Аграрний тиждень. Україна
» » Україна може стати одним із лідерів в садівничій галузі Європи
» » Україна може стати одним із лідерів в садівничій галузі Європи

    Україна може стати одним із лідерів в садівничій галузі Європи


    Протягом останніх років в Україні спостерігається позитивна динаміка розвитку садівництва та ягідництва. Про проблемні питання та перспективи розвитку галузі нашому виданню розповів заступник голови Асоціації «Укрсадпром», кандидат сільськогосподарських наук Олександр Матвієць.
    – Розкажіть будь ласка про цілі діяльності Асоціації «Укрсадпром»?
    – О.М.: Асоціація створена провідними садівничими господарствами України весною 2016 року. Структуру Асоціації було сформовано на Загальних зборах саме у місті Ужгород, що важливо з урахуванням багатих традицій садівництва в Закарпатській області. Асоціацію створено з метою об’єднання зусиль учасників ринку для встановлення впливу в центральних органах державної влади та впровадження українських стандартів садівництва, визнання їх на міжнародному рівні, координації дій учасників ринку, направлених на виконання державних та місцевих галузевих програм розвитку садівництва, популяризації садівництва в Україні і за кордоном, а також удосконалення механізмів фінансової підтримки садівництва тощо.
    До нашої Асоціації входить майже 100 членів, в тому числі провідні садівничі господарства з усіх областей України з площею садів 300-500 га, фермерські господарства, які мають 3-50 га садів чи ягідників, наукові заклади, зокрема, Уманський національний університет садівництва, Таврійський державний агротехнологічний університет, Інститут помології ім. Л.П. Симиренка НААН. Таким чином, ми об’єднали не байдужих підприємців, які мають свій бізнес у садівництві, ягідництві, та науковців. Головою Ради Асоціації «Укрсадпром» є Герой України, голова ФГ «Гадз» Петро Гадз. До складу Ради Асоціації входять також 5 народних депутатів, які є членами Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. До речі, незабаром на базі ТОВ «Бучачагрохлібпром» відбудеться виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, на якому розглядатиметься питання про сучасний стан та перспективи розвитку садівництва і переробки фруктів в Україні. Голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка запрошений для виступу з цього питання. Членами Асоціації на Львівщині є ТОВ «Ролів Агро» Дрогобицького району, ТОВ «Галич Еко Фрут» (Жидачівський район), ТОВ «Галфрост» (Жовківський район), ФГ «Грін Гарден» (Буський район), ФГ «Розенбург» (Стаpосамбірський район), ФГ «Флора-Н» (Перемишлянський район), підприємство «Сади Галичини» (Жидачівський район), ТОВ «Лев”, нове ягідне господарство « Сварог-V».
    Дуже важливо, що засідання Ради Асоціації відбуваються на базі конкретних садівничих господарств, що дозволяє нам побачити проблеми і здобутки галузі індивідуалізовано в кожній з областей. Наступне засідання Ради Асоціації, наприклад, планується в Хмельницькій області на базі одного з господарств Асоціації.
     
