Відродження святої обителі: Манявському скиту – 400 років

23 August, Розділ Weekend / Свято, переглядів 4 208

Тут, у лісі, на скелі над річкою, зберігся старовинний монастир-скит 17 ст., засновником якого є виходець із Афону монах Йов Княгинецький. Колись цей монастир підпорядковувався безпосередньо константинопольському патріарху. За повір’ями, сюди неодноразово навідувався легендарний гуцульський опришок Олекса Довбуш. Вище монастиря є один із наймальовничіших карпатських водоспадів - Манявський.

Колись цей монастир, де, як писав його покровитель - київський митрополит Петро Могила, «двісті ангелів у тілі проживаючих образ життя Божого провадять», був не лише надійним притулком для православних ченців, а й розвинутим культурним, господарським центром.

Скит славився багатьма промислами, найперше — солеварінням. Манявські послушники майстерно володіли різними ремеслами, мали високорозвинені різьблярство й іконопис. Засновник скиту і перший його ігумен Йов (Іван) Княгиницький з Тисмениці самотужки розписав першу маленьку церкву, зведену монахами. До речі, разом зі славнозвісним письменником-полемістом Іваном Вишневським він виховувався на грецькому Афоні і, певною мірою, через це заснований ним скит стали називати українським Афоном. Маючи ставропігію і прямо підпорядковуючись Константинополю, скит ніколи не належав до Московського патріархату і тут ніколи не проклинали Мазепу та інших гетьманів України.

Наприкінці XVII - початку XVIII століття білостоцький (з-під Луцька) художник Йов Кондзелевич створив саме тут шедевр українського малярства - так званий Богородчанський іконостас, що зберігається нині в Національному музеї у Львові. Саме тут, за свідченням Івана Вагилевича, була «досить велика» бібліотека, частина якої тепер у Відні, а частина - у Львові. І саме тут діяла вже тоді професійна хорова школа з розвинутим п’ятилінійним нотозаписуванням.

Скитський статут («Регула скитская») передбачав постійне вживання риби, губів (грибів) і меду. Останній, завдяки розвиненому бортництву, входив до щоденної трапези монахів. Окрім того, манявські ченці добре зналися на фітотерапії та практикували так звану чорну хірургію, головним інструментом якої були розпечені до червоного кліщі.

Історичні бурі, що особливо люто проносилися над Галичиною, врешті-решт змусили ченців покинути свій затишний притулок. Через 180 років (1606-1785) після заснування монастир припинив своє існування, був закритий австрійською владою, зазнавши руйнації. Однак через багато років монахи, немов ті лелеки, поверталися знову до Маняви. Люди нерідко бачили на руїнах старця в чорній рясі.

У 1620 р. Царгородський патріарх надав скитові право ставролігії. У середині ХVІІ ст. скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська церква, 1620-1621 рр. монастир обведений оборонним муром з трьома вежами, які знищили турки (1676 р.). За підтримки українських гетьманів, молдавських господарів, російських царів, місцевих криторів у 1681 р. скит відбудували.

28 травня 1998-го монастир частково, а з 30 листопада 1999 р. повністю був переданий Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Це дало поштовх другому відродженню святині.

Великих зусиль доклали Високопреосвященнійший архієпископ Іоасаф та обласна держадміністрація, аби відродити святу обитель. Відвідавши Манявський монастир на Різдво Христове 2002 року і 12 січня 2003-го під свій патронат його відбудову бере Президент Леонід Кучма. За його допомогою і стараннями голови облдержадміністрації М. Вишиванюка були завершені зовнішні роботи з відбудови Хресто-Воздвиженського собору, проведені роботи з реконструкції трапезної церкви та фортифікаційних мурів.

За вірогідними джерелами у скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.). У 1970-1980 рр. тут проведені значні реставраційні роботи і скит оголошений історико-архітектурним заповідником. Тепер у ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦКП.

А 20 жовтня 2002-го відбулась справжня велика подія в житті Велико-Скитського монастиря – освячення Хресто-Воздвиженського собору. На це унікальне дійство прибули на запрошення Архієпископа Івано-Франківського і Галицького Іоасафа шість ієрархів УПЦКП і більше тридцяти тисяч віруючих. Після чину освячення архієреї відслужили першу літургію, передавши храм під опіку Божу і небесних покровителів обителі - Іова і Феодосія.

30 червня 2003 року в Манявський монастир передали велику святиню - чудотворну ікону Пресвятої Богородиці Манявської – Ізбавительниці від злих (ХVІІІ ст.). Ікона має чудодійну силу зцілювати від одержимості злими духами.

водопад Древня святиня повстала з руїн, відродившись у всій своїй красі та величі. Знову залунав тут передзвін, знову полинула молитва до Всевишнього. І ми свято віримо в те, що відродження монастиря буде сприяти розвитку духовності, відродженню українських традицій і культури, укріплюватиме нас у прадідівській православній вірі й прививатиме любов до нашої Святої Православної Церкви і матінки-України.