«СВИНЯ НЕ ТІЛЬКИ ГОДУВАЛЬНИЦЯ, А ЩЕ Й ДОНОР ЛЮДИНИ», - СТВЕРДЖУЄ АКАДЕМІК ВАЛЕНТИН РИБАЛКО
Думка про близькість організмів свині та людини відома давно. На острові Мота (група Банських островів Меланезії) побутує легенда. Герой Кат, який створив людей, з тієї самої глини виліпив точнісінько таких же…свиней. Брати Ката запротестували, і тоді він притиснув свиню до землі, сказавши, що відтепер вона ходитиме на чотирьох ногах, а люди – на двох, і більше нічого змінювати не став.
Недарма свиню називають біологічним чудом природи. Спеціальними дослідженнями встановлено: із загальної поживності корму, призначеного для тварин різних видів, свиня трансформує у харчову продукцію для людини 20%, корова – 15, птахи через яйця – 7, через м'ясо – 5; молодняк великої рогатої худоби на відгодівлі та вівці – 4%. Отже свиня як виробник м’яса у кілька разів продуктивніша за інших тварин.
Тільки свиня, за найбільш економної витрати кормів, дає нам сало у потрібній кількості. Тим часом корові, аби виробити 2 кг вершкового масла, потрібно згодувати 25-26 од. корму. Свиня ж дає 1 кг сала тієї самої калорійності при затраті 6-8 кормових одиниць. Встановлено також, що вміст холестерину в свинині у кілька разів менший, ніж, скажімо, у м’ясі птиці, маргарині, маслі вершковому чи яєчному білку, а в салі його взагалі немає. Це все прописні істини, так би мовити. Але виявляється, що свиня за багатьма параметрами є ще й біологічно дуже близькою до людини!
- Недарма деякі вчені стверджують, що ми походимо не від мавпи, а саме від свині, - сміється головний науковий співробітник Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, академік Валентин Рибалко і продовжує вже серйозно. - Судіть самі: кровоносні судини цієї тварини, особливо артерії, є точною копією людських, вміст у крові гемоглобіну і білків, а також розмір кров’яних тілець збігаються майже повністю. Будова шкіри свиней і людини дивно подібні – свиня навіть може «засмагати». І так само, як у людини, молочні зуби в неї змінюються на постійні. Схожою виявилась навіть нервова система, не кажучи вже про органи травлення та виділення. Так, серце свині важить у середньому 320 г, а людини – 300 г, маса легенів відповідно – 800 і 790 г, нирок – 250 і 280, печінки – 1600 і 1800 г. Число ударів серця за хвилину у людини 60-90, у свині – 62-80. Не дивно, що на сьогодні свиня стала однією з кращих моделей у медико-біологічних дослідженнях при вивченні серцево-судинних хвороб людини, захворювань травневого тракту, шкіри і навіть ниркових. Через свиней вивчається вплив на людей радіації, таких елементів як кобальт і стронцій, а також алкоголю і наркотиків.
Захворювання підсисних поросят виявились подібними до захворювань немовлят, що допомагає відшукувати і точно дозувати у ході лікування нові препарати. Спеціально для лабораторних умов створюють нові генотипи свиней. Навіть у гнотобіології (життя в безмікробному середовищі), де потрібні стерильні як тварини, так і їхні органи і тканини, свині виявились найкращим об’єктом. Спеціально оброблена шкіра молодих поросят вважається добрим перев’язувальним матеріалом при опікових ураженнях людей. Нитки Калагена зі з’єднувальної тканини шкіри свиней виявилися ефективним кровоспинним засобом. Вони абсолютно нешкідливі й повністю розсмоктуються в організмі людини.
Пупкові канатики новонароджених поросят – прекрасні замінники кровоносних судин під час операцій. Дуже важливо, що при подібних операціях-пересадках не буває відторгнення чужорідних тканин. Відомий випадок, коли у людини через 8 років після пересадки клапана свині при повторній операції (з іншого приводу) хірурги не змогли відрізнити пересаджений клапан від власного клапана оперованого.
У лікуванні людей широко використовуються окремі органи свиней. Приміром, при захворюванні печінки, нирок, селезінки, коли у крові накопичуються шкідливі для здоров’я токсини, вдаються до її очищення, проганяючи через відповідні органи свиней. Кров, звільнена від отрут, повертається у свій організм, що відпочив і відновився. Такі операції зберегли життя багатьом людям.
Зазначимо, що витяжки із підшлункової залози свиней дають можливість одержувати інсулін, вкрай необхідний хворим на діабет.
