- «Бізон-Тех»: бути лідерами і завжди тримати перші позиції
- Дорого ложка до обіду
- Якість пестицидів - у ціні
- Заощадливому господареві…
- Захистити рослини – зберегти урожай
РИНОК ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН СТАЄ БІЛЬШ ПРОЗОРИМ ТА ЦИВІЛІЗОВАНИМ
Проблема. Сільгоспвиробники, купуючи неякісні ЗЗР, втрачають урожай, а також завдають шкоди здоров’ю людей, які споживають їхню продукцію. Така ситуація не вигідна нікому: ні споживачеві, ні виробникові, ні легальному дистриб'юторові, ні державі. Аби вирішити цю проблему, всім учасникам процесу – громадським організаціям, державним структурам, виробникам, дистриб’юторам і покупцям – необхідно працювати разом.
Донедавна значна частина споживаних в Україні ЗЗР являла собою залишки препаратів радянських часів, термін придатності яких давно закінчився, а також нелегально імпортовані незареєстровані засоби. Та вже в 1998 р. обсяг ринку ЗЗР становив майже 120-130 млн. USD із залученням солідних закордонних інвестицій. Така ситуація була нетривалою: уже за півтора року масові неплатежі й стрімке нагромадження боргів вітчизняними сільгоспвиробниками змусили більшість закордонних компаній змінити свою стратегію й вимагати передоплати за препарати.
До кінця 90-х років борг українських підприємств за поставлені хімікати досяг 200 млн. USD, а споживання пестицидів різко скоротилося. Ринок поринув у хаос: ефективної системи реєстрації й сертифікації продукції не існувало. Реєстрація й сертифікація оригінальних препаратів супроводжувалася численними перешкодами, у той час як одержати дозвіл на разове ввезення несертифікованих хімікатів не становило проблеми. Цим скористалися деякі підприємці, заповнивши ринок продукцією сумнівного походження. Сприяла й ситуація на ринках ЗЗР сусідніх країн: у Польщі й Молдові відсутній ПДВ на пестициди, а Росія субсидіює виробництво ЗЗР, що втримує ціни на хімікати в цих країнах на нижчому рівні, ніж в Україні. Таким чином, ринок ЗЗР дозволяв одержувати надприбутки. Природно, що на ньому з'явилися й люди без відповідної підготовки, котрих цікавила лише власна вигода.
Сьогодні існує близько 150 дистриб'юторських організацій, які співпрацюють з іноземними фірмами, а понад 3,0 тис. підприємств мають ліцензії на право продажу пестицидів. Контролювати таке велике число структур – завдання нелегке, через це завжди залишається можливість придбання неякісного або підробленого товару, нелегально завезеного в Україну. За оцінками учасників ринку, приблизно 20% реалізованих ЗЗР завезені без дозволу. Така продукція не проходила державний контроль, за неї не були сплачені мито, ПДВ. Недоотриманий дохід держави легальні імпортери ЗЗР оцінюють приблизно в 30-40 млн. грн. на рік.
Ринок ЗЗР можна поділити на кілька сегментів: 50% – легальний продаж, 20% – нелегальний імпорт, 25% – несанкціоноване перепакування, 5% – підробки. Найнебезпечніший для населення останній сегмент – підробки: він може становити реальну загрозу для здоров'я й життя людей. Неякісна, фальсифікована продукція, нелегально імпортована в Україну, також небезпечна. До цієї групи входять прострочені препарати; засоби, що не містять достатньої кількості діючої речовини (або вона взагалі відсутня), а також такі, до складу яких входять шкідливі хімічні добавки, заборонені в Україні. Відрізнити підроблену продукцію від оригінальної неспеціалісту дуже складно, а найчастіше навіть неможливо без ретельного аналізу.
Також на ринку ЗЗР досить гостро стоїть проблема дрібного пакування пестицидів. Часто у разі перепакування продукції порушуються технології й умови її зберігання. Зафіксовано випадки, коли перепакуванням займалися фірми, які не мають на це спеціального дозволу. Результати аналізів виявляли брак тієї ж діючої речовини, наявність води (препарати розводилися), а також вміст шкідливих домішок, вплив яких на організм людини й навколишнє середовище непередбачений. Додаткова проблема – контроль за розповсюдженням препаратів у дрібній упаковці здійснити набагато складніше, ніж за партіями, що надходять у великі господарства.
