Аграрний тиждень. Україна
» Ефективність вапнування кислих Ґрунтів у черкаській області
» Ефективність вапнування кислих Ґрунтів у черкаській області

    Ефективність вапнування кислих Ґрунтів у черкаській області


       За даними лізіметричних досліджень наукових установ, зі збільшенням рН ґрунтового розчину втрати кальцію і магнію зростають у геометричній прогресії, подвоюючись з кожною одиницею рН. Крім того, існує тісний зв'язок наявності кальцію з процесами розкладання і нагромадження органічних речовин у ґрунті. Зв'язок буває двоякий: прямий, у результаті утворення важкорозчинних гуматів кальцію, і побічний, як фактор, що змінює реакцію середовища і фізичні властивості ґрунту. altЗавдяки консервуванню органічної речовини у ґрунті відбувається зменшення втрат кальцію та накопичення гумусу. За результатами досліджень Черкаської дослідної станції та Уманського аграрного університету, на неудобрених (контрольних) ділянках проходить окислення органічних речовин і вимивання вивільненого кальцію з верхнього шару ґрунту. Найнижчий вміст обмінного кальцію в ґрунті встановлено за мінеральної системи застосування добрив у сівозміні (N113P94K127). Внаслідок цього його співвідношення з умістом обмінного магнію зменшилось до 6, хоча для забезпечення оптимального живлення рослин вказаний показник повинен бути у межах від 2 до 5. Рівень рНKCl під впливом тривалого (30 років) застосування мінеральної системи знизився від 6,2 до 4,5 у орному та від 6,5 до 5,1 у підорному шарі. Тому, як з теоретичної, так і з практичної точок зору важливе значення мають показники змін кислотності ґрунту під впливом добрив. Так, унесення 100 кг/га діючої речовини мінеральних добрив на чорноземах, як показали визначення, зменшує величину рНKCl на 0,007 одиниць та збільшує потенціальну кислотність на 0,0042 мг-екв на кілограм ґрунту. Отже, вивчення кислотних властивостей ґрунтів дає змогу у загальних рисах зробити прогноз їх стійкості до змін. Очевидно, що у разі триваліших кислотних опадів під впливом обробітку і внесення мінеральних добрив та інших підкислюючих факторів, ґрунт не може протистояти їх негативному впливу, що погіршує умови росту й розвитку рослин, одночасно, не зважаючи на те, що на їх шляху стоять такі ефективні геохімічні бар'єри як нейтральні та потужні підорні і стійкі перегнійні шари ґрунту. У підсумку, потреба вапнування ґрунтів до цього часу залишається актуальною. Адже в агроекосистемах повинні діяти механізми, які забезпечують зростання родючості ґрунтів і вирішення проблем екологічної стійкості щодо здатності протягом усього часу їх експлуатації зберігати високу продуктивність за високої якості вирощеної продукції землеробства. Вапнування - один із найтриваліших за дією заходів хімічного впливу на ґрунт і його родючість. Внесене у ґрунт вапнякове добриво нейтралізує надмірну кислотність, поліпшує фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту, забезпечує рослини кальцієм і магнієм, активізує мікробіологічні процеси, підвищує ефективність добрив і продуктивність сівозміни в цілому. У Черкаській області, згідно з матеріалами агрохімічної паспортизації рільних земель 2008 року, через високу гідролітичну кислотність потребують вапнування 570,0 тис. га, з них 289,6 тис. кислих і 280,4 тис. близьких до нейтральних. Торік Черкаською облдержадміністрацією започатковано фінансування хімічної меліорації ґрунтів державної власності, на що було виділено 277 тис. грн. з обласного бюджету. Це невеликі кошти для вапнування кислих ґрунтів Черкащини, та головне, в області покладено початок дбайливого ставлення до збереження родючості ґрунтів. Згідно з науково обґрунтованими розробками, для зниження кислотності ґрунтів Черкащини необхідно щорічно вапнувати майже 100 тис. га земель і вносити вапнякові матеріали у обсязі 500 тис. тонн. Тож Черкаським центром «Облдержродючість» розроблені прогнозовані обсяги на хімічну меліорацію ґрунтів, які увійшли до програми з охорони і підвищення родючості ґрунтів Черкаської області «Родючість 2008-2015». Згідно з прогнозованими даними, у 2007 р. необхідно було провести вапнування 40 тис. га рільних земель, для чого необхідно мінімум 260 тис. тонн вапнякових матеріалів. На період до 2015 року щорічно програмується вносити дефекат на 60 тис. га, для цього необхідно 270-330 тис. тонн дефекату та від 18 до 27 млн. гривень. Наявні на сьогодні запаси (1,580 млн. тонн дефекату) достатні для проведення запрограмованих обсягів хімічної меліорації ґрунтів області з кислою реакцією. У практиці застосування дефекату враховують лише його нейтралізуючу дію. Між тим, дефекат є органо-мінеральним добривом. У сухому продукті, за результатами аналізів нашого центру, міститься: 60-75% кальцію та магнію, 10-15% органічних речовин, 0,5-0,7% азоту, 0,7-0,9% фосфору, 0,8-1,0% калію та у невеликих кількостях мікроелементи. Оскільки вапнують ґрунт, а не рослину, то вапнякові матеріали можна вносити у будь-яку пору року за однієї умови: повну норму і не раніше як за місяць до посіву культури. Внесення розрахованих повних норм вапна, запрограмованих під основний обробіток на глибину шару 14-16 см, забезпечує найповніший ефект. Прийнятне і локальне внесення при посіві. Якщо за рахунок державних коштів на хімічну меліорацію у 2006 році витрачено лише 24 тис. 840 грн., провапновано 47,6 га, то у 2007 році - нуль асигнувань. Коштами землекористувачів у 2007 році провапновано 11,845 тис. га, витрачено 101,15 тис. тонн меліоранта, якого внесено 8,5 т/гектар. Хімічна меліорація - дорогий прийом корінного та підтримуючого поліпшення родючості ґрунтів. Для проведення докорінного поліпшення родючості ґрунтів необхідно дефекату - 1 млн. 50 тис. тонн, гіпсу - 23 тис. тонн. Загальна потреба коштів - близько 100 млн. гривень. Однак, такий засіб необхідний для отримання високих стабільних урожаїв та якісних продуктів землеробства. Вапнування кислих ґрунтів повинно набути статусу обов'язкового в землеробстві Черкаської області. А розробка і використання дешевих місцевих вапнякових матеріалів дозволить значно знизити затрати на хімічну меліорацію, що сприятиме більш ефективному застосуванню добрив, зростанню родючості ґрунтів і продуктивності агроценозів.  

