Аграрний тиждень. Україна
» » » «Ваш СОТ – нам до соту!»
» » » «Ваш СОТ – нам до соту!»

    «Ваш СОТ – нам до соту!»


    Якщо говорити про якість молочної та м’ясної продукції, то не варто шукати її на полицях вітчизняних супермаркетів. Більшість покупців переконані: краще сходити до найближчого ринку за товаром, який вам не тільки з усіх боків покажуть, а й залюбки дадуть скуштувати. 

     

    90% опитуваних мною господарок купують м'ясо та молочку на столичних ринках або біля станції метро «Святошин» у Києві. Саме туди доставляють бабці з віддалених до столиці сіл свою домашню продукцію. Даремно санітарні медики застерігають людей від стихійних покупок - люди свідомо продовжують наражати своє здоров’я на небезпеку, надаючи перевагу саморобним харчам. До того ж, аргументи у багатьох - залізні. «Забезпечте нам мережу спеціалізованих пунктів продажу продукції тваринного походження за аналогічною ціною. А ще гарантуйте її 100% безпеку, а вже потім давайте поради», - кажуть вони.

    Припинити цю практику обіцяють законодавці. У парламентському Комітеті з питань охорони здоров’я вже є на розгляді документ за №2818 від 16.04.13 р. про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо подвірного забою тварин та обігу молока і сиру домашнього виробництва. Автори законодавчої ініціативи нардепи Сергій Мошак та Іван Мирний мають намір оновити деякі положення Закону «Про безпеку та якість харчових продуктів» 2009 року.

    Так, у відповідності до частини першої ст. 35 цього законодавчого акту, яка набуває чинності з 1 січня 2015 р., забороняється реалізація й обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.

    Згідно частини другої ст. 33 цього закону з початку 2015-го у приватних садибах забороняється здійснювати забій скота, а також свійської птиці та кролів у обсягах, що перевищують 5 голів на день. При цьому подвірний забій повинен робити спеціально підготовлений забійник під наглядом ветеринарного спеціаліста. Все, що перевищує вказану норму, має відбуватися на зареєстрованій ветеринарною службою бойні, що має на це експлуатаційний дозвіл. Водночас заборону обігу на агропродовольчих ринках молока та сиру домашнього виробництва пропонується розповсюдити лише на ті населені пункти, у яких працюють відповідні пункти закупівлі молока. Крім цього, на ринках проводитиметься державний ветеринарно-санітарний контроль харчових продуктів, на кожну тушу забитої тварини видаються відповідні ветеринарні документи, які засвідчують санітарний стан м’яса та інших продуктів харчування.

    Включення даних законодавчих норм до відповідного закону було обумовлено міжнародними зобов’язаннями України, а також бажанням більшості вітчизняних виробників просунути продукцію тваринного походження на світові ринки. Безумовно, за кордоном вимоги до якості та безпеки харчів значно різняться. За словами міжнародних експертів, мають вищі показники та більшу відповідальність. Не секрет, що біологічна безпека товарів і продуктів харчування в нашій країні не контролюється належним чином. Про це неодноразово засвідчують різні видання. Тож Україна має брати приклад з іноземців та діяти у відповідності до європейських стандартів. Насамперед - створити мережі пунктів закупівлі молока та забою худоби у населення. Обладнати їх за усіма санітарними вимогами та вигідними для товаровиробника цінами. Щоб не вийшло так, як завжди: продавати продукцію селянам заборонили, а скуповувати її приватникам у людей за безцінь - ні. До того ж, часто у борг.

    У пояснювальній записці до законопроекту автори наголошують, що молоко та м’ясопродукти – одні з основних продуктів харчування. В даний час основна частина виробництва молока і м’яса зосереджена в особистих господарствах населення (домогосподарствах), в яких технологічно неможливо забезпечити високу якість продукції. При цьому потенціал заготівлі тваринницької продукції від них використовується недостатньо ефективно. За даними статистики, у січні - лютому 2013 р. виробництво основних видів продукції тваринництва у господарствах населення становило: по м’ясу - 45,9%, по молоку - 70,1%. На початок березня 2013 р. господарствами населення утримувалось 68,9% загальної чисельності ВРХ, у т.ч. корів – 77,6%, свиней – 52,3%, овець і кіз – 84,3%, птиці всіх видів – 41,3%. 

