Аграрний тиждень. Україна
» » На Україну чекає агрологістична революція
» » На Україну чекає агрологістична революція

    На Україну чекає агрологістична революція


    Сьогодні Україна - один із найбільших експортерів зерна у світі і лідер з експорту соняшникової олії. В недалекій перспективі український агробізнес здатний збільшити виробництво агропродукції. Приміром, у Міністерстві аграрної політики та продовольства прогнозують, що в 2030 році експорт, порівняно з цьогорічними показниками, подвоїться і складе 61 млн тонн. Але з'явиться проблема – для такого обсягу перевезень в України не вистачить потужностей.

    Отже, в разі реалізації майбутнього експортного потенціалу зернового виробництва логістичне забезпечення в Україні стикнеться з подвійним викликом: високі витрати і недостатня пропускна здатність.

     

    Чотири кити агрологістики

    Якщо говорити про портову логістику, то за даними Адміністрації морських портів України, сьогодні потужність зернових терміналів у морських портах дозволяє перевалювати до 33 млн т зерна, за умовами утилізації потужностей на рівні 85%. Цього достатньо для тих обсягів експорту зернових, які зараз вирощують сільгосппідприємства країни.

    Щодо цін, то за словами заступника міністрааграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграціїВладислави Рутицької, в українських портах вартість логістичних витрат приблизно на 40% більше, ніж у Німеччині, і на 30% більше, ніж у США. Такі високі витрати зменшують конкурентоспроможність українського зерна в рази.

    За останні п'ять років частка залізничного транспорту в експортних відправленнях зерна становить близько 65%, а кількість зерновозів становить 13,6 тис. одиниць, при цьому в 30% цих спецмашин для зерна вийшов термін експлуатації.

    В Державній адміністрації залізничного транспорту України («Укрзалізниця») обіцяють оптимізувати свою роботу під запити вантажоперевізників, щоб узяти на себе весь обсяг поставок аграрної продукції. «У найближчі роки роль аграрного сектору буде рости, і завдання номер один для залізниці - підтримати аграріїв, створити всі умови для безперебійного вивезення продукції. У експортерів не повинно бути проблем з логістикою, з доставкою зерна в порти», - зазначає керівник підприємства Максим Бланк. Він підкреслює, що обсяги перевезення зерна залізницею значно зросли: експорт - на 15,7%, для внутрішнього ринку - на 20,6%.

    При цьому приблизно 60% експортних поставок аграрної продукції здійснюється залізницею, 40% - автотранспортом. За словами Максима Бланка, «Укрзалізниця» має намір збільшити ці показники, адаптувавши роботу залізниці під запити і вимоги тих, хто має намір і перевозить вантажі. Зокрема, вже запущена онлайн-система, яка дозволить клієнтам контролювати наявність і кількість вільних вагонів. Окрім того, розпочалася боротьба з недобросовісними експедиторськими фірмами.

    Також голова «Укрзалізниці» повідомив про оптимізацію системи тарифів на вантажоперевезення: після консультацій з учасниками ринку вирішили ввести плату за порожній пробіг інвентарних вагонів. Це дозволить розвиватися приватним паркам і залучить інвестиції в будівництво зерновозів.

    Ще один фактор, який повинен зробити вантажоперевезення залізницею більш привабливими для аграріїв, - здешевлення перевезень за рахунок електрифікації залізниць. У найближчі п'ять років планується електрифікувати близько 860 км шляхів на Одеській, Львівській, Південно-Західній та Придніпровській магістралях. Це, як переконують фахівці, дозволить здешевити перевезення на 55-60%.

