Аграрний тиждень. Україна
» » Ігор Бартковський: «Планів і задумів багато»
» » Ігор Бартковський: «Планів і задумів багато»

    Ігор Бартковський: «Планів і задумів багато»


    Ви полюбляєте морозиво? Особисто я – дуже. Тому факт, що вітчизняний заморожений десерт експортують у більш ніж 50 країн світу, мене надзвичайно порадував. Почула я й інші цікаві цифри, озвучені Ігорем Бартковським та його колегами на звітних зборах Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» (АУВМ і ЗП). Про це і поговоримо з Ігорем Іллічем, який ось уже 18-й рік очолює названу структуру. 
    - Зрозуміло, що розвиток підприємств, які виготовляють морозиво і заморожені продукти, напряму залежить від стабільної роботи ринку молока і м’яса. Чи існує нині загроза дефіциту сировини для ваших компаній? – запитую для початку.
    - Сподіваюсь, що ні, - розмірковує Ігор Бартковський. - Адже за даними Держстату, в країні отримано 10,1 млн т молока, що майже дорівнює показнику 2017 року (10,3 млн т). Погодьтесь, дуже непросто збільшити виробництво при стабільному зниженні поголів’я корів: так, за кризові 2014-2016 роки їх кількість зменшилася на 19% і на кінець 2018-го склала близько 2 млн голів. Утім, навіть за умов зменшення поголів’я в агропідприємствах, виробництво молока стабільно зростає завдяки збільшенню продуктивності корів. У провідних господарствах цей показник перевищив 8000 кг/рік, а в середньому по Україні надої на одну корову в сільгосппідприємствах становлять 6054 кг/рік.
    Тобто є надія на поступове відновлення виробництва молока. Щоправда, вважаю, збільшити його у найближчі 3 роки навряд чи можливо, бо надто швидко втрачають позицію домогосподарства, а сільгосппідприємства просто не встигають компенсувати цей спад, не дивлячись на те, що вже створено 51 новий тваринницький комплекс.
    В галузі виробництва м’яса ситуація краща. Його промислове виробництво всіх категорій становить 2,3 млн т, а темп зростання до відповідного періоду - 101,7%. Позитивний баланс забезпечено в основному за рахунок м’яса птиці (6,0%) і частково свинини (1,1%).
    - Тобто ринок морозива і заморожених продуктів працює більш менш стабільно?
    - Якщо, скажімо, проаналізувати обсяг виробництва морозива за останні 3 роки, то можна сказати, що ринок морозива схильний до коливань. Так, у 2016-2017 роки темп виробництва коливався у межах 106,2-102,4%, а торік склав лише 96,8%. В абсолютних величинах виробництво морозива у 2018-му було на рівні середнього показника за 2016-2017 роки – 93,5 тис. т (майже на $101,5 млн). Це дозволило підприємствам АУВМ і ЗП на 94% забезпечити українців продукцією власного виробництва.
    За обсягами перше місце торік посіла Житомирщина, а це в основному «Житомирський маслозавод»: там виготовили 31,0 тис. т замороженого десерту. На другому місці – Дніпропетровщина, підприємство «Ласунка» (18,2 тис. т), на третьому – Львівщина (12,9 тис. т). Майже таку ж кількість (12,8 тис. т) морозива виготовили на Кіровоградщині, компанія «Ласка». Стабільно спрацював харківський «Хладопром» (10,4 тис. т).
    Звісно, працюють компанії не без проблем. Серед основних, які дуже дошкуляють, виділю низьку платоспроможність нашого населення, високу вартість сировинних компонентів, падіння рівня рентабельності виробництва, ну і, звичайно, відсутність стабільного експорту.
    - А я вже пораділа тому, що українське морозиво куштують у 50 країнах світу…
    - Це так, але нам вдалось експортувати лише 6,1 тис. т (темп росту - 121,3%), хоча маємо в цьому доволі високий потенціал. Поки щорічний рівень поставок за кордон українського морозива не перевищує 7%. Утім заводи, незалежно від настрою українського споживача, планують нарощувати виробництво, домінувати на внутрішньому ринку і збільшувати експорт. Нині українським морозивом залюбки ласують у Молдові, ОАЕ, Китаї, Ізраїлі, Чехії, Грузії. Основні експортери - «Житомирський маслозавод», «Ласунка», «Ласка», «Хладопром» та інші.
    - Як у цьому вашим підприємствам допомагає «Центр підтримки експорту до ЄС», створений при Мінагрополітики?
    - Центр доволі успішно функціонує (очолює в.о. аграрного міністра Ольга Трофімцева), тому основним акцентом діяльності асоціації у 2018 році саме і була спрямованість на розвиток експорту. Адже сьогодні економіка України потребує зміцнення експортного потенціалу підприємств, виходу на нові ринки, забезпечення випуску продукції за показниками безпеки та якості відповідно до вимог міжнародних стандартів.
    Розпорядженням Кабінету Міністрів України в березні 2018 р. (№199-р) уряд також утворив державну установу «Офіс з просування експорту України» (при Мінекономрозвитку). Це поширена міжнародна практика, що тепер упроваджується і в Україні. 
    Отже, ми активно просуватимемо продукцію підприємств АУВМ і ЗП на всі можливі ринки. Перспективними для нас залишаються ринки Азії і Африки.
    - А чи готові ми запропонувати іноземним споживачам відповідні якість і безпечність продуктів?
    - Безумовно! Ще у 2016 році на загальних зборах АУВМ і ЗП було прийнято рішення про добровільне тестування двічі на рік у державних лабораторіях морозива і заморожених продуктів. За цей час в лабораторіях ДП «Укрметртестстандарт», «Київоблстандартметрологія» досліджено більше 50 зразків морозива і більше 30 зразків заморожених напівфабрикатів. Ця робота проводиться щороку, і перевірки показують: за фізико-хімічними та органолептичними показниками зразки відповідають усім вимогам нормативних документів. Це щодо внутрішнього ринку.





    Щоб експортувати морозиво за кордон, компетентні органи нашої країни та країн-імпортерів готової продукції проводять аудит системи контролю, у т.ч. і на виробництві, у чому беруть участь ряд компаній асоціації.
    - Завдяки чому досягається найвища якість продукції, що виготовляється?
    - Не секрет, що якість та безпечність харчових продуктів напряму залежать від технологій виробництва, запроваджених на підприємствах. І зараз їх реконструкція триває постійно. Так, у 2018-му ПАТ «Житомирський маслозавод» повністю оновив технологічний процес виробництва морозива, збудував сучасний адміністративно-побутовий корпус і їдальню, провів благоустрій і облаштування прилеглої території, інженерних споруд. Після реконструкції на заводі проведено більше 450 екскурсій, де побувало майже 13 500 відвідувачів.
    Торік закінчено модернізацію діючого комбінату ТОВ «Агродар-Україна Плюс»: закуплено і встановлено нове виробниче обладнання для переробки фруктів і ягід, а також тунель шокової заморозки і холодильні камери збереження фруктів та ягід потужністю 6 500 т (інвестовано 65,5 млн грн).
    ТОВ «Хладопром» купив і запустив у експлуатацію технологічну лінію Iglo Line 1600, яка дозволяє випускати 16 тис. порцій морозива за годину. Це дозволило мінімізувати участь людської праці у виробництві. Крім того, запущено фасувальний автомат Sprinter для виробництва морозива у формі сандвіча, тобто є можливість виготовляти продукцію як з вафельними листами, так і з печивом.
    Нову лінію ROLLO 27 – виготовлення ескімо в глазурі, ескімо в льодовому покритті, ескімо з джемом – ввела в експлуатацію Група компаній «Ласка». На виробництвах також встановлено пельменний автомат АПП-720; кутер Alpina 330 для виготовлення фаршу; машину ТЗМ для виробництва тіста.
    До речі, наші підприємства досягають високих результатів і завдяки використанню сучасного вітчизняного обладнання. Зокрема, ТОВ «ЮКА-Інвест» (член АУВМ і ЗП). Підприємство виробляє і реалізує на українському ринку інноваційне холодильне і морозильне обладнання, а також експортує його до 36 країн Західної Європи, Азії та СНД. Сьогодні це 40 моделей обладнання. В рамках програми розвитку і збільшення виробничих потужностей на підприємстві збудовано новий цех та складські приміщення загальною площею 1800 м2. 
    Практично кожне підприємство, що входить до складу асоціації, у 2018-му займалося модернізацією.
    - Ми з вами трішки захопились морозивом і забули про заморожені напівфабрикати… Що на цьому ринку відбувалось торік?
    - Загальний обсяг виробництва м'ясних напівфабрикатів у 2018-му склав 70,4 тис. т (темп зростання - 93,5%). Нам вдалось експортувати 2,7 тис. т цієї продукції (темп зростання - 104,1%), а імпортувати - 3,4тис. т (112,3%). Макаронних виробів з начинкою ми виготовили 118,6 тис. т (темп зростання - 97,0%), експортували - 25,7 тис. т (104,1%), а от завезли в країну 36,5 тис. т (131,0%).
    На жаль, аналіз обсягів виробництва за останні 3 роки показує нестабільність ринку м'ясних напівфабрикатів, а точніше, його падіння. По макаронним виробам з начинкою динаміка більш стійка.
    До речі, 94,0% всієї продукції заморожених напівфабрикатів на нашому ринку - вітчизняного виробництва. Тут працює ряд великих національних компаній і значна кількість регіональних операторів. Найбільш популярні торгові марки - Smacom, «Геркулес», «Оса», «Коло», «Ласка», «Дригало» та інші.
    Напівфабрикати - пельмені, вареники, котлети і біфштекси, рибні вироби, піца, млинці, чебуреки, овочі – експортуються до Молдови. Німеччини, Великобританії, Румунії, Іспанії, Литви та інших країн. До нас свою продукцію везуть Італія, Польща, Угорщина, Туреччина, Франція Латвія. І нині у західних партнерів є великий інтерес до створення спільних виробництв безпосередньо в Україні. 
    Торік на український ринок ми поставили заморожених свіжих овочів 11,8 тис. т (темп росту - 102,1%), плодів і горіхів свіжих та заморожених - 13,0 тис. т (142,1%). І бачимо, що цей напрямок варто розвивати.
    - Я знаю, що асоціація активно захищає своїх виробників, працюючи над законодавчою базою галузі й енергійно відстоюючи її інтереси.
    - Це так, ми завжди беремо участь у розробці профільних законів і нормативних документів. У квітні 2018-го набув чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми», інший закон - «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» - у лютому 2019 року. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів» прийнятий парламентом у 1-му читанні (травень, 2018 р.), але ми вважаємо його недоцільним.
    Уже готовий проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження гігієнічних вимог щодо контролю гігієни операторів ринку молока та молочних продуктів», який передбачає використання молока екстра-класу виробником молочних продуктів. Втім, нові вимоги впроваджуватимуться поступово (перехідний період - до січня 2022 р.). Наказ, щоправда, вже рік «погоджується» міністерством. 
    Експертною радою асоціації розроблено ДСТУ 8686 «Морозиво м’яке і суміші для його виготовлення». Стандарт працює з 1 січня 2018 року. 
    Найпроблемнішим для нас виявився Закон України «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів». На його виконання ми ще торік розробили Методичні настанови для підприємств, що виготовляють морозиво і заморожені продукти на основі концепції HACCP. Настанови схвалено Мінагрополітики, видані асоціацією і передані нашим підприємствам, учбовим закладам - НУХТ, ОДАХТ, КНТЕУ для роботи.