    Юрій Кривда, Анатолій Буджерак, 
    кандидат с.-г. наук Черкаський обласний державний 
    проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції 





    Схожі новини
  • Для внесення дефекату та пташиного посліду
  • У Сумській області розробляють заходи які сприятимуть підвищенню родючості ґрунтів
  • Ліки для ґрунтів
  • Зберегти, а не занапастити
  • Ефективність вапнування кислих Ґрунтів у черкаській області

  • Комментарі


    Брехня!!!



    ?

    Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ефективність вапнування кислих Ґрунтів у черкаській області


   За даними лізіметричних досліджень наукових установ, зі збільшенням рН ґрунтового розчину втрати кальцію і магнію зростають у геометричній прогресії, подвоюючись з кожною одиницею рН. Крім того, існує тісний зв'язок наявності кальцію з процесами розкладання і нагромадження органічних речовин у ґрунті. Зв'язок буває двоякий: прямий, у результаті утворення важкорозчинних гуматів кальцію, і побічний, як фактор, що змінює реакцію середовища і фізичні властивості ґрунту. altЗавдяки консервуванню органічної речовини у ґрунті відбувається зменшення втрат кальцію та накопичення гумусу. За результатами досліджень Черкаської дослідної станції та Уманського аграрного університету, на неудобрених (контрольних) ділянках проходить окислення органічних речовин і вимивання вивільненого кальцію з верхнього шару ґрунту. Найнижчий вміст обмінного кальцію в ґрунті встановлено за мінеральної системи застосування добрив у сівозміні (N113P94K127). Внаслідок цього його співвідношення з умістом обмінного магнію зменшилось до 6, хоча для забезпечення оптимального живлення рослин вказаний показник повинен бути у межах від 2 до 5. Рівень рНKCl під впливом тривалого (30 років) застосування мінеральної системи знизився від 6,2 до 4,5 у орному та від 6,5 до 5,1 у підорному шарі. Тому, як з теоретичної, так і з практичної точок зору важливе значення мають показники змін кислотності ґрунту під впливом добрив. Так, унесення 100 кг/га діючої речовини мінеральних добрив на чорноземах, як показали визначення, зменшує величину рНKCl на 0,007 одиниць та збільшує потенціальну кислотність на 0,0042 мг-екв на кілограм ґрунту. Отже, вивчення кислотних властивостей ґрунтів дає змогу у загальних рисах зробити прогноз їх стійкості до змін. Очевидно, що у разі триваліших кислотних опадів під впливом обробітку і внесення мінеральних добрив та інших підкислюючих факторів, ґрунт не може протистояти їх негативному впливу, що погіршує умови росту й розвитку рослин, одночасно, не зважаючи на те, що на їх шляху стоять такі ефективні геохімічні бар'єри як нейтральні та потужні підорні і стійкі перегнійні шари ґрунту. У підсумку, потреба вапнування ґрунтів до цього часу залишається актуальною. Адже в агроекосистемах повинні діяти механізми, які забезпечують зростання родючості ґрунтів і вирішення проблем екологічної стійкості щодо здатності протягом усього часу їх експлуатації зберігати високу продуктивність за високої якості вирощеної продукції землеробства. Вапнування - один із найтриваліших за дією заходів хімічного впливу на ґрунт і його родючість. Внесене у ґрунт вапнякове добриво нейтралізує надмірну кислотність, поліпшує фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту, забезпечує рослини кальцієм і магнієм, активізує мікробіологічні процеси, підвищує ефективність добрив і продуктивність сівозміни в цілому. У Черкаській області, згідно з матеріалами агрохімічної паспортизації рільних земель 2008 року, через високу