На порозі свят

19 December, Розділ Weekend / Свято, переглядів 4 999

Прийшов той час, коли із задоволенням можна поринути у передсвяткові приготування. Господарі та господині мають приємний клопіт навести лад у домівках, прикрасивши їх до Нового року та Різдва.

Спогади про новорічну казку до кожного приходять в різні моменти, та у багатьох передчуття свята з'являється тоді, коли у вітринах магазинів нарешті виставляють чудові, блискучі й крихкі творіння - новорічні іграшки. Вони із дитинства, із глибин пам'яті нагадують про відчуття радості, що виникало при одному погляді на райдужний відблиск ялинкової кульки.

Існує думка, що вперше прикрасив різдвяну ялинку Мартін Лютер. Напередодні Різдва 1500 року, він приніс красуню в дім, і, як нагадування про Віфлеємську зірку, запалив на ялинці свічки.

Коріння ж традиції вростає у сиву давнину, сягаючи біблійних часів. Зелені красуні уособлюють райське дерево, а прикраси на них - біблійні яблука, одне з яких наша прародичка Єва так необачно запропонувала посмакувати Адамові.

Якщо ще далі заглибитися у давнину, то первісно наші пращури поклонялися духові лісу, що жив у дереві. Щоб умилостивити його, на гілки дерев вішались дари - символи родючості та сонця.

Перші скляні іграшки з’явилися наприкінці XVIII століття у Німеччині. До того прикраси різдвяної ялинки, в основному, були їстівними: солодощі, гірлянди з родзинок, кренделів. Легенда пов’язує спробу створити штучні подоби фрукта з роком, коли в країні не вродили яблука, а отже вішати на ялинки було нічого. Щоб за цих умов не порушувати традицію, німці знайшли замінник яблукам - їх символи, скляні кулі.

Перші ялинки в Російській імперії також з'явилися у ХVІІІ столітті в будинках петербурзьких німців. Цей звичай у них перейняла столична знать, а вже в середині XIX століття святкове дерево стало неймовірно популярним. Спершу продавалися виключно німецькі іграшки й тільки після Першої світової війни почали відкриватися місцеві підприємства, які виробляли скляні кулі.

Та розвитку вони не встигли досягнути. Радянська влада оголосила ялинку шкідливим пережитком минулого. Антирелігійна кампанія, яка розгорнулася у 1927 році, Різдво заборонила, тому на ялинки ввели табу. І тільки з середини 30-х минулого століття більшовики вирішили, що ритуал прикрашення різдвяного дерева можна трактувати як атрибут новорічного свята без християнських «натяків». Тож ідеологізований характер свята не міг не позначитися на ялинкових іграшках. У той час домінувала офіціозна атрибутика у вигляді зірок, серпів із молотами, ракет, дирижаблів з обов’язковою радянською символікою.

Та спливли роки, багато чого змінилося у світі й нашій державі. Принаймні червону зірку на вершечок новорічного дерева вже мало хто мостить, а гірлянди паперових прапорців з малюнками, в які, наче у спіднички, були одягнені ялинки, мало у кого збереглися. А от традиція прикрашати ялинку залишилася.

Іграшки нового століття — яскраві, оригінальні, зроблені з матеріалу, що не б’ється. Популярними протягом багатьох років залишаються матові кульки. А найбільшим попитом користуються скляні іграшки, на поверхню яких нанесене дзеркальне світловідбиваюче покриття. Фахівці радять, аби на новорічному дереві були класичні різдвяні символи - зірочки, бурульки і, обов'язково, якщо не свічки, то традиційні ліхтарики, гірлянди.

Нині в новорічних іграшках модними стали національні, фольклорні, біблійні мотиви. А от придбати іграшки свого дитинства, а то й молодості своїх батьків усі охочі можуть у спеціалізованих салонах і антикварних крамничках. На щастя, вибір у магазинах сьогодні надзвичайно різноманітний.

Можна і власноруч зробити новорічні прикраси. У цьому випадку ваше святкове деревце буде прикрашене ексклюзивними іграшками, які нічим не гірші від створених на фабриці. Гарно оздобити оселю можна за допомогою композицій з гілочок сосни, блакитної ялини, дубовика, а також скляними кульками, гірляндами та підвісками. Такий хенд-мейд не тільки дозволить заощадити, а й створить неповторну атмосферу новорічних свят.