Краплинне зрошення в Україні: проблеми і перспективи

12 December, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 6 317

Початок статті читайте в №41 нашої газети.

Сьогодні необхідність застосування краплинного зрошення для вирощування всіх багаторічних, овочевих, баштанних культур і картоплі вже беззаперечна. На період до 2020 року перспективними у його застосуванні є просапні культури: соя, буряк цукровий, кукурудза на зерно, насіннєві посіви люцерни, арахіс, цілий ряд лікарських та ефіро-олійних культур. Також досить перспективне краплинне зрошення у садово-паркових, декоративних насадженнях, квітниках тощо.

А от фундаментом для реалізації викладеного в матеріалі має стати відкриття в Україні середньо- та довгострокової кредитної лінії у спеціалізованих банках, де на пільгових умовах будуть надавати цільові кредити для фінансування проектів краплинного зрошення. Термін пільгового кредитування – від 5 до 10 років.

У найближче десятиліття сферу розробки технічних засобів СКЗ не оминуть загальносвітові тенденції ресурсо- та енергозбереження: майбутні розробки будуть визначати подальше зменшення енергоємності поливу за рахунок зниження тиску в мережі, мінімізації питомих витрат поливної води, зменшення діаметрів трубопроводів (відповідно – і матеріалів на їхнє виготовлення), збільшення площі одночасного поливу, зменшення витрат електроенергії тощо.

Поява, поступовий розвиток і застосування в Україні СКЗ, котрі працюватимуть як абсолютно синхронні в добовому циклі (системи, технічно здатні виконувати подачу води відповідно до фактичного водоспоживання сільськогосподарських культур). Про такі тенденції в зрошенні наголошував ще О.М. Костяков, говорячи про те, що головним завданням зрошення є «зближення кривих» водоспоживання і водоподачі з метою не допустити дефіциту вологи в ґрунті або її надлишку.

Поступове збільшення відсотка СКЗ з автоматичним та автоматизованим управлінням і, відповідно, зменшення частки таких, що працюють у ручному режимі.

Перехід на компенсаційні (з регульованою витратою) крапельниці та поливні трубопроводи з нормативним терміном експлуатації понад 5 років.

СКЗ дедалі більше застосовуватимуть як багатофункціональні. Головною, звичайно, залишиться функція подачі води, проте значно зросте їхня роль у технологіях удобрення, захисту рослин, а також у боротьбі з посухами та заморозками шляхом застосування комбінованих систем краплинного зрошення та мікродощування.

Перспективним є застосування краплинного зрошення в органічному землеробстві. Воно потенційно виступає одним із основних механізмів у зонах нестійкого та недостатнього зволоження. При цьому головною перевагою СКЗ є багатофункціональність, яка забезпечує не лише полив рослин, а й внесення органічних добрив, біологічних засобів захисту, стимуляторів росту.

Розробка нових матеріалів на основі біосировини для трубопроводів СКЗ, які потенційно мають замінити екологічно шкідливі матеріали.

Використання альтернативних джерел енергії (геліо- і вітроелектростанцій) для водопостачання СКЗ. Зважаючи на кліматичні умови, цей напрям є особливо перспективним для зони Степу. Промислове впровадження таких систем потребує детального техніко-економічного обґрунтування проектів.

З огляду на прогнози експертів щодо загострення продовольчої кризи та дефіциту прісної води, стає очевидним: Україна має значний потенціал із застосуванням краплинного зрошення. Втім, в останнє десятиліття в нашій державі розвиток цього способу зрошення відбувається в «стихійному режимі», тобто без чітко визначеної державної політики та регулювання. З огляду на це, на сучасному етапі дуже необхідно розробити Державну цільову програму з розвитку краплинного зрошення в Україні на період до 2020 року, комплексна реалізація якої дозволить Україні вирощувати і експортувати значні обсяги сільськогосподарської продукції.

Михайло РОМАЩЕНКО, академік НААН

Андрій ШАТКОВСЬКИЙ, кандидат сільськогосподарських наук

Сергій РЯБКОВ, кандидат сільськогосподарських наук

Інститут водних проблем і меліорації НААН