    Ще один перспективний напрям агрологістики - річковий транспорт. Але за 20 років кількість вантажів, перевезених річковим транспортом, зменшилася в 15 разів. На думку Владислави Рутицької, сьогодні з боку держави ініціюються заходи, що можуть стимулювати конкуренцію і залучити інвестиції в річкову інфраструктуру. «Днопоглиблювальні роботи на Дніпрі розпочалися в жовтні компанією «Нібулон» з днопоглиблювальних робіт на Південному Бузі. Це дозволить транспортувати згаданою річкою близько 1 млн т зерна з Миколаївської та Кіровоградської областей, - зазначає заступник аграрного міністра. - В умовах постійного стрімкого нарощування врожаїв з року в рік необхідно розвивати річковий транспорт, оскільки він є найекономічнішим. Саме річковий транспорт дозволить зменшити витрати на поставку сільськогосподарської продукції в порти за рахунок додаткових заощаджень на внутрішніх перевезеннях».

    Вантажні перевезення в Україні теж мають ряд серйозних проблем, хоча і забезпечують гнучку логістику для агровиробників. Цей вид логістики робить поставки зерна мобільними і зменшує транспортні витрати. Власне, це сприяє підвищенню попиту на такий вид перевезень.

     

    Ринок очима логістів

    Варто згадати і про тенденції в аграрній логістиці цього року. Компанії, які працюють у цій сфері, найперше відмічають розвиток річкового перевезення, пошук рішень у цьому напрямку і збільшення перевезення залізничним транспортом. «Також можна відмітити замороження цін на автоперевезення. В порівнянні з минулим роком ціна на перевезення знизилася, незважаючи на ріст курсу долара, - констатує директор логістичної компанії «Транском Україна» Родіон Чуркін. - Великі агрохолдинги пішли шляхом створення власних логістичних компаній від збору врожаю до перевалки в портах. Наприклад, "Чернігівська молочна індустріальна компанія” і "Укрлендфармінг”».

    Компанія «Транском Україна» надає повний спектр логістичних послуг для агросектору - від збирання врожаю в полі до надання логістичних послуг трейдерам, в портах та імпортерам сільгоспхімії. Так, за даними компанії, в агрологістиці послуги розподілилися таким чином: 50% замовлень компанії припадає на залізничні перевезення, 20% - морські, 30% - автоперевезення.

    На думку Родіона Чуркіна, логістична галузь на нинішньому етапі здатна закрити всі потреби аграріїв, але на перше місце необхідно поставити якість наданих послуг. «Транспортних компаній багато, але якісні послуги надають, на жаль, не всі, - зазначає він. – Також Україні необхідно розвивати річковий транспорт, і ми думаємо, що наступного року цей напрям почне працювати. Серед інших сподівань у розвитку ринку логістики України в 2016 році – в автоперевезеннях ми очікуємо на введення заборон на перевантаження авто, прогнозуємо, що частка залізничних перевезень зросте, а також збільшиться вартість послуг автоперевезень».

     

    Нові проекти

    Сьогодні три компанії анонсують початок експлуатації нових терміналів у 2016 році.

    Зерновий термінал компанії «Нобель груп» у Миколаївському порту прийме перше судно під навантаження вже 15 грудня цього року. Зернотермінал розрахований на 120 тис. т одноразового зберігання. Потужність комплексу з перевалки зернових вантажів на першому і другому причалах Миколаївського порту складе 2,5 млн т на рік, вартість проекту - $75 млн.

    Компанія «Бруклін-Київ» планує закінчити будівництво зернового терміналу в Одеському морському торговому порту. Перший етап терміналу - 78 тис. т зерна на зберіганні, другий - близько 70 тис. тонн. Проектна потужність зернового терміналу складе майже 4,5 млн т на рік.

    Також компанія «Бруклін-Київ» розробила новий прискорений спосіб навантаження зернових вантажів у морському порту. За словами генерального директора компанії Юрія Губанкова, метод, винайдений фахівцями компанії, полягає у вантаженні зерна за допомогою контейнерних перевантажувачів і спарених 20-футових контейнерів. Із застосуванням даного способу норма навантаження зернових становить 16-18 тис. т на добу, тоді як стара практика дозволяла вантажити 4-6 тис. тонн. Тож «Бруклін-Київ» вже отримала український патент і очікує реєстрації міжнародного патенту.

