Аграрний тиждень. Україна
» » » Бджільництво – мистецтво для працьовитих
» » » Бджільництво – мистецтво для працьовитих

    Бджільництво – мистецтво для працьовитих


    17 Міжнародний конгрес бджолярських організацій «Апіславії», який нещодавно відбувся у Києві, став яскравою подією. У переповненій залі Київської філармонії зібралися самовіддано закохані у свою справу люди, ті, для кого професія стала хобі на все життя.

    Мистецтво та важкий труд

    Відомо, що бджільництво – одна із небагатьох галузей, яка мужньо витримала болюче входження сільського господарства України у систему ринкової економіки. Пасічники жартують, що такою витривалістю завдячують постійному вживанню своєї продукції, отож і вистачає здоров’я спокійно пережити усі негаразди.

    Не зважаючи на багаточисленність учасників, зібрання проходило у теплій, майже сімейній атмосфері. Бджолярі обговорили стан та перспективи розвитку галузі у країнах Центральної і Східної Європи, поділилися новими ідеями та здобутками тощо.

    У заході взяли участь: міністр аграрної політики Юрій Мельник, президент Спілки пасічників України, директор ННЦ «Інститут бджільництва ім. Прокоповича УААН» Леонід Боднарчук, керівники бджолярських організацій з різних країн світу, представники науково-дослідних та вищих учбових закладів України, комерційних фірм, виробників.

    Юрій Мельник зачитав учасникам конгресу привітання від Президента України Віктора Ющенко. «Символічно, що конгрес відбувається на гостинній українській землі в Києві, - відзначив Віктор Андрійович, - де у 1999 році було зроблено перші кроки для об’єднання бджолярських організацій слов’янських країн. Сьогоднішня подія – це прекрасна нагода обговорити актуальні проблеми, поділитися досвідом і новими ідеями, прийняти рішення щодо подальшого розвитку бджільництва у нашій країні та за її межами». Президент назвав бджільництво справжнім мистецтвом, яким можуть займатися тільки люди дійсно працьовиті і з чистою душею. Побажав учасникам конгресу плідної роботи, успіхів, збільшення виробництва меду та продукції з нього, такої потрібної людям, також зичив щастя та добробуту.

    З теплими словами звернулася до бджолярів і Премєр-міністр України Юлія Тимошенко. Вона також назвала їх працю мистецтвом та важким трудом. «Ви, без перебільшення, даруєте людям солодке життя», - сказала Юлія Володимирівна. Побажала щастя, здоров’я та всього найкращого.

    Свої найщиріші побажання учасникам зібрання висловив міністр аграрної політики Юрій Мельник. Юрій Федорович подякував працівникам галузі за їх важку, самовіддану працю, побажав, щоб вона була успішною та результативною, а особисто кожному – добра і благополуччя.

    Україна споживає власний мед

    Президент Спілки пасічників України Леонід Боднарчук у своєму виступі звернувся до найважливіших моментів у діяльності об’єднання бджолярів «Апіславія». Нагадав, що Україна є батьківщиною культурного бджільництва, основаного Петром Прокоповичем. І не випадково саме тут у 1999 році зародилася така організація як «Апіславія», яка об’єднала пасічників з України, Росії, Білорусі, Чехії, Словаччини, Македонії, Болгарії, Сербії, Греції, Румунії та інших країн. Відмічалася прибутковість галузі. Особливо за рахунок запилення ентомофільних сільськогосподарських культур (у 15-20 разів перевищує прибутковість від прямої продукції бджільництва). В Україні висівається від 2,5 млн. га до 6 млн. га соняшника, від 500 тисяч га до 1 млн. га гречки, до 800 тисяч га ріпаку.

    Леонід Іванович відзначив, що на Україні валове виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств в середньому від 40 до 70 тисяч тонн. В Україні на одного споживача припадає близько 1,2 кг меду. Більше споживають мед такі країни як Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), на рівних Германія (1,1 кг). Відмічалося, що Україна споживає власний мед, водночас Австрія імпортує 31% меду, Германія – 83% тощо. Японія, у якій споживання меду складає 0,3 кг, імпортує 93% меду і тільки 7% - власне виробництво.