    – Які проблемні питання на сьогодні особливо турбують садівників?
    – О.М.: На даний час у структурі аграрного ВВП України продукція садівництва формує лише 3,3%. Проте, з урахуванням наших загалом сприятливих умов, Україна може стати одним із лідерів в садівничій галузі Європи. Якщо порівнювати Україну наприклад з країнами ЄС (Польща, Італія, Угорщина, Німеччина), то ми могли б успішно конкурувати на світовому ринку. Для цього слід ефективно поєднати інтереси садівників і держави. По-перше, садівникам необхідно забезпечити доступ до фінансових ресурсів. Чому? Дуже просто: закладка нового саду або ягідника вимагає капіталовкладень обсягом 10-30 тисяч умовних одиниць на гектар, тому для їх вкладення в конкретний об’єкт галузі садівництва чи ягідництва слід залучитися підтримкою і органів влади.
    Садівництво прибуткова галузь, як для господарів, так і для органів місцевого самоврядування, що забезпечує наповненість місцевих бюджетів і робочі місця. Наприклад, на 1 га ягідників потрібно залучати до роботи 20-30 і більше працівників. Як правило, підприємства здебільшого підбирають культури так, щоб не одночасно використовувати трудові ресурси, а створити свого роду сезонний «конвеєр» виконання операцій у садівництві чи ягідництві. Водночас створюється важлива інфраструктура. Наша присутність у Львові 23 серпня на засіданні Робочої групи з проблем розвитку сільських територій Мінагрополітики не випадкова. Львівщина має позитивний досвід надання з обласного бюджету пільгових кредитів (під 5 % річних) на поворотній основі через Львівський обласний фонд індивідуального житлового будівництва на селі для розвитку аграрного бізнесу, яким вже скористалися виробники ягід та садівники області. Це хороший досвід, який доцільно мультиплікувати на національному рівні, зокрема, як один із інструментів для розвитку садівництва і ягідництва. По-друге, необхідна прозора система обліку земель і наявність документів на ці ділянки для можливої оренди. Відповідно до нормативно-правових актів Кабміну, термін оренди державних земель не повинен перевищувати сім років із подальшим можливим продовженням строку оренди. Даний земельний аспект слід врахувати найперше, оскільки садівництво вимагає середньо- і довгострокових капіталовкладень, а тому можливість оренди на сім років стримує розширення садів.
    Крім того, сучасне садівництво вимагає монтажу системи крапельного зрощування, що за умов семирічної оренди землі в цілому економічно невигідно. Практично у всьому світі при закладанні садів використовуються сучасні системи зрошення. Без зрошення одержати конкурентну за якістю та ціною продукцію практично неможливо. Поясню детальніше. Будівництво систем зрошення передбачає фактично капітальне будівництво сезонної дії, тому садівничі підприємства заручаються обов’язковою підтримкою через рішення виконавчого органу місцевого самоврядування щодо дозволу на проектування і будівництво систем зрошення. І більшість органів влади підтримують ініціативи в садівництві чи ягідництві, є десятки прикладів успішної співпраці між садівниками і громадами. Тоді досягається результат – зайнятість населення, сплата податків, розвиток інфраструктури, оскільки сад вимагає підведення води, електрики, будівництва фруктосховищ.
    Важливо також, що не всі землі придатні для садівництва і ягідництва. Тобто це обмежений земельний ресурс, який потрібно цінувати, а тому варто спрямовувати можливості на використання найкращих для садівництва та ягідництва земель. По-третє, це водний ресурс і легальний доступ господарства до нього. Законодавство передбачає одержання дозволів на спеціальне водокористування для потреб садівництва. Є два види водопостачання – поверхневе і підземне. В першому випадку, дозвіл надає Державне агентство водних ресурсів України, і вони здебільшого сприяють садівникам в їх одержанні. Але дозволи на використання води із надр надають структури, підпорядковані Міністерству екології та природних ресурсів України. Якщо є паспорт на свердловину, то суттєвих питань в принципі немає. Проте, якщо річка знаходиться на певній відстані від садів, то потрібно прокладати магістральний трубопровід щоб забезпечити подачу води у водонакопичувальний басейн чи акумулюючу ємність. Часто цей водопровід проходить по території інших земельних ділянок і, якщо це приватні землі, то садівничі господарства зазначене питання вирішують. Проте останній випадок з яким ми стикнулися досить цікавий. Потрібно було провести водопровід лісовою просікою між кварталами на землях лісового фонду у Вінницькій області довжиною біля 500 метрів І тут Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства написали таку відповідь, цитую дослівно із офіційної відповіді садівничому підприємству – члену асоціації. Це нонсенс: «Вилучення земельної лісової ділянки із складу земель лісогосподарського призначення призведе до розриву на декілька частин цілісного масиву лісового фонду, що створить обмеження та ускладнення у веденні лісогосподарської діяльності Державного підприємства «Іллінецьке лісове господарство»». Подібні відповіді, які, на жаль, можливі ще в 2017 році, ускладнюють розвиток садівництва.
     
