Вирощувати чорниці або, як іще називають гуцули, афини взявся на промисловій основі Віктор Дитинко із села Оболоня Долинського району на Івано-Франківщині.
Колишні міські жителі Віктор Дитинко та Ігор Небилович у дитинстві полюбляли збирати ягоди і продавати їх на базарі у Стрию. Вже потім доросле життя заставило їх податись за кордон й переконатися, що земля не повинна пустувати, вона має давати прибуток. Як нові підприємці, чоловіки збагнули, що у нас агроринок ще не настільки розвинений, а тому є тут перспективи. Створивши своє невеличке підприємство, Віктор Дитинко саджанці чорниці садової завіз із румунської місцевості Бая-Маре. Ягоду підприємець вирощує на 6,5 гектарах. Усього взяв в оренду 20 га землі на 49 років.
- В Україні це нова справа - вирощування лохини високорослої, - каже Віктор. - Ще на Житомирщині є 150 гектарів ягід і у господарстві Степана Мельничука на Коломийщині. 23 тисячі саджанців купив у Румунії, заплативши по 1,5 євро за кущ сорту Блю-страр 701-М. Чорниці добре прийнялися та виростуть десь на більш як півтора метри.
Аби ягоди рясно родили, на плантації встановлена система крапельного зрошування.
Чорниці Віктора Дитинка повноцінно заплодоносять лише на 6-7 рік. Тож він планує збирати з одного гектара 17-20 тонн чорних ягід. Термін експлуатації кущів - до 40 років.
До речі, підприємець розпочав свою справу за підтримки держави. Як стверджує Віктор, торік держава повернула йому 390 тис. грн. за придбання саджанців, а в цьому році надала 432 тисячі відповідно до програми розвитку садівництва. Тож він має намір розширити плантації до 500 кущів, привезе нові сорти з Голландії.
У розпал сезону на ринках Івано-Франківська літрова банка дикорослої чорниці коштує 20 гривень. Ароматні ягоди темно-синього кольору можна відшукати в густих лісах Карпат та неподалік боліт Волині.
У світі відомо багато сортів цієї культури. Для наших умов найбільш придатна лохина великоросла (рос. - голубика). З її ягід готують компоти, джеми, варення. Плоди та листя чагарника широко використовують у народній медицині (при діабеті, запаленнях, шлунково-кишкових недугах).
Для вирощування найкраще використовувати живці. У травні беруть здерев’янілі (що залишилися після обрізування), а в червні - липні – зелені. Вони повинні бути завдовжки 12-14 см, із 2-3 листками. Нижній зріз роблять косим, на бруньку, а верхній - прямим. Період укорінення триває близько 2-х місяців. Вегетативно розмножені саджанці починають плодоносити на 4-й рік, тоді як сіянці – лише через 7-8 сезонів.
Готуючи лохину до пересаджування, вибирають підвищену, належно зволожену ділянку, рівень залягання підземних вод на якій не перевищує 50-60 сантиметрів. Місцина повинна бути захищеною від вітрів та добре освітленою (саме щедрі сонячні промені є запорукою здорової деревини та солодких плодів). Особливу увагу зверніть на ґрунти. Згаданий ягідник не терпить глини, натомість надає перевагу легким водопроникним землям (але обов’язково кислим). Оптимальне місце посадки «підкажуть» польовий хвощ, щавель, м’ята та інші рослини, котрі, як і лохина, теж полюбляють кислі площі.
Один із ключових елементів догляду – вчасний полив. За відсутності опадів його проводять двічі на тиждень. Найбільше вологи потрібно у період цвітіння та дозрівання ягід. Вода мусить бути кислуватою. Тому двічі на місяць рекомендується додавати у неї електроліт акумуляторних батарей (0,5-1 мм на 1 л). Замінником стануть лимонна кислота чи оцет (100 г на 10 л води).
- Чимало важить правильне підживлення. Окремі городники намагаються покласти під кущ побільше компосту, гною. Однак це шкідливо. Лохина не терпить органіки. Їй потрібні лише мінеральні добрива (у помірних кількостях). Інша запорука врожайності – вчасне обрізування, яке починають проводити після 3-4-річного віку, - ділиться досвідом Віктор Дитинко.
Ягоди починають збирати з початку липня і аж до вересня (залежно від сорту). Вони набувають насиченого темно-синього забарвлення за 3-4 дні до повної стиглості. Збирають лохину раз на 7-10 днів і бажано вранці, після випаровування роси. Ягідки відразу ж охолоджують та зберігають за температури 0...2°С та відносної вологості повітря 90-95%. За дотримання таких умов лохину можна зберігати майже 14 днів без втрати якості.
У цьому році на полях ПП «Дитинко» перші дозрілі ягоди збирали вручну, пригощаючи друзів і сусідів.
Олександра ЛІСКОНОГ