Аграрний тиждень. Україна
» » Як побороти сисних шкідників хмелю
» » Як побороти сисних шкідників хмелю

    Як побороти сисних шкідників хмелю


    З кожного гектара продуктивних хмільників можна збирати понад 40 т вегетативної маси рослин, використовуючи її на силос, кормове борошно, для годування тварин у свіжому вигляді. В 1 кг силосу, виготовленому з листя та стебел хмелю, міститься 0,24 кг кормових одиниць з більшим, ніж у кукурудзи, вмістом кормового протеїну. Тому важливе значення для господарств, що вирощують хміль, має економіка цієї культури. 
    Загальна площа хмільників у країні становить близько 500 гектарів. Найбільші площі розташовані на Житомирщині (65% насаджень), а також у Рівненській, Львівській, Хмельницькій областях. На жаль, жодне з господарств не може виростити високоякісну продукцію без застосування захисних заходів.
    Однією з основних проблем у зниженні урожайності та якості шишок хмелю є пошкодження хмеленасаджень під час вегетації шкідниками. Найбільш поширеними, небезпечними і шкодочинними об’єктами на хмелю є павутинний кліщ та хмельова попелиця. На уражених ними плантаціях можливе зниження врожайності до 50% і більше, рослини стають слабшими, а багато з них зовсім гине. Проколюючи листкову поверхню, попелиця живиться клітинним соком рослин, що призводить до значної втрати ними вологи. Також листя хмелю вкривається липкими екскрементами попелиці, на яких розмножуються сажкові гриби (хвороба чорнота). Це призводить до почорніння листя та його загибелі. Внаслідок пошкоджень рослини хмелю знесилюються, порушується обмін речовин, листя жовтіє і засихає, квітки буріють, шишки втрачають свою якість. Липкі виділення попелиці вкривають рослину, що призводить до розвитку сажкових грибів, які уповільнюють асиміляцію та дихання. Також попелиці є переносниками збудників вірусних хвороб. 

    Павутинний 
    кліщ
    Хмельова  
     попелиця

    Під час живлення кліщі розривають епідерміс рослин, в результаті чого посилюється випаровування вологи, та виділяють ферменти, які порушують фізіологічні функції і викликають відмирання клітин. Імаго і личинка павутинного кліща висмоктують сік з листків, обплітають місця живлення павутиною. На пошкоджених листках з’являються жовті плями, згодом вони буріють, засихають. Пошкоджені пагони жовтіють і зупиняються в рості. У рослин, заселених павутинним кліщем, різко збільшується випаровування води, пригнічується процес фотосинтезу. Як результат, знижується врожайність і якість шишок, а також уміст в них гірких речовин. При відсутності заходів захисту або при неякісному обприскуванні пестицидами за 8-10 днів від початку масового заселення плантацій хміль може повністю загинути.
    За період росту і розвитку хмелю проти найнебезпечніших сисних шкідників хмелевої попелиці та павутинного кліща доводиться проводити 4-7 обприскувань інсектоакарицидами. Важливе значення при цьому має ефективність препаратів. Щорічне інтенсивне застосування хімічних препаратів на хмелю призводить до прискорення відбору стійких рас, змушує підвищувати норми витрати препаратів та періодично міняти їх. 

    Тому одним із основних заходів збільшення виробництва хмелю і покращення його якості є захист насаджень від шкідників новими високоефективними хімічними препаратами.
    Річний цикл розвитку хмелю складається з двох основних періодів – спокою і вегетації, які поділяються на 10 етапів органогенезу.

    Період спокою – перший етап припадає на осінні, зимові й весняні місяці (близько 160 днів). У цей період на підземній частині рослини не спостерігається зовнішніх морфологічних змін. Обмін речовин відбувається уповільнено. У кінці цього періоду, як правило, хмелярі обрізають матки хмелю.

    Другий етап – набухання бруньок, закінчується утворенням пагонів – появою сходів. Ріст хмелю проходить у ґрунті без світла, за рахунок пластичних речовин, відкладених минулого року в підземних органах. Тривалість етапу залежить від типу ґрунту і температури. 

    Третій етап – продовжується від появи сходів до утворення першої пари листків на пагонах. У цей час починається процес фотосинтезу, проте пагони ще ростуть, в основному за рахунок енергетичних запасів і мінеральних речовин підземної частини рослини. Весняні приморозки затримують розвиток хмелю.

    Четвертий етап – від формування першої пари листків до початку росту гілок. Тут спостерігається інтенсивний ріст стебел і листя за рахунок як продуктів фотосинтезу, так і поживних речовин підземної частини хмелю.

