Ось і відгомоніло барвисте літо. Осінь надихає на діловий і серйозний лад. У сільському господарстві настала гаряча пора збору врожаю пізніх культур, підготовки до зими. Саме час подбати і про вітаміни на зиму. І тут перше, що необхідно зробити – запастися плодами славнозвісної шипшини.
Зашарілась квітами шипшина,
Розкошує молоде зело,
З безтурботним галасом пташиним
Вибігають діти за село.
Такими рядками розпочинає свій вірш Ольга Башкирова. І дійсно, шипшина варта бути оспіваною. Окрім краси, ця рослина наділена чудодійними властивостями. Вона містить стільки корисних для здоров’я людини компонентів, що може сміливо носити звання панацеї від усіх болячок. Особливо, як профілактичний засіб. Адже шипшина – найбільший кладень вітамінів та мінералів з-поміж усіх рослин.
Надзвичайно багато в ній вітаміну С - у 50 разів більше, ніж у лимоні. Також вона містить каротин, рибофлавін, вітаміни В2, Р, К, Е. Крім вітамінів, до складу плодів шипшина входять солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору; лимонна і яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірні олії, дубильні речовини. Завдяки цьому ягоди широко використовують у медицині. Шипшина незамінний помічник у лікуванні простудних захворювань. Чудово зарекомендувала себе як профілактичний засіб у період розгулу ОРВІ. Також її варто порадити при різних авітамінозних станах. З її плодів виготовляють кристалічну аскорбінову кислоту, сухі препарати з плодів шипшини у вигляді таблеток, таблетки «вітамін С з глюкозою» тощо. Пам’ятаю, як моя маленька донечка із задоволенням пила жовчогінний сироп «Холосас». Чудовий на смак і, як виявилося, ефективний за властивостями.
За всіх часів цій троянді приписували чарівні лікувальні властивості. Пелюстки прикладали до обличчя, щоб надати йому юнацької свіжості. У Стародавньому Римі патриціанки купалися в трояндовій воді, аби зберегти молодість. У Франції опочивальню кардинала Ришельє кожного вечора посипали пелюстками та обприскували ліжко трояндовою олією. Французькі косметологи з давнини вважають, що трояндова вода дає життя шкірі, оскільки, завдяки своїй слабко в’яжучій та дезінфікуючій дії, пом’якшує і тонізує її.
Шипшина не виділяє багато нектару, але її охоче відвідують бджоли і збирають з неї велику кількість пилку. Мабуть, кожен ще з дитинства пам’ятає кущі, обліплені тендітними рожевими трояндочками, над якими неодмінно кружляють бджоли. Шипшина – дивовижна рослина, яка наприкінці весни милує око, а наприкінці літа дарує панацею для збереження здоров’я.
Харчові властивості шипшини
Шипшину використовують також і в харчовій промисловості. З неї готують варення, джем, пастилу, пюре, повидло, причому в процесі переробки втрачається не більше 35% вітамінів. Плоди придатні для виробництва цукерок, мармеладу, драже, а концентровані препарати з них добавляють до кондитерських виробів для їх вітамінізації. А ще з плодів готують наливки, безалкогольні напої, вина, чайно-кофейні сурогати, які відзначаються ароматичністю, зумовленою наявністю ефірних олій.
Пелюстки дикої троянди, як ще називають шипшину, — чудова сировина для ефіроолійної промисловості, парфумерії, лікеро-горілчаного виробництва. З насіння добувають жирну олію, багату каротином (до 40%).
Красива та не примхлива
Шипшина зовсім не примхлива. Варто навесні посадити її саджанець, полити і лише розчищати грунт біля неї від бур’янів. Але скоріше для естетичного вигляду. Адже рослина швидко приймається і активно розвивається, незважаючи на несуттєві перешкоди.
Рецепти цілющих зборів
В основному використовують відвари плодів. Відвар готують так: ягоди заливають вказаною кількістю води і кип’ятять майже 10 хвилин на маленькому вогні, потім настоюють кілька годин. Лікарі радять:
1. При гіповітамінозі, епідеміях вірусних захворювань, важких травмах, маткових, шлункових і гемороїдальних кровотечах, у післяопераційний період, при постійному перебуванні в зонах підвищеної радіації, а також для стимуляції імунних процесів.
Склад: плоди шипшини коричної (50 г), глоду (50 г), горобини звичайної (40 г), лісової малини (30 г), калини (20 г), вода (2 л).
Приймати відвар по 30–40 мл 2–3 рази на добу за півгодини до їжі. Тривалість лікування лікар призначає індивідуально після обстеження, залежно від діагнозу.
2. Для лікування захворювань печінки, підшлункової залози, обмінних поліартритів, остеохондрозу.
Склад: плоди шипшини коричної (50 г), кореневища пирію повзучого (50 г), коріння цикорію (40 г), листя м’яти перечної (30 г), листя і квіти чебрецю садового (20 г), вода (2 л).
Приймати відвар по 30–40 мл 3–4 рази на добу за півгодини до їжі. Курс лікування звичайно триває не менш як 1,5–2 роки з щоквартальними перервами на 10–15 днів. Можна також накладати примочки на хворі місця (при остеохондрозі, радикуліті, невриті) з гарячого проціженого відвару (2–3 рази на тиждень протягом 3–4 місяців).
Збирання, переробка та зберігання шипшини
Збирають плоди у стадії повної стиглості, але не перестиглими, вручну, одягаючи фартухи і брезентові рукавиці. Зібрані плоди сортують, укладають у невеликі плетені кошики і відправляють для переробки. Сушать плоди цілими або подрібненими у печах чи сушарках при температурі 80-90°, розстилаючи тонким шаром. Висушені плоди відділяють від чашолистків на спеціальних віялках або решетах і пакують у паперові мішки чи тюки вагою по 40-50 кг. Зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Строк зберігання сягає двох років. В дрібних упаковках шипшину можна придбати в більшості аптек.
Отже, нехай цей чудовий дар природи слугує вам насамперед не лікувальними властивостями, а як смачний вітамінний напій, який допоможе надовго забути про недуги.
Дарина Поліщук