- Профілактика маститу корів і акушерської патології у період сухостою
- Діагностика маститу корів у період сухостою
- Проблемні питання відтворення корів
- Економічний аспект профілактики кокцидіозу ягнят за допомогою Байкокс® 5%
- Особливості годівлі і утримання корів-первісток
Біорегулятори у профілактиці акушерської патології корів
Для інтенсифікації відтворення молочного стада у практиці ветеринарного акушерства широко використовують різноманітні біорегулятори природного походження. Клінічними та експериментальними дослідженнями доведено доцільність комбінації біологічно активних препаратів з мінеральними елементами, ефективність яких при цьому помітно посилюється. В якості препарату, що нормалізує обмін речовин, профілактує затримання посліду і післяродові захворювання використовують «ДеПол» (селеніт натрію та селеніт барію). Уведення сухостійним коровам підшкірно препарату «Селегумат» (органічний комплекс солей гумінових кислот з селенітом натрію) зменшує частоту випадків затримання посліду, захворювання на післяродовий метрит, загальну кількість родових і післяродових ускладнень. Для підвищення опірності організму та імунного потенціалу у тварин пропонується препарат пролонгованої дії «Селвіт» (комплекс вітамінів А, Д3, Е, незамінних амінокислот лізину і метіоніну, натрію селеніту). Для профілактики післяродових ускладнень у корів рекомендується використання селенвмісного препарату «Деполен».
Мета роботи – розробка схеми застосування препарату «Євітсел» для профілактики акушерської патології, післяродових ускладнень та відновленню відтворної функції корів в умовах молочних комплексів.
Матеріали і методи. Досліди проведені у ТзОВ «Агропродсервіс-Інвест» Тернопільської області на коровах української чорно-рябої молочної породи. Біохімічні дослідження проведені в лабораторії ветеринарного акушерства та гінекології Тернопільської дослідної станції ІВМ НААН.
На підготовчому етапі сформовано дослідну і контрольну групи тварин (n=10). У дослідну групу ввійшли корови, яким у день запуску та повторно через три тижні після першого введення застосовано препарат «Євітсел» у дозі 1,0 мл на 50 кг маси тіла. Контролем слугували корови, яким препарат не застосовували.
Активно діючі речовини препарату «Євітсел» – вітамін Е і Селен є природними високоактивними антиоксидантами з різними механізмами дії, які покращують репродуктивність тварин шляхом збільшення активності матки і відновлення нормального функціонування яєчників у самок після родів.
До і після введення препарату у корів контрольної і дослідної груп відібрано кров для біохімічних досліджень. Вміст загального білка досліджено за біуретовою реакцією, білкові фракції – нефелометрично, імуноглобулінів класів A, M, G – методом дискретного осадження за Baden et Ronsellet у модифікації Лоренко і Кравченко, циркулюючих імунних комплексів – методом преципітації в 4 %-му розчині поліетиленгліколю, сечової кислоти – за реакцією з фосфорно-вольфрамовим реактивом, глюкози та загального холестеролу – ферментативно. Клінічні дослідження на мастит, перебіг отелення та післяотельного періоду проведено відповідно до методик акушерської та гінекологічної диспансеризації корів і телиць. Статистичну обробку результатів проведено з використанням стандартних комп’ютерних програм.
Результати дослідження. Дані, щодо впливу препарату «Євітсел» на біохімічні показники крові корів у період запуску подано в таблиці 1, з якої видно, що вміст загального білка після введення препарату збільшився на 10,2 % (р≤0,05), порівняно з показниками корів контрольної групи, у яких суттєвих змін щодо вмісту цього показника не встановлено.
Окрім вмісту загального білка для діагностики стану білкового обміну організму важливе значення мають білкові фракції. Після застосування коровам препарату «Євітсел» у період запуску відбувається підвищення у крові вмісту альбумінів на 14,0 % (р≤0,05), тоді як у корів контрольної групи спостерігається невірогідне підвищення цього показника. Збільшення у крові корів контрольної групи на 37,3 % (р≤0,01) вмісту альфа-глобулінів свідчить про розвиток в їх організмі токсикозу тільності, а невірогідні зміни цього показника у корів дослідної групи – про його відсутність. Вміст бета-глобулінів у крові корів дослідної групи знижується на 25,0 % (р≤0,05), а у корів контрольної групи відбувається їх підвищення на 29,0 % (р≤0,01). У крові корів дослідної групи відмічено незначне зменшення вмісту гамма-глобулінів, тоді як у корів контрольної групи їх вміст зменшується на 11,5 % (р≤0,05).
Рівень глюкози та холестеролу у крові корів обох груп у період досліду знаходився в межах фізіологічної норми, однак, спостерігалася тенденція до невірогідного зниження вмісту останнього у зазначений період.
Після застосування коровам у період запуску препарату «Євітсел» вміст сечової кислоти у їх крові знизився на 5,0 % (р≤0,05), тоді як у крові корів контрольної групи відбулося підвищення її вмісту на 9,0 % (р≤0,05).
Після ін’єкції препарату «Євітсел» у крові корів збільшується вміст імуноглобулінів класу А на 57,0 % (р≤0,01), класу М – 39,5 % (р≤0,05) і класу G – 13,0 % (р≤0,05), порівняно з аналогічними показниками до введення. Таке зростання зазначених класів імуноглобулінів у межах фізіологічної норми на фоні незначного зниження вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) свідчить про імуностимулюючий вплив препарату на організм корів у період запуску.
Свідченням позитивного впливу препарату «Євітсел» на організм корів є дані щодо характеру перебігу отелення і післяотельного періоду (таблиця 2).
Таблиця 2 – Показники відтворної функції корів після застосування у період запуску препарату «Євітсел», M±m, n=10.
Так, у корів контрольної групи діагностовано недостатню напруженість перейм за відділення посліду, що призвело до патології послідової стадії, зареєстровано також три випадки субклінічного маститу. У корів дослідної групи отелення пройшло без ускладнень, тривалість сервіс-періоду була коротшою на 55 діб (р≤0,05) при індексі осіменіння 1,7 порівняно з контролем, випадків захворювання корів на мастит не встановлено. Отже, застосування препарату «Євітсел» у період запуску запобігає розвитку акушерської патології, післяродових ускладнень та сприяє відновленню відтворної функції корів у післяотельний період. Охрим С. А., канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник Климик В. Т., канд. біол.-г. наук, пров. наук. співробітник Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН
