Пiдмiна не завжди коректна, а часто помилкова

01 October, Розділ Рослинництво, переглядів 3 621

В умовах інтенсивного землеробства i формування ринку земель сільгосппризначення проблема родючості ґрунтів стоїть дуже гостро. Група науковців-ґрунтознавців на чолі зі Святославом Балюком, академіком НААН, доктором с.-г. наук, професором, директором ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», iнiцiювали й підготували законопроект «Про ґрунти та їх родючiсть». На жаль, він не отримав схвалення у Верховній Paдi. У чому причина?

- Ми підготували дуже необхідний для становлення i функціонування цивiлiзованого ринку земель законодавчий документ, - каже наш сьогоднішній співрозмовник Святослав Балюк. - Але нам не вистачило зусиль i можливостей роз'яснити його важливість як правового атрибута. До того ж, нині діють численні закони України про землю, у яких правові норми землекористування й обігу земель сповна висвiтленi.

Здавалося б, навіщо завантажувати земельну законодавчу базу додатковими законами? У цьому й була основна причина відхилення згаданого документу.

- І Ви погоджуєтеся з таким поглядом?

- Як фахiвець-ґpунтознавець принципово не погоджуюсь. Майже в ycix чинних земельних законах, нормативно-правових документах переважно й широко використовується термін «земля», який часто пiдмiнює поняття «ґрунт».

Насправді не земля, а ґрунт, який покриває її у вигляді родючої оболонки, є безпосереднім i незамінним об'єктом землеробства. Саме ґрунтам притаманна функція родючості. Якщо земельна ділянка позбавлена ґрунтового покриву, вона непридатна для сільгоспвикористання. Поняття «земля» i «ґрунт» - принципово рiзнi за змістовим навантаженням i тлумаченням. Нехтування цим фактом може стати причиною виникнення необґрунтованих i неповноцінних (шкідливих) для суспільства правових i управлінських рішень.

- Чому не можна замість терміну «ґрунт» використовувати термін «земля»?

- У цьому й полягає суть питання. Ця пiдмiна не завжди коректна, а часто помилкова. Наприклад, обізнаний фахівець ніколи не скаже «агрохiмiчнi або агрофiзичнi властивостi землi», або, скажімо, «хiмiчний склад землi». Замiсть «землі» в цьому й багатьох інших випадках він завжди вживатиме термін «ґрунт». Поняття «земля» пов'язане, передусім, із організацією території, її призначенням i використанням (рілля, сіножать, пасовище тощо).

Отже, земля - соцiально-економiчна категорія, просторовий базис життєзабезпечення людини i її господарської дiяльностi, тобто територіальний природний ресурс, це по-перше. А по-друге - об'єкт права власностi.

Ґрунт - природно-географiчна категорія, компонент природного середовища, який виконує численні функції (продуктивні, екологiчнi), об'єкт працi та засiб праці, самостiйний природний об'єкт, що підлягає охороні.

У складi однiєї земельної дiлянки або земельного угiддя, як правило, кілька ґрунтів із рiзними властивостями i режимами. Taкi земельнi дiлянки зi складною структурою ґрунтового покриву потребують диференцiацiї агротехнiчних, мелiоративних та iнших прийомiв вiдтворення родючостi. У цьому й полягає перспективнiсть технології точного землеробства, без якої продукція АПК не буде конкурентоздатною.

Рaцiональне ефективне землекористування, екологiчно безпечний землеустрiй неможливо здiйснити без вiдомостей про структуру ґрунтового покриву i його якiсть. Цi вiдомостi мають стати невід’ємною частиною земельного кадастру i статистичного облiку. Ґрунтові карти з усіма необхiдними якiсними показниками в суворому законодавчому порядку мають супроводжувати земельний ринок. Це дуже важливо для збереження родючостi та недопущення процесiв деградацii ґрунтів, охорони земель вiд ґрунтового виснаження.

Родючу ґрунтову масу можна перенести на iншi малопродуктивні земельні ділянки або взагалі транспортувати за межі регіону, а земля, навіть «оскальпована» у згаданий спосіб, завжди залишаєтеся на мiсцi. Та виникає запитання: що це за земля? Для агровиробництва - це втрачена безплiдна земля. Тому ґрунтовий монiторинг на ринку земель є суворо необхiдним. Без нього важко собi уявити процес цивiлiзованого державного регулювання цього ринку, земельного обiгу.

Проект Закону «Про грунти та їx родючiсть» концентрує в собi все те, що не враховано в чинних земельних законах. Передусiм, він надає ґрунту та його родючостi правовий статус, без якого земельно-ринковi вiдносини стануть нерегульованими й перетворяться на суцiльний обман. Проект забезпечує правовий захист потенціалу родючостi ґрунтових ресурсів нашої держави i спрямований на його збереження i примноження, незалежно вiд того, в кого у власностi земля.

- Якi ще важливі положення мiстить обговорюваний нами законопроект?

- Ґрунти в процесi використання змiнюються. Ґрунтові карти i картограми рiзного призначення, що додаються до них (агрохiмiчнi, протиерозiйнi, меліоративні тощо), на теперiшнiй час уже застарiли i в бiльшостi своїй не вiдповiдають дійсності. Фактично зруйновано фундамент, на якому будуєтъся раціональна система землекористування i вiдтворення родючостi ґрунтів.