    Відомо, що за своїми особливостями бджільництво найбільш наближено до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку області в країні за останні 10-15 років свідчить, що приріст бджолиних сімей спостерігався, в основному, за рахунок приватного сектора, і на сьогодні у ньому утримується 87% бджіл. Програма розвитку селекційно-племінної роботи у бджільництві дає можливість прискорити темпи розвитку господарств, що спеціалізуються на бджільництві, забезпечить господарську і наукову основу розвитку цієї галузі.

    Водночас відмічався той факт, що в Україні до 1995 року було 5 млн. бджолосімей і зараз, відповідно до програми розвитку бджільництва, до 2010 року потрібно наростити чисельність бджолиних сімей до такої ж кількості. Бджолярі відмічають, що тільки при такій кількості можна забезпечити запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, площа яких з кожним роком зростає.

    Апітерапія на варті нашого здоровя

    Однією із найцікавіших частин конгресу стало обговорення нових напрямків у лікуванні медом та продуктами з нього. Тут було чому повчитися не тільки новачкам, а й досвідченим пасічникам.

    Напрямок медицини, що займається медолікуванням – апітерапія – швидкими темпами набуває популярності. І не дивно, адже про цілющі властивості меду, маточного молочка, прополісу, пилку знали ще наші пращури. Сьогодні їх вивчає і широко застосовує традиційна медицина.

    Відомо, що мед нормалізує харчові процеси в організмі, стимулює секреторну діяльність шлунку та кишечника, полегшує засвоєння поживних речовин, регулює кислотність, а також містить фактори росту, що особливо важливо для дітей. Лікарі рекомендують бджолиним медом лікувати нервову систему, розлади артеріального тиску, розширення кровоносних судин, радять вживати мед для поліпшення обміну речовин, живлення серцевого м’язу тощо.

    Відзначалося, що сьогодні апітерапія застосовується в багатьох областях медицини – педіатрії, кардіології, неврології, стоматології, геріатрії тощо. Апіпрепарати широко застосовуються під час космічних експедицій, тривалих підводних плавань, спортивних тренувань. У медичних закладах лікарів навчають елементам апітерапії – лікуванню укусами бджіл, індивідуальному підбору схем призначення хворим апіпрепаратів і їх комбінації в комплексній терапії багатьох захворювань.

    Учасникам заходу пояснили теоретичні основи створення лікарських апіпрепаратів на основі стандартизованих субстанцій продуктів бджільництва. Висвітлили проблеми створення та впровадження у промислове виробництво препаратів на основі продуктів бджільництва для лікування таких захворювань як туберкульоз, серцева недостатність, стенокардія, розлади нервової системи тощо.

      Основна потреба – кадри

    Велику увагу приділили учасники конгресу обговоренню захворювань бджіл та методів боротьби з ними. Однією із найбільших проблем названо відсутність висококваліфікованих фахівців в галузі бджільництва. Це питання висвітлив завідуючий кафедрою бджільництва ім. Нестерводського Національного аграрного університету Валерій Броварський. Він поінформував присутніх щодо здійснення на сьогодні підготовки кадрів у навчальних закладах аграрної освіти.

    Завідуюча лабораторією патологій бджіл ННЦ «Інституту бджільництва ім. Прокоповича УААН» Тетяна Єфименко детально ознайомила учасників заходу із методами білкової підгодівлі та їх вплив на нематод бджіл. Обговорили бджолярі нові, нещодавно відкриті фунгіцидні властивості вощини, питання ветеринарно-санітарного благополуччя пасік тощо.

    Головною подією конгресу стало обрання президентом «Апіславії» пана Стефана (Болгарія).

    Завершилась чотириденна конференція учасників міжнародного конгресу ознайомленням із памятками Києва.

