Аграрний тиждень. Україна
» » Молочні ріки нам не загрожують
» » Молочні ріки нам не загрожують

    Молочні ріки нам не загрожують



    Схоже, парламентарії нового скликання не залишать поза увагою молочне питання, над яким активно попрацювали їх попередники. 7 червня 2012 року Верховна Рада України шостого скликання прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо регулювання закупівельних цін на молоко». Президент України Віктор Янукович не підписав документ з багатьох підстав, які він виклав до цього закону.

     

    Перша сесія сьомого скликання зареєструвала пропозиції Глави держави за №0981 від 12.12.2012 року. Тож чи дійде до свого фінішного етапу такий важливий для агросектору документ - вирішувати новому складу профільного парламентського комітету.

    Нагадаю, що необхідність цього закону була продиктована ситуацією, що склалася в галузі тваринництва, зокрема, у виробництві молока. Автори законодавчої ініціативи - нардепи шостого та сьомого скликань: голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік, Віталій Борт, Сергій Терещук, Ігор Сідельник та Артем Пшонка. Парламентарії давно пропонують урядовцям удосконалити механізм держпідтримки АПК, зокрема, аграрних інтервенцій, та забезпечити доступ до товарів молочної групи всім верствам населення, незалежно від рівня їхніх грошових доходів. Нардепи наводили сумну статистику, за якою чисельність корів на селі з 1990 по 2010 рік зменшилась майже у 3,5 рази: з 8,4 до 2,6 млн. голів. Відповідно, виробництво молока впало в 2,2 рази: з 24,5 до 11,1 млн. тонн.

    Головне юридичне управління та Головне науково-експертне управління парламенту у своїх висновках до законопроекту зазначили необхідність додаткового обґрунтування запропонованих законодавчих пропозицій, пов’язаних із державним ціновим регулюванням. Науковці також зажадали висновку уряду, бо відповідно до приписів ст. 116 Конституції України, проведення цінової політики забезпечує Кабмін.

    А які підстави у Президента, який пропонує відхилити підтриманий депутатами Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України щодо регулювання закупівельних цін на молоко»?   

    Зокрема, ряд зауважень очільника країни стосується встановлення заборони підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, переробним та заготівельним, закуповувати молоко і молочні продукти у постачальників без укладених у письмовій формі договорів купівлі-продажу зазначеної продукції. Крім того, Віктор Янукович проти запровадження адміністративної відповідальності для фізичних та юридичних осіб, винних у порушенні цієї норми. Глава держави вважає, що такі законодавчі новації нардепів не узгоджуються з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яким адміністративна відповідальність установлюється за діяння, що за своїми ознаками є суспільно небезпечними. До того ж, на його думку, не відповідає названому кодексу та відповідному рішенню Конституційного Суду України і пропоноване законом запровадження адміністративної відповідальності для юридичних осіб, оскільки за кодексом суб'єктом адміністративної відповідальності є лише фізичні особи.

    Президент України наголошує, що 76-80% загального обсягу виробництва молока нині реалізується за межами організованого агроринку. За його словами, віднесення цієї продукції до об’єктів державного цінового регулювання створить для Аграрного фонду України певні труднощі. Головна з них - щорічне формування інтервенційного фонду сирого молока та його продуктів в обсязі майже 2 млн. тонн. З точки зору обсягу закупівель, це є дуже проблематичним, зазначає Віктор Янукович у своїх зауваженнях до закону.

    Головне управління ВР України вважає частину їх обґрунтованими та такими, що можуть бути підтримані новим парламентом. Однак частина пропозицій Глави держави, на переконання науковців, є дискусійними. Експерти пропонують не відхиляти актуальний для селян закон, а прийняти з урахуванням окремих пропозицій Президента. Адже молочне скотарство в найбільшій мірі впливає на продовольчу безпеку, експортний потенціал та розвиток інших галузей агровиробництва.

    До того ж, уряд мав здійснити ряд заходів з відновлення тенденції зростання виробництва молока та молочної продукції ще у 2011 році. Ще тоді селянам обіцяли дотації в розмірі 30 коп./кг реалізованого молока та спеціальну бюджетну дотацію за поголів’я корів м’ясного напрямку. Втім, жодної постанови Кабміну так і не було виконано. Обіцяного, як то кажуть у народі, три роки чекають. Два з них вже пройшло, шуткують селяни. Законодавці ж апелюють сумною статистикою. У 2011-му чисельність корів зменшилась на 50 тис. голів, а загальне виробництво молока - на 163,7 тис. тонн. За перший квартал 2012-го, у порівнянні з відповідним періодом 2011 р., у всіх категоріях господарств кількість корів зменшилась ще на 34,9 тис. (з 2648,3 до 2613,4 тис. голів). 