    Третя компанія, яка активно розвиває агрологістику, – ТОВ СП «Нібулон», яке розпочало будівництво перевалочного терміналу на річці Південний Буг і планує завершити проект у червні наступного року.

     

    Олеся ПАВЛЕНКО

     

     

    Експертна думка

    Рафаэль Гороян, руководитель группы компаний «Прометей»

     

    -С какими портовыми терминалами сотрудничает компания «Прометей»?

    -В течение 20-летнего опыта работы на рынке у «Прометея» наработаны контакты с зерновыми терминалами практически во всех морских портах Украины: Николаевском, Одесском, Ильичевском, Херсонском. Сегмент перегрузочных площадок постоянно расширяется, с каждым годом усиливается их конкуренция за клиента. Трейдерам это выгодно, потому что появилась возможность выбирать честного и надежного партнера. «Прометей» давно экспортирует зерновые на CPT, и обычно право выбирать терминал имеет покупатель. Но были случаи, когда терминал, несмотря на доверие международных компаний, играет нечестно. В любой ситуации для нас первоочередная цель – исполнение заключенных договоренностей по объему, качеству, срокам поставки, поэтому мы просто перевели контракт на другой терминал. Времена монополистов среди терминалов прошли, теперь они вынуждены «бегать» за поставщиками, предлагая выгодные условия, и улучшать сервис.

    -С вашей точки зрения, удовлетворяет ли современная логистика аграрную отрасль? Чего не хватает или что необходимо изменить? Насколько нужно увеличить мощность логистической составляющей в Украине, чтобы полностью удовлетворить потребности аграриев?

    -Сегодня в аграрной логистике есть проблемы как с подвижным составом, так и с его координацией. Больше всего проблем в агросекторе возникает на стадии инвестиций. Государству необходимо понимать их ценность и помогать с привлечением, но главное – не мешать. Вопрос не только в новизне транспорта или дноуглублении Днепра. Мы инвестируем в крупнотоннажные зерновозы, а государство ограничивает возможность нагрузки. Планы крупнейшего национального экспортера углублять главную водную артерию упираются в бюрократические препятствия, при том, что инвестиции в эти работы постоянно дорожают. «Укрзалізниця», монополист на вагоны, не в состоянии обеспечить в полной мере предложение на спрос по поставке транспорта для всех участников рынка, а значит должна или уйти с рынка, или менять политику.

    Нельзя развивать бизнес путем ограничений. Нужно ориентироваться на спрос,

    тогда и рынок будет расти. Наши иностранные партнеры ценят сотрудничество с

    «Прометеем» за мобильность, четкое выполнение контрактов по срокам и качество поставок зерна. Поэтому сегодня, пока не решены принципиальные вопросы агроперевозок, мы делаем ставку на автомобильную логистику.

    -Какой вид логистики наиболее выгодный для аграриев?

    -Зерно с полей в любом случае вывозится автомобилями, собственными или наемными. У производителей существует стереотип, что продать товар в порт – быстрее и выгоднее. Но на практике всё оказывается сложнее, особенно в горячий период уборки урожая. Из-за очередей перевозчики требуют оплату простоев, никто не гарантирует сохранность товара, когда машины по несколько суток стоят просто на улицах на подъездах к терминалам, кроме того всегда есть риск порчи товара, повышения влажности. Я уже говорил ранее, что аграриям нужно учиться и привыкать возить зерно на элеваторы, для производителя это будет выгоднее в любом случае. Эта привычка определит будущее аграрной логистики, упорядочит её по примеру развитых европейских стран. Тем более, если нет острой необходимости продать, сохраняя зерно на элеваторе, производитель может сыграть на колебаниях рынка, продать по более выгодной цене в перспективе.

    -Ваши прогнозы: как будет развиваться аграрная логистика в 2016 году?