гідролітичну кислотність потребують вапнування 570,0 тис. га, з них 289,6 тис. кислих і 280,4 тис. близьких до нейтральних. Торік Черкаською облдержадміністрацією започатковано фінансування хімічної меліорації ґрунтів державної власності, на що було виділено 277 тис. грн. з обласного бюджету. Це невеликі кошти для вапнування кислих ґрунтів Черкащини, та головне, в області покладено початок дбайливого ставлення до збереження родючості ґрунтів. Згідно з науково обґрунтованими розробками, для зниження кислотності ґрунтів Черкащини необхідно щорічно вапнувати майже 100 тис. га земель і вносити вапнякові матеріали у обсязі 500 тис. тонн. Тож Черкаським центром «Облдержродючість» розроблені прогнозовані обсяги на хімічну меліорацію ґрунтів, які увійшли до програми з охорони і підвищення родючості ґрунтів Черкаської області «Родючість 2008-2015». Згідно з прогнозованими даними, у 2007 р. необхідно було провести вапнування 40 тис. га рільних земель, для чого необхідно мінімум 260 тис. тонн вапнякових матеріалів. На період до 2015 року щорічно програмується вносити дефекат на 60 тис. га, для цього необхідно 270-330 тис. тонн дефекату та від 18 до 27 млн. гривень. Наявні на сьогодні запаси (1,580 млн. тонн дефекату) достатні для проведення запрограмованих обсягів хімічної меліорації ґрунтів області з кислою реакцією. У практиці застосування дефекату враховують лише його нейтралізуючу дію. Між тим, дефекат є органо-мінеральним добривом. У сухому продукті, за результатами аналізів нашого центру, міститься: 60-75% кальцію та магнію, 10-15% органічних речовин, 0,5-0,7% азоту, 0,7-0,9% фосфору, 0,8-1,0% калію та у невеликих кількостях мікроелементи. Оскільки вапнують ґрунт, а не рослину, то вапнякові матеріали можна вносити у будь-яку пору року за однієї умови: повну норму і не раніше як за місяць до посіву культури. Внесення розрахованих повних норм вапна, запрограмованих під основний обробіток на глибину шару 14-16 см, забезпечує найповніший ефект. Прийнятне і локальне внесення при посіві. Якщо за рахунок державних коштів на хімічну меліорацію у 2006 році витрачено лише 24 тис. 840 грн., провапновано 47,6 га, то у 2007 році - нуль асигнувань. Коштами землекористувачів у 2007 році провапновано 11,845 тис. га, витрачено 101,15 тис. тонн меліоранта, якого внесено 8,5 т/гектар. Хімічна меліорація - дорогий прийом корінного та підтримуючого поліпшення родючості ґрунтів. Для проведення докорінного поліпшення родючості ґрунтів необхідно дефекату - 1 млн. 50 тис. тонн, гіпсу - 23 тис. тонн. Загальна потреба коштів - близько 100 млн. гривень. Однак, такий засіб необхідний для отримання високих стабільних урожаїв та якісних продуктів землеробства. Вапнування кислих ґрунтів повинно набути статусу обов'язкового в землеробстві Черкаської області. А розробка і використання дешевих місцевих вапнякових матеріалів дозволить значно знизити затрати на хімічну меліорацію, що сприятиме більш ефективному застосуванню добрив, зростанню родючості ґрунтів і продуктивності агроценозів.  

Юрій Кривда, Анатолій Буджерак, 
кандидат с.-г. наук Черкаський обласний державний 
проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції 





Схожі новини
  • Для внесення дефекату та пташиного посліду
  • У Сумській області розробляють заходи які сприятимуть підвищенню родючості ґрунтів
  • Ліки для ґрунтів
  • Зберегти, а не занапастити
  • Ефективність вапнування кислих Ґрунтів у черкаській області

  • Комментарі


    Брехня!!!



    ?

    Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.