- Лідер за врожайністю
- Томати: ніби з грядки круглий рік
- Травневі поради городникам
- Знайомий незнайомець
- ТЕХНОЛОГІЇ ТЕПЛИЧНОГО ОВОЧІВНИЦТВА: ТОМАТИ
Улюблені кавуни: цілий рік у смаку
Використання захищеного ґрунту дозволяє одержувати в північній частині України цінні плоди кавуна, як правило, починаючи з квітня. А за умови налагодження конвеєру – цілорічно.
У таких країнах як Японія, Китай, Корея, Іспанія дуже поширене вирощування баштанних культур в умовах захищеного ґрунту.
Є й в Україні досвід вирощування кавунів в умовах гідропонних і плівкових теплиць. У гідропонних теплицях їх висаджують як ущільнювач на початку і наприкінці кожного рядка томатів, перцю, баклажанів. При бажанні і необхідності можна ставити додаткові посудини між останньою рослиною і склом, де завжди знайдеться відстань 1,0-1,5 м.
Особливістю технології є добір сорту, гібриду F1, поживного розчину, при малооб’ємній культурі та краплинному зрошенні — постачання водою і освітлення. Рослини, як правило, виводять на проходи, формують в одне стебло, і плоди розміщують на сонці. Таким чином можна одержати на кожній рослині як мінімум один плід масою до 20-24 кг.
Такий підхід, у вигляді ущільнення крайніх рослин, можна застосовувати й у плівкових теплицях. У них кавуни можна вирощувати, використовуючи всю площу. Це добре тим, що легше дотриматись елементів технології для однієї культури. 
Вимоги до сортів і гібридів F1 кавуна
Скоростиглість: надранні, ранні, середньостиглі. Плоди масою 4-5 кг і більші з яскравим малюнком, міцною шкірочкою. Колір м'якоті — яскраво-червоний чи кармінний, плід – соковитий, ніжний, солодкий. Має бути стійкість до знижених температур і підвищеної вологості, до основних захворювань. Невелике насіння, мала його кількість.
Сорти, рекомендовані для вирощування у теплицях
Дослідження показали, що в умовах плівкових теплиць непогано вирощуються відомі українські сорти “Північне сяйво” (ранній) і “Таврійський” (середньостиглий). Вони і були прийняті за стандарти.
Добрі показники по врожайності, масі плоду, смаку показали сорти “Козацький”, “Славутич”, “Серьоженька”, “Княжич”, “Алежковський”, “Гетьман”, “Борчанський”, “Гарний”, “Вогник”. За врожайністю вони перевищували стандарт “Північне сяйво” на 1,2—2,9 кг/кв.м і “Таврійський” — на 0,8-2,5 кг/м2. Маса плоду складала 3,2-3,9 кг. Дозрівали вони за 70-78 днів. Ці сорти кавуна можна використовувати в плівкових теплицях різного типу. Для скляних теплиць рекомендовані більш пізньостиглі форми, особливо гібриди F1 іноземної селекції.
Також створено низку форм (майбутніх сортів) кавуна, що дозрівали в плівкових теплицях на 3-7 днів раніше, ніж стандартний сорт “Таврійський”. Найбільш ранніми були зразки селекції “Київський ранній”, “Херсонець”. Створені зразки формували по 2 плоди на рослині, маса їх плодів була більшою, що й обумовлювало високу продуктивність.
Серед селекційних ліній є зразки світлого, світло-зеленого, темно-зеленого забарвлення шкірочки, з різними візерунками смуг, тонкостінні, з інтенсивно забарвленою м'якоттю, високими смаковими якостями. Названі лінії стали основою для нових сортів “Тигр”, “Світлячок”, “Київський ранній”, “Херсонець”, “Плямка”.
Створено низку гібридів першого покоління з комплексом цінних ознак, кращий з яких – “Мишутка” – переданий у Державне сортовипробування. Перевірка в умовах плівкових теплиць протягом ряду років підтвердила перспективність створених зразків.