    На думку нардепів, обмеження збуту відповідної продукції, зростання ціни на неї, яка може бути викликана системною непідготовленістю даної сфери виробництва до застосування нових умов реалізації її продукції, створює реальні загрози продовольчій безпеці країни. Самостійне вирішення вищезазначених проблем, вважають парламентарі, не під силу сільським органам місцевого самоврядування та населенню. До того ж, діючі постачально-збутові, агросервісні й переробні підприємства, посередники, які створені представниками агробізнесу, пропонують послуги сільгоспвиробникам на невигідних умовах. 

    Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» протягом останніх років неодноразово реформувався. Так, законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» був розроблений на виконання Указу Президента України Віктора Януковича від 27.04.2011 р. №504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» в частині забезпечення безпеки продуктів харчування. Законодавчий акт мав на меті реалізацію програми економічних реформ і створення умов по забезпеченню дієвості закону та його положень. Зокрема, щодо розмежування повноважень та усунення дублювання функцій контролю державних органів.

    Нині виникла гостра потреба гармонізації вітчизняного законодавства до європейського. Цю функцію має затвердити нова редакція Закону України «Про безпеку та якість харчових продуктів», яка передбачає ефективну систему контролю на продовольчому ринку України. Як зазначає колишній голова Держветфітослужби України, нині перший заступник міністра агрополітики Іван Бісюк, поки закон не буде прийнятий у новій редакції, єдиним компетентним органом у галузі безпечності та якості харових продуктів, за рішенням Президента, буде Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.

    Колись урядовці планували утворити єдиний компетентний орган, а всю відповідальність за якість харчів перекласти на плечі виробників. Нову службу мали укомплектувати фахівцями з гігієни харчування, фітосанітарного напрямку, карантину та захисту рослин. Чомусь нова структура у державі досі офіційно не зайняла своє місце у правовому полі. Цим питанням опікуються кілька міністерств та відомств. А у сімох няньок, як то кажуть, дитя завжди без нагляду. Наразі доля впровадження нової європейської моделі контролю за якістю і безпечністю харчів залежить від парламентарів. 

    Автори нової редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо подвірного забою тварин та обігу молока та сиру домашнього виробництва» впевнені, що їх законодавча ініціатива забезпечить право селян реалізовувати власну сільгосппродукцію на агропродовольчих ринках після 1 січня 2015 р. у разі, якщо держава не створила у відповідних населених пунктах відповідних боєнь та пунктів закупівлі молока. Державна програма у цьому напрямі поки що не діє. Тож селяни спокійно можуть продавати свою м’ясну та молочну продукцію на міських ринках, доки їм не створять відповідну альтернативу. У чому вони глибоко сумніваються.

    Адже Кабміну вже доручалася розробка та затвердження державної програми з утворення та відкриття пунктів закупівлі молока та боєнь (забійно-санітарних пунктів) тварин, що утримуються в господарствах населення. Урядовці щорічно мали при розробці проекту Держбюджету на відповідний рік передбачати навіть фінансування такої програми. На жаль, уряд це не виконав: у державі й понині не забезпечено наявність мережі боєнь, забійно-санітарних пунктів, пунктів закупівлі молока та молочних продуктів.

    «Обмежувальні норми харчового закону треба не тільки на папері затвердити, а й розумно та поступово впроваджувати у життя», - каже фермер Олексій Вакуленко з Житомирщини. За його словами, як тільки не обмежували продаж та виготовлення оковитої серед народу, у селі самогон залишається й досі найтвердішою валютою. Ним розраховуються майже за всі будівельні та польові роботи у приватних господарствах. «Заборонити селянам продавати молоко не вдасться нікому», - каже він. Поки Україна наближатиме вітчизняні норми показників безпеки до загальноприйнятих, люди купуватимуть сир, молоко, сметану та м'ясо не у мережі супермаркетів, а на ринках у селян. Як каже бабця Олена із селища Петрівка, яка продає у переході метро «Святошин» молоко та сир: «Ваш СОТ - нам до соту!».  

     

    Наталя СОКУРЕНКО





    Схожі новини
  • Удосконалене законодавство дозволить українцям харчуватися якісними і безпечними продуктами
  • МінАПП разом з іншими відомствами відпрацює програми закупівлі продовольства для шкіл
  • Близько 95% харчової продукції у магазинах − від українського виробника
  • Якість харчів в Україні контролюватимуть по-європейськи
  • В Україні посилять нагляд за якістю молока

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

«Ваш СОТ – нам до соту!»