Тож виникають загрози непередбачуваних негативних екологiчних наслiдкiв, ризикiв виснаження й отруєння ґрунтів. Уникнути цього й рацiонально керувати високим (поки що!) потенціалом наших ґрунтових ресурсів можливо, створивши на базi розрiзнених служб єдину державну службу з управлiння ґрунтово-земельними ресурсами. У законопроекті це передбачено. Наведено завдання й функцiї цiєї служби. Одна з них - органiзацiя i здiйснення перiодичних (кожнi 15-20 років) великомасштабних ґрунтових обстежень. Необхiдним є постійний монiторинг стану ґрунтового покриву, особливо в мiсцях iмовiрних екологічних ризикiв, пов'язаних із інтенсифікацією техногенних i технологiчних навантажень на ґрунти, глобальними змiнами клiмату, гiдромелiоративним, гiдротехнiчним та iншим будiвництвом, суцільним вирубуванням лiсiв, вiдкритими гiрничими розробками, необґрунтованим відведенням земель з цiнним ґpунтовим покривом пiд будівництво тощо.

Ми повинні переходити на сучасні технології точного i екологічно безпечного землеробства. Тому й потрiбнi уточненi ґрунтові карти і картограми, що додаються до них, обґpунтованi технологiчнi регламенти.

Земельно-оцiночнi роботи за відсутності даних про ґрунтовий покрив i його якість (родючiсть) на момент проведення цих робiт будуть далекими вiд об'єктивності, а це вже зачіпає iнтереси як землекористувачiв, так i власникiв земельних дiлянок.

- Наскільки зросла б вiдповiдальнiсть землекористувача за збереження родючостi ґрунтів i недопущення їx виснаження, якщо законопроект набув би чинності?

- Кожен землекористувач повинен нести не лише моральну, але i юридичну вiдповiдальнiсть за псування землi та виснаження ґрунтової родючостi. Але не меншої уваги заслуговує й iнший бiк цiєї проблеми: якщо землевласник піклується про ґрунти, залучає необхiднi кошти, що призводить до додаткових витрат, якi часто не вiдшкодовуються приростом урожаю, але екологiчно дуже дiєвi, то держава повинна вiдповiдно вiддячити цьому господарю. Це передбачено проектом.

Ґрунтова наука сьогодні розробила критерiї для оцiнки таких основних видiв деградації ґрунтів як дегумiфiкацiя (втрати запасiв гумусу i погiршення його якiсного стану), водна i вітрова ерозії, ущiльнення ґрунту, засоления i осолонцювання, спрацювання осушених торфовищ. Розроблено і критерії для оцiнки кислотно-основного, поживного, водно-повітряного, мiкробiологiчного та iнших режимiв ґрунтів. Удосконалюються методи ґрунтового картографування на базi сучасних досягнень у галузi дистанцiйного зондування, ГІСТ, GPS, ЦКР (цифрової карти рельєфу) тощо. Це дозволяє істотно скоротити витрати на проведення великомасштабних ґрунтових обстежень i виготовлення ґрунтових карт i картограм.

Стрижневий критерій ступеня виснаження потенцiалу родючостi ґрунтів - їхнiй гумусовий стан (запаси i якiсть). Про якiсть органiчної речовини ґрунту свiдчить наявнiсть у ньому активних форм кальцій-гуматів. Вони вiдповiдальнi за збереження агрономiчно цiнних структурних агрегатів ґрунту та їx водостійкості. Недотримання сiвозмiн, частi посiви сільгоспкультур, агресивних з точки зору виснаження ґрунтів (соняшнику, рiпаку, цукрових бурякiв тощо), iнтенсивне застосування промислових мiндобрив, неправильний обробiток ґрунту, вiдсутнiсть заходiв із поповнення втрачених запасiв гумусу та вiдновлення його якiсного стану - все це є неприпустимим. Це руйнує пiдвалини збалансованого розвитку вciєї агросфери й загрожує державнiй безпецi.

- Якi ще завдання будуть успішно розв'язанi цим законом?

- Дослідження екологів-ґрунтознавців протягом останніх двох десятирiч показали, що ґрунтовому покриву належить величезна роль у регулюванні бiосферних процесiв. Ґрунти регулюють воднi потоки, являють собою специфiчнi бiологiчнi фiльтри - очищують атмосферу i гiдросферу вiд забруднювачiв i токсичних речовин. Саме в ґрунтах відбуваєтъся нейтралiзацiя багатьох токсикантів, хвороботворних мiкроорганiзмiв i шкiдникiв.

Ґрунти разом із рихлою материнською породою, їх «жива фаза», є дійовими санiтарами довкілля. Якщо ця корисна «жива фаза» (без неї нема ґрунту) раптом би зникла (до цього веде пестицидне отруєння ґрунту), то можна уявити, якi катастрофiчнi наслідки на нас очiкують. Уже зараз ми споживаємо забруднену продукцiю. Наш проект закону націлений i на максимально можливе збереження екологічних функцiй ґрунтового покриву. Вони можуть бути втраченi, якщо зовнiшнi навантаження перевищать вiдповiдний порiг буферної ємності ґрунту. Для кожного виду ґрунту цi пороги рiзнi, й ми повиннi враховувати їх у практицi землекористування.

З огляду на це, вчені нашого інституту розробили принципи екологічного нормування антропогенних навантажень на ґpунти України, i це відображено в законопроекті. Нам необхiдно створити i реалiзувати такий режим землекористування, який гармонiзував би продуктивні та екологiчнi функції ґрунтів.