    -Зерновая логистика – инвестиционноёмкая отрасль. Как со стороны внутренних, так и внешних инвесторов приток средств будет только в том случае, если этому будет способствовать ситуация в стране.

     

     

    Статистика

    Перевалка зернових морськими портами, січень - жовтень 2015 року

    Перероблено портами - 29,98 млн т зернових

    Морський торговельний порт «Южний» - 7,899 млн т зернових вантажів (+15,2% до показників 2014 р.)

    Миколаївський морський порт – 7,195 млн т зернових вантажів (+28%)

    Одеський морський порт – 6,914 млн т (+38,8%)

    Іллічівський морський порт – 3,903 млн т (+12,3%)

    СМП «Октябрьск» - 1,822 млн т (+9,5%)

    Бердянський морський порт – 836,9 тис. т (-21,1%)

    Херсонський морський порт – 721,2 тис. т (-27,2%)

    Маріупольський порт – 322 тис. т (-55,5%)

    Ренійський порт – 215,3 тис. т (-60,2%)

    Ізмаїльський порт – 125,2 тис. т (+106,4%)

    За даними Адміністрації морських портів України

    Перевезення зернових «Укрзалізницею», січень - жовтень 2015 року

    Перевезено зерна 19,5 млн т (301,1 тис. зерновозів).

    доставлено в порти 18,12 млн т (275,5 тис. вагонів)

    для продажу на внутрішньому ринку 1,38 млн т (25,6 тис. вагонів).

     





    Схожі новини
  • Американська Cargill побудує зерновий термінал в порту "Южний" за $100 мільйонів
  • ЗА ПІВРОКУ УКРЗАЛІЗНИЦЯ НАВАНТАЖИЛА В 1,3 РАЗИ БІЛЬШЕ ЗЕРНОВИХ ВАНТАЖІВ ПРОТИ ВІДПОВІДНОГО ПЕРІОДУ 2013 РОКУ
  • З початку поточного року залізниці України перевезли на 1,5 млн. тонн зернових більше, ніж у минулому році
  • За перший тиждень 2014 року Укрзалізниця навантажила понад 358 тис. тонн зернових
  • Укрзалізниця не йде на поступки аграріям

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

На Україну чекає агрологістична революція


Сьогодні Україна - один із найбільших експортерів зерна у світі і лідер з експорту соняшникової олії. В недалекій перспективі український агробізнес здатний збільшити виробництво агропродукції. Приміром, у Міністерстві аграрної політики та продовольства прогнозують, що в 2030 році експорт, порівняно з цьогорічними показниками, подвоїться і складе 61 млн тонн. Але з'явиться проблема – для такого обсягу перевезень в України не вистачить потужностей.

Отже, в разі реалізації майбутнього експортного потенціалу зернового виробництва логістичне забезпечення в Україні стикнеться з подвійним викликом: високі витрати і недостатня пропускна здатність.

 

Чотири кити агрологістики

Якщо говорити про портову логістику, то за даними Адміністрації морських портів України, сьогодні потужність зернових терміналів у морських портах дозволяє перевалювати до 33 млн т зерна, за умовами утилізації потужностей на рівні 85%. Цього достатньо для тих обсягів експорту зернових, які зараз вирощують сільгосппідприємства країни.

Щодо цін, то за словами заступника міністрааграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграціїВладислави Рутицької, в українських портах вартість логістичних витрат приблизно на 40% більше, ніж у Німеччині, і на 30% більше, ніж у США. Такі високі витрати зменшують конкурентоспроможність українського зерна в рази.

За останні п'ять років частка залізничного транспорту в експортних відправленнях зерна становить близько 65%, а кількість зерновозів становить 13,6 тис. одиниць, при цьому в 30% цих спецмашин для зерна вийшов термін експлуатації.

