Аграрний тиждень. Україна
» » Грошові потоки й пороги
» » Грошові потоки й пороги

    Грошові потоки й пороги



    Як привабити інвестиції в АПК
    і який здобуток очікувати від сільськогосподарського сектора нашої держави? До відповідей на ці вельми актуальні для України питання значною мірою можна було наблизитися, відвідавши круглий стіл на цю тему, що відбувся нещодавно в рамках міжнародної виставки «ІнтерАгро-2012». 

    Чималу увагу тут приділили кооперативній справі, як рушію до найпродуктивнішої організації процесів від забезпечення фермерів матеріальними та фінансовими засобами, до реалізації й переробки готової продукції. Та ця тема аніяк не нова. Ще на початку 20-х років минулого століття сам Володимир Ілліч нам вказував дорогу до організації виробництва сільгосппродукції спільними зусиллями в своїй статті «Про кооперацію». А Йосиф Вісаріонович спотворив ідею на свій лад, «народивши» колгоспи, в які примусово загнали селян.

    Після проголошення Незалежності й розпаювання сільськогосподарських земель в Україні знову заговорили про переваги добровільних виробничих об’єднань сільгоспвиробників. Але, здається, дискусії затяглися… Це й заважає фінансуваннюАПК з боку міжнародних банківських установ. Так, радник президента правління провідного профільного банку «Креді Агріколь» (Франція) Жан Жак Ерве підкреслив: «Власне наш банк - яскравий приклад кооперативу. Тому й у питаннях кредитування ми даємо перевагу належно організованим колективним об’єднанням сільгоспвиробників на відміну від окремих підприємств. Наша практика показує, що сільгоспкооперативи - відповідальніші й стабільніші партнери, адже рішення у більшості таких об’єднань приймаються колективно й прозоро, що унеможливлює використання позичених коштів не за призначенням та ухиляння від договірних зобов’язань».

    Отже, здається, хоч українським сільгоспкооперативам світить зелене світло в кредитуванні, подумав я, почувши про обіцяне сприяння з вуст представника авторитетної французької фінустанови (до речі, переважна більшість фермерів і у Франції, й у Німеччині об’єднані в кооперативи). Але віце-президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, професор Віталій Львов влаштував «холодний душ». «Добре, що нам пропонують доступні позики. Але як ними скористатися? – запитав він, далі власно й відповівши: - Правова база кооперативів ще не визначена. Відтак колективні товариства сільгоспвиробників одразу потрапляють під подвійне оподаткування».

    Далі мова пішла про ринок землі як стимул до «буму інвестицій», особливо, якщо дозволити похазяйнувати на наших землях іноземцям. І тут Віталій Львов не залишився осторонь, розставивши крапки над «і»: «Пригадаймо, скажімо, досвід Румунії та Болгарії. Там дозволили іноземцям купувати землю. Й 90% сільськогосподарських площ там тепер мають закордонні власники. А де жаданий «бум» капіталовкладень? Він виявився пшиком».

    Ще одним гальмом до стабільного розвитку ефективного сільгоспвиробництва залишається недовіра до агрострахування. Отже, під час круглого столу й спалахнула дискусія про цивілізованість цих послуг. Вірніше, діалог відбувався в дещо категоричнішій формі: «Є в Україні агрострахування чи немає?» Так, один із доповідачів, що представляв крупну фінансову групу (не буду називати), стверджував, що ще 2 роки тому українські сільгоспвиробники дійсно були позбавлені страхування, а з приходом на ринок певної фірми все ніби-то змінилося на краще. У вагомі здобутки доповідач зачислив моніторинг історії урожайності на багатьох сільськогосподарських площах (про процентне співвідношення не йшлося). Це для того, щоби оцінити рівень ризиків. А що далі? Чи багато конкретних прикладів сумлінних виплат по страхових випадках? Подібні запитання від мене, кореспондента «Аграрного тижня. Україна», просто завислі в повітрі.

    Отже, можна довго говорити про бажання побачити грошовитих інвесторів, які нібито підіймуть наш АПК на вищі світові вершини. Але ж пора зрозуміти, що ніякий інвестор без запитань до нас не прийде. Не прийде, не почувши однозначні конкретні відповіді, відповіді, в яких все як у касі. Все як у касі - чітко й однозначно - має бути й в агрострахуванні. Тоді фермер не боятиметься, що страховик найме роту юристів і вмиє руки.  

    Втім, запитань поки залишаєьбся більше. Як і дискусій.

    Володимир ШАПОВАЛОВ

     

      

     






    Схожі новини
  • Задуми на завтра
  • Виставка «Фермер України — 2012»
  • „АГРО-2012” запрошує
  • Тіні земельного ринку
  • Земля в ілюмінаторі

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.