Аграрний тиждень. Україна
» » А де ж молоко?
» » А де ж молоко?

    А де ж молоко?



    Виробництво
    молока всіх видів у світі нині досягло 727,1 млн. тонн. 83,4% цього молока -
    коров’яче, стверджує статистика. Стабільно найбільшою у загальному виробництві
    молока є частка країн Європи (34,6%) та Америки (30,0%). За останнє десятиліття
    практично до їхнього рівня наблизилися країни Азії (27% від загального обсягу),
    збільшивши валові показники майже в 1,7 рази.
    Для
    світового ринку молока характерним є зростання обсягів його виробництва. Ця
    тенденція є сталою, та якщо у 1961-1991 рр. збільшення складало майже 1,5 рази
    (1,7% щорічно), то за останні 20 років середньорічний приріст становить близько
    1%.
    Більша
    частина виробленого молока в світі сконцентрована у США, Індії, Китаї,
    Бразилії, Росії, Німеччині, на які припадає до 50% від загального світового
    обсягу. Індія за останнє десятиріччя наростила виробництво на 52,2%, Бразилія –
    на 52,1%, а у Китаї воно зросло в 3,5 рази. Україна до 2006 р. входила до
    десятки країн-лідерів, а зараз посідає чотирнадцяте місце.
    У
    2011-му, порівняно з 2001 р., у багатьох країнах простежується тенденція
    збільшення поголів’я корів, окрім Європи, де їх чисельність зменшилася на
    23,4%.
    Найбільш
    інтенсивно використовується молочна худоба в країнах Європи, де її чисельність
    від загального поголів’я корів у світі становила 15,0% (2011 р.), але від неї
    одержано 209,4 (35%) млн. т молока (рис. 1).
    Середня продуктивність
    корів у світі нині залишається низькою і становить 2394 кг молока від однієї
    голови. Розмах же мінливості молочної продуктивності корів серед 192
    країн-виробників молока становить від 103 кг (Папуа-Нова Гвінея, аутсайдер) до
    11937 кг (Ізраїль, лідер)
    Про рівень розвитку
    галузі молочного скотарства в окремих країнах свідчить показник обсягу
    виробництва молока на душу населення (табл. 1).
    Табл.
    1. Виробництвомолока на душу населення в країнах світу у 2001-2011 рр., кг
    молока на душу населення в країнах світу у 2001-2011 рр., кг

     

    Країна

    Роки

    2011 р. у % до 2001 р.

    2001

    2005

    2010

    2011

    п’ятірка світових лідерів

    Нова Зеландія

    3357,9

    3540,9

    3894,3

    4053,0

    120,7

    Нідерланди

    687,6

    665,3

    699,8

    690,2

    100,4

    Австралія

    544,2

    496,3

    405,2

    418,1

    76,8

    Франція

    419,3

    408,0

    372,3

    374,0

    89,2

    Німеччина

    342,2

    344,7

    359,6

    371,9

    108,7

    Україна та країни-сусіди

    Білорусь

    482,9

    575,1

    687,3

    677,6

    140,3

    Польща

    310,6

    312,4

    320,8

    322,9

    104,0

    Україна

    271,5

    286,1

    241,5

    239,4

    88,2

    Росія

    223,0

    214,8

    220,9

    226,2

    101,4

    Туреччина

    131,5

    147,1

    170,7

    175,2

    133,2

     

     

     

     

     

     

    Світ

    80,2

    83,9

    86,7

    87,5

    109,1

    Серед країн СНД за цим показником Україна посідає шосте місце. Основна проблема галузі скотарства в Україні - зменшення обсягів виробництва продукції і поголів’я тварин, яке відбувається в господарствах усіх форм власності. Так, у порівнянні з показниками 1990 р., на 01.01.2013 р. в усіх категоріях господарств чисельність корів скоротилась у 3,2 рази, виробництво молока зменшилось у 2,2, а яловичини – в 4,6 рази (рис. 2).
    Рис. 2. Динаміка змін чисельності корів та виробництва молока в різних категоріях господарств


    Така ситуація призвела до зменшення рівня споживання та виробництва продуктів молочного скотарства (табл. 2).
    Табл. 2. Фактичне (2012 р.) і необхідне споживання продуктів молочного скотарства населенням України

    Показник

    Рівень споживання на одну особу за рік, кг

    норматив МОЗ

    факт

    до нормативу

    +/-

    %

    Молоко

    380,0

    214,9

    -15,1

    56,6

    Яловичина

    31,3

    11,3

    -20,0

    36,1

    Перспективне значення галузі полягає передусім у формуванні продовольчої безпеки держави, а також у забезпеченні необхідного рівня споживання продукції скотарства і додержання балансу видів м’ясної продукції у загальному її виробництві з подальшим нарощуванням експортного потенціалу в аспекті виходу України на міжнародні (переважно азійський та африканський) ринки.
    Конкурентні можливості розвитку галузі молочного скотарства підтверджують статистичні дані щодо динаміки зростання її прибутковості й виходу з 2007 р. на рентабельне виробництво молока. Рівень його коливається у межах +1,4% (2009 р.) до +18,5% (2011 р.)
    Виробництво яловичини є збитковим (від -24,1% до -41%) з причини невідповідності закупівельних цін рівню фактичних витрат на її виробництво та низького рівня продуктивності тварин. Також є зачатковим розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства з використанням енергоощадних технологій виробництва, яке б могло забезпечувати одержання більш дешевої високоякісної яловичини.
    Вітчизняні аграрні економісти вважають, що для ліквідації дефіциту виробництва молока та яловичини, показники якого наведено у табл. 3, підвищення якості та створення експортного потенціалу виробництва продукції необхідно:
    - збільшити виробництво молока з 11,2 млн. т до 15,4 млн. т у 2015 р. і 18-20 млн. т у 2020-2023 рр., реалізацію яловичини в живій масі – до 1,02 млн. т, у забійній масі – до 0,6 млн. т у 2015 р. і 1,2-1,3 млн. т у живій та 0,7-0,8 млн. т у забійній масі до 2020-2023 рр.;
    - наростити поголів’я корів з 2,63 млн. до 2,72 млн. корів, переважно за рахунок сільгосппідприємств з 0,59 до 0,79 тис. гол. до 2015 р. і до 0,9-1,0 млн. голів у 2020-2023 роках.
    Табл. 3. Фактичне і необхідне виробництво продукції молочного скотарства, тис. тонн

    Продукція

    Фактичне виробництво (2012 р.)

    Потреба згідно нормати-вів МОЗ

    Дефіцит до норми спожи-вання

    Сільгосппідприєм-ства

    господар-ства населення

    всього

    Молоко

    2540

    8849

    11389

    17480

    -6091

    Яловичина

    97

    302

    399

    1440

    -1041

    Досягнення цих показників може бути здійснено шляхом використання:
    а) інтенсивних, конкурентоздатних порід і типів та сучасної системи селекційно-племінної роботи з ними, що включає селекцію за генами кількісних ознак, спрямовану на підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності до 8-9 тис. кг молока від корови за рік, приріст живої маси молодняка молочних порід до 900-1000 г, а м’ясних – до 1300-1500 г за добу;
    б) біотехнологій репродукції, що забезпечують одержання виходу телят на рівні 85-87 голів у розрахунку на 100 корів; селективних технологій сперми, що забезпечують одержання 95-97% приплоду запланованої статі; широкого застосування ембріотрансферу в якості репродуктивної технології племінної молочної худоби;
    в) сучасних індустріальних технологій утримання та експлуатації тварин з високою концентрацією поголів’я в сільгосппідприємствах та частково механізованих технологій і кооперативної системи заготівлі молока і забою тварин в селянських господарствах;
    г) пріоритетних та економічно доцільних в сучасних природно-кліматичних умовах кормових культур, застосуванні сучасних технологій їх заготівлі, зберігання та роздавання тваринам, використанні концентрованих кормів виключно у вигляді комбікормів, запровадженні нових методологій нормування живлення;
    д) гармонізованих з вимогами світового ринку систем забезпечення якості продукції та збереження здоров’я тварин.
    Деталізувати деякі з окреслених тез ми спробуємо в наступних номерах нашого журналу.
    Ольга МОРОЗОВА,
    за матеріалами НААН
    актуально
    А де ж молоко?
    Виробництво молока всіх видів у світі нині досягло 727,1 млн. тонн. 83,4% цього молока - коров’яче, стверджує статистика. Стабільно найбільшою у загальному виробництві молока є частка країн Європи (34,6%) та Америки (30,0%). За останнє десятиліття практично до їхнього рівня наблизилися країни Азії (27% від загального обсягу), збільшивши валові показники майже в 1,7 рази.
    Для світового ринку молока характерним є зростання обсягів його виробництва. Ця тенденція є сталою, та якщо у 1961-1991 рр. збільшення складало майже 1,5 рази (1,7% щорічно), то за останні 20 років середньорічний приріст становить близько 1%.
    Більша частина виробленого молока в світі сконцентрована у США, Індії, Китаї, Бразилії, Росії, Німеччині, на які припадає до 50% від загального світового обсягу. Індія за останнє десятиріччя наростила виробництво на 52,2%, Бразилія – на 52,1%, а у Китаї воно зросло в 3,5 рази. Україна до 2006 р. входила до десятки країн-лідерів, а зараз посідає чотирнадцяте місце.
    У 2011-му, порівняно з 2001 р., у багатьох країнах простежується тенденція збільшення поголів’я корів, окрім Європи, де їх чисельність зменшилася на 23,4%.
    Найбільш інтенсивно використовується молочна худоба в країнах Європи, де її чисельність від загального поголів’я корів у світі становила 15,0% (2011 р.), але від неї одержано 209,4 (35%) млн. т молока (рис. 1).
    Рис. 1. Динаміка зміни продуктивності корів у світі та різних його частинах