В Державній адміністрації залізничного транспорту України («Укрзалізниця») обіцяють оптимізувати свою роботу під запити вантажоперевізників, щоб узяти на себе весь обсяг поставок аграрної продукції. «У найближчі роки роль аграрного сектору буде рости, і завдання номер один для залізниці - підтримати аграріїв, створити всі умови для безперебійного вивезення продукції. У експортерів не повинно бути проблем з логістикою, з доставкою зерна в порти», - зазначає керівник підприємства Максим Бланк. Він підкреслює, що обсяги перевезення зерна залізницею значно зросли: експорт - на 15,7%, для внутрішнього ринку - на 20,6%.

При цьому приблизно 60% експортних поставок аграрної продукції здійснюється залізницею, 40% - автотранспортом. За словами Максима Бланка, «Укрзалізниця» має намір збільшити ці показники, адаптувавши роботу залізниці під запити і вимоги тих, хто має намір і перевозить вантажі. Зокрема, вже запущена онлайн-система, яка дозволить клієнтам контролювати наявність і кількість вільних вагонів. Окрім того, розпочалася боротьба з недобросовісними експедиторськими фірмами.

Також голова «Укрзалізниці» повідомив про оптимізацію системи тарифів на вантажоперевезення: після консультацій з учасниками ринку вирішили ввести плату за порожній пробіг інвентарних вагонів. Це дозволить розвиватися приватним паркам і залучить інвестиції в будівництво зерновозів.

Ще один фактор, який повинен зробити вантажоперевезення залізницею більш привабливими для аграріїв, - здешевлення перевезень за рахунок електрифікації залізниць. У найближчі п'ять років планується електрифікувати близько 860 км шляхів на Одеській, Львівській, Південно-Західній та Придніпровській магістралях. Це, як переконують фахівці, дозволить здешевити перевезення на 55-60%.

Ще один перспективний напрям агрологістики - річковий транспорт. Але за 20 років кількість вантажів, перевезених річковим транспортом, зменшилася в 15 разів. На думку Владислави Рутицької, сьогодні з боку держави ініціюються заходи, що можуть стимулювати конкуренцію і залучити інвестиції в річкову інфраструктуру. «Днопоглиблювальні роботи на Дніпрі розпочалися в жовтні компанією «Нібулон» з днопоглиблювальних робіт на Південному Бузі. Це дозволить транспортувати згаданою річкою близько 1 млн т зерна з Миколаївської та Кіровоградської областей, - зазначає заступник аграрного міністра. - В умовах постійного стрімкого нарощування врожаїв з року в рік необхідно розвивати річковий транспорт, оскільки він є найекономічнішим. Саме річковий транспорт дозволить зменшити витрати на поставку сільськогосподарської продукції в порти за рахунок додаткових заощаджень на внутрішніх перевезеннях».

Вантажні перевезення в Україні теж мають ряд серйозних проблем, хоча і забезпечують гнучку логістику для агровиробників. Цей вид логістики робить поставки зерна мобільними і зменшує транспортні витрати. Власне, це сприяє підвищенню попиту на такий вид перевезень.

 

Ринок очима логістів

Варто згадати і про тенденції в аграрній логістиці цього року. Компанії, які працюють у цій сфері, найперше відмічають розвиток річкового перевезення, пошук рішень у цьому напрямку і збільшення перевезення залізничним транспортом. «Також можна відмітити замороження цін на автоперевезення. В порівнянні з минулим роком ціна на перевезення знизилася, незважаючи на ріст курсу долара, - констатує директор логістичної компанії «Транском Україна» Родіон Чуркін. - Великі агрохолдинги пішли шляхом створення власних логістичних компаній від збору врожаю до перевалки в портах. Наприклад, "Чернігівська молочна індустріальна компанія” і "Укрлендфармінг”».

Компанія «Транском Україна» надає повний спектр логістичних послуг для агросектору - від збирання врожаю в полі до надання логістичних послуг трейдерам, в портах та імпортерам сільгоспхімії. Так, за даними компанії, в агрологістиці послуги розподілилися таким чином: 50% замовлень компанії припадає на залізничні перевезення, 20% - морські, 30% - автоперевезення.