    Єдиний, хто не виконав свої обов’язки, як держорган виконавчої влади по затвердженню, – Мінохорони здоров’я. Навіть незважаючи на неодноразові звернення Держпродспоживслужби, аграрного комітету ВРУ, наказ МОЗ по настановам так і не виданий. Наприкінці січня 2019-го народний депутат України Леонід Козаченко з цього питання направив звернення главі уряду В. Гройсману. Але ні відповіді, ні рішення поки немає…
    - Ваші прогнози, Ігоре Іллічу: яким для підприємств асоціації і загалом харчової галузі буде 2019 рік?
    - На жаль, 2019-й буде дуже складним, бо на все замислене потрібні час, зусилля і навіть міцні нерви. Нам потрібно системно і енергійно формувати громадську думку про безпечність та якість вітчизняного морозива і заморожених напівфабрикатів. Ми, до слова, це робимо, проводячи останні 15 років Фестивалі морозива - до Міжнародного дня захисту дітей та Дня знань. Торік, скажімо, свято морозива відвідало майже 118 тис. людей.
    Чимало роботи у нас з упровадження передових систем контролю та безпеки наших продуктів, для яких ми просто приречені відкривати нові експортні ринки і посилювати присутність морозива і заморожених напівфабрикатів на вже освоєних. Адже ці продукти насправді дуже якісні та смачні! Ми плануємо наполегливо вдосконалювати законодавчу і нормативну бази в агропромисловій сфері, вивчаючи і узагальнюючи міжнародний досвід з адаптації законодавства України до світових норм і стандартів. Зокрема і для спрощення умов торгівлі та створення ефективної логістики. Практично всі підприємства АУВМ і ЗП будуть упроваджувати інновації та залучати інвестиції для модернізації своїх виробництв.
    Словом, планів і задумів багато. І всі вони спрямовані на збільшення випуску високоякісних заморожених продуктів як для українських споживачів, так і для жителів ЄС та інших країн світу.

    Наталія РЕЙНБАХ





    Схожі новини
  • Журнал №7
  • Морозиво і напівфабрикати перевірили
  • Експерт радить не вживати молочні продукти з вмістом пальмової та кокосової олії
  • У перші вихідні червня на Хрещатику господарювало… морозиво
  • ДЕРЖСТАНДАРТИ ТРЕБА РОЗРОБЛЯТИ РАЗОМ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ігор Бартковський: «Планів і задумів багато»


Ви полюбляєте морозиво? Особисто я – дуже. Тому факт, що вітчизняний заморожений десерт експортують у більш ніж 50 країн світу, мене надзвичайно порадував. Почула я й інші цікаві цифри, озвучені Ігорем Бартковським та його колегами на звітних зборах Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» (АУВМ і ЗП). Про це і поговоримо з Ігорем Іллічем, який ось уже 18-й рік очолює названу структуру. 
- Зрозуміло, що розвиток підприємств, які виготовляють морозиво і заморожені продукти, напряму залежить від стабільної роботи ринку молока і м’яса. Чи існує нині загроза дефіциту сировини для ваших компаній? – запитую для початку.
- Сподіваюсь, що ні, - розмірковує Ігор Бартковський. - Адже за даними Держстату, в країні отримано 10,1 млн т молока, що майже дорівнює показнику 2017 року (10,3 млн т). Погодьтесь, дуже непросто збільшити виробництво при стабільному зниженні поголів’я корів: так, за кризові 2014-2016 роки їх кількість зменшилася на 19% і на кінець 2018-го склала близько 2 млн голів. Утім, навіть за умов зменшення поголів’я в агропідприємствах, виробництво молока стабільно зростає завдяки збільшенню продуктивності корів. У провідних господарствах цей показник перевищив 8000 кг/рік, а в середньому по Україні надої на одну корову в сільгосппідприємствах становлять 6054 кг/рік.
Тобто є надія на поступове відновлення виробництва молока. Щоправда, вважаю, збільшити його у найближчі 3 роки навряд чи можливо, бо надто швидко втрачають позицію домогосподарства, а сільгосппідприємства просто не встигають компенсувати цей спад, не дивлячись на те, що вже створено 51 новий тваринницький комплекс.