    Олександр ВАСЮТА

    Бджільництво – мистецтво для працьовитих

     

    17 Міжнародний конгрес бджолярських організацій «Апіславії», який нещодавно відбувся у Києві, став яскравою подією. У переповненій залі Київської філармонії зібралися самовіддано закохані у свою справу люди, ті, для кого професія стала хобі на все життя.

    Мистецтво та важкий труд

    Відомо, що бджільництво – одна із небагатьох галузей, яка мужньо витримала болюче входження сільського господарства України у систему ринкової економіки. Пасічники жартують, що такою витривалістю завдячують постійному вживанню своєї продукції, отож і вистачає здоров’я спокійно пережити усі негаразди.

    Не зважаючи на багаточисленність учасників, зібрання проходило у теплій, майже сімейній атмосфері. Бджолярі обговорили стан та перспективи розвитку галузі у країнах Центральної і Східної Європи, поділилися новими ідеями та здобутками тощо.

    У заході взяли участь: міністр аграрної політики Юрій Мельник, президент Спілки пасічників України, директор ННЦ «Інститут бджільництва ім. Прокоповича УААН» Леонід Боднарчук, керівники бджолярських організацій з різних країн світу, представники науково-дослідних та вищих учбових закладів України, комерційних фірм, виробників.

    Юрій Мельник зачитав учасникам конгресу привітання від Президента України Віктора Ющенко. «Символічно, що конгрес відбувається на гостинній українській землі в Києві, - відзначив Віктор Андрійович, - де у 1999 році було зроблено перші кроки для об’єднання бджолярських організацій слов’янських країн. Сьогоднішня подія – це прекрасна нагода обговорити актуальні проблеми, поділитися досвідом і новими ідеями, прийняти рішення щодо подальшого розвитку бджільництва у нашій країні та за її межами». Президент назвав бджільництво справжнім мистецтвом, яким можуть займатися тільки люди дійсно працьовиті і з чистою душею. Побажав учасникам конгресу плідної роботи, успіхів, збільшення виробництва меду та продукції з нього, такої потрібної людям, також зичив щастя та добробуту.

    З теплими словами звернулася до бджолярів і Премєр-міністр України Юлія Тимошенко. Вона також назвала їх працю мистецтвом та важким трудом. «Ви, без перебільшення, даруєте людям солодке життя», - сказала Юлія Володимирівна. Побажала щастя, здоров’я та всього найкращого.

    Свої найщиріші побажання учасникам зібрання висловив міністр аграрної політики Юрій Мельник. Юрій Федорович подякував працівникам галузі за їх важку, самовіддану працю, побажав, щоб вона була успішною та результативною, а особисто кожному – добра і благополуччя.

    Україна споживає власний мед

    Президент Спілки пасічників України Леонід Боднарчук у своєму виступі звернувся до найважливіших моментів у діяльності об’єднання бджолярів «Апіславія». Нагадав, що Україна є батьківщиною культурного бджільництва, основаного Петром Прокоповичем. І не випадково саме тут у 1999 році зародилася така організація як «Апіславія», яка об’єднала пасічників з України, Росії, Білорусі, Чехії, Словаччини, Македонії, Болгарії, Сербії, Греції, Румунії та інших країн. Відмічалася прибутковість галузі. Особливо за рахунок запилення ентомофільних сільськогосподарських культур (у 15-20 разів перевищує прибутковість від прямої продукції бджільництва). В Україні висівається від 2,5 млн. га до 6 млн. га соняшника, від 500 тисяч га до 1 млн. га гречки, до 800 тисяч га ріпаку.

    Леонід Іванович відзначив, що на Україні валове виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств в середньому від 40 до 70 тисяч тонн. В Україні на одного споживача припадає близько 1,2 кг меду. Більше споживають мед такі країни як Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), на рівних Германія (1,1 кг). Відмічалося, що Україна споживає власний мед, водночас Австрія імпортує 31% меду, Германія – 83% тощо. Японія, у якій споживання меду складає 0,3 кг, імпортує 93% меду і тільки 7% - власне виробництво.

