш оптимальним строком збирання зеленої маси люпину на корм тваринам і для заорювання на сидерат є фаза блискучих бобів, адже рослини у цю фазу характеризувалися не тільки високою вегетативною продуктивністю, а й найвищим вмістом протеїну (до 18,5% на суху речовину) та сухої речовини (до 18,9%), що і визначає її кормову і сидеральну цінність. Максимальна врожайність зеленої маси (65,1 т/га), збір сухої речовини (12,2 т/га) і вихід протеїну з гектару (2,0 т/га) у люпину виявлені у фазу блискучих бобів, коли частка соковитих бобів із високим вмістом протеїну становила більше 53,0% від загальної ваги рослини.

В умовах різкого скорочення обсягів виробництва і застосування органічних добрив значно посилились процеси погіршення фізичного стану ґрунту, його деградації внаслідок втрати органічних речовин і поживних елементів. Значення люпину як сидеральної культури для вирішення цих проблем важко переоцінити. Він може формувати зелену масу до 50,0-65,0 т/га, заорювання якої дозволяє підтримувати позитивний баланс органічної речовини в ґрунті, завдяки чому забезпечується бездефіцитний баланс гумусу. Люпин має високу азотфіксуючу здатність завдяки бульбочковим бактеріям, які знаходяться на коренях рослин. Результативність фіксації атмосферного азоту люпином у середньому в 2,5-3,0 рази вища порівняно з іншими зернобобовими культурами. Заорана біомаса культури підвищує біологічну активність ґрунтових мікроорганізмів, а отже посилюються мікробіологічні процеси, збільшується різноманітність ґрунтової мікрофлори. Сидеральні посіви люпину позитивно впливають на хімічні й фізичні властивості ґрунту: підвищують родючість за рахунок збагачення органічною речовиною і біологічним азотом, поліпшують структуру та інші фізичні характеристики. При заорюванні зеленої маси люпину в ґрунт вноситься 100-200 кг азоту на 1 га, тобто кількість, яка міститься в 20-40 т гною. При цьому азот сидерату переходить у форму, що легко засвоюється наступними культурами.

Сьогодні робота з культурою люпину успішно здійснюється у ННЦ «Інститут землеробства НААН». Дослідження були розпочаті в 1960 році зі збору та вивчення колекції світового генофонду. За час роботи співробітники відділу селекції і насінництва зернобобових культур створили більше 30 сортів люпину, що відрізняються високою врожайністю зерна і зеленої маси, стійкістю до фузаріозу, низьким вмістом алкалоїдів, підвищеним вмістом протеїну і жиру та інше.

В Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на 2018 рік внесено сім сортів люпину білого (Серпневий, Макарівський, Чабанський, Барвінок та інші) і три сорти люпину жовтого (Бурштин, Світязь, Агат Полісся) селекції інституту, які займають 60,0% від загальної кількості зареєстрованих сортів. Нові сорти нашої установи характеризуються високою потенційною урожайністю насіння (до 4,5 т/га) і зеленої маси (до 70 т/га), підвищеним вмістом протеїну в насінні (до 40%), відносною стійкістю до посухи, високостійкістю проти фузаріозу.

Всі сорти люпину нашої селекції відносяться до групи скоростиглих. Тривалість вегетаційного періоду від фази повних сходів до достигання становить 105-120 днів у сортів люпину білого і 90-100 днів у жовтого, тому їх можна використовувати як попередники для озимих культур. Період від сходів до початку цвітіння більш коротший у люпину білого, він зацвітає на 7-10 днів раніше, ніж жовтий. Найбільш скоростиглий із сортів люпину білого - Серпневий, із сортів жовтого – Світязь.

Врожайність насіння люпину білого значно вища, ніж у жовтого (до 4,5 і до 2,8 т/га відповідно). Втім, жовтий відрізняється найменшою вибагливістю до родючості ґрунтів: здатний давати достатньо високі врожаї насіння і зеленої маси на низькопродуктивних кислих, легких за механічним складом ґрунтах, що непридатні для вирощування інших агрокультур. Врожайність зеленої маси у обох видів люпину висока: люпин жовтий – 60,0-70,0 т/га, люпин білий – 50,0-60,0 т/га. Але зелена маса люпину жовтого більш ніжна і соковита, довше не грубішає по мірі достигання рослин.

