Аграрний тиждень. Україна
» » » Лети з привітом!
» » » Лети з привітом!

    Лети з привітом!


     

    Новорічні листівки

    Мода на мобільні телефони майже витіснила з обігу звичайну яскраву трудівницю – вітальну листівку. Бо куди простіше – набрав телефонний номер і вітай тих, кого душа бажає. Це, погодьтесь, узвичаєно, буденно. А куди цікавіше, романтичніше, приємніше відкрити поштову скриньку і знайти тобі особисто адресовану листівку!

     

    У нашому урбанізованому світі така листівка може творити дива – дива спілкування, поваги одне до одного, щирості, любові. Тож приємно бачити, що все частіше напередодні новорічних свят люди різного віку купують для привітань рідних, знайомих, близьких листівки.

     

    Їх вибір найрізноманітніший, оформлення – від стилю під ретро (часів молодості наших бабусь і прабабусь) до найсучасніших з використанням голо-, метало-, шовкографії, ба навіть є музичні. І якось важко собі уявити, що колись світ взагалі обходився без них.

     

    А виникли листівки у далекому Китаї, де ось вже другу тисячу років у перший день Нового року люди відправляють свої візитні картки зі щирими побажаннями тим, кого із якихось причин не змогли побачити на свято. Традиційно ці картки забарвлені у червоний колір, але на початку ХХ століття до них додалися і звичайні білі.

    Отак візитівка і стала прообразом вітальної листівки. Її «біографія» більш чітко окреслилась в Англії. Вважається, що саме тут і виник звичай дарувати на Різдво листівки. Першу різдвяну листівку створив у 1840 році англійський художник Добсон, зобразивши на ній засніжений зимовий ліс і щасливу сім’ю свого друга біля ялинки. Тож перше новорічне вітання і відправив зображений на листівці друг художника Генрі Коул, привітавши таким чином із наступаючим 1843-м своїх багаточисленних рідних і друзів.

     

    Росія перейняла цей звичай у англійців. Хоча на той час вже мала щось подібне – лубочні картинки, котрі були досить популярні в народі. Листівки згодом стали набувати не меншої популярності. Їх, закордонного виробництва, купці привозили у Росію і продавали бажаючим за досить високими цінами. Пізніше стали друкувати власні листівки, де на малюнках переважали зимові пейзажі, хатинки та церкви у сніжних заметах, Дід Мороз і Снігуронька, діти, що ліплять сніговика чи кидаються сніжками.

     

    Революція 1917-го рішуче скасувала «буржуазний пережиток» різдвяних і новорічних привітань. Зникли вони і з друкованих засобів інформації, офіційних промов. Проте у Велику Вітчизняну новорічні вітання стають знову актуальними. Хоча із деякими «поправками» на дійсність: у грудні 1941 року видавництво «Мистецтво» випустило листівки, котрі були призначені спеціально для відправки на фронт. На них зазвичай друкували напис «Новорічні привітання захисникам Вітчизни!» А сім’ї військовослужбовців могли отримати від своїх близьких «Новорічне привітання з фронту!»

    За радянських мирних часів новорічна листівка стає звичною. При цьому пропагує, зокрема, здоровий спосіб життя («Нехай Новий рік успіхи у спорті принесе!»), шанує соціалістичну дійсність малюнками про космос, зображенням Кремля, Червоної площі у Москві, салютів над нею.

     

    Сьогодення листівки дещо інакше: багато яскравих фарб, блиску, золота... Та, погодьтесь, коли обираєш із них найпотрібнішу, наче потрапляєш у своєрідну картинну галерею. Цікаво їх роздивлятись. В Україні переважають на листівках все ті ж зимові пейзажі, церкви, янголятка, Дід Мороз і Снігуронька, свічки, гілочки ялинки, прикрашені різнокольоровими кульками і серпантином...

    А ось у Японії на листівках, як правило, зображують тварину, під знаком якої пройде майбутній рік. Австрійці надсилають своїм близьким листівки, на яких неодмінно є національні символи щастя, у тому числі порося, сажотрус.

     

    Що бажають, вітаючи?!. Якщо у всьому світі, як правило, бажають одне одному щастя, здоров’я, благополуччя, то на острові Гельголанд, що у Балтійському морі, у новорічному вітанні обов’язково є ще й побажання «спокійного серця». Тож нехай новий рік – рік Дракона (за східним календарем) - дійсно буде прихильним до наших сердець і доль.

    Кажуть, що вписане у новорічних листівках – збувається. Не пошкодуйте грошей і часу, відправте рідним і друзям листівку. Нехай полетить вона до них з добрими і щирими побажаннями!

     

    Валентина ПИСЬМЕННА





    Схожі новини
  • Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
  • Піраміди зачекались на... «сажотрусів»
  • На порозі свят
  • № 29(198)
  • Модні витівки для лісових красунь

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Лети з привітом!