Тому не зайвим буде ще раз акцентувати увагу на тому, що єдиний спосіб уникнути підробок – купувати продукцію у офіційних сертифікованих дистриб'юторів. А придбавши її на базарі на кілька копійок дешевше, варто усвідомлювати: ви піддаєте небезпеці, насамперед, своє здоров'я й здоров'я своєї родини. Більші господарства, купуючи неякісні ЗЗР, втрачають урожай, а також завдають шкоди здоров'ю людей, які споживають їхню продукцію.
Така ситуація не вигідна нікому: ні споживачеві, ні виробникові, ні легальному дистриб'юторові, ні державі, яка недоодержує надходження до скарбниці. Аби вирішити цю проблему, всім учасникам процесу – громадським організаціям, державним структурам, виробникам, дистриб'юторам і покупцям – необхідно працювати разом.
Ще один важливий фактор, що сприяє розвитку ринку ЗЗР, – законодавча база. Останнім часом для її вдосконалення проведено досить значну роботу, доопрацьовані закони про ЗЗР, про навколишнє середовище. Справа лише за впровадженням відповідних механізмів у життя та чітким дотриманням законодавчої бази.
Підготувала Надія ФІГОЛЬ
КОМЕНТАРІ ФАХІВЦІВ:
Якими є обсяги та нинішня структура ринку ЗЗР в Україні?
Олена ФОМІНА, «Монсанто Україна»:
– За нашими оцінками, ринок ЗЗР становить близько 200 млн. дол. США.
Основна проблема, яка сьогодні турбує – це підробки, фальсифікати. Фальсифікат на ринку пестицидів займає близько 40%, залежно від сегменту ринку: промислову упаковку підробляють в обсязі мінімум 25%, а дрібну – ще більше. Нам важко боротися, бо є ціни, за якими ми завозимо ЗЗР, сплачуючи ПДВ та ввізне мито. Тому й ціни у нас вищі, ніж у фальсифікатів. Є кілька шляхів недобросовісної конкуренції. Пряма контрабанда або підробка – коли завозиться діюча речовина, з якої фасують у малі упаковки. Проте викликають занепокоєння не тільки факти виявлення підробки, а й подальшого зберігання виявлених речовин.
За оцінками фахівців, ринок ЗЗР зростає щороку на 15-20%, збільшуються площі під сільгоспкультури, вдосконалюються агротехнології, дедалі більше господарств використовують ЗЗР заради збереження врожаю. У цій ситуації для зловживань з'являється багато шляхів. Тому це питання залишається болючим як для українських споживачів, так і для учасників ринку. Хотілося б, щоб в Україні використовувалася продукція якісна, перевірена, яка б не завдавала шкоди населенню й довкіллю.
Крім того, має місце ще одна серйозна економічна складова, яка може загрожувати національній безпеці. Україна останнім часом наближається до статусу серйозного експортера сільгосппродукції. Якщо ж раптом країна-імпортер виявить у нашому товарі якісь відхилення, незареєстровані речовини, то до України можуть бути вжиті певні заходи як до країни, що завинила перед світовою спільнотою. Цей момент також потрібно враховувати. Це імідж України у світі.
Олександр ЛАПА, «Сингента»:
– За нашими підрахунками, зростання ринку за останній рік становило в середньому 15-18%. У 2003-2005 роках цей показник дорівнював 25-32%. Таке зростання пов'язане з наповненням ринку внаслідок позитивних економічних змін як в цілому, так і в сільському господарстві зокрема. Результатом таких змін став перехід від екстенсивного господарювання до більш інтенсивного за рахунок залучення великих вітчизняних та іноземних інвестицій в агробізнес. Для багатьох став більш зрозумілим принцип: більше інвестицій – більший прибуток. До того ж чимало користувачів надають перевагу дорожчим за ціною, проте менш токсичним, а значить, менш шкідливим для людини та довкілля препаратам.