В галузі виробництва м’яса ситуація краща. Його промислове виробництво всіх категорій становить 2,3 млн т, а темп зростання до відповідного періоду - 101,7%. Позитивний баланс забезпечено в основному за рахунок м’яса птиці (6,0%) і частково свинини (1,1%).
- Тобто ринок морозива і заморожених продуктів працює більш менш стабільно?
- Якщо, скажімо, проаналізувати обсяг виробництва морозива за останні 3 роки, то можна сказати, що ринок морозива схильний до коливань. Так, у 2016-2017 роки темп виробництва коливався у межах 106,2-102,4%, а торік склав лише 96,8%. В абсолютних величинах виробництво морозива у 2018-му було на рівні середнього показника за 2016-2017 роки – 93,5 тис. т (майже на $101,5 млн). Це дозволило підприємствам АУВМ і ЗП на 94% забезпечити українців продукцією власного виробництва.
За обсягами перше місце торік посіла Житомирщина, а це в основному «Житомирський маслозавод»: там виготовили 31,0 тис. т замороженого десерту. На другому місці – Дніпропетровщина, підприємство «Ласунка» (18,2 тис. т), на третьому – Львівщина (12,9 тис. т). Майже таку ж кількість (12,8 тис. т) морозива виготовили на Кіровоградщині, компанія «Ласка». Стабільно спрацював харківський «Хладопром» (10,4 тис. т).
Звісно, працюють компанії не без проблем. Серед основних, які дуже дошкуляють, виділю низьку платоспроможність нашого населення, високу вартість сировинних компонентів, падіння рівня рентабельності виробництва, ну і, звичайно, відсутність стабільного експорту.
- А я вже пораділа тому, що українське морозиво куштують у 50 країнах світу…
- Це так, але нам вдалось експортувати лише 6,1 тис. т (темп росту - 121,3%), хоча маємо в цьому доволі високий потенціал. Поки щорічний рівень поставок за кордон українського морозива не перевищує 7%. Утім заводи, незалежно від настрою українського споживача, планують нарощувати виробництво, домінувати на внутрішньому ринку і збільшувати експорт. Нині українським морозивом залюбки ласують у Молдові, ОАЕ, Китаї, Ізраїлі, Чехії, Грузії. Основні експортери - «Житомирський маслозавод», «Ласунка», «Ласка», «Хладопром» та інші.
- Як у цьому вашим підприємствам допомагає «Центр підтримки експорту до ЄС», створений при Мінагрополітики?
- Центр доволі успішно функціонує (очолює в.о. аграрного міністра Ольга Трофімцева), тому основним акцентом діяльності асоціації у 2018 році саме і була спрямованість на розвиток експорту. Адже сьогодні економіка України потребує зміцнення експортного потенціалу підприємств, виходу на нові ринки, забезпечення випуску продукції за показниками безпеки та якості відповідно до вимог міжнародних стандартів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України в березні 2018 р. (№199-р) уряд також утворив державну установу «Офіс з просування експорту України» (при Мінекономрозвитку). Це поширена міжнародна практика, що тепер упроваджується і в Україні. 
Отже, ми активно просуватимемо продукцію підприємств АУВМ і ЗП на всі можливі ринки. Перспективними для нас залишаються ринки Азії і Африки.
- А чи готові ми запропонувати іноземним споживачам відповідні якість і безпечність продуктів?
- Безумовно! Ще у 2016 році на загальних зборах АУВМ і ЗП було прийнято рішення про добровільне тестування двічі на рік у державних лабораторіях морозива і заморожених продуктів. За цей час в лабораторіях ДП «Укрметртестстандарт», «Київоблстандартметрологія» досліджено більше 50 зразків морозива і більше 30 зразків заморожених напівфабрикатів. Ця робота проводиться щороку, і перевірки показують: за фізико-хімічними та органолептичними показниками зразки відповідають усім вимогам нормативних документів. Це щодо внутрішнього ринку.





