«Три кити, на яких тримається свинарство, – годівля, утримання і селекція, - каже генеральний директор корпорації по виробництву м'яса на промисловій основі «Тваринпром» Сергій Гнатюк. – І підприємства корпорації (створена ще у 70-ті роки минулого століття) приділяють посилену увагу племінній справі. Бо якби ми цього не робили, то й не досягли б таких результатів».
Яких? Скажемо трошки нижче. Спочатку ж дізнаємося у Сергія Андрійовича: як розпочиналась селекційна робота на свинокомплексах корпорації і що робиться сьогодні.
Виявляється, на всіх великих комплексах корпорації, що були побудовані за італійськими технологіями, поруч із сучасними промисловими комплексами неодмінно будувалась і племінна ферма. І тоді, й зараз тут вирощується ремонтний молодняк на промислову зону для комплектування маточного стада. На племфермі утримуються високопродуктивні хряки і свиноматки, даючи якісне здорове потомство – ремонтний молодняк, який постійно оновлює основне стадо комплексу.
- Основні породи, з якими працюють наші підприємства, – велика біла, ландрас, дюрок і п’єтрен, - каже Сергій Гнатюк. – Керівники господарств, спеціалісти бачили цих тварин за кордоном: там теж дані породи основні. Добре вивчені їхні якості. Тож саме з такими породами зараз працюємо. Використовуємо материнські лінії великої білої. Хоча за кордоном використовують як маму й інші породи свиней. Наприклад, в Іспанії - дюрок. Там готують зі свинини національну страву - хамон. Для неї м’ясо повинно містити жировий прошарок між м’язами, тому при приготуванні має ніжний, соковитий смак. В Україні взагалі племінну роботу ведуть з 11 породами. Робота проводиться з підвищення м’ясності туш, щодо затрат корму та покращення продуктивності.
Сьогодні з-за кордону завозять невелику кількість високопродуктивних племінних тварин. Але важлива роль у виробництві свинини покладається на велику білу породу.
- Бо свиноматки цієї породи – хороші мами: вони плодовиті, гарно годують своє потомство, дуже ретельно оберігають його, і тому збереженість народжених поросят великої білої досить висока. А от батьківські породи нам цікаві тим, що вони покращують м’ясність туш, зменшують затрати корму на одиницю продукції.
Ще два роки тому в господарствах України не одержували від свиноматки і 15 поросяток на рік. Тоді як у підприємствах корпорації «Тваринпром» досягли цифри 21 і навіть більше. А є й такі свинокомплекси, де свиноматка народжує в рік до 30 тваринок. Щоправда, в ці підприємства завезли хряків і свиноматок зарубіжної селекції, але працюють вони на розвиток української галузі свинарства.
Якихось надсучасних технологій у племінній справі господарства корпорації сьогодні не застосовують. Ще кілька десятиліть тому в корпорації запровадили метод штучного осіменіння свиней. І оскільки це дало відчутні результати, нині завдяки цьому методу активно плодиться і множиться свинарське стадо «Тваринпрому».
- Візьмімо 108-тисячний комплекс. Там тільки свиноматок – 5,5 тисяч! І щоби отримати від них доброякісне стадо з високою продуктивністю, здорове потомство, ми маємо можливість ширше використовувати сім’я кнурів-поліпшувачів і зменшити їх кількість. Свого часу було чимало дискусій: що краще – природне чи штучне осіменіння? Сьогодні на всіх підприємствах корпорації застосовується тільки штучне.
Цікаво, що пару десятиліть тому середньодобові прирости в свинарстві складали лише 170 грамів. Зараз по корпорації цей показник зріс у середньому по стаду до 521 грамів! Якби в господарствах не займалися племінною справою, таких результатів досягти було б неможливо.
- Щороку ми намагаємося покращити конверсію корму. Торік мали по корпорації 4,2 кг корму на кілограм приросту. Кращі наші господарства мають уже 3,3-3,6 кілограмів. І щороку ця цифра зменшується.
Нині в Україні всього налічує
І хоча сподіватись на державну підтримку свинарям не доводиться, в корпорації рук не опускають. Тут і надалі системно займатимуться племінною справою, аби поповнювати власні промислові ферми і виробляти якісну свинину. А приклад у цьому показують такі підприємства корпорації як «Фрідом Ще кілька років тому Мінагрополітики за рахунок держбюджету підтримувало ведення племінної справи, що стимулювало господарства займатися цією роботою, шукати шляхи реалізації племінної худоби. Тоді підприємства «Тваринпрому» продавали 12,6 тис. племінних свиней. Сьогодні ж уся Україна ледь реалізує 13 тис. тварин. Бо тільки-но падає ціна на товарну свинину, одразу різко падає і попит на племінну продукцію. Виробникам стає невигідно займатися вирощуванням свиней.ться 262 суб’єкти племінної справи, з них у корпорації «Тваринпром» - 73. Якщо ж
говорити про племінні заводи, то їх взагалі 90, і переважна більшість – 52 – працюють у корпорації. Отже, в «Тваринпромі» - потужна племінна база. І хоча маточне поголів’я корпорації налічує 13,7 тис. голів (в Україні – 43 тисячі), його тут використовують ефективніше, племінний молодняк поставляють на власні комплекси, а лишки реалізують іншим господарствам.
Фарм Бекон» (Херсонщина), «Миг-Сервіс-Агро» (Миколаївщина), «Серволюкс - Генетик» (Вінниччина), «Агропромислова компанія» (Запорізька обл.), «Гранум» та «Біловодський» (Луганщина). Останній, між іншим, є племінним заводом по розведенню полтавської м’ясної породи свиней.
- Згадайте відому агропромислову виставку «Агро». Щороку тут наші компанії показують своїх кращих племінних свиней, - зауважує Сергій Гнатюк. – І щороку біля кліток з нашими тваринами – натовп і фахівців, і відвідувачів виставки. Це також свідчення того, що завдяки селекційній роботі в корпорації свині мають прекрасний екстер’єр, а отже - є затребуваними на ринку».
Євгенія ІВАНОВА