Відбулися певні зміни в групах ЗЗР (інсектициди, фунгіциди, гербіциди, протруйники насіння). Різко скоротилися обсяги продажу фосфорорганічних препаратів, піретроїдів. Значно виросли обсяги продажу неокотиноїдів, стробілуринів. Обсяг ринку ЗЗР України у 2006 році – 200-205 млн. дол. США. У 2007 році ця величина очікується на рівні 225-230 млн. дол. США. На думку експертів, цифра буде зростати ще упродовж 5-7 років.
Наталя САВЧЕНКО, ТОВ «Дюпон Україна»
– Основних постачальників ЗЗР можна розподілити на 2 категорії: одна – це всесвітньовідомі наукові компанії-розробники і виробники пестицидів («Байєр», «Дюпон», «Сингента», БАСФ, «Доу Агросайєнсіз» та ін.), друга – нещодавно створені компанії (українські, російські, китайські та ін.), які продають здебільшого препарати-генерики.
На відміну від так званих оригінальних препаратів, наші підприємства починають випускати такі самі засоби (генерики) на тій підставі, що у компанії-розробника завершився термін дії патенту. З цього моменту будь-яка фірма має право виготовляти і продавати таку продукцію. Проте тут є багато юридичних нюансів, у тому числі пов'язаних із терміном дії патенту в різних країнах.
Крім того, реєстрація препаратів-генериків незрівнянно простіша і дешевша, ніж була свого часу для компаній-розробників.
Які існують шляхи подолання проблем ринку ЗЗР: чи достатньо сформована законодавча база, діяльність відповідних органів перевірки, інформування громадян?
Володимир ПЕТРУНЕК, Українська асоціація захисту рослин:
– Ми вважаємо, що для подолання проблем ринку ЗЗР в Україні, перш за все, необхідно вдосконалити законодавчу базу, яка має декларативний характер і не відіграє необхідної ролі в процесах регулювання ринку; посилити відповідальність всіх учасників ринку ЗЗР за порушення норм чинного законодавства, що регламентує поводження з пестицидами. Беручи до уваги чітку сезонність продажу пестицидів, необхідно шляхом внесення змін до Податкового кодексу надати пільги щодо оподаткування магазинів та інших торговельних заходів, які забезпечують населення пестицидами в дрібній розфасовці. Також потрібно подбати про підвищення кваліфікації продавців пестицидів в галузі захисту рослин та створити умови для більш повного висвітлення правил безпеки при використанні пестицидів в засобах масової інформації.
Олександр ЛАПА, «Сингента»:
– Дещо впорядкувало ситуацію на ринку ЗЗР запровадження в минулому році ліцензування імпорту хімікатів. Але, наприклад, кількість підробок не зменшилась. Найгірше, що після виявлення вони легалізуються й надходять у продаж. (Наприклад, випадок в Узині, оприлюднений у пресі.)
Останнім часом активним гравцем на світовому ринку ЗЗР став Китай. І в цій країні, дійсно, побудовано чимало сучасних підприємств, але важливим фактором виробництва якісних ЗЗР є повний цикл технології, а не використання прострочених патентів чи патентів, котрі вже не підтримуються фірмами-оригінаторами. За патентами стоїть маса специфічних деталей або ноу-хау, які невідомі китайському виробникові.
Слід пам'ятати, що якісні препарати, як і якісні речі, не можуть коштувати дешево. Спрощена система реєстрації (без надання повного токсикологічного файлу) дає змогу ввозити та продавати дешеві китайські препарати сумнівної якості.
Наталя САВЧЕНКО, ТОВ «Дюпон Україна»:
– На нашу думку, законодавча база України недосконала, недостатній контроль з боку митниці та дії деяких непорядних комерсантів роблять можливим застосування в Україні сумішей, що не пройшли перевірку належним чином, а подекуди – і відвертих підробок, що взагалі містять сторонні речовини.