    – Чи потрібно надавати державну підтримку для розвитку садівництва?
    – О.М.: Однозначно підтримка садівникам потрібна, а тому у більшості розвинутих країн світу вона існує. Інше питання, що не треба повертатися до сліпого розподілу бюджетних коштів на безповоротній основі. Ми бачимо приклад Львівщини, де надаються пільгові кредитні ресурси для розвитку виробництва. Можливо, у випадку садівників варто подовжити термін повернення кредиту до 7-10 років. І в цьому якраз є можливість для розвитку галузі. Нещодавно Асоціація також підписала угоду про співпрацю із страховою компанією, відповідно до якої було розроблено спеціальну програму страхування багаторічних насаджень та врожаю. Також ми звернулися до МінАПП з проханням внести фрукти та ягоди до держпрограми з компенсування витрат на страхування. Дуже важливо, щоб виважене законодавство для розвитку садівництва, кредитування, страхування і сертифікація були в єдиному ланцюзі.
     
    – Назвіть будь ласка законодавчі ініціативи Асоціації для вирішення галузевих проблем?
    – О.М.: Для того щоб вирішити існуючі проблеми і вкласти їх в законодавче русло, Асоціація розробляє законопроект «Про садівництво та ягідництво», в якому всі проблематичні на даний час питання враховуються цивілізовано в одному документі. Ми також надали пропозиції до законопроекту щодо діяльності саморегулівних галузевих асоціацій. Зрештою робота Асоціації над покращенням галузевих нормативно-правових актів триває постійно. На одному із останніх загальних зборів Асоціації ми прийняли публічне звернення до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо необхідності реформування Відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства при міністерстві. На думку членів Асоціації, цей відділ недостатню увагу у своїй роботі приділяє розвитку галузі і до них є дуже багато питань. Нажаль, поки немає тісної співпраці з цією структурою. Фактично відділ міністерства пише проекти нормативно-правових актів, а ми ознайомлюємося з документом коли постанова прийнята і підписана. Фактично прийняття якихось рішень відбувається без консультацій із найбільшою галузевою Асоціацією. В Україні є декілька профільних галузевих асоціацій даного напряму – невже складно відділу працювати ефективно і через Асоціацію надавати для ознайомлення всі проекти галузевих нормативно-правових актів, залучати до публічного обговорення фахівців та учасників ринку? Садоводи не вороги собі, а тому згідні працювати в правових рамках. Одного разу перебуваючи у США в штаті Каліфорнія, я запитав про те, яким є критерій оцінки ефективності роботи Департаменту сільського господарства штату. І вони надали приблизно таку відповідь: «Якщо фермери штату вийдуть з протестами, то на наступний день керівниками в цих кабінетах ці люди вже не будуть працювати». Інші ініціативи діяльності Асоціації будуть стосуватися підготовки кадрів для садівництва. Важливо наголосити на дефіциті висококваліфікованих фахівців- садівників. Нажаль, жоден вищий навчальний заклад поки що не здатен підготувати спеціаліста високого класу, який готовий піти працювати у сучасні сади. Великі холдинги готують фахівців за кордоном – в Нідерландах, Італії, Польщі. Більшість малих фермерів фактично самостійно вивчають досвід, а потім індивідуалізовано навчають кожного працівника свого господарства. – Охарактеризуйте співпрацю Асоціації на міжнародному рівні? – О.М.: Наша Асоціація є офіційним членом Міжнародної асоціації виробників яблук та груш (WAPA). Тому ми володіємо аналітичною інформацію комерційного характеру від WAPA про продуктивність, валові збори, сортовий асортимент, яка надається кожному члену Асоціації. Також маємо домовленість про співпрацю з асоціаціями садівників Білорусі, Молдови, готуємось до підписання угод з Угорщиною і Словаччиною. В Молдові, наприклад, Національну садівничу асоціацію очолює колишній міністр сільського господарства. Там є спеціальний фонд підтримки розвитку горіхівництва, який становить певний відсоток від щорічного обсягу експорту горіхів. Це може біти цікавим досвідом і для України. Ми знаємо про перспективний ринок країн Азії і Близького Сходу. Вже на початку вересня майже 30 виробників фруктів і ягід, а також переробленої продукції під егідою Асоціації вперше візьмуть участь у Міжнародній виставці «Asia Fruit Logistica» в Китаї, оскільки ми виграли тендер на компенсацію затрат на організацію виставкового павільйону на зазначеному заході. В нас також налагоджена співпраця із провідними садівничими господарствами світу, маємо запрошення від спеціалізованих розсадників на зарубіжні семінари. За такий короткий період діяльності Асоціації такий вагомий перелік напрацювань щодо налагодження міжнародної співпраці є суттєвим.
     
