- В умовах поточного року
- Держсільгоспінспекція проводить польове інспектування насіннєвих посівів
- Виставково-інноваційний центр НААН України
- ХIД ПОЛЬОВИХ РОБIТ
- Хліб в Україні пектимуть зі штучно створеного зерна
Зернокормова культура Полісся
Багаторічна робота вчених-генетиків і селекціонерів - з об’єднання спадкових ознак пшениці та жита й виділення біотипів з високою продуктивністю, адаптивністю і якістю зерна - привела до створення тритикале.
Для тритикале властиве унікальне поєднання кращих господарсько-біологічних ознак пшениці та жита. Високий потенціал урожайності зерна та зеленої маси, підвищені адаптивні властивості до несприятливих умов (зимостійкість, посухостійкість, невибагливість до ґрунтів, стійкість до грибкових захворювань) та висока якість зерна забезпечили визнання цієї культури в світі як продовольчої та кормової. За даними FAO, посівні площі та валовий збір зерна тритикале зростає, що свідчить про перспективний розвиток цієї культури.
Найбільш широкого розповсюдження культура набула у Польщі, де її площі досягли 1,258 млн. гектарів. У 2010 році понад 425 тис. га тритикале вирощувала Білорусь. Та найвищих показників досягла Німеччина – 5,4-5,7 т/га за вирощування на площі 404,4 тис. гектарів.
Нині в Україні немає офіційної статистики щодо посівних площ і виробництва зерна тритикале. За неофіційними даними Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції (ДСГДС) Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН (ІСГЗП) та Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, під посівами культури зайнято майже 200 тис. га, з них близько 80 тис. га - яре тритикале. Основні площі озимого тритикале розміщені у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, ярого – у Полтавській та Львівській областях. До певного часу це було пов’язано з відсутністю національного стандарту на зерно тритикале та ринку його зерна. Та не дивлячись на те, що з 2007 року набув чинності національний стандарт ДСТУ 4762:2007 «Тритикале. Технічні умови», а з жовтня 2009-го вступив в дію ДСТУ 4960:2008 «Борошно із зерна тритикале. Технічні умови», нині реалізація насіння і зерна тритикале, як і раніше, здійснюється за ціною озимого жита (для озимих сортів) і ярої пшениці (для ярих). В статистичній звітності дані про тритикале подаються разом із пшеницею. Отже, введення стандартів не сприяло створенню ринку зерна тритикале в Україні, що є незаслуженим до цієї культури (як до пасинка в родині зернових).
Зважаючи на високі адаптивні властивості до умов вирощування та генетичний потенціал врожайності й якості зерна, які переважають традиційні зернові - жито, пшеницю, ячмінь та овес - саме тритикале може забезпечити вирішення проблеми нарощування виробництва зерна, особливо в умовах Полісся України.
За результатами досліджень ІСГЗП, озиме тритикале забезпечує формування урожайності зерна на рівні 5,33-6,25 т/га, що на 7-9% переважає озимі жито і пшеницю. Крім того, тритикале позитивно реагує на інтенсифікацію технології: приріст урожайності за такої технології становив 17-24% порівняно із звичайною.
За складних погодних умов зими 2003-го перезимівля рослин тритикале була на рівні озимого жита і становила 86-92%, тоді як для озимої пшениці – 58-67%, а окремі сорти вимерзли повністю. Крім того, за дотримання технології вирощування, у зв’язку з високою конкуренцією рослин тритикале з бур’янами, відпадає необхідність застосування гербіцидів. Також тритикале більш стійке до хвороб, аніж озима пшениця. Отже, підвищені адаптивні властивості культури зменшують на 10-15% витрати на технологію вирощування порівняно з озимою пшеницею.
Ще однин аргумент на користь тритикале. В умовах Західного Полісся озима пшениця в роки з надмірною кількістю опадів, що в більшості випадків характерно для регіону, навіть за інтенсивної технології вирощування не завжди формує високоякісне зерно, а тому його часто використовують на фуражні цілі, що підвищує собівартість комбікормів.
Зважаючи на те, що зерно тритикале є добрим джерелом білка із збалансованим амінокислотним складом, а також переважає інші зернові культури за вмістом перетравного протеїну, нарощування його виробництва забезпечить тваринництво високоякісним зернофуражним кормом.
За даними ряду досліджень, за згодовування тваринам комбікорму з вмістом 30% зерна тритикале, суттєво зростали прирости живої ваги молодняка великої рогатої худоби. Заміна в комбікормах 50% зерна ячменю на тритикале, забезпечувала зменшення на 20% витрат на відгодівлю свиней і птиці та зростання середньодобових приростів тварин.
Одним із важливих факторів подальшого збільшення виробництва зерна у Західному Поліссі є оптимізація структури озимого зернового клину. В зв’язку з нижчою родючістю ґрунтів у перехідній і особливо поліській зонах регіону доцільно скоротити посівні площі пшениці озимої на користь посівів тритикале та жита озимого (табл. 1).
Таблиця 1. Рекомендована структура озимого зернового клину для Західного Полісся
|
Зернові культури |
Зони, % |
||
|
Лісостепова |
Перехідна |
Поліська |
|
|
Пшениця озима |
80 |
40 |
10 |
|
Жито озиме |
10 |
20 |
70 |
|
Тритикале озиме |
10 |
40 |
20 |
Високий потенціал врожайності зерна тритикале можна реалізувати завдяки запровадженню у виробництво сучасних технологій, адаптованих до умов регіону і розроблених науковцями Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН.
Першочергово успіх технології залежить від вирощування високоврожайних сортів та висівання високоякісного насіння. Для вирощування в умовах регіону рекомендовані сорти тритикале озимого Ладне, Гарне, Ратне, Сувенір та інші. Волинська ДСГДС ІСГЗП має у достатній кількості високоякісне насіння цієї цінної зернової культури.
Розширення площ посіву тритикале озимого дозволить аграріям регіону стабільно отримувати високі валові збори зерна зі зменшенням ризику в екстремальні за погодними умовами роки.
Л. ЛУКАЩУК,
заступник директора з наукової роботи Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України, к. с.-г. н.
В. ПЛАКСА,
зав. лабораторією рослинництва Волинської ДСГДС ІСГЗП,
к. с.-г. н.
