Зниження світового виробництва пшениці та кукурудзи на попит не вплинуло – експерт

24 September, Розділ Новини, переглядів 1 734

Про ключові особливості торгівлі зерном на світовому ринку в 2018/19 МР Дмитро Приходько, економіст інвестиційного центру ФАО, говорив із АПК-Інформ.

– Не дивлячись на безліч глобальних чинників, які в останні роки здійснюють колосальний вплив на світову торгівлю, основним залишається показник споживання. Які Ваші прогнози на середньо- і довгострокову перспективу?

– Перш за все, хочу відзначити, що визначальним фактором збільшення світового споживання пшениці є і буде залишатися зростання чисельності населення планети. Згідно з демографічними прогнозами ООН, до 2050 року цей показник може досягти 10 мільярдів чоловік. Інший важливий фактор пов'язаний зі змінами в структурі споживання продуктів харчування: населення планети буде більше споживати м'яса і продуктів переробки, тим самим стимулюючи збільшення попиту на фуражне зерно.

Відповідно до останніх прогнозних оцінок ФАО, світовий імпорт пшениці до 2027 року збільшиться на 22,5 млн. тонн.

– Які регіони забезпечать настільки істотний приріст обсягів імпорту пшениці?

– На глобальному рівні основними драйверами зростання споживання пшениці будуть країни Азії та Африки. Поряд з цим, в розвинених країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку, незважаючи на збільшення споживання пшениці, в цілому, очікується зниження обсягів імпорту через наявність достатніх резервів для нарощування власного виробництва.

За оцінками аналітиків ФАО, ключовим імпортером пшениці залишиться Азія, але при цьому найбільший приріст обсягів імпорту зернових сформують країни Африки.

Так, до 2027 року обсяг споживання пшениці Азією зросте на 60 мільйонів тонн на рік (+ 15,7%), а обсяг щорічного імпорту зернових відповідно збільшиться на 8,7 мільйонів тонн на рік (+ 10,1%).

У свою чергу, країни Африки наростять обсяги споживання пшениці на 15,8 мільйонів тонн (+ 21,2%). При цьому для забезпечення зростаючих потреб даного регіону необхідно збільшити обсяги імпорту на 12,4 мільйонів тонн в рік (+ 25,8%).

Прогноз споживання пшениці за регіонами

Джерело: OECD-FAO Agricultural Outlook

Прогноз імпорту пшениці за регіонами

Джерело: OECD-FAO Agricultural Outlook

– Які країни варто розглядати як найбільш перспективні ринки збуту пшениці?

– Згідно з оцінками ФAO, безумовним лідером по зростанню обсягів імпорту пшениці залишиться Єгипет. Якщо зараз країна імпортує близько 11-12 мільйонів тонн на рік, то до 2027 року ми очікуємо збільшення обсягів імпорту зернових Єгиптом до 15,2 мільйонів тонн. Це обумовлено тим, що країна має досить обмежені виробничі ресурси, недостатні для забезпечення зростаючої чисельності населення.

Нарощування обсягів споживання і відповідно обсягів імпорту пшениці прогнозується в країнах Азії, зокрема в Індії, Індонезії, В'єтнамі, Філіппінах. У країнах Африки драйверами зростання споживання та імпорту зернових будуть Алжир Ефіопія, Нігерія, а також ряд інших країн континенту.

Також очікується збільшення обсягів імпорту пшениці країнами Латинської Америки, насамперед Бразилією. Однак для України в силу географічної та історичної складової дані ринки збуту не такі цікаві.

– З урахуванням проблем, перш за все пов'язаних з погодними умовами, як Ви оцінюєте перспективи виробництва пшениці?

– З точки зору продовольчої безпеки, основною зерновою культурою є пшениця. На глобальному рівні в 2018/19 МР очікується зниження виробництва зернових на 5%. При цьому світові запаси пшениці, в цілому, знаходяться на досить комфортному рівні для повного забезпечення попиту. Зважаючи на це, ми не очікуємо зниження споживання даної культури.

Вплив погодних умов на виробництво пшениці в 2018/19 МР

Джерело: GEOGLAM, вересень 2018 р. (для AMIS)

В цілому, погодні умови в поточному маркетинговому сезоні, особливо для країн Причорноморського басейну і європейської континентальної частини, дійсно складно назвати оптимальними.

Високі температури і відсутність опадів у Північній Європі, що відповідає приблизно за 1/3 виробництва в рамках ЄС, негативно відбилися на перспективах валового збору пшениці врожаю 2018 року. По країнах ЄС в 2018/19 МР ми очікуємо скорочення обсягів виробництва зернових на 9% – до 138 мільйонів тонн.

У Німеччині, яка найбільше постраждала від посухи на півночі Європи, очікується зниження виробництва пшениці приблизно на 20% – до 19 мільйонів тонн. Зазначу, що це найнижчий показник виробництва даної культури в Німеччині з 1994 року. Таким чином, в поточному сезоні Німеччина з експортера зернових перетвориться на її імпортера в рамках ЄС.

