- Участь у Гарантійному фонді може стати добровільною
- Нарешті! Аграрний ринок отримав фонд гарантування складських документів на зерно. Закон
- Мінагрополітики: запровадження нових механізмів дасть змогу зробити зерновий ринок прогнозованим та стабільним
- Сертифікація зернових складів
- УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД - ГРУЗІЇ
Де взяти гарантії, якщо їх ніхто не дає?
Ще триває збір зернових, а у аграріїв з'явився новий головний біль: як зберегти вагомий урожай... І досі схвильовано пригадують керівники деяких сільгосппідприємств, як навесні не змогли забрати з елеваторів зерно, яке здали восени на зберігання. Однією з причин стала недосконала система складських документів, яка не гарантує власникам повернення зерна у тій кількості та з тією ж якістю, які були до зберігання. Як стверджують аналітики, понад 30% зерна втрачається через невідповідне його збереження. От і доводиться хліборобам щороку переживати: чи повернуть їхнє збіжжя весною і з якою якістю. Як вирішити цю кричущу проблему, йшлося на семінарі «Система складських документів - новий інструмент економічної інтеграції країн-членів ГУАМ». Довідково: ГУАМ - група спостерігачів Організації за демократію і економічний розвиток. Особлива актуальність У семінарі взяли участь народні депутати України, представники Мінагрополітики, банкіри, фахівці громадських і професійних організацій аграрного профілю. А також - спеціалісти ГУАМ, Європейського банку реконструкцій та розвитку, Агентства США з міжнародного розвитку, журналісти. У жвавій дискусії учасники висловили своє бачення подальшого розвитку законодавства у сфері діяльності складів та елеваторів, обговорили досвід інших країн світу та можливість впровадження їх позитивних здобутків. Детально ознайомив присутніх із системою складських документів в Україні директор Інституту розвитку аграрних ринків Віктор Андрієвський. Він роз'яснив, що ця система дуже складна - вона охоплює не лише відносини між поклажедавцем і зерновим складом, але й між кредитором і позичальником, поручителем, а ще відносини застави, оподаткування, стандарти, сертифікацію, реєстрацію тощо. У багатогранному ланцюгу цієї системи нині не вистачає тільки однієї вагомої ланки - Гарантійного фонду виконання зобов'язань, який забезпечив би власникам зерна відшкодування його вартості у випадку форс-мажору. - В умовах кризи зберігання зерна набуває особливої актуальності, - відзначив експерт. - Сьогодні ми починаємо розро***ти уніфіковані правила гри з урахуванням інтеграції України у світову систему ринкових відносин. Сутність нових правил: якщо ваша система зберігання знаходиться, наприклад, у Румунії, ви можете взяти кредит у Грузії. Порівнюючи вітчизняну систему складських документів із зарубіжними, учасники заходу знайшли численні переваги першої та в один голос погодилися з тим, що великим її недоліком є відсутність саме Гарантійного фонду. Основна функція складських документів в Україні, зазначалося на семінарі, - використання їх для гарантії повернення товару виробникові. Віктор Андріївський переконаний, що лише за такої системи аграрії матимуть швидку, надійну та чітку процедуру зміни права власності на товар без його фізичного переміщення. За його словами, виробники зерна або його власники матимуть надійне джерело фінансування. Більше того, зможуть вибирати найбільш вигідні строки його реалізації. В свою чергу, це позитивно вплине на коливання цін на зерно впродовж року та може підвищити рентабельність його виробництва, дасть змогу зменшити втрати зерна на етапі його зберігання, оскільки сертифікованими можуть бути лише сучасні склади. Крім того, система передбачає страхування закладеного на зберігання зерна, - вважає експерт. Успішно реанімовано старе Присутні відзначили, що система складських документів успішно функціонує в США вже понад 80 років. Існує вона також в Аргентині, Канаді та інших країнах. Останнім часом цю систему впроваджують у Польщі, Болгарії, Туреччині, Казахстані, Росії, Словенії, Угорщині, Хорватії, Кенії. Та й в Україні за часів НЕПу в обігу вже були складські розписки. Тож нове, як і годиться, - це перевірене роками й адаптоване до сучасних вимог старе.
Поштовхом до впровадження у нас сучасної системи складських документів на зерно стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Європейським банком реконструкції 
тарозвитку й Урядом нашої держави. У січні 2002-го було створено робочу групу експертів з розробки нормативно-правового поля та механізмів впровадження цієї системи. До складу групи увійшли спеціалісти Мінагрополітики, науковці, банкіри. У липні 2002 року Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» введено, а потім закріплено таке поняття як «складські документи на зерно». Протягом 2003-2004 рр. напрацьовано і впроваджено у практику понад 20 нормативно-правових документів, які дуже детально й послідовно описують усі вимоги, процедури та правила взаємовідносин між користувачами системи. Вигідно для всіх Як висловився президент Української зернової асоціації Володимир Клименко: «...у всьому світі діють складські свідоцтва. У США, наприклад, вони мають вигляд чекової книжки й захищені не гірше, ніж акції чи банкноти. Під їхнє забезпечення кожен банк видасть гроші, і щоб довести наявність зерна, достатньо прийти в банк з цим свідоцтвом. Тож і в нас вони дадуть змогу навести лад у сфері зберігання зерна, його відвантаження і торгівлі». Присутні погодилися, що система складських документів на зерно в Україні сьогодні є незавершеною, і, як наслідок, повною мірою не виконує головної своєї економічної функції - створення дієвого механізму кредитування сільгоспвиробників. До речі, у 2007 році Указом Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна» для сприяння дальшому розвитку ринку зерна, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, розвитку механізмів кредитування передбачено удосконалення системи складських документів, зокрема, системи гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно. Мета документу - встановлення засад організації та діяльності Гарантійного фонду, що дозволить завершити створення цілісної й ефективно працюючої системи складських документів на зерно як механізму кредитування агровиробників. - Відсутність системи гарантій - однаково, що відсутність гальм у автомобіля, - порівняв інший експерт Роман Корінець. Він пояснив різницю між Гарантійним фондом і страховими компаніями. Щоб отримати страховку, потрібно дотриматися всіх процедур, витратити багато часу, такого важливого 
для сільгоспвиробників. З Гарантійним фондом все робиться швидко і безболісно. Експерт повідомив, що коли фонд накопичує суму, достатню для погашення ризиків, внески до нього припиняються. Внески ж сплачуватимуть елеватори. При чому всі сертифіковані елеватори стануть обов'язковими учасниками фонду. - Фонд - це державна установа, - поінформував Роман Корінець, - але система управління ним дещо нова для України. Управління ним передається Раді фонду, до якої входять представники елеваторів, складів, представники держави. Матимуть свої вигоди й елеватори. Зокрема, видатки за умови сплати внесків. Також - імідж. Адже навряд захоче виробник везти зерно на збереження до організації, яка не надає жодних гарантій. За підсумками обговорення було підписано протокол, у якому рекомендовано урядам країн-членів ГУАМ створити постійно діючу робочу групу з розробки проекту створення об'єднаної гармонізованої системи складських документів на зерно. Її технічним координатором визначено Інститут розвитку аграрних ринків України.
