Аграрний тиждень. Україна
» » » Відродити змілілі ріки. Молочні.
» » » Відродити змілілі ріки. Молочні.

    Відродити змілілі ріки. Молочні.



    Закінчення статті. Початок читайте, будь ласка, в №15 нашої газети.

     

    Селекційні фактори. Вирішальним чинником конкурентоспроможності галузі була і залишається продуктивність худоби. Переважна більшість країн йде шляхом нарощування виробництва молока на основі зростання продуктивності корів, яка в середньому залишається досить низькою.

    Інтенсифікація і запровадження новітніх технологій, що охопили вітчизняне скотарство у середині 60-х, спиралися не лише на останні досягнення в техніці та організації виробництва, а й, першочергово, враховували особливості фізіології тварин. Тому важливого значення надавали вибору порід, найбільш придатних до нових умов експлуатації, розробці й запровадженню системи селекційних заходів зі створення корів інтенсивних молочних типів.

    Як виявилося, для інтенсивного виробництва молока вітчизняні породи потребували значного вдосконалення технологічних і продуктивних якостей. З огляду на це українські вчені обґрунтували і реалізували концепцію виведення спеціалізованих молочних порід через відтворне схрещування. Основна стратегічна мета полягала у залученні племінного матеріалу зарубіжної селекції та практично повному збереженні позитивних якостей місцевої худоби. На цих принципах в останні десятиріччя виведені українські червоно- та чорно-ряба, червона та бура молочні породи, які за своїми технологічними і продуктивними якостями відповідають рівню європейських стандартів. Генетичний потенціал їх продуктивності - 7-9 тис. кг молока.

    Донині проблемною ланкою вітчизняного скотарства залишається кормова база. В умовах неповноцінної годівлі виявляються суттєві недоліки новостворених порід: різко зменшується продуктивність, погіршується відтворна здатність маточного поголів’я.

    Соціальні фактори. Нині головним завданням є зростання темпів виробництва молока і молочних продуктів для досягнення науково обґрунтованих норм його споживання, особливо для дітей. За статистикою, в Україні діти віком до 14 років складають 14,1% загального населення (6483,6 тис. чол.). Лише для них потрібно виробляти щороку щонайменше 2,4 млн. т високоякісного молока.

    Для зростання конкурентоспроможності вітчизняної молочної галузі є показовим зарубіжний досвід. Так, в Англії ще в 1933-1934 рр. було створено Молочну торгово-заготівельну кооперативну організацію, яка стала об’єднуючою ланкою між фермерами і Міністерством сільського господарства і продовольства. За рахунок держпідтримки вона скупляла товарне молоко у фермерів за сезонними й обласними цінами, продаючи його молочним заводам для переробки за єдиною ціною. Крім коштів, що давали змогу підтримувати на певному рівні заготівельні ціни, держава надавала й інші субсидії, зокрема на видачу молока школярам і його продаж за зниженою ціною вагітним жінкам і дітям дошкільного віку.

    В Англії особливої уваги надавали поліпшенню якості молока. Фермерам, які здавали молоко вищої якості, виплачували надбавку до гарантованих заготівельних цін. Боротьба за якість здійснювалася за трьома напрямами: зростання гігієнічних показників молока, отримання безпечного молока, поліпшення хімічного складу. Висока якість молока за гігієнічними нормами досягалася завдяки зростанню санітарно-технічної культури на фермах, впровадженню нових методів первинної обробки і охолодження молока. Отримання безпечного молока досягали, оздоровлюючи стада від туберкульозу, бруцельозу, інших хвороб. Хімічний склад молока поліпшували збалансованою годівлею худоби і селекційно-генетичними заходами. Як результат, упродовж 15 років (1937-1952) кількість молока, отриманого від здорових корів і племінних, збільшилася з 225 до 3825 тис. т/рік. А число молочних ферм із атестованими стадами зросло з 5500 до 66500 при загальній кількості ферм 140000.

    Зараз у більш ніж 70 країнах світу діє програма «Шкільне молоко», фінансування якої здійснюється переважно за рахунок держбюджету. В Японії, де донедавна коров’яче молоко не відносили до традиційних продуктів харчування, майже 24 млн. дітей охоплено цією програмою. Відтоді як дітям стали давати молоко, зріст населення країни збільшився на 10 сантиметрів. У Китаї – традиційно немолочній країні, що приєдналася до програми «Шкільне молоко», більшість підприємств мають квоти. В Ірані уряд контролює і фінансує програму, в якій задіяно більш ніж 10 млн. учнів. Нещодавно до програми приєдналася й Росія.

    До речі, запровадження такої програми при істотному поліпшенні якості шкільного харчування сприяє вирішенню ряду соціальних і економічних завдань: створенню сприятливих умов для розвитку стабільного ринку збуту молока; стимулюванню розвитку всього ланцюга молочної галузі від корови до споживача; надходженню на ферми сучасного обладнання для отримання високоякісної сировини тощо.

                Хіба не час серйозно задуматися над долею наших дітей і допомогти їм вирости здоровими і міцними?

                                                                                                                                                     Михайло БАЩЕНКО,

    доктор с.-г. наук, академік НААН,

     

    Ірина БОРОДАЙ,

    кандидат історичних наук

    Інститут розведення і генетики тварин НААН

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.