    Молочна галузь України давно потребує державних дотацій та інноваційних змін. Приміром, у селищі Здвижевка Макарівського району Київщини нині ще зберігається найбільше стадо дійних корів. Їх власники – люди похилого віку та пенсіонери. Сьогодні вони бідкаються, що тримати свійських тварин зовсім не вигідно. За їх словами, колись одна тонна сіна коштувала 500 гривень. Нині за неї доводиться платити 1650 гривень. А корові потрібно цього корму не менше як три тонни. Де брати селянам гроші? До того ж, дуже дорогі комбікорми, зерновідходи та кукурудза – від 20 до 30 грн. за відро. Ясно одне - без допомоги село не забезпечить місто таким екологічно чистими і натуральними вітчизняними продуктами як молоко та м'ясо. Надія, що селян таки почують, в аграріїв ще є. Та як швидко з’явиться на ділі результат від почутого?!

    Наталя СЄЛЄЗНЬОВА

     

     

     

     





    Схожі новини
  • Рада відхилила закон про державну підтримку сільського господарства
  • Глава держави застосував право вето
  • Селяни втрачатимуть 500 млн. грн. щороку при державному регулюванні цін на молоко
  • Внесення молока в список об’єктів державного цінового регулювання загрожує банкрутством сільгосппідприємств і молокопереробних компаній
  • Нардепи обіцяють споїти народ дешевим молоком

  • Комментарі


    Дуже шкода, що закон не було прийнято. І справа навіть не в зусиллях тих, хто над ним працював, хоча, впевнена, депутати створювали його з думкою про людей (в нашій області багато хто звертавуся з цим проблемним питанням і до мсцевої влади, і до депутата Артема Вікторовича Пшонки). Просто він дійсно міг би поліпшити життя селян. Реально поліпшити без жодних умов.

    Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Молочні ріки нам не загрожують



Схоже, парламентарії нового скликання не залишать поза увагою молочне питання, над яким активно попрацювали їх попередники. 7 червня 2012 року Верховна Рада України шостого скликання прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо регулювання закупівельних цін на молоко». Президент України Віктор Янукович не підписав документ з багатьох підстав, які він виклав до цього закону.

 

Перша сесія сьомого скликання зареєструвала пропозиції Глави держави за №0981 від 12.12.2012 року. Тож чи дійде до свого фінішного етапу такий важливий для агросектору документ - вирішувати новому складу профільного парламентського комітету.

Нагадаю, що необхідність цього закону була продиктована ситуацією, що склалася в галузі тваринництва, зокрема, у виробництві молока. Автори законодавчої ініціативи - нардепи шостого та сьомого скликань: голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік, Віталій Борт, Сергій Терещук, Ігор Сідельник та Артем Пшонка. Парламентарії давно пропонують урядовцям удосконалити механізм держпідтримки АПК, зокрема, аграрних інтервенцій, та забезпечити доступ до товарів молочної групи всім верствам населення, незалежно від рівня їхніх грошових доходів. Нардепи наводили сумну статистику, за якою чисельність корів на селі з 1990 по 2010 рік зменшилась майже у 3,5 рази: з 8,4 до 2,6 млн. голів. Відповідно, виробництво молока впало в 2,2 рази: з 24,5 до 11,1 млн. тонн.

Головне юридичне управління та Головне науково-експертне управління парламенту у своїх висновках до законопроекту зазначили необхідність додаткового обґрунтування запропонованих законодавчих пропозицій, пов’язаних із державним ціновим регулюванням. Науковці також зажадали висновку уряду, бо відповідно до приписів ст. 116 Конституції України, проведення цінової політики забезпечує Кабмін.

А які підстави у Президента, який пропонує відхилити підтриманий депутатами Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України щодо регулювання закупівельних цін на молоко»?   

