- Правильне підживлення рослин
- Підтримати зернові урожаю-2013
- Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
- Актуальні проблеми оптимізації технологій вирощування сої
- Якісне весняне підживлення озимих зернових і ріпаку
Залежність насіння сої від підживлення
Для підтримки і стимулювання фізіологічних процесів розвитку сої слід проводити позакореневі підживлення мікродобривами, до складу яких входять мікроелементи у біологічно активній формі (хелатній), в ті фази вегетації рослин сої, коли вона особливо чутлива до нестачі елементів живлення.
Найбільш критичними фазами розвитку сої є фаза 4-6 листків, бутонізації та формування бобів. Проблему повного забезпечення рослин доступними формами макро- і мікроелементів у процесі вегетації можна вирішити, застосувавши в системі удобрення сої багатокомпонентні хелатні позакореневі добрива типу Поліфід, Кристалон, Реаком, Вуксал, Плантафол та інші, які характеризуються досить високим коефіцієнтом засвоєння елементів живлення. Внесення мікродобрив можна поєднувати з невеликою кількістю карбаміду (5-10 кг у фізичній масі), це стимулює ріст рослин без порушення фіксації азоту (Санін Ю.В. 2012; Ямковий В., 2014).
Ефективність макро- і мікроелементів підвищується за позакореневого підживлення комплексними добривами на хелатній основі у зв’язку зі швидким проникненням їх у тканини. Позакореневий спосіб внесення добрив – один із екологічно безпечних заходів щодо забезпечення потреб рослин у макро- та мікроелементах. Застосування цих добрив підвищує толерантність рослин сої до стресових факторів, що виникають внаслідок дії пестицидів, несприятливих погодних умов (посухи, різких перепадів температур повітря), грибних та бактеріальних хвороб тощо (Шепілова Т.П., Курцев В.О., 2010; Новицкая Н.В., 2010; Худяков О.І., 2011).
Мета наших досліджень передбачала визначення впливу інокуляції та позакореневого підживлення багатокомпонентними хелатними мікродобривами та колоїдним розчином комплексу наночасток металів на формування врожайності та посівних якостей насіння сої на чорноземах типових Лісостепу України. У дослідженнях ми вивчали вплив інокуляції насіння бактеріальним препаратом на торф’яній основі ХайСтік, комплексних мікродобрив Інтермаг-Соя (2 л/га), Мікрокат олійні (2 л/га) і Росток бобові (2 л/га) та запатентованого маточного колоїдного розчину комплексу (Fe, Mn, Mo, Co, Cu, Zn, Ag) наночасток металів (240 мг/1 л/га) на формування врожайності ранньостиглих сортів сої Аннушка (оригінатор сорту: наукова селекційно-насінницька фірма «Соєвий вік», м. Кропивницький) та Танаїс (оригінатор сорту: Науково-дослідний інститут сої, Полтавська обл., м. Глобине).
Польові дослідження проводили в 2013-2015 рр. на полях кафедри рослинництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний. Агротехніка в досліді загальноприйнята для Північного Лісостепу. Сою висівали сівалкою Greatplaints з міжряддям 15 см за температури ґрунту на глибині загортання насіння 10-12°С. Норма висіву сої – 900 тис. насінин на 1 га. Інокуляцію насіння бактеріальним препаратом на торф’яній основі ХайСтік від американської компанії Becker Underwood проводили з розрахунку 0,4 кг для обробки 100-120 кг насіння сої.
Загальна площа елементарної ділянки – 84 м2, облікової – 52,8 м2 (Доспехов Б.А., 1985). Повторність досліду чотириразова. З осені під оранку вносили гранульований суперфосфат (Р2О5 – 19%) і калійну сіль (К2О – 40%) у нормі 60 кг/га д.р. Навесні проводили закриття вологи і вносили аміачну селітру (N – 30%) у нормі 30 кг/га д.р. Для захисту від бур’янів застосовували ґрунтовий гербіцид Харнес (2,0 л/га). Мікродобрива і нанопрепарат вносили на посівах сої у фазу бутонізації. Облік урожаю проводили методом прямого комбайнування. Посівні якості насіння (масу 1000 насінин, лабораторну схожість та енергію проростання) визначали згідно з методиками 
ДСТУ 4138-2002 у лабораторії «Якості насіння» кафедри рослинництва НУБіП України.
Поліпшення умов живлення рослин за рахунок удобрення і позакореневого підживлення комплексними хелатними мікродобривами в умовах Правобережного Лісостепу України є ефективним засобом впливу на біосинтез хлорофілу в рослинах сої, що в свою чергу позитивно впливає на урожайність досліджуваних сортів. Проведення позакореневого підживлення сприяє збільшенню урожайності сої на 10-15%. Комплексне застосування міндобрив у дозі N60P30K30 з інокуляцією насіння і позакореневим підживленням комплексним добривом на хелатній основі забезпечує отримання високого врожаю (3,0 т/га), що на 1,1 т/га більше щодо контролю, та 0,4-0,2 т/га відносно внесення міндобрив і проведення позакореневого підживлення.
Відмічено, що інокуляція насіння ХайСтіком дає додаткові 2-4 ц/га прибавки врожаю сої. Позакореневе підживлення мінеральними мікродобривами сприяло збільшенню врожайності на 10-15%. Максимальний у досліді рівень врожайності сої отриманий нами за рахунок поєднання інокуляції насіння, внесення мінеральних добрив у нормі N30P60K60 і використання для позакореневого підживлення комплексного мікродобрива Росток бобові. Залежно від застосування цього мікродобрива врожайність сої зростала від 2,46 до 2,83 т/га у сорту Аннушка і від 2,76 до 3,17 т/га у сорту Танаїс. Використання нанометалів для обприскування посівів сої розчином в концентрації 240 мг/л у фазу бутонізації на фоні інокуляції та внесення міндобрив у нормі N30P60K60 сприяє збільшенню врожайності сорту Аннушка до 2,61 т/га, Танаїс – до 2,87 т/га.
На формування високих посівних якостей насіння сої позитивно впливала інокуляція насіння ХайСтіком і позакореневе підживлення комплексним мікродобривом Росток бобові. Комплексне застосування міндобрив у дозі N60P30K30 з інокуляцією насіння і позакореневим підживленням комплексним добривом на хелатній основі сприяло збільшенню маси 1000 насінин у сорту сої Танаїс від 170 до 180 г, у сорту Аннушка – від 186 до 201 г. Енергія проростання насіння досліджуваних сортів сої при цьому була майже на рівні лабораторної схожості й становила в середньому 92-98%. Посівні якості насіння сої сорту Танаїс були вищими, ніж у сорту Аннушка і становили 100% за поєднання інокуляції насіння, внесення міндобрив у нормі N30P60K60 і використання для позакореневого підживлення комплексного мікродобрива Росток бобові, тоді як за використання мікродобрив Інтермаг-Соя та Мікрокат олійні – 97-98%.
О. ДЖЕМЕСЮК,
Г. ГАДЗОВСЬКИЙ, здобувач,
Н. НОВИЦЬКА, канд. с.-г. наук, доцент,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