    П’ятий етап – починається з утворення гілок і продовжується до початку цвітіння. У цей період інтенсивно ростуть основні гілки і листя. На бокових пагонах у пазухах листків формуються бруньки, з яких утворюються суцвіття. 

    Шостий етап – цвітіння хмелю. У жіночих рослин воно починається з появи перших квіток і продовжується до початку формування шишок. Найінтенсивніше цвітуть рослини з 7 до 12 години, а все цвітіння триває близько 24 днів.
    Сьомий етап – формування і ріст шишок – продовжується до початку їхньої технічної зрілості. На цьому етапі шишки ростуть найінтенсивніше, і в кінці їхня маса досягає майже 40% усієї надземної маси рослини. Одночасно в них синтезуються гіркі сполуки і ефірні олії.
    Протягом восьмого етапу (до 15 днів) шишки набувають технічної зрілості – найбільшого вмісту смол і альфа-кислот. Зібраний на цьому етапі хміль характеризується найкращими пивоварними якостями.
    Дев’ятий етап – триває до початку фізіологічного відмирання надземної частини рослини. На цьому етапі фізіологічно дозрівають шишки і насіння. Шишки втрачають воду і щільність, частина лупулінових зерен з них висипається. Відбувається інтенсивний відтік продуктів асиміляції – пластичних речовин з надземної частини рослини в підземні органи, де вони відкладаються.
    Десятий етап – характеризується відмиранням надземної частини рослин, яке розпочинається з верхніх, морфологічно наймолодших частин стебел. У кореневій системі продовжується накопичення пластичних речовин. 
    Навесні, починаючи з третього-четвертого етапів розвитку хмелю, за появи на пагонах листків, хмільники масово заселяють сисні шкідники – павутинний кліщ та хмельова попелиця, які здатні за короткий період завдати непоправної шкоди.
    Тому пошуки засобів захисту від даних шкідників ведуться протягом багатьох років, але нині вони повинні відповідати трьом умовам – бути високоефективними, економічно вигідними та екологічно безпечними. На даний час хмелегосподарства найбільше застосовують хімічний метод контролю чисельності хмельової попелиці та павутинного кліща. Проте захист біологічними сучасними препаратами дозволяє ефективно контролювати даних шкідників на певних етапах росту хмелю. Тому складова частина захисних заходів на сьогодні - це застосування бакових сумішей пестицидів, які включають в себе афіциди та акарициди хімічного та біологічного походження. 
    Науковці Інституту с/г Полісся досліджували технічну ефективність інсектоакарицидів кожного окремо та їх сумісне застосування в бакових сумішах на хмелю, розробивши екологічно безпечну систему захисту хмелю від сисних шкідників, що передбачає застосування агротехнічних і запобіжних заходів. У радіусі 1-1,5 км видаляють і знищують дикий і здичавілий хміль, чагарники терну, аличі та диких слив. У садах колективних господарств і на присадибних ділянках вирубується поріст культурних слив.
    У березні – квітні, на початку набрякання бруньок сливових культур, для знищення яйцекладки хмельової попелиці необхідно провести обприскування сливових дерев 1% розчином ДНОКу, 10 кг/га (1 раз на 3 роки). В фазі розпускання листкових бруньок – відокремлення бутонів на сливі (квітень – травень) провести обприскування дерев Бі-58 новим, 40% к.е., 1,2-2,0 л/га, або Брунькою, к.е., 3,0 л/га щорічно, що дасть змогу знищити колонії хмельової попелиці (засновниць і личинок).

    Протягом усього вегетаційного періоду необхідно підтримувати хмільники чистими від бур’янів, а ґрунт – у розпушеному стані. Не висівати навколо хмільників бобові й баштанні культури. Своєчасно проводити рамовку і заведення стебел на підтримки. 
    Проти крилатих самок-розселювачок хмелевої попелиці застосовують жовто-клеєві пастки з технічною ефективністю до 50%, а проти безкрилих самок та личинок – біологічні препарати: Актофіт, к.е., 3,0 л/га з ефективністю 85-95%; Бітоксибацилін – 10,0 кг/га – 70-75%; Вертицилін – 3,0 л/га.