Зокрема, ряд зауважень очільника країни стосується встановлення заборони підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, переробним та заготівельним, закуповувати молоко і молочні продукти у постачальників без укладених у письмовій формі договорів купівлі-продажу зазначеної продукції. Крім того, Віктор Янукович проти запровадження адміністративної відповідальності для фізичних та юридичних осіб, винних у порушенні цієї норми. Глава держави вважає, що такі законодавчі новації нардепів не узгоджуються з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яким адміністративна відповідальність установлюється за діяння, що за своїми ознаками є суспільно небезпечними. До того ж, на його думку, не відповідає названому кодексу та відповідному рішенню Конституційного Суду України і пропоноване законом запровадження адміністративної відповідальності для юридичних осіб, оскільки за кодексом суб'єктом адміністративної відповідальності є лише фізичні особи.

Президент України наголошує, що 76-80% загального обсягу виробництва молока нині реалізується за межами організованого агроринку. За його словами, віднесення цієї продукції до об’єктів державного цінового регулювання створить для Аграрного фонду України певні труднощі. Головна з них - щорічне формування інтервенційного фонду сирого молока та його продуктів в обсязі майже 2 млн. тонн. З точки зору обсягу закупівель, це є дуже проблематичним, зазначає Віктор Янукович у своїх зауваженнях до закону.

Головне управління ВР України вважає частину їх обґрунтованими та такими, що можуть бути підтримані новим парламентом. Однак частина пропозицій Глави держави, на переконання науковців, є дискусійними. Експерти пропонують не відхиляти актуальний для селян закон, а прийняти з урахуванням окремих пропозицій Президента. Адже молочне скотарство в найбільшій мірі впливає на продовольчу безпеку, експортний потенціал та розвиток інших галузей агровиробництва.

До того ж, уряд мав здійснити ряд заходів з відновлення тенденції зростання виробництва молока та молочної продукції ще у 2011 році. Ще тоді селянам обіцяли дотації в розмірі 30 коп./кг реалізованого молока та спеціальну бюджетну дотацію за поголів’я корів м’ясного напрямку. Втім, жодної постанови Кабміну так і не було виконано. Обіцяного, як то кажуть у народі, три роки чекають. Два з них вже пройшло, шуткують селяни. Законодавці ж апелюють сумною статистикою. У 2011-му чисельність корів зменшилась на 50 тис. голів, а загальне виробництво молока - на 163,7 тис. тонн. За перший квартал 2012-го, у порівнянні з відповідним періодом 2011 р., у всіх категоріях господарств кількість корів зменшилась ще на 34,9 тис. (з 2648,3 до 2613,4 тис. голів). 

Молочна галузь України давно потребує державних дотацій та інноваційних змін. Приміром, у селищі Здвижевка Макарівського району Київщини нині ще зберігається найбільше стадо дійних корів. Їх власники – люди похилого віку та пенсіонери. Сьогодні вони бідкаються, що тримати свійських тварин зовсім не вигідно. За їх словами, колись одна тонна сіна коштувала 500 гривень. Нині за неї доводиться платити 1650 гривень. А корові потрібно цього корму не менше як три тонни. Де брати селянам гроші? До того ж, дуже дорогі комбікорми, зерновідходи та кукурудза – від 20 до 30 грн. за відро. Ясно одне - без допомоги село не забезпечить місто таким екологічно чистими і натуральними вітчизняними продуктами як молоко та м'ясо. Надія, що селян таки почують, в аграріїв ще є. Та як швидко з’явиться на ділі результат від почутого?!

Наталя СЄЛЄЗНЬОВА

 

 

 

 





Схожі новини
  • Рада відхилила закон про державну підтримку сільського господарства
  • Глава держави застосував право вето
  • Селяни втрачатимуть 500 млн. грн. щороку при державному регулюванні цін на молоко
  • Внесення молока в список об’єктів державного цінового регулювання загрожує банкрутством сільгосппідприємств і молокопереробних компаній
  • Нардепи обіцяють споїти народ дешевим молоком

  • Комментарі


    Дуже шкода, що закон не було прийнято. І справа навіть не в зусиллях тих, хто над ним працював, хоча, впевнена, депутати створювали його з думкою про людей (в нашій області багато хто звертавуся з цим проблемним питанням і до мсцевої влади, і до депутата Артема Вікторовича Пшонки). Просто він дійсно міг би поліпшити життя селян. Реально поліпшити без жодних умов.

    Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.