Якщо говорити про якість молочної та м’ясної продукції, то не варто шукати її на полицях вітчизняних супермаркетів. Більшість покупців переконані: краще сходити до найближчого ринку за товаром, який вам не тільки з усіх боків покажуть, а й залюбки дадуть скуштувати. 

 

90% опитуваних мною господарок купують м'ясо та молочку на столичних ринках або біля станції метро «Святошин» у Києві. Саме туди доставляють бабці з віддалених до столиці сіл свою домашню продукцію. Даремно санітарні медики застерігають людей від стихійних покупок - люди свідомо продовжують наражати своє здоров’я на небезпеку, надаючи перевагу саморобним харчам. До того ж, аргументи у багатьох - залізні. «Забезпечте нам мережу спеціалізованих пунктів продажу продукції тваринного походження за аналогічною ціною. А ще гарантуйте її 100% безпеку, а вже потім давайте поради», - кажуть вони.

Припинити цю практику обіцяють законодавці. У парламентському Комітеті з питань охорони здоров’я вже є на розгляді документ за №2818 від 16.04.13 р. про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо подвірного забою тварин та обігу молока і сиру домашнього виробництва. Автори законодавчої ініціативи нардепи Сергій Мошак та Іван Мирний мають намір оновити деякі положення Закону «Про безпеку та якість харчових продуктів» 2009 року.

Так, у відповідності до частини першої ст. 35 цього законодавчого акту, яка набуває чинності з 1 січня 2015 р., забороняється реалізація й обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.

Згідно частини другої ст. 33 цього закону з початку 2015-го у приватних садибах забороняється здійснювати забій скота, а також свійської птиці та кролів у обсягах, що перевищують 5 голів на день. При цьому подвірний забій повинен робити спеціально підготовлений забійник під наглядом ветеринарного спеціаліста. Все, що перевищує вказану норму, має відбуватися на зареєстрованій ветеринарною службою бойні, що має на це експлуатаційний дозвіл. Водночас заборону обігу на агропродовольчих ринках молока та сиру домашнього виробництва пропонується розповсюдити лише на ті населені пункти, у яких працюють відповідні пункти закупівлі молока. Крім цього, на ринках проводитиметься державний ветеринарно-санітарний контроль харчових продуктів, на кожну тушу забитої тварини видаються відповідні ветеринарні документи, які засвідчують санітарний стан м’яса та інших продуктів харчування.

Включення даних законодавчих норм до відповідного закону було обумовлено міжнародними зобов’язаннями України, а також бажанням більшості вітчизняних виробників просунути продукцію тваринного походження на світові ринки. Безумовно, за кордоном вимоги до якості та безпеки харчів значно різняться. За словами міжнародних експертів, мають вищі показники та більшу відповідальність. Не секрет, що біологічна безпека товарів і продуктів харчування в нашій країні не контролюється належним чином. Про це неодноразово засвідчують різні видання. Тож Україна має брати приклад з іноземців та діяти у відповідності до європейських стандартів. Насамперед - створити мережі пунктів закупівлі молока та забою худоби у населення. Обладнати їх за усіма санітарними вимогами та вигідними для товаровиробника цінами. Щоб не вийшло так, як завжди: продавати продукцію селянам заборонили, а скуповувати її приватникам у людей за безцінь - ні. До того ж, часто у борг.

У пояснювальній записці до законопроекту автори наголошують, що молоко та м’ясопродукти – одні з основних продуктів харчування. В даний час основна частина виробництва молока і м’яса зосереджена в особистих господарствах населення (домогосподарствах), в яких технологічно неможливо забезпечити високу якість продукції. При цьому потенціал заготівлі тваринницької продукції від них використовується недостатньо ефективно. За даними статистики, у січні - лютому 2013 р. виробництво основних видів продукції тваринництва у господарствах населення становило: по м’ясу - 45,9%, по молоку - 70,1%. На початок березня 2013 р. господарствами населення утримувалось 68,9% загальної чисельності ВРХ, у т.ч. корів – 77,6%, свиней – 52,3%, овець і кіз – 84,3%, птиці всіх видів – 41,3%. 