    Відомо, що за своїми особливостями бджільництво найбільш наближено до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку області в країні за останні 10-15 років свідчить, що приріст бджолиних сімей спостерігався, в основному, за рахунок приватного сектора, і на сьогодні у ньому утримується 87% бджіл. Програма розвитку селекційно-племінної роботи у бджільництві дає можливість прискорити темпи розвитку господарств, що спеціалізуються на бджільництві, забезпечить господарську і наукову основу розвитку цієї галузі.

    Водночас відмічався той факт, що в Україні до 1995 року було 5 млн. бджолосімей і зараз, відповідно до програми розвитку бджільництва, до 2010 року потрібно наростити чисельність бджолиних сімей до такої ж кількості. Бджолярі відмічають, що тільки при такій кількості можна забезпечити запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, площа яких з кожним роком зростає.

    Апітерапія на варті нашого здоровя

    Однією із найцікавіших частин конгресу стало обговорення нових напрямків у лікуванні медом та продуктами з нього. Тут було чому повчитися не тільки новачкам, а й досвідченим пасічникам.

    Напрямок медицини, що займається медолікуванням – апітерапія – швидкими темпами набуває популярності. І не дивно, адже про цілющі властивості меду, маточного молочка, прополісу, пилку знали ще наші пращури. Сьогодні їх вивчає і широко застосовує традиційна медицина.

    Відомо, що мед нормалізує харчові процеси в організмі, стимулює секреторну діяльність шлунку та кишечника, полегшує засвоєння поживних речовин, регулює кислотність, а також містить фактори росту, що особливо важливо для дітей. Лікарі рекомендують бджолиним медом лікувати нервову систему, розлади артеріального тиску, розширення кровоносних судин, радять вживати мед для поліпшення обміну речовин, живлення серцевого м’язу тощо.

    Відзначалося, що сьогодні апітерапія застосовується в багатьох областях медицини – педіатрії, кардіології, неврології, стоматології, геріатрії тощо. Апіпрепарати широко застосовуються під час космічних експедицій, тривалих підводних плавань, спортивних тренувань. У медичних закладах лікарів навчають елементам апітерапії – лікуванню укусами бджіл, індивідуальному підбору схем призначення хворим апіпрепаратів і їх комбінації в комплексній терапії багатьох захворювань.

    Учасникам заходу пояснили теоретичні основи створення лікарських апіпрепаратів на основі стандартизованих субстанцій продуктів бджільництва. Висвітлили проблеми створення та впровадження у промислове виробництво препаратів на основі продуктів бджільництва для лікування таких захворювань як туберкульоз, серцева недостатність, стенокардія, розлади нервової системи тощо.

    Основна потреба – кадри

    Велику увагу приділили учасники конгресу обговоренню захворювань бджіл та методів боротьби з ними. Однією із найбільших проблем названо відсутність висококваліфікованих фахівців в галузі бджільництва. Це питання висвітлив завідуючий кафедрою бджільництва ім. Нестерводського Національного аграрного університету Валерій Броварський. Він поінформував присутніх щодо здійснення на сьогодні підготовки кадрів у навчальних закладах аграрної освіти.

    Завідуюча лабораторією патологій бджіл ННЦ «Інституту бджільництва ім. Прокоповича УААН» Тетяна Єфименко детально ознайомила учасників заходу із методами білкової підгодівлі та їх вплив на нематод бджіл. Обговорили бджолярі нові, нещодавно відкриті фунгіцидні властивості вощини, питання ветеринарно-санітарного благополуччя пасік тощо.

    Головною подією конгресу стало обрання президентом «Апіславії» пана Стефана (Болгарія).

    Завершилась чотириденна конференція учасників міжнародного конгресу ознайомленням із памятками Києва.

    Олександр ВАСЮТА


    Схожі новини
  • На Міжнародний конгрес Апімондії прибуло бджолярів зі 135 країн світу
  • Львівські пасічники повезуть у столицю медові вина
  • Мед на столі – благодать у господі
  • Допомагатимуть пасічникам
  • Медовий ярмарок «Бджільництво-2011»

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.