На думку Родіона Чуркіна, логістична галузь на нинішньому етапі здатна закрити всі потреби аграріїв, але на перше місце необхідно поставити якість наданих послуг. «Транспортних компаній багато, але якісні послуги надають, на жаль, не всі, - зазначає він. – Також Україні необхідно розвивати річковий транспорт, і ми думаємо, що наступного року цей напрям почне працювати. Серед інших сподівань у розвитку ринку логістики України в 2016 році – в автоперевезеннях ми очікуємо на введення заборон на перевантаження авто, прогнозуємо, що частка залізничних перевезень зросте, а також збільшиться вартість послуг автоперевезень».

 

Нові проекти

Сьогодні три компанії анонсують початок експлуатації нових терміналів у 2016 році.

Зерновий термінал компанії «Нобель груп» у Миколаївському порту прийме перше судно під навантаження вже 15 грудня цього року. Зернотермінал розрахований на 120 тис. т одноразового зберігання. Потужність комплексу з перевалки зернових вантажів на першому і другому причалах Миколаївського порту складе 2,5 млн т на рік, вартість проекту - $75 млн.

Компанія «Бруклін-Київ» планує закінчити будівництво зернового терміналу в Одеському морському торговому порту. Перший етап терміналу - 78 тис. т зерна на зберіганні, другий - близько 70 тис. тонн. Проектна потужність зернового терміналу складе майже 4,5 млн т на рік.

Також компанія «Бруклін-Київ» розробила новий прискорений спосіб навантаження зернових вантажів у морському порту. За словами генерального директора компанії Юрія Губанкова, метод, винайдений фахівцями компанії, полягає у вантаженні зерна за допомогою контейнерних перевантажувачів і спарених 20-футових контейнерів. Із застосуванням даного способу норма навантаження зернових становить 16-18 тис. т на добу, тоді як стара практика дозволяла вантажити 4-6 тис. тонн. Тож «Бруклін-Київ» вже отримала український патент і очікує реєстрації міжнародного патенту.

Третя компанія, яка активно розвиває агрологістику, – ТОВ СП «Нібулон», яке розпочало будівництво перевалочного терміналу на річці Південний Буг і планує завершити проект у червні наступного року.

 

Олеся ПАВЛЕНКО

 

 

Експертна думка

Рафаэль Гороян, руководитель группы компаний «Прометей»

 

-С какими портовыми терминалами сотрудничает компания «Прометей»?

-В течение 20-летнего опыта работы на рынке у «Прометея» наработаны контакты с зерновыми терминалами практически во всех морских портах Украины: Николаевском, Одесском, Ильичевском, Херсонском. Сегмент перегрузочных площадок постоянно расширяется, с каждым годом усиливается их конкуренция за клиента. Трейдерам это выгодно, потому что появилась возможность выбирать честного и надежного партнера. «Прометей» давно экспортирует зерновые на CPT, и обычно право выбирать терминал имеет покупатель. Но были случаи, когда терминал, несмотря на доверие международных компаний, играет нечестно. В любой ситуации для нас первоочередная цель – исполнение заключенных договоренностей по объему, качеству, срокам поставки, поэтому мы просто перевели контракт на другой терминал. Времена монополистов среди терминалов прошли, теперь они вынуждены «бегать» за поставщиками, предлагая выгодные условия, и улучшать сервис.

-С вашей точки зрения, удовлетворяет ли современная логистика аграрную отрасль? Чего не хватает или что необходимо изменить? Насколько нужно увеличить мощность логистической составляющей в Украине, чтобы полностью удовлетворить потребности аграриев?