На думку нардепів, обмеження збуту відповідної продукції, зростання ціни на неї, яка може бути викликана системною непідготовленістю даної сфери виробництва до застосування нових умов реалізації її продукції, створює реальні загрози продовольчій безпеці країни. Самостійне вирішення вищезазначених проблем, вважають парламентарі, не під силу сільським органам місцевого самоврядування та населенню. До того ж, діючі постачально-збутові, агросервісні й переробні підприємства, посередники, які створені представниками агробізнесу, пропонують послуги сільгоспвиробникам на невигідних умовах. 

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» протягом останніх років неодноразово реформувався. Так, законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» був розроблений на виконання Указу Президента України Віктора Януковича від 27.04.2011 р. №504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» в частині забезпечення безпеки продуктів харчування. Законодавчий акт мав на меті реалізацію програми економічних реформ і створення умов по забезпеченню дієвості закону та його положень. Зокрема, щодо розмежування повноважень та усунення дублювання функцій контролю державних органів.

Нині виникла гостра потреба гармонізації вітчизняного законодавства до європейського. Цю функцію має затвердити нова редакція Закону України «Про безпеку та якість харчових продуктів», яка передбачає ефективну систему контролю на продовольчому ринку України. Як зазначає колишній голова Держветфітослужби України, нині перший заступник міністра агрополітики Іван Бісюк, поки закон не буде прийнятий у новій редакції, єдиним компетентним органом у галузі безпечності та якості харових продуктів, за рішенням Президента, буде Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.

Колись урядовці планували утворити єдиний компетентний орган, а всю відповідальність за якість харчів перекласти на плечі виробників. Нову службу мали укомплектувати фахівцями з гігієни харчування, фітосанітарного напрямку, карантину та захисту рослин. Чомусь нова структура у державі досі офіційно не зайняла своє місце у правовому полі. Цим питанням опікуються кілька міністерств та відомств. А у сімох няньок, як то кажуть, дитя завжди без нагляду. Наразі доля впровадження нової європейської моделі контролю за якістю і безпечністю харчів залежить від парламентарів. 

Автори нової редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо подвірного забою тварин та обігу молока та сиру домашнього виробництва» впевнені, що їх законодавча ініціатива забезпечить право селян реалізовувати власну сільгосппродукцію на агропродовольчих ринках після 1 січня 2015 р. у разі, якщо держава не створила у відповідних населених пунктах відповідних боєнь та пунктів закупівлі молока. Державна програма у цьому напрямі поки що не діє. Тож селяни спокійно можуть продавати свою м’ясну та молочну продукцію на міських ринках, доки їм не створять відповідну альтернативу. У чому вони глибоко сумніваються.

Адже Кабміну вже доручалася розробка та затвердження державної програми з утворення та відкриття пунктів закупівлі молока та боєнь (забійно-санітарних пунктів) тварин, що утримуються в господарствах населення. Урядовці щорічно мали при розробці проекту Держбюджету на відповідний рік передбачати навіть фінансування такої програми. На жаль, уряд це не виконав: у державі й понині не забезпечено наявність мережі боєнь, забійно-санітарних пунктів, пунктів закупівлі молока та молочних продуктів.

«Обмежувальні норми харчового закону треба не тільки на папері затвердити, а й розумно та поступово впроваджувати у життя», - каже фермер Олексій Вакуленко з Житомирщини. За його словами, як тільки не обмежували продаж та виготовлення оковитої серед народу, у селі самогон залишається й досі найтвердішою валютою. Ним розраховуються майже за всі будівельні та польові роботи у приватних господарствах. «Заборонити селянам продавати молоко не вдасться нікому», - каже він. Поки Україна наближатиме вітчизняні норми показників безпеки до загальноприйнятих, люди купуватимуть сир, молоко, сметану та м'ясо не у мережі супермаркетів, а на ринках у селян. Як каже бабця Олена із селища Петрівка, яка продає у переході метро «Святошин» молоко та сир: «Ваш СОТ - нам до соту!».  

 

Наталя СОКУРЕНКО





Схожі новини
  • Удосконалене законодавство дозволить українцям харчуватися якісними і безпечними продуктами
  • МінАПП разом з іншими відомствами відпрацює програми закупівлі продовольства для шкіл
  • Близько 95% харчової продукції у магазинах − від українського виробника
  • Якість харчів в Україні контролюватимуть по-європейськи
  • В Україні посилять нагляд за якістю молока

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.