Однак, у цій ситуації сільгоспвиробник може захистити себе, купуючи засоби захисту рослин у відомих, серйозних дистриб'юторів, прислухаючись до рекомендацій компаній-виробників, а також відвідуючи спеціалізовані семінари, які проводять відомі дистриб'ютори і компанії-виробники.
Олена ФОМІНА, «Монсанто Україна»:
– Існує декілька шляхів, і в першу чергу – інформування громадян. У сільському господарстві люди досить свідомі й відповідальні, вони переживають, сумлінно працюють. Якщо їх достатнім чином інформувати, спрямовувати, думаю, що вони будуть належним чином працювати.
Що стосується законодавства, на сьогодні є достатньо законодавчих актів, але їх впровадження та виконання залишає бажати кращого, над цим потрібно ще працювати.
Є також гостра проблема утилізації фальсифікату. В Україні є тільки одне підприємство з утилізації підробок, це дуже дорого. Не розроблений, не відпрацьований механізм визначення, хто ж повинен за це платити. СБУ, міліція знаходять десятки, сотні тонн підроблених речовин, а що з ними робити, куди подіти таку велику кількість продукції, хто за це все відповідатиме – чітко не прописано в жодному документі. Це дуже суттєво.
Відкрите на сьогодні також питання прав інтелектуальної власності. Часто незаконно використовується торгова марка компанії, завдається шкода її іміджу.
Крім того, інспектування, суцільні перевірки, суворі вимоги, заходи найчастіше спрямовані якраз на серйозних, законослухняних громадян. Ми витрачаємо на це час і кошти. І готові це робити, якби знали, що всі в рівних умовах, що ті, хто займається контрабандою, підробкою, фальсифікатом, будуть за це відповідати. Адже від цього втрачає багато і держава.
Чи існує проблема дрібної упаковки/фасовки?
Володимир ПЕТРУНЕК, Українська асоціація захисту рослин:
– До основних проблем дрібної упаковки слід віднести відсутність державних вимог до якості пакувального матеріалу, граничної кількості пестициду в одній упаковці та обсягу інформації, яку необхідно подавати на тарній етикетці.
Олена ФОМІНА, «Монсанто Україна»:
– Тут знову потрібно звернутися до проблеми ліцензування. Торгують дрібною упаковкою де завгодно: на ринках, в переходах, не завжди мають необхідні дозволи, ліцензії. Нас це стосується менше, тому що ми продаємо в промисловій упаковці. Дрібне пакування проконтролювати важко.
Питання дешевизни – це наша проблема. Завжди намагаються купити якнайдешевше, на цьому грають шахраї. Ще добре, якщо в підроблених упаковках виявиться крохмаль або пральний порошок, і не буде ніякого ефекту. Гірше, коли фасують шкідливі речовини, які можуть знищити усі посіви. Це вже великі втрати: пальне, людські ресурси, незібраний урожай. А ми знаємо, як важко заробляти кошти в сільському господарстві.
Де найчастіше компанії стикаються з проблемами – на митниці чи всередині країни?
Володимир ПЕТРУНЕК, Українська асоціація захисту рослин:
– Проблеми на митниці і всередині країни не можливо порівнювати. У разі правильного оформлення супровідних документів, їх не існує, або можна сказати, що вони несуттєві.
Олена ФОМІНА, «Монсанто Україна»:
– Не можна сказати, що проблеми існують тільки на митниці або тільки всередині країні. Труднощі є на кожному етапі, починаючи від перетину кордону і до моменту, коли продукція потрапляє до споживача. Це системна проблема, яку так само системно, комплексно потрібно вирішувати.
Проте, крім того, що державні служби мають працювати на належному рівні, багато що залежить від поінформованості населення. Людина, яка хоч раз серйозно «прогоріла» за своє шахрайство, замислиться. Зараз же кримінальна відповідальність за такі порушення фактично умовна: можна відбутися незначними штрафами. Люди не бояться, бо знають, що повернуть ці гроші.
Загалом же, якщо порівняти стан проблем на ринку ЗЗР десять, п'ять років тому, то зроблено значний крок уперед. Ринок поступово цивілізується, стає прозорим.