    Для знищення хмелевої попелиці, павутинного кліща (червень – липень) за наявності 8-10 особин попелиці та 7-8 особин павутинного кліща на листок (ЕПШ) обприскують: проти кліща - Демітан, к.с., 0,6-0,8 л/га, Ортус, к.с., 1,7-2,1 л/га, Апполо, к.с., 0,8-3,0 л/га, проти попелиці - Енжіо, к.е., 0,18 л/га, Актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, Конфідор 200 SL, в.р.к., 0,6 л/га, Сумі-Альфа, к.е., 0,5 л/га, Вертимек 018 ЕС, 0,75-3,0 л/га, проти обох шкідників - Бі-58 новий, к.е., 1,5-6,0 л/га, Данадим стабільний, к.е., 4,0-6,0 л/га, Дурсбан 480, к.е., 1,5 л/га, Талстар, к.е., 1,2 л/га.

    Для знищення зимуючої стадії павутинного кліща в період фізіологічного відмирання стебел (вересень) провести дворазове обприскування (з перервою 8-12 днів) хмільників після збирання врожаю Бі-58 новий, к.е., 6,0 л/га. Необхідно провести збір і знищення рослинних решток, переорювання захисних смуг, дезінфекцію стовпів негашеним вапном.
    Обприскування рослин необхідно проводити вентиляторним обприскувачем ОПВ-2000, який забезпечує дрібнодисперсне розпилювання і рівномірне змочування листової поверхні хмелю з нижньої і верхньої сторони. Витрата робочої рідини повинна становити в залежності від висоти хмелю 500-2000 л/га. Швидкість руху агрегату – 5 км/год, а тиск магістралі обприскувача - 6 атм. Для забезпечення надійного контакту препарату з листковою поверхнею і шкідниками в робочий розчин необхідно додавати поверхнево активні речовини, прилипачі. Обробку рослин проводять рано вранці, або пізно ввечері, коли температура повітря не перевищує 25°С, при швидкості вітру не більше 3 м/с. 
    Дотримуючись даних рекомендацій по захисту хмеленасаджень від сисних шкідників, хмелевиробники зможуть конролювати їх розвиток і гарантовано отримають запланований врожай високої якості. 

    О. ВЕНГЕР, ст. наук. співробітник, 
    Н. ФЕДОРЧУК, наук. співробітник, 
    О. СТЕПАНЕНКО, мол. наук. співробітник, 
    Інститут сільського господарства Полісся НААН





    Схожі новини
  • Хміль як органічна культура
  • Держсільгоспінспекція: Львівщина готується виростити більше 700 тис. шт. садивного матеріалу
  • Проблеми захисту хмелю
  • Захистимо від шкідників і хвороб
  • "ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Як побороти сисних шкідників хмелю


З кожного гектара продуктивних хмільників можна збирати понад 40 т вегетативної маси рослин, використовуючи її на силос, кормове борошно, для годування тварин у свіжому вигляді. В 1 кг силосу, виготовленому з листя та стебел хмелю, міститься 0,24 кг кормових одиниць з більшим, ніж у кукурудзи, вмістом кормового протеїну. Тому важливе значення для господарств, що вирощують хміль, має економіка цієї культури. 
Загальна площа хмільників у країні становить близько 500 гектарів. Найбільші площі розташовані на Житомирщині (65% насаджень), а також у Рівненській, Львівській, Хмельницькій областях. На жаль, жодне з господарств не може виростити високоякісну продукцію без застосування захисних заходів.
Однією з основних проблем у зниженні урожайності та якості шишок хмелю є пошкодження хмеленасаджень під час вегетації шкідниками. Найбільш поширеними, небезпечними і шкодочинними об’єктами на хмелю є павутинний кліщ та хмельова попелиця. На уражених ними плантаціях можливе зниження врожайності до 50% і більше, рослини стають слабшими, а багато з них зовсім гине. Проколюючи листкову поверхню, попелиця живиться клітинним соком рослин, що призводить до значної втрати ними вологи. Також листя хмелю вкривається липкими екскрементами попелиці, на яких розмножуються сажкові гриби (хвороба чорнота). Це призводить до почорніння листя та його загибелі. Внаслідок пошкоджень рослини хмелю знесилюються, порушується обмін речовин, листя жовтіє і засихає, квітки буріють, шишки втрачають свою якість. Липкі виділення попелиці вкривають рослину, що призводить до розвитку сажкових грибів, які уповільнюють асиміляцію та дихання. Також попелиці є переносниками збудників вірусних хвороб. 