-Сегодня в аграрной логистике есть проблемы как с подвижным составом, так и с его координацией. Больше всего проблем в агросекторе возникает на стадии инвестиций. Государству необходимо понимать их ценность и помогать с привлечением, но главное – не мешать. Вопрос не только в новизне транспорта или дноуглублении Днепра. Мы инвестируем в крупнотоннажные зерновозы, а государство ограничивает возможность нагрузки. Планы крупнейшего национального экспортера углублять главную водную артерию упираются в бюрократические препятствия, при том, что инвестиции в эти работы постоянно дорожают. «Укрзалізниця», монополист на вагоны, не в состоянии обеспечить в полной мере предложение на спрос по поставке транспорта для всех участников рынка, а значит должна или уйти с рынка, или менять политику.

Нельзя развивать бизнес путем ограничений. Нужно ориентироваться на спрос,

тогда и рынок будет расти. Наши иностранные партнеры ценят сотрудничество с

«Прометеем» за мобильность, четкое выполнение контрактов по срокам и качество поставок зерна. Поэтому сегодня, пока не решены принципиальные вопросы агроперевозок, мы делаем ставку на автомобильную логистику.

-Какой вид логистики наиболее выгодный для аграриев?

-Зерно с полей в любом случае вывозится автомобилями, собственными или наемными. У производителей существует стереотип, что продать товар в порт – быстрее и выгоднее. Но на практике всё оказывается сложнее, особенно в горячий период уборки урожая. Из-за очередей перевозчики требуют оплату простоев, никто не гарантирует сохранность товара, когда машины по несколько суток стоят просто на улицах на подъездах к терминалам, кроме того всегда есть риск порчи товара, повышения влажности. Я уже говорил ранее, что аграриям нужно учиться и привыкать возить зерно на элеваторы, для производителя это будет выгоднее в любом случае. Эта привычка определит будущее аграрной логистики, упорядочит её по примеру развитых европейских стран. Тем более, если нет острой необходимости продать, сохраняя зерно на элеваторе, производитель может сыграть на колебаниях рынка, продать по более выгодной цене в перспективе.

-Ваши прогнозы: как будет развиваться аграрная логистика в 2016 году?

-Зерновая логистика – инвестиционноёмкая отрасль. Как со стороны внутренних, так и внешних инвесторов приток средств будет только в том случае, если этому будет способствовать ситуация в стране.

 

 

Статистика

Перевалка зернових морськими портами, січень - жовтень 2015 року

Перероблено портами - 29,98 млн т зернових

Морський торговельний порт «Южний» - 7,899 млн т зернових вантажів (+15,2% до показників 2014 р.)

Миколаївський морський порт – 7,195 млн т зернових вантажів (+28%)

Одеський морський порт – 6,914 млн т (+38,8%)

Іллічівський морський порт – 3,903 млн т (+12,3%)

СМП «Октябрьск» - 1,822 млн т (+9,5%)

Бердянський морський порт – 836,9 тис. т (-21,1%)

Херсонський морський порт – 721,2 тис. т (-27,2%)

Маріупольський порт – 322 тис. т (-55,5%)

Ренійський порт – 215,3 тис. т (-60,2%)

Ізмаїльський порт – 125,2 тис. т (+106,4%)

За даними Адміністрації морських портів України

Перевезення зернових «Укрзалізницею», січень - жовтень 2015 року

Перевезено зерна 19,5 млн т (301,1 тис. зерновозів).

доставлено в порти 18,12 млн т (275,5 тис. вагонів)

для продажу на внутрішньому ринку 1,38 млн т (25,6 тис. вагонів).

 





Схожі новини
  • Американська Cargill побудує зерновий термінал в порту "Южний" за $100 мільйонів
  • ЗА ПІВРОКУ УКРЗАЛІЗНИЦЯ НАВАНТАЖИЛА В 1,3 РАЗИ БІЛЬШЕ ЗЕРНОВИХ ВАНТАЖІВ ПРОТИ ВІДПОВІДНОГО ПЕРІОДУ 2013 РОКУ
  • З початку поточного року залізниці України перевезли на 1,5 млн. тонн зернових більше, ніж у минулому році
  • За перший тиждень 2014 року Укрзалізниця навантажила понад 358 тис. тонн зернових
  • Укрзалізниця не йде на поступки аграріям

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.