     

     

     

     

     

     

     

     

    Середня продуктивність корів у світі нині залишається низькою і становить 2394 кг молока від однієї голови. Розмах же мінливості молочної продуктивності корів серед 192 країн-виробників молока становить від 103 кг (Папуа-Нова Гвінея, аутсайдер) до 11937 кг (Ізраїль, лідер)

    Про рівень розвитку галузі молочного скотарства в окремих країнах свідчить показник обсягу виробництва молока на душу населення (табл. 1).

    Табл. 1. Виробництво молока на душу населення в країнах світу у 2001-2011 рр., кг

     

    Країна

    Роки

    2011 р. у % до 2001 р.

    2001

    2005

    2010

    2011

    п’ятірка світових лідерів

    Нова Зеландія

    3357,9

    3540,9

    3894,3

    4053,0

    120,7

    Нідерланди

    687,6

    665,3

    699,8

    690,2

    100,4

    Австралія

    544,2

    496,3

    405,2

    418,1

    76,8

    Франція

    419,3

    408,0

    372,3

    374,0

    89,2

    Німеччина

    342,2

    344,7

    359,6

    371,9

    108,7

    Україна та країни-сусіди

    Білорусь

    482,9

    575,1

    687,3

    677,6

    140,3

    Польща

    310,6

    312,4

    320,8

    322,9

    104,0

    Україна

    271,5

    286,1

    241,5

    239,4

    88,2

    Росія

    223,0

    214,8

    220,9

    226,2

    101,4

    Туреччина

    131,5

    147,1

    170,7

    175,2

    133,2

     

     

     

     

     

     

    Світ

    80,2

    83,9

    86,7

    87,5

    109,1

     

    Серед країн СНД за цим показником Україна посідає шосте місце. Основна проблема галузі скотарства в Україні - зменшення обсягів виробництва продукції і поголів’я тварин, яке відбувається в господарствах усіх форм власності. Так, у порівнянні з показниками 1990 р., на 01.01.2013 р. в усіх категоріях господарств чисельність корів скоротилась у 3,2 рази, виробництво молока зменшилось у 2,2, а яловичини – в 4,6 рази (рис. 2).

    Рис. 2. Динаміка змін чисельності корів та виробництва молока в різних категоріях господарств



    Така ситуація призвела до зменшення рівня споживання та виробництва продуктів молочного скотарства (табл. 2).

    Табл. 2. Фактичне (2012 р.) і необхідне споживання продуктів молочного скотарства населенням України

    Показник

    Рівень споживання на одну особу за рік, кг

    норматив МОЗ

    факт

    до нормативу

    +/-

    %

    Молоко

    380,0

    214,9

    -15,1

    56,6

    Яловичина

    31,3

    11,3

    -20,0

    36,1

     

    Перспективне значення галузі полягає передусім у формуванні продовольчої безпеки держави, а також у забезпеченні необхідного рівня споживання продукції скотарства і додержання балансу видів м’ясної продукції у загальному її виробництві з подальшим нарощуванням експортного потенціалу в аспекті виходу України на міжнародні (переважно азійський та африканський) ринки.

    Конкурентні можливості розвитку галузі молочного скотарства підтверджують статистичні дані щодо динаміки зростання її прибутковості й виходу з 2007 р. на рентабельне виробництво молока. Рівень його коливається у межах +1,4% (2009 р.) до +18,5% (2011 р.)

    Виробництво яловичини є збитковим (від -24,1% до -41%) з причини невідповідності закупівельних цін рівню фактичних витрат на її виробництво та низького рівня продуктивності тварин. Також є зачатковим розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства з використанням енергоощадних технологій виробництва, яке б могло забезпечувати одержання більш дешевої високоякісної яловичини.

    Вітчизняні аграрні економісти вважають, що для ліквідації дефіциту виробництва молока та яловичини, показники якого наведено у табл. 3, підвищення якості та створення експортного потенціалу виробництва продукції необхідно:

    - збільшити виробництво молока з 11,2 млн. т до 15,4 млн. т у 2015 р. і 18-20 млн. т у 2020-2023 рр., реалізацію яловичини в живій масі – до 1,02 млн. т, у забійній масі – до 0,6 млн. т у 2015 р. і 1,2-1,3 млн. т у живій та 0,7-0,8 млн. т у забійній масі до 2020-2023 рр.;

    - наростити поголів’я корів з 2,63 млн. до 2,72 млн. корів, переважно за рахунок сільгосппідприємств з 0,59 до 0,79 тис. гол. до 2015 р. і до 0,9-1,0 млн. голів у 2020-2023 роках.

    Табл. 3. Фактичне і необхідне виробництво продукції молочного скотарства, тис. тонн

    Продукція

    Фактичне виробництво (2012 р.)

    Потреба згідно нормати-вів МОЗ

    Дефіцит до норми спожи-вання

    Сільгосппідприєм-ства

    господар-ства населення

    всього

    Молоко

    2540

    8849

    11389

    17480

    -6091

    Яловичина

    97

    302

    399

    1440

    -1041

    Досягнення цих показників може бути здійснено шляхом використання:

    а) інтенсивних, конкурентоздатних порід і типів та сучасної системи селекційно-племінної роботи з ними, що включає селекцію за генами кількісних ознак, спрямовану на підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності до 8-9 тис. кг молока від корови за рік, приріст живої маси молодняка молочних порід до 900-1000 г, а м’ясних – до 1300-1500 г за добу;

    б) біотехнологій репродукції, що забезпечують одержання виходу телят на рівні 85-87 голів у розрахунку на 100 корів; селективних технологій сперми, що забезпечують одержання 95-97% приплоду запланованої статі; широкого застосування ембріотрансферу в якості репродуктивної технології племінної молочної худоби;

    в) сучасних індустріальних технологій утримання та експлуатації тварин з високою концентрацією поголів’я в сільгосппідприємствах та частково механізованих технологій і кооперативної системи заготівлі молока і забою тварин в селянських господарствах;

    г) пріоритетних та економічно доцільних в сучасних природно-кліматичних умовах кормових культур, застосуванні сучасних технологій їх заготівлі, зберігання та роздавання тваринам, використанні концентрованих кормів виключно у вигляді комбікормів, запровадженні нових методологій нормування живлення;

    д) гармонізованих з вимогами світового ринку систем забезпечення якості продукції та збереження здоров’я тварин.

    Деталізувати деякі з окреслених тез ми спробуємо в наступних номерах нашого журналу.

    Ольга МОРОЗОВА,

    за матеріалами НААН





    Схожі новини
  • Виробництво збільшилось
  • В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
  • Україна в 2012 році може збільшити виробництво молока майже на 2%
  • Херсонська ОДА: Виробництво тваринницької продукції зросло на 4,5%
  • Виробництво молока на Дніпропетровщині зросло за рахунок збільшення продуктивності корів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

А де ж молоко?



