- Переформатування галузі свинарства
- Популярність зумовлена прибутковістю
- Тримати марку- успіх залежить від якості племінного поголів’я
- У листопаді відбулося найбільше скорочення поголів’я свиней за останні два роки
- На Прикарпатті виростили 124 тис. тонн свинини
Свинарство України очима іноземців
Українське свинарство останніми роками показує достатню стабільність і надалі розвиватиметься динамічно, вважають фахівці Німецького аграрного центру в Україні, про що вони і розповіли на Міжнародному семінарі «Сучасні підходи до галузі свинарства», який відбувся в рамках виставки «Agro Animal Show 2013».
Історична українська галузь
Безумовно, як і раніше, останніми роками переважає і продовжує нестримно розвиватися птахівництво. Перш за все, головною причиною цього розвитку є швидке виробництво і добра його окупність. Проте, стабільність у розвитку свинарства дає можливість казати, що цей ринок набиратиме темпи і надалі. Щоправда, кількість свиней впродовж останніх років не змінювалась. І взагалі немає змін, про які варто згадати.
При цьому частка виробництва свинини від усього виробництва м’яса за останні роки залишається незмінною. Це свідчить про те, що попит на свинину не падає, а інвестиції в цю галузь вкладаються.
«Україна має всі передумови для розвитку цієї галузі, - вважає посол Федеральної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль. – Але свинарі України скаржаться на своє життя так само, як і виробники свинини в Німеччині. У нашій країні навіть є з цього приводу приказка: для німецького фермера лютий – найкращий місяць у році, бо має всього 28 днів на скарги».
Та за словами посла, свинарство для України – це галузь, що історично склалася і органічно вплітається в усю тваринницьку промисловість. Хоча поки доводиться говорити лише про стабільність цього ринку. За останні роки загальне поголів'я свиней коливається в межах 7,5 млн. голів. Немає ні значного збільшення, ні падіння цього показника.
Не дивлячись на те, що в Україні все ще велика частка виробництва свинини знаходиться в приватних невеликих господарствах або фермах середнього рівня, за останні роки відбувається процес консолідації промислових підприємств, і надалі спостерігатиметься його розвиток. Так, у 2012-му 8 великих промислових підприємств виробляли 58% промислової продукції свинарства (діаграма 1).
Що дивує іноземців
Треба відзначити, що іноземцям не завжди зрозуміло: чому деякі схеми виробництва, що дають прекрасний результат у Німеччині, не працюють в Україні. Петер Брильський, директор фірми Josera в Україні, наводить такий приклад. У Німеччині будь-який працівник свиноферми, аж до її прибиральника, має право на прибуток, яке підприємство отримує. Тому кожен із них зацікавлений, щоб виробництво розвивалося і давало великий прибуток. В Україні такий метод заохочення працівників ще не знайшов своє місце. Тож іноземцям важко зрозуміти психологію українського бізнесмена. Не на «німецьких китах» тримається у нас цей бізнес.
Другий момент, який повинні враховувати українські свинарі, – це витрати на годування тварин. Петер Брильський зауважив, що не розуміє українських виробників свиней, які не забивають тварин не унаслідок їхньої неготовності, а тому, що ціна на ринку дуже низька. «Але ж один день годівлі свиней коштує грошей! І це здорожує кожну голову свині», - зауважив він.
Тож необхідно зробити невеликі підрахунки, вважає пан Петер. Якщо на один день раніше забити свиней, то на 1000 голів при конверсії корму 1:2,8 і при вартості 1 кг корму 2,5 грн. економія складе 7000 гривень. Тому годування свиней є дуже важливим чинником у процесі виробництва, і важливим - для здобуття більшого прибутку від цього процесу. При вірному підході можна, на думку Петера Брильського, скоротити термін забою свиней від 182 до 161 дня. При цьому покращення засвоєння корму та щоденних приростів скорочує час на дорощуванні й суттєво економить витрати на корми.