Нові сорти люпину білого і жовтого відрізняються низьким вмістом алкалоїдів: у зерні – 0,03-0,09%, в зеленій масі – до 0,02%. Вміст протеїну в зерні сортів люпину білого - 37,0-39,0%, а жовтого – 39,0-40,0%. Вміст протеїну більш високий в зерні люпину жовтого, хоча за рахунок більшої врожайності значно вищий вихід протеїну з гектару отримано у сортів люпину білого. Максимальний вихід протеїну зафіксовано у сорту люпину білого Чабанський (2,0 т/га). Високий вміст жиру, що покращує кормову цінність зерна, у люпину білого Вересневий і Макарівський (9,0-10,0%). У сортів люпину жовтого - 7,0-8,0%.

На 2018 рік до держреєстру сортів рослин занесений новий високопродуктивний сорт люпину білого кормового Снігур. Він створений методом складної гібридизації з наступним багаторазовим індивідуальним добором на інфекційному фузаріозному фоні. З низьким вмістом алкалоїдів (у насінні – до 0,03%), скоростиглий (період вегетації 105-110 діб), високостійкий проти фузаріозу. Відрізняється підвищеним вмістом протеїну і олії (відповідно 38,8% та 9,5%), стійкістю до весняних приморозків. Маса 1000 насінин - 290-310 г, забарвлення насіння біле, форма – округло-кутаста.

За даними випробування у закладах Українського інституту експертизи сортів рослин у 2016 році, врожайність насіння сорту Снігур становила: в зоні Полісся - до 2,8 т/га, а в зоні Лісостепу – до 3,5 т/га при врожайності умовного стандарту в обох зонах - 2,2 т/га, врожайність зеленої маси дорівнювала 110,6% і 144,0% від стандарту відповідно. Врожайність насіння у 2017-му становила в зоні Полісся до 2,9 т/га, в зоні Лісостепу – до 4,3 т/га, що на 0,8 і 2,1 т/га вище за умовний стандарт, врожайність зеленої маси – 165,7 і 198,6% від стандарту відповідно.

Одним із кращих сортів люпину жовтого є сорт Бурштин (у держреєстрі - з 2004 р.). Рекомендований для вирощування на Поліссі. Врожайність насіння -2,0-2,5 т/га, зеленої маси – 60,0-70,0 т/га. Скоростиглий, вегетаційний період – 95-100 днів,темп росту швидкий, високостійкий проти фузаріозу.Стійкий до весняних приморозків і до вилягання. Боби не розтріскуються і не осипаються. Сорт кормового напрямку, відрізняється підвищеним вмістом протеїну (в зерні - до 40,0%) та низьким вмістом алкалоїдів (зерно – 0,03%, зелена маса – 0,01%). Маса 1000 насінин – 110-120 г,забарвлення насіння крапчасте, з темною орнаментацією у вигляді півмісяця.

В Україні в 80роках минулого століття насінницькі посіви люпину займали більше 100 тис. га, а посіви на корм– 300тис. га. На жаль, посівні площі люпину з кінця минулого століття почали скорочуватися і донині суттєво не збільшилися. Втім, останнім часом аграрії оцінили необхідність вирощування люпину, площі зростають, відчутно зросла потреба в сортах на кормові й сидеральні цілі.

Можливості розширення площ під новими сортами люпину в країні досить великі, що пов'язано з наявністю більш ніж 10 млн га кислих піщаних і супіщаних ґрунтів, де саме люпин є незамінною бобовою культурою. Максимальне насичення сівозмін люпином, завдяки упровадженню у виробництво нових високопродуктивних сортів, допоможе вирішити проблему забезпечення тваринництва повноцінними кормами та покращити екологічний стан навколишнього середовища.

Т. ЛЕВЧЕНКО, О. ВЕРЕСЕНКО, Т. БАЙДЮК, А. ГУРЕНКО,

ННЦ «Інститут землеробства НААН»