Щоб експортувати морозиво за кордон, компетентні органи нашої країни та країн-імпортерів готової продукції проводять аудит системи контролю, у т.ч. і на виробництві, у чому беруть участь ряд компаній асоціації.
- Завдяки чому досягається найвища якість продукції, що виготовляється?
- Не секрет, що якість та безпечність харчових продуктів напряму залежать від технологій виробництва, запроваджених на підприємствах. І зараз їх реконструкція триває постійно. Так, у 2018-му ПАТ «Житомирський маслозавод» повністю оновив технологічний процес виробництва морозива, збудував сучасний адміністративно-побутовий корпус і їдальню, провів благоустрій і облаштування прилеглої території, інженерних споруд. Після реконструкції на заводі проведено більше 450 екскурсій, де побувало майже 13 500 відвідувачів.
Торік закінчено модернізацію діючого комбінату ТОВ «Агродар-Україна Плюс»: закуплено і встановлено нове виробниче обладнання для переробки фруктів і ягід, а також тунель шокової заморозки і холодильні камери збереження фруктів та ягід потужністю 6 500 т (інвестовано 65,5 млн грн).
ТОВ «Хладопром» купив і запустив у експлуатацію технологічну лінію Iglo Line 1600, яка дозволяє випускати 16 тис. порцій морозива за годину. Це дозволило мінімізувати участь людської праці у виробництві. Крім того, запущено фасувальний автомат Sprinter для виробництва морозива у формі сандвіча, тобто є можливість виготовляти продукцію як з вафельними листами, так і з печивом.
Нову лінію ROLLO 27 – виготовлення ескімо в глазурі, ескімо в льодовому покритті, ескімо з джемом – ввела в експлуатацію Група компаній «Ласка». На виробництвах також встановлено пельменний автомат АПП-720; кутер Alpina 330 для виготовлення фаршу; машину ТЗМ для виробництва тіста.
До речі, наші підприємства досягають високих результатів і завдяки використанню сучасного вітчизняного обладнання. Зокрема, ТОВ «ЮКА-Інвест» (член АУВМ і ЗП). Підприємство виробляє і реалізує на українському ринку інноваційне холодильне і морозильне обладнання, а також експортує його до 36 країн Західної Європи, Азії та СНД. Сьогодні це 40 моделей обладнання. В рамках програми розвитку і збільшення виробничих потужностей на підприємстві збудовано новий цех та складські приміщення загальною площею 1800 м2. 
Практично кожне підприємство, що входить до складу асоціації, у 2018-му займалося модернізацією.
- Ми з вами трішки захопились морозивом і забули про заморожені напівфабрикати… Що на цьому ринку відбувалось торік?
- Загальний обсяг виробництва м'ясних напівфабрикатів у 2018-му склав 70,4 тис. т (темп зростання - 93,5%). Нам вдалось експортувати 2,7 тис. т цієї продукції (темп зростання - 104,1%), а імпортувати - 3,4тис. т (112,3%). Макаронних виробів з начинкою ми виготовили 118,6 тис. т (темп зростання - 97,0%), експортували - 25,7 тис. т (104,1%), а от завезли в країну 36,5 тис. т (131,0%).
На жаль, аналіз обсягів виробництва за останні 3 роки показує нестабільність ринку м'ясних напівфабрикатів, а точніше, його падіння. По макаронним виробам з начинкою динаміка більш стійка.
До речі, 94,0% всієї продукції заморожених напівфабрикатів на нашому ринку - вітчизняного виробництва. Тут працює ряд великих національних компаній і значна кількість регіональних операторів. Найбільш популярні торгові марки - Smacom, «Геркулес», «Оса», «Коло», «Ласка», «Дригало» та інші.
Напівфабрикати - пельмені, вареники, котлети і біфштекси, рибні вироби, піца, млинці, чебуреки, овочі – експортуються до Молдови. Німеччини, Великобританії, Румунії, Іспанії, Литви та інших країн. До нас свою продукцію везуть Італія, Польща, Угорщина, Туреччина, Франція Латвія. І нині у західних партнерів є великий інтерес до створення спільних виробництв безпосередньо в Україні. 