 

Новорічні листівки

Мода на мобільні телефони майже витіснила з обігу звичайну яскраву трудівницю – вітальну листівку. Бо куди простіше – набрав телефонний номер і вітай тих, кого душа бажає. Це, погодьтесь, узвичаєно, буденно. А куди цікавіше, романтичніше, приємніше відкрити поштову скриньку і знайти тобі особисто адресовану листівку!

 

У нашому урбанізованому світі така листівка може творити дива – дива спілкування, поваги одне до одного, щирості, любові. Тож приємно бачити, що все частіше напередодні новорічних свят люди різного віку купують для привітань рідних, знайомих, близьких листівки.

 

Їх вибір найрізноманітніший, оформлення – від стилю під ретро (часів молодості наших бабусь і прабабусь) до найсучасніших з використанням голо-, метало-, шовкографії, ба навіть є музичні. І якось важко собі уявити, що колись світ взагалі обходився без них.

 

А виникли листівки у далекому Китаї, де ось вже другу тисячу років у перший день Нового року люди відправляють свої візитні картки зі щирими побажаннями тим, кого із якихось причин не змогли побачити на свято. Традиційно ці картки забарвлені у червоний колір, але на початку ХХ століття до них додалися і звичайні білі.

Отак візитівка і стала прообразом вітальної листівки. Її «біографія» більш чітко окреслилась в Англії. Вважається, що саме тут і виник звичай дарувати на Різдво листівки. Першу різдвяну листівку створив у 1840 році англійський художник Добсон, зобразивши на ній засніжений зимовий ліс і щасливу сім’ю свого друга біля ялинки. Тож перше новорічне вітання і відправив зображений на листівці друг художника Генрі Коул, привітавши таким чином із наступаючим 1843-м своїх багаточисленних рідних і друзів.

 

Росія перейняла цей звичай у англійців. Хоча на той час вже мала щось подібне – лубочні картинки, котрі були досить популярні в народі. Листівки згодом стали набувати не меншої популярності. Їх, закордонного виробництва, купці привозили у Росію і продавали бажаючим за досить високими цінами. Пізніше стали друкувати власні листівки, де на малюнках переважали зимові пейзажі, хатинки та церкви у сніжних заметах, Дід Мороз і Снігуронька, діти, що ліплять сніговика чи кидаються сніжками.

 

Революція 1917-го рішуче скасувала «буржуазний пережиток» різдвяних і новорічних привітань. Зникли вони і з друкованих засобів інформації, офіційних промов. Проте у Велику Вітчизняну новорічні вітання стають знову актуальними. Хоча із деякими «поправками» на дійсність: у грудні 1941 року видавництво «Мистецтво» випустило листівки, котрі були призначені спеціально для відправки на фронт. На них зазвичай друкували напис «Новорічні привітання захисникам Вітчизни!» А сім’ї військовослужбовців могли отримати від своїх близьких «Новорічне привітання з фронту!»

За радянських мирних часів новорічна листівка стає звичною. При цьому пропагує, зокрема, здоровий спосіб життя («Нехай Новий рік успіхи у спорті принесе!»), шанує соціалістичну дійсність малюнками про космос, зображенням Кремля, Червоної площі у Москві, салютів над нею.

 

Сьогодення листівки дещо інакше: багато яскравих фарб, блиску, золота... Та, погодьтесь, коли обираєш із них найпотрібнішу, наче потрапляєш у своєрідну картинну галерею. Цікаво їх роздивлятись. В Україні переважають на листівках все ті ж зимові пейзажі, церкви, янголятка, Дід Мороз і Снігуронька, свічки, гілочки ялинки, прикрашені різнокольоровими кульками і серпантином...

А ось у Японії на листівках, як правило, зображують тварину, під знаком якої пройде майбутній рік. Австрійці надсилають своїм близьким листівки, на яких неодмінно є національні символи щастя, у тому числі порося, сажотрус.

 

Що бажають, вітаючи?!. Якщо у всьому світі, як правило, бажають одне одному щастя, здоров’я, благополуччя, то на острові Гельголанд, що у Балтійському морі, у новорічному вітанні обов’язково є ще й побажання «спокійного серця». Тож нехай новий рік – рік Дракона (за східним календарем) - дійсно буде прихильним до наших сердець і доль.

Кажуть, що вписане у новорічних листівках – збувається. Не пошкодуйте грошей і часу, відправте рідним і друзям листівку. Нехай полетить вона до них з добрими і щирими побажаннями!

 

Валентина ПИСЬМЕННА





Схожі новини
  • Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
  • Піраміди зачекались на... «сажотрусів»
  • На порозі свят
  • № 29(198)
  • Модні витівки для лісових красунь

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.