У Франції, яка є другим виробником пшениці в ЄС, в червні спостерігалася дощова погода, яка в липні змінилася посушливими умовами. В цілому виробництво зернових у даній країні скоротиться приблизно на 5% – до 33-35 мільйонів тонн. Також посуха істотно знизила виробництво пшениці в країнах Східної і Центральної Європи.

Якщо говорити про основного конкурента України, то в Росії внаслідок спекотної і посушливої погоди збирання озимої пшениці почалося раніше строку. У деяких районах такі погодні умови призвели до значного зниження врожайності. Найістотніше це проявилося в Південному і Волзькому регіонах. При цьому, за прогнозами аналітиків ФАО, істотних катаклізмів не очікується, і здебільшого показники врожайності знаходяться в межах середніх значень за останні 5 років. В цілому, аналітики ФAO очікують зниження загального виробництва пшениці в РФ мінімум на 20% в порівнянні з минулим рекордним сезоном – до 69 мільйонів тонн. У той же час, дані обсяги виробництва відповідають рівню середнього 5-річного показника, тому з боку РФ слід очікувати досить сильної конкуренції на традиційних для України ринках збуту пшениці.

У Казахстані, особливо на півночі, зберігаються хороші перспективи виробництва ярої пшениці. Зниження обсягів виробництва зернової на 5% – до 14,2 мільйонів тонн обумовлено скороченням посівних площ під цією культурою.

У США і Канаді очікується збільшення виробництва на 8% і 1% – до 51,1 і 30,3 мільйонів тонн. Це пояснюється тим, що, незважаючи на посушливі погодні умови, американські і канадські фермери в цьому році збільшили посіви під пшеницею.

В Індії виробництво зернових на 1 мільйон тонн перевищить рівень минулого року, досягнувши майже 100 мільйонів тонн. Це обумовлено тим, що пшениця в даній країні вирощується на зрошуваних землях, що істотно знижує залежність від посушливих погодних умов.

В Австралії, особливо в південній частині, фіксується сильна посуха. Ми очікуємо, що показник виробництва зернових може знизитися до 20,5 мільйонів тонн.

– Хто в 2018/19 МР буде лідером з експорту / імпорту пшениці?

– За оцінками ФAO, в цьому сезоні, незважаючи на істотне зниження, Росія збереже пальму першості серед світових експортерів пшениці. Очікується, що експорт зернових з РФ в 2018/19 МР скоротиться на 6 мільйонів тонн – до 35 мільйонів тонн. За попередніми даними, в Росії не прогнозується істотного погіршення якості зерна.

Обсяг експорту пшениці з країн ЄС очікується на рівні 2017/18 МР – 22,5 мільйонів тонн.

При цьому експорт зернових з України знизиться до 16 мільйонів тонн внаслідок зменшення обсягів її виробництва.

Основним імпортером пшениці в 2018/19 МР залишиться Єгипет (12,5 мільйонів тонн). При цьому він буде дуже щільно конкурувати з іншим традиційним імпортером даної культури з України – Індонезією (11 мільйонів тонн). Також в цьому сезоні імпорт зернової збільшать Бразилія (+ 12%, до 7,5 мільйонів тонн), Китай (+ 8%, до 4,0 мільйонів тонн) і Мексика (+ 5%, до 5,2 мільйонів тонн).

– Не менш значущою з точки зору експорту для України є кукурудза. Які Ваші прогнози щодо даної культури на довгострокову перспективу?

– Тут прогнозується схожа ситуація. В Азії та Африці очікується істотне збільшення попиту на кукурудзу. Перш за все, це пов'язано з підвищенням попиту на фуражні зернові через зростаючі обсяги споживання м'яса. За нашими прогнозами, країни Азії до 2027 року збільшать щорічний імпорт кукурудзи майже на 13 мільйонів тонн (+ 18,7%) – приблизно до 81,8 мільйонів тонн.

Країни Африки в меншій мірі наростять імпорт зернових – на 4,5 мільйонів тонн (+ 20,2%). На Європейському континенті країни ЄС будуть залишатися найбільшими споживачами кукурудзи – до 2027 року обсяги споживання можуть досягти 77 мільйонів тонн (+ 4,9%). При цьому, незважаючи на очікуване зниження залежності ЄС від імпорту, з урахуванням подальшого розвитку торговельних відносин між Україною та країнами ЄС, я вважаю, що даний ринок збуту кукурудзи буде залишатися перспективним.

Прогноз споживання кукурудзи за регіонами

Прогноз імпорту кукурудзи за регіонами

Джерело: OECD-FAO Agricultural Outlook

– А якщо говорити в розбивці по країнах, то де варто очікувати найбільш істотного приросту імпорту кукурудзи? Чим це обумовлено?

– За нашими прогнозами, найбільшими світовими споживачами кукурудзи залишаться США, Китай, Європейський союз і Бразилія. Сукупний обсяг споживання зернових даними країнами до 2027 року досягне майже 750 мільйонів тонн, або більше 60% всього світового споживання культури.