Торік на український ринок ми поставили заморожених свіжих овочів 11,8 тис. т (темп росту - 102,1%), плодів і горіхів свіжих та заморожених - 13,0 тис. т (142,1%). І бачимо, що цей напрямок варто розвивати.
- Я знаю, що асоціація активно захищає своїх виробників, працюючи над законодавчою базою галузі й енергійно відстоюючи її інтереси.
- Це так, ми завжди беремо участь у розробці профільних законів і нормативних документів. У квітні 2018-го набув чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми», інший закон - «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» - у лютому 2019 року. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів» прийнятий парламентом у 1-му читанні (травень, 2018 р.), але ми вважаємо його недоцільним.
Уже готовий проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження гігієнічних вимог щодо контролю гігієни операторів ринку молока та молочних продуктів», який передбачає використання молока екстра-класу виробником молочних продуктів. Втім, нові вимоги впроваджуватимуться поступово (перехідний період - до січня 2022 р.). Наказ, щоправда, вже рік «погоджується» міністерством. 
Експертною радою асоціації розроблено ДСТУ 8686 «Морозиво м’яке і суміші для його виготовлення». Стандарт працює з 1 січня 2018 року. 
Найпроблемнішим для нас виявився Закон України «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів». На його виконання ми ще торік розробили Методичні настанови для підприємств, що виготовляють морозиво і заморожені продукти на основі концепції HACCP. Настанови схвалено Мінагрополітики, видані асоціацією і передані нашим підприємствам, учбовим закладам - НУХТ, ОДАХТ, КНТЕУ для роботи.
Єдиний, хто не виконав свої обов’язки, як держорган виконавчої влади по затвердженню, – Мінохорони здоров’я. Навіть незважаючи на неодноразові звернення Держпродспоживслужби, аграрного комітету ВРУ, наказ МОЗ по настановам так і не виданий. Наприкінці січня 2019-го народний депутат України Леонід Козаченко з цього питання направив звернення главі уряду В. Гройсману. Але ні відповіді, ні рішення поки немає…
- Ваші прогнози, Ігоре Іллічу: яким для підприємств асоціації і загалом харчової галузі буде 2019 рік?
- На жаль, 2019-й буде дуже складним, бо на все замислене потрібні час, зусилля і навіть міцні нерви. Нам потрібно системно і енергійно формувати громадську думку про безпечність та якість вітчизняного морозива і заморожених напівфабрикатів. Ми, до слова, це робимо, проводячи останні 15 років Фестивалі морозива - до Міжнародного дня захисту дітей та Дня знань. Торік, скажімо, свято морозива відвідало майже 118 тис. людей.
Чимало роботи у нас з упровадження передових систем контролю та безпеки наших продуктів, для яких ми просто приречені відкривати нові експортні ринки і посилювати присутність морозива і заморожених напівфабрикатів на вже освоєних. Адже ці продукти насправді дуже якісні та смачні! Ми плануємо наполегливо вдосконалювати законодавчу і нормативну бази в агропромисловій сфері, вивчаючи і узагальнюючи міжнародний досвід з адаптації законодавства України до світових норм і стандартів. Зокрема і для спрощення умов торгівлі та створення ефективної логістики. Практично всі підприємства АУВМ і ЗП будуть упроваджувати інновації та залучати інвестиції для модернізації своїх виробництв.
Словом, планів і задумів багато. І всі вони спрямовані на збільшення випуску високоякісних заморожених продуктів як для українських споживачів, так і для жителів ЄС та інших країн світу.

Наталія РЕЙНБАХ





Схожі новини
  • Журнал №7
  • Морозиво і напівфабрикати перевірили
  • Експерт радить не вживати молочні продукти з вмістом пальмової та кокосової олії
  • У перші вихідні червня на Хрещатику господарювало… морозиво
  • ДЕРЖСТАНДАРТИ ТРЕБА РОЗРОБЛЯТИ РАЗОМ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.