Павутинний 
кліщ
Хмельова  
 попелиця

Під час живлення кліщі розривають епідерміс рослин, в результаті чого посилюється випаровування вологи, та виділяють ферменти, які порушують фізіологічні функції і викликають відмирання клітин. Імаго і личинка павутинного кліща висмоктують сік з листків, обплітають місця живлення павутиною. На пошкоджених листках з’являються жовті плями, згодом вони буріють, засихають. Пошкоджені пагони жовтіють і зупиняються в рості. У рослин, заселених павутинним кліщем, різко збільшується випаровування води, пригнічується процес фотосинтезу. Як результат, знижується врожайність і якість шишок, а також уміст в них гірких речовин. При відсутності заходів захисту або при неякісному обприскуванні пестицидами за 8-10 днів від початку масового заселення плантацій хміль може повністю загинути.
За період росту і розвитку хмелю проти найнебезпечніших сисних шкідників хмелевої попелиці та павутинного кліща доводиться проводити 4-7 обприскувань інсектоакарицидами. Важливе значення при цьому має ефективність препаратів. Щорічне інтенсивне застосування хімічних препаратів на хмелю призводить до прискорення відбору стійких рас, змушує підвищувати норми витрати препаратів та періодично міняти їх. 

Тому одним із основних заходів збільшення виробництва хмелю і покращення його якості є захист насаджень від шкідників новими високоефективними хімічними препаратами.
Річний цикл розвитку хмелю складається з двох основних періодів – спокою і вегетації, які поділяються на 10 етапів органогенезу.

Період спокою – перший етап припадає на осінні, зимові й весняні місяці (близько 160 днів). У цей період на підземній частині рослини не спостерігається зовнішніх морфологічних змін. Обмін речовин відбувається уповільнено. У кінці цього періоду, як правило, хмелярі обрізають матки хмелю.

Другий етап – набухання бруньок, закінчується утворенням пагонів – появою сходів. Ріст хмелю проходить у ґрунті без світла, за рахунок пластичних речовин, відкладених минулого року в підземних органах. Тривалість етапу залежить від типу ґрунту і температури. 

Третій етап – продовжується від появи сходів до утворення першої пари листків на пагонах. У цей час починається процес фотосинтезу, проте пагони ще ростуть, в основному за рахунок енергетичних запасів і мінеральних речовин підземної частини рослини. Весняні приморозки затримують розвиток хмелю.

Четвертий етап – від формування першої пари листків до початку росту гілок. Тут спостерігається інтенсивний ріст стебел і листя за рахунок як продуктів фотосинтезу, так і поживних речовин підземної частини хмелю.

П’ятий етап – починається з утворення гілок і продовжується до початку цвітіння. У цей період інтенсивно ростуть основні гілки і листя. На бокових пагонах у пазухах листків формуються бруньки, з яких утворюються суцвіття. 

Шостий етап – цвітіння хмелю. У жіночих рослин воно починається з появи перших квіток і продовжується до початку формування шишок. Найінтенсивніше цвітуть рослини з 7 до 12 години, а все цвітіння триває близько 24 днів.
Сьомий етап – формування і ріст шишок – продовжується до початку їхньої технічної зрілості. На цьому етапі шишки ростуть найінтенсивніше, і в кінці їхня маса досягає майже 40% усієї надземної маси рослини. Одночасно в них синтезуються гіркі сполуки і ефірні олії.
Протягом восьмого етапу (до 15 днів) шишки набувають технічної зрілості – найбільшого вмісту смол і альфа-кислот. Зібраний на цьому етапі хміль характеризується найкращими пивоварними якостями.
Дев’ятий етап – триває до початку фізіологічного відмирання надземної частини рослини. На цьому етапі фізіологічно дозрівають шишки і насіння. Шишки втрачають воду і щільність, частина лупулінових зерен з них висипається. Відбувається інтенсивний відтік продуктів асиміляції – пластичних речовин з надземної частини рослини в підземні органи, де вони відкладаються.
Десятий етап – характеризується відмиранням надземної частини рослин, яке розпочинається з верхніх, морфологічно наймолодших частин стебел. У кореневій системі продовжується накопичення пластичних речовин. 
Навесні, починаючи з третього-четвертого етапів розвитку хмелю, за появи на пагонах листків, хмільники масово заселяють сисні шкідники – павутинний кліщ та хмельова попелиця, які здатні за короткий період завдати непоправної шкоди.
Тому пошуки засобів захисту від даних шкідників ведуться протягом багатьох років, але нині вони повинні відповідати трьом умовам – бути високоефективними, економічно вигідними та екологічно безпечними. На даний час хмелегосподарства найбільше застосовують хімічний метод контролю чисельності хмельової попелиці та павутинного кліща. Проте захист біологічними сучасними препаратами дозволяє ефективно контролювати даних шкідників на певних етапах росту хмелю. Тому складова частина захисних заходів на сьогодні - це застосування бакових сумішей пестицидів, які включають в себе афіциди та акарициди хімічного та біологічного походження. 
Науковці Інституту с/г Полісся досліджували технічну ефективність інсектоакарицидів кожного окремо та їх сумісне застосування в бакових сумішах на хмелю, розробивши екологічно безпечну систему захисту хмелю від сисних шкідників, що передбачає застосування агротехнічних і запобіжних заходів. У радіусі 1-1,5 км видаляють і знищують дикий і здичавілий хміль, чагарники терну, аличі та диких слив. У садах колективних господарств і на присадибних ділянках вирубується поріст культурних слив.
У березні – квітні, на початку набрякання бруньок сливових культур, для знищення яйцекладки хмельової попелиці необхідно провести обприскування сливових дерев 1% розчином ДНОКу, 10 кг/га (1 раз на 3 роки). В фазі розпускання листкових бруньок – відокремлення бутонів на сливі (квітень – травень) провести обприскування дерев Бі-58 новим, 40% к.е., 1,2-2,0 л/га, або Брунькою, к.е., 3,0 л/га щорічно, що дасть змогу знищити колонії хмельової попелиці (засновниць і личинок).