Що стосується нарощування обсягів імпорту кукурудзи, то основними драйверами зростання стануть В'єтнам, Мексика, Китай, Іран, Єгипет. Одними з ключових причин зростання є, перш за все, розвиток тваринництва і збільшення споживання м'яса; для ряду країн Азії та Африки це заміщення існуючого раціону харчування, який базується більшою мірою на пшениці й ячменю, на кукурудзу.

– Поділіться Вашими очікуваннями щодо перспектив виробництва кукурудзи в 2018/19 МР.

– Згідно з поточними прогнозами, аналітики ФAO очікують незначного зниження глобального виробництва кукурудзи – на 2%, що істотно не відіб'ється на обсязі світового пропозиції. Тому ми не очікуємо, що зниження виробництва матиме значний негативний вплив на рівень споживання. Навпаки, попит на кукурудзу в 2018/19 МР, за даними аналітиків ФАО, збільшиться майже на 3%, що може надати певну підтримку цінам. Безумовним лідером зі світового виробництва кукурудзи залишаться США з обсягом валового збору 370,5 мільйонів тонн. Другим за величиною виробником буде Китай (216,5 мільйонів тонн).

Очікується досить значне зниження виробництва кукурудзи в Бразилії (82,2 мільйонів тонн; -16% до попереднього року), обумовлене впливом несприятливих погодних умов (відсутність опадів). Незважаючи на зниження врожайності, виробництво зернових у країні прогнозується вище середнього п'ятирічного показника зважаючи на зростання посівних площ, а також більш низького ступеня впливу негативних погодних умов в основному регіоні виробництва – Мату-Гросу. Також зазначу, що істотно знизилося виробництво кукурудзи в Аргентині (-13%, до 43,3 мільйонів тонн). У країнах ЄС виробництво зернових на 2% поступиться минулорічному показнику – 63,5 мільйонів тонн.

За даними аналітиків ФАО, збільшення вмісту ґрунтової вологи в Україні призведе до того, що стан посівів покращиться і валовий збір буде більше, ніж в минулому році (+ 18%, до 29 мільйонів тонн). Також очікується збільшення обсягів виробництва кукурудзи в Канаді. За останні роки розвиток селекції і генетики, а також певні погодні зміни дозволили цій країні увійти в ТОП-10 основних виробників зернових.

Вплив погодних умов на виробництво кукурудзи в 2018/19 МР

Джерело: GEOGLAM, вересень 2018 р. (для AMIS)

– Які країни в 2018/19 МР будуть ключовими експортерами / імпортерами кукурудзи?

– Безумовним лідером в експорті кукурудзи незмінно залишаються США, які в цьому році поставлять на світові ринки майже 59 мільйонів тонн. Істотне зниження обсягів експортних поставок очікується в Бразилії (-18%, до 25,5 мільйонів тонн). У той же час, приріст зовнішніх поставок кукурудзи Аргентиною на 6% – до 27 мільйонів тонн дозволив піднятися на другу сходинку в рейтингу світових експортерів, обігнавши Бразилію, яка традиційно займала цю позицію.

Основними імпортерами в 2018/19 МР будуть Мексика, ЄС і Японія. При цьому, очікується, що Мексика збільшить імпорт кукурудзи на 6% – до 16,7 мільйонів тонн, ЄС знизить на 8% – до 16 мільйонів тонн, Японія знизить на 3% – до 15 мільйонів тонн. Зазначу, що Саудівська Аравія поступово нарощує обсяг імпорту зернових для кормового споживання, зокрема в цьому сезоні збільшить його ще на 5% – до 4,5 мільйонів тонн.

– Як Ви оцінюєте перспективи України на світових майданчиках?

– Україна є активним гравцем на світовому ринку: п'ятим за величиною експортером пшениці, четвертим – кукурудзи. Світова спільнота і аналітики ФAO очікують, що в середньостроковій перспективі обсяги виробництва і експорт зернових культур з України продовжать рости.

Зокрема, якщо розглядати такі культури, як пшениця, кукурудза, інші зернові (перш за все ячмінь, овес) і соя, то їх щорічне виробництво до 2027 року виросте на 13,5 мільйонів тонн – до 77,7 мільйонів тонн в рік. При цьому експорт цих культур в порівнянні з поточним показником збільшиться на 8 мільйонів тонн – до 50,5 мільйонів тонн. Тобто приріст обсягів виробництва і експорту складе близько 19% і 21% відповідно. Це ті обсяги, які потрібно буде зберігати, транспортувати та експортувати. Саме під них і потрібно розвивати системи зберігання і транспортування сільгосппродукції в Україні.

Зазначу, що дані прогнози досить консервативні і орієнтовані на збалансований глобальний попит та пропозицію. В цілому, Україна має значно більш високий виробничий і експортний потенціал.

Джерело: ФАО