Умови для прибуткового свинарства
То що ж необхідно, аби свинарство стало стабільно прибутковим, а доходи виробників свинини зростали? «Перш за все, потрібно розуміти, чого хочуть свиноматки, - вважає доктор Дірк Хессе, незалежний консультант. - Саме вони беруть безпосередню участь у виробництві поголів'я свиней». На його думку, свиноматки бажають: ніколи не голодувати, не відчувати спрагу, менше травмуватись, не зазнавати стресів, мати оптимальний відпочинок у достатній кількості. Тобто свиноматки бажають води, корму і спокою. А виробник хоче більше грошей. І треба, щоб ці бажання збіглись в одне.
Безумовно, факторами успішного ведення свинарства є мікроклімат у приміщеннях, стратегія годівлі, генетика, технології та менеджмент. При цьому два перших із них відіграють найважливішу роль (діаграма 2).
Треба сказати, що споживання води свиноматкою в період лактації є дуже важливим фактором у продуктивності тварини. Чим більше свиноматка п’є води, тим більший приріст поросят. Тому контроль кількості води є таким важливим, як і контроль кількості кормів (діаграма 3).
Подальша відгодівля свиней після відлучення поросят потребує немалих затрат. І треба розуміти, що це надто важливий фактор, завдяки якому і складається прибуток виробництва. Чим якісніший і повноцінніший корм, тим раніше свиня набирає вагу для забою, тим більше економія на кормі. Петер Брильський вважає, що у виробничих витратах у відгодівлі свиней (без поросят) корм складає 56%. Близько 10% витрачається на мінеральний корм. Тож економити на кормі дуже невигідно, незважаючи на те, що годівля – основний компонент вартості свинини.
Зрозуміла економія
Економити треба на інших витратах. А саме - на збереженні електроенергії й утриманні тварин. Собівартість виробництва свинини в Україні одна з найвищих у світі. Основною причиною є витрати на корми і енергоресурси. Українські виробники свинини, на думку експертів, за собівартістю виробництва знаходяться на одному рівні з підприємствами Німеччини, Ірландії і Бельгії, де витрати на виробництво 1 кг свинини в забійній вазі складають 1,5 євро, це при тому, що в Україні набагато дешевша оплата праці.
Останніми роками будівництво сучасних енергоефективних свинокомплексів дає можливість отримувати максимальну продуктивність при мінімальній собівартості. Технічні можливості таких комплексів дозволяють економити енергію, необхідну у виробництві, витрачати власну енергію свиней, обігрівати лише окремі ділянки приміщення, створювати необхідний для тварин мікроклімат.
Зріст у майбутньому
Незважаючи на всі політичні та економічні труднощі, консолідація великих підприємств на ринку свинарства в Україні буде й надалі збільшуватися, бо він ще не використав свій потенціал. Із великих підприємств «більш успішні» будуть ще більше віддалятися від «менш успішних». Виробництво свинини повільно збільшуватиметься. Професіоналізм на вищому рівні поступово зростатиме.
Діаграма 1. Головні виробники промислової продукції свинарства у 2012 р., кількість свиноматок (кругова)
|
Компанія |
% |
|
АПК-Інвест |
17 |
|
Даноша |
9 |
|
Агро-індустріальна компанія |
7 |
|
Калита |
6 |
|
Глобино |
5 |
|
Нива Переяславщини |
5 |
|
Бахмутський Аграрний Союз |
5 |
|
Галичина-Захід |
4 |
|
Інші |
42 |
Діаграма 2. Фактори успіху ведення свинарства (кругова)
|
Мікроклімат |
Стратегія годівлі |
Генетика |
Технології |
Менеджмент |
|
32% |
32% |
10% |
16% |
10% |
Діаграма 3. Вплив води на продуктивність свиней (столбцева)
|
Споживання води, л/день |
8 |
12 |
16 |
20 |
24 |
|
Приріст поросят г/день |
50 |
100 |
180 |
220 |
255 |