Протягом усього вегетаційного періоду необхідно підтримувати хмільники чистими від бур’янів, а ґрунт – у розпушеному стані. Не висівати навколо хмільників бобові й баштанні культури. Своєчасно проводити рамовку і заведення стебел на підтримки. 
Проти крилатих самок-розселювачок хмелевої попелиці застосовують жовто-клеєві пастки з технічною ефективністю до 50%, а проти безкрилих самок та личинок – біологічні препарати: Актофіт, к.е., 3,0 л/га з ефективністю 85-95%; Бітоксибацилін – 10,0 кг/га – 70-75%; Вертицилін – 3,0 л/га.

Для знищення хмелевої попелиці, павутинного кліща (червень – липень) за наявності 8-10 особин попелиці та 7-8 особин павутинного кліща на листок (ЕПШ) обприскують: проти кліща - Демітан, к.с., 0,6-0,8 л/га, Ортус, к.с., 1,7-2,1 л/га, Апполо, к.с., 0,8-3,0 л/га, проти попелиці - Енжіо, к.е., 0,18 л/га, Актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, Конфідор 200 SL, в.р.к., 0,6 л/га, Сумі-Альфа, к.е., 0,5 л/га, Вертимек 018 ЕС, 0,75-3,0 л/га, проти обох шкідників - Бі-58 новий, к.е., 1,5-6,0 л/га, Данадим стабільний, к.е., 4,0-6,0 л/га, Дурсбан 480, к.е., 1,5 л/га, Талстар, к.е., 1,2 л/га.

Для знищення зимуючої стадії павутинного кліща в період фізіологічного відмирання стебел (вересень) провести дворазове обприскування (з перервою 8-12 днів) хмільників після збирання врожаю Бі-58 новий, к.е., 6,0 л/га. Необхідно провести збір і знищення рослинних решток, переорювання захисних смуг, дезінфекцію стовпів негашеним вапном.
Обприскування рослин необхідно проводити вентиляторним обприскувачем ОПВ-2000, який забезпечує дрібнодисперсне розпилювання і рівномірне змочування листової поверхні хмелю з нижньої і верхньої сторони. Витрата робочої рідини повинна становити в залежності від висоти хмелю 500-2000 л/га. Швидкість руху агрегату – 5 км/год, а тиск магістралі обприскувача - 6 атм. Для забезпечення надійного контакту препарату з листковою поверхнею і шкідниками в робочий розчин необхідно додавати поверхнево активні речовини, прилипачі. Обробку рослин проводять рано вранці, або пізно ввечері, коли температура повітря не перевищує 25°С, при швидкості вітру не більше 3 м/с. 
Дотримуючись даних рекомендацій по захисту хмеленасаджень від сисних шкідників, хмелевиробники зможуть конролювати їх розвиток і гарантовано отримають запланований врожай високої якості. 

О. ВЕНГЕР, ст. наук. співробітник, 
Н. ФЕДОРЧУК, наук. співробітник, 
О. СТЕПАНЕНКО, мол. наук. співробітник, 
Інститут сільського господарства Полісся НААН





Схожі новини
  • Хміль як органічна культура
  • Держсільгоспінспекція: Львівщина готується виростити більше 700 тис. шт. садивного матеріалу
  • Проблеми захисту хмелю
  • Захистимо від шкідників і хвороб
  • "ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.