Технології вирощування тепличних кавунів
Кавуни можна вирощувати в скляних теплицях на ґрунті. Вони добре себе почувають на дренованих ґрунтах легкого механічного складу, що добре прогріваються. Під оранку можна вносити гній — 40-50 т/га і мінеральні добрива з розрахунку на 1га до 200 кг аміачної селітри, 250-300 кг суперфосфату, до 200 кг сульфату калію.
Технологія виробництва плодів кавуна припускає вирощування розсади. Насіння висівають у горщечки чи великі касети. Розмір горщика: діаметр — 8-10 см, висота – 10-12 см. Розсаду вирощують 25-30 днів. Зменшення обсягів ємності вимагає використовувати меншого віку розсаду — 20-25 днів. Суміш для горщечків готують: 1 частина дернової землі, 2 частини піщаної чи 1 частина дернової землі, 2 частини — піщаної, 2 частини — торфу. На 1 кг суміші додають до 2 кг суперфосфату, 0,5 кг сульфату калію і 1 кг пушонки вапна. При використанні касет розсаду вирощують на перліті чи мінеральній ваті.
Якщо розсаду вирощують у спеціальних розсадниках, то поливають поживним розчином з розрахунку на 10 л води — 10-15 г аміачної селітри, 40-50 г суперфосфату, 25-30 г сульфату калію. Температура води для зрошення — 25-28°С.
Розсаду досвічують, розміщаючи лампи таким чином, щоб кількість світла складала 1500-2500 люкс.
Наступним елементом технології є строк посадки. У скляних теплицях з повним регулюванням процесів кавун можна висаджувати якнайраніше: у січні-лютому. У плівкових теплицях висаджувати розсаду віком 25-30 днів треба пізніше — у березні-квітні. До речі, розсадний спосіб дозволяє одержувати врожай плодів у Лісостепу та Поліссі щорічно й в умовах відкритого ґрунту. Це перевірено багаторічним досвідом.
Схеми посадки залежать від форми і розмірів теплиці. Існує думка, що на 1 рослину необхідно близько 1 кв.м площі живлення. Досвіди показують, що в умовах теплиць при регульованому живленні й інших факторах росту, цю площу можна зменшити наполовину і схеми можуть бути 1,10,3 м, 1,10,4 м, 1,10,5 м, або 0,90,5 м, 0,90,7 м у залежності від скоростиглості сорту, гібриду і його габітусу. У скляних теплицях при посадці додатково в рядку і виведенні рослини на проходи площу живлення і освітлення значно збільшують.
Під час вегетації рослину формують в одне стебло, залишаючи для росту і розвитку 2-3 плоди. Для кращого запилення на 1000 кв.м розміщують 1-2 бджолосім’ї при основній культурі.
Рослини після посадки зрошують кожні 3-4 дні, з початком дозрівання — через 7 днів.
У процесі росту проводять 2-3 підживлення з розрахунку 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 40 г калійної солі на 10 л води. Зрошування проводять вручну чи застосовують краплинне зрошення з одночасним внесенням добрив. Рослини кавуна чутливі до таких мікроелементів: Mn, Mg, Zn, Mo, B, Cu. Їх необхідно вносити при зрошуваннях.
Оптимальна температура росту і розвитку: удень – 24-28°С, уночі – 18-20°С. Відносна вологість повітря – 60-70%.
Найбільше весь кавун уражають антракноз, борошниста роса, кореневі гнилизни, баштанна попелиця.
Для боротьби з ними використовують профілактичні та карантинні заходи, а також передпосівну обробку насіння ТМТД, Фентиурамом, обприскують рослини мікроелементами, хімічними препаратами Байлетон, Каратан, проти захворювань і шкідників — Актелік, Фьюрі, Аррив, Шерпа.
Збирають плоди, коли вусик напроти плодоніжки кавуна починає в’янути і всихати. Інший спосіб — глухий, м'який звук при постукуванні по плоду.
Анатолій ПАШКОВСЬКИЙ,
академік, д. с. н., к. б. н.