Зараз у різних країнах світу ведуться дуже напружені дослідження, які можуть дати сенсаційні результати. Тканини свині готують для пересадки людям, уже одержано кілька поколінь так званих трансгенних тварин, деякі гени гістосумісності яких замінено людськими. Відбувається своєрідне «олюднення» свині – у недалекому майбутньому нашого можливого головного донора. Ученим така можливість уже не видається фантастичною. Дискусії з цього приводу ведуться в наукових колах і в засобах масової інформації. Одна з каїрських газет, скажімо, поставила богословам таке запитання: «Чи може магометанин допустити пересадку в своє тіло якогось органа свині?» Богослови – шейхи Ахмат Харед і Мохамед ель Хацалі – відповіли, що хоча споживання м’яса свині заборонено Кораном, однак пересадка органів цієї тварини припустима, якщо це може врятувати життя правовірного.
- Валентине Павловичу, чи лікують свинячим салом?
- За харчовими характеристиками воно перевершує навіть вершкове масло. Бо містить усі незамінні амінокислоти: лізин, трипофтан, метонін, а також усі вітаміни і незамінні жирні кислоти, останні – у таких кількостях: лінолева 5,7%, ліноленова – 2,8%, арахідонова – 0,44%. Дві перші відсутні у вершковому маслі, арахідонова – у рослинній олії. Свиняче сало вважають у народі «живою» їжею, у якій зберігаються всі біологічні цінні властивості, що не «покалічені» і не «вбиті» грубою переробкою. Вважають також: аби стати довгожителем, тобто прожити 85-90 років, необхідно щодня з’їдати 50 г свинячого сала. Більше того, сучасна медицина встановила, що біохімічні властивості свинячого сала сприяють виведенню радіонуклідів з організму людини і через це його рекомендовано з профілактичною метою, особливо в екологічно неблагополучних зонах, споживати жінкам – 40-50 г у добовому раціоні, чоловікам – 60-70 г.
Споконвіку у багатьох народів світу цілющим вважалось і внутрішнє сало свиней, відоме у нас як «здир» і за кордоном як «лярд». У Китаї таке сало використовують при туберкульозі легенів і ракових захворюваннях. Застосовують його також для виготовлення мазей та зовнішніх втирань.
- А які ще органи свині використовують з лікувальною метою?
- Доброю лікувальною сировиною є підшлункова, щитовидна залози, а також яєчники свиней одразу після їх забою.
- А що відомо вченим про розумові можливості свині?
- За даними досліджень університету Джорджії (США), відповідно до рівня розуму тварин розміщують таким чином: мавпа, лисиця, єнот, свиня, кінь, слон і т.д.. Відомий дресирувальник В.Дуров, який багато й успішно працював з різними тваринами, дійшов висновку: у свині – «ума палата».
В умовах впровадження в галузь механізації процесів виробництва, свині майже негайно опановують засоби відкривання самогодівниць, використання самонапувалок і з успіхом користуються душем, стаючи на потрібну платформу. Науковці США навчили молодих свиней користуватися нагрівальними приладами, що реагували на доторк рийкою (п’ятачком). Виявилося, що рекомендована ними температура у приміщенні +27С дорослим свиням не сподобалася і «тепловий комфорт» для них перебував у межах + 16С.
Усі, хто вивчав поведінку свиней, помітили їхню надзвичайну обережність. Так, при переходах через дорогу з великим рухом автотранспорту найобережнішою після гусака виявилася свиня, а далі йшли: кішка, курка, собака і лише наприкінці – людина.
- Кажуть, що «хрюшки» - дуже «балакучі» тварини…
- Австралійський зоолог Г.Макбрайд пише: «Якщо за розвитком мови найближчий родич людини – мавпа – стоїть на першому місці, то друге по праву належить свині». До речі, сила вереску цієї тварини – 12 децибелів, що майже відповідає шуму реактивного двигуна.
- Чим іще славиться свиня?
- Вона має надзвичайно розвинутий нюх. Коли раніше цю якість використовували лише для того, щоб свині знаходили трюфелі (Франція), то в наші дні їх тренують виявляти наркотики, вибухові речовини.
З інших особливостей слід виділити незвичайність їхнього сну: він переривчастий і складається з 14 фаз. Саме стільки разів свиня засинає і стільки ж разів прокидається. Вважають, що це спадковий атавізм тварини, який залишився від дикого стану, коли тривалий сон міг виявитись і останнім – в зубах хижака.
- Наскільки ця тварина віддана своєму господареві?
- Відомо багато випадків, коли підібрані дикі кабани, вирощені людьми, ставали їхніми постійними супутниками – супроводжували на прогулянках, носили пошту і навіть вистежували дичину, коли господар брав їх із собою на полювання. Описано випадок, коли свиноматка вигодувала своїм молоком кинуте немовля.
- А основне призначення свині – використання її з продовольчою метою…
- Так. І нині свинарство – високоефективна і традиційна галузь в Україні – хоч і повільно, але все ж відроджується.
Олександр Данилець