    – Які найбільш перспективні напрями садівництва в Україні?
    - О.М.: Традиційний популярний напрям – розвиток інтенсивних яблуневих садів, тобто вирощування дерев на підщепі М 9 із краплинним зрошуванням. При цьому відбувається впровадження нових сортів яблук. Наприклад, розсадник ФГ «Надія-Сад» в Закарпатті – член Асоціації – уклало ексклюзивний договір на право розмноження нових імунних сортів четвертого покоління яблунь із Дрезденського інституту садівництва. Інші члени Асоціації вже підписали угоди на закупівлю цих саджанців нових сортів. Дані сорти дуже перспективні і можуть використовуватися для вирощування органічних яблуневих садів, передбачають мінімальне використання фунгіцидів і інсектицидів, звісно залежно від умов і агрономічних особливостей. Активно почалася диверсифікація кісточкових культур, зокрема закладаються промислові вишневі сади. В останні роки збільшуються інвестиції у вирощування ягід – органічну малину, суницю садову і лохину (канадську чорницю). Дуже приємно, що такий кластер по вирощуванню канадської чорниці створений у Карпатах. Ряд господарств Івано-Франківської області у місті Долина і прилеглій місцевості п’ять років тому започаткували даний ягідний кластер. В кластері є розсадницьке господарство ТОВ «Долина Агро», яке впровадило інтенсивний метод розмноження рослин in vitro. Очолює одне з найкращих науково-дослідних інноваційних підприємств у садівництві в Україні львів’янин Олег Базюк. В кластері є декілька фермерських господарств і підприємств, які вирощують до 50 га лохини. Є у складі кластеру підприємства, які займаються заморозкою і випуском продовольчих товарів. При цьому в Івано-Франківській області є порозуміння з органами місцевого самоврядування, а всі проекти щодо штучного зрошення в межах чотирьох сільських рад у двох районах області успішно реалізувалися, зокрема і за сприяння Департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації. Підприємства кластеру навіть експортували посадковий матеріал в Європу і, парадокс, фітосанітарна служба України не знала як правильно оформити документи. Це говорить про те, що окремі державні структури суттєво не встигають за потребами садівничого бізнесу. Ще один приклад показує кластер з вирощування мелітопольської черешні в Запорізькій області. Якби таких кластерів в Україні було більше, то галузь садівництва розвивалася б зовсім по-іншому. Фактично на сьогодні Україна вже не імпортує лохину, а вітчизняна продукція потрапляє на міжнародні ринки. До речі, яблука офіційно теж не імпортуються в Україну. Ми також надаємо підтримку членам Асоціації під час впровадження міжнародних стандартів виробництва, які необхідні для виходу плодів та ягід на міжнародний ринок. Декілька членів Асоціації мають сертифікати «Global Gap», наприклад ФГ «Гадз» на Тернопільщині, а тому можуть постачати продукцію в різні куточки світу
    Якщо ми хочемо продавати на світовому ринку, то повинні працювати за встановленими там правилами. Проте, потенціал розвитку садівництва в багатьох регіонах на даний час використовується не повністю. На мою думку, Закарпатська область використовує свій садівничий потенціал максимум на 10 %. В області тисячі гектарів землі державних виноробних підприємств, які на даний час перебувають у занедбаному стані, а земля не підлягає приватизації. Було багато звернень від обласних депутатів і голів Закарпатської облдержадміністрації про те, що ці землі можна ефективніше використовувати під садівництво приватним інвесторам і фермерам. Проте ситуація не змінилася, а тому протягом року врожаю, наприклад, вітчизняних абрикосів та персиків на ринку не вистачає.
    - Дякуємо за цікавe інтерв’ю.
     

    «Вісник Агрофорум» №16 (63)


    Схожі новини
  • В українське садівництво надійде більше $0,5 млрд. китайських інвестицій
  • Долю фінансування виноградарства у Криму Україна вирішить на спеціальному з ...
  • Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
  • Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
  • Микола Присяжнюк відвідає Інститут садівництва Національної аграрної академ ...

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.