Виробництво
молока всіх видів у світі нині досягло 727,1 млн. тонн. 83,4% цього молока -
коров’яче, стверджує статистика. Стабільно найбільшою у загальному виробництві
молока є частка країн Європи (34,6%) та Америки (30,0%). За останнє десятиліття
практично до їхнього рівня наблизилися країни Азії (27% від загального обсягу),
збільшивши валові показники майже в 1,7 рази.
Для
світового ринку молока характерним є зростання обсягів його виробництва. Ця
тенденція є сталою, та якщо у 1961-1991 рр. збільшення складало майже 1,5 рази
(1,7% щорічно), то за останні 20 років середньорічний приріст становить близько
1%.
Більша
частина виробленого молока в світі сконцентрована у США, Індії, Китаї,
Бразилії, Росії, Німеччині, на які припадає до 50% від загального світового
обсягу. Індія за останнє десятиріччя наростила виробництво на 52,2%, Бразилія –
на 52,1%, а у Китаї воно зросло в 3,5 рази. Україна до 2006 р. входила до
десятки країн-лідерів, а зараз посідає чотирнадцяте місце.
У
2011-му, порівняно з 2001 р., у багатьох країнах простежується тенденція
збільшення поголів’я корів, окрім Європи, де їх чисельність зменшилася на
23,4%.
Найбільш
інтенсивно використовується молочна худоба в країнах Європи, де її чисельність
від загального поголів’я корів у світі становила 15,0% (2011 р.), але від неї
одержано 209,4 (35%) млн. т молока (рис. 1).
Середня продуктивність
корів у світі нині залишається низькою і становить 2394 кг молока від однієї
голови. Розмах же мінливості молочної продуктивності корів серед 192
країн-виробників молока становить від 103 кг (Папуа-Нова Гвінея, аутсайдер) до
11937 кг (Ізраїль, лідер)
Про рівень розвитку
галузі молочного скотарства в окремих країнах свідчить показник обсягу
виробництва молока на душу населення (табл. 1).
Табл.
1. Виробництвомолока на душу населення в країнах світу у 2001-2011 рр., кг
молока на душу населення в країнах світу у 2001-2011 рр., кг

 

Країна

Роки

2011 р. у % до 2001 р.

2001

2005

2010

2011

п’ятірка світових лідерів

Нова Зеландія

3357,9

3540,9

3894,3

4053,0

120,7

Нідерланди

687,6

665,3

699,8

690,2

100,4

Австралія

544,2

496,3

405,2

418,1

76,8

Франція

419,3

408,0

372,3

374,0

89,2

Німеччина

342,2

344,7

359,6

371,9

108,7

Україна та країни-сусіди

Білорусь

482,9

575,1

687,3

677,6

140,3

Польща

310,6

312,4

320,8

322,9

104,0

Україна

271,5

286,1

241,5

239,4

88,2

Росія

223,0

214,8

220,9

226,2

101,4

Туреччина

131,5

147,1

170,7

175,2

133,2

 

 

 

 

 

 

Світ

80,2

83,9

86,7

87,5

109,1

Серед країн СНД за цим показником Україна посідає шосте місце. Основна проблема галузі скотарства в Україні - зменшення обсягів виробництва продукції і поголів’я тварин, яке відбувається в господарствах усіх форм власності. Так, у порівнянні з показниками 1990 р., на 01.01.2013 р. в усіх категоріях господарств чисельність корів скоротилась у 3,2 рази, виробництво молока зменшилось у 2,2, а яловичини – в 4,6 рази (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка змін чисельності корів та виробництва молока в різних категоріях господарств


Така ситуація призвела до зменшення рівня споживання та виробництва продуктів молочного скотарства (табл. 2).
Табл. 2. Фактичне (2012 р.) і необхідне споживання продуктів молочного скотарства населенням України

Показник

Рівень споживання на одну особу за рік, кг

норматив МОЗ

факт

до нормативу

+/-

%

Молоко

380,0

214,9

-15,1

56,6

Яловичина

31,3

11,3

-20,0

36,1

Перспективне значення галузі полягає передусім у формуванні продовольчої безпеки держави, а також у забезпеченні необхідного рівня споживання продукції скотарства і додержання балансу видів м’ясної продукції у загальному її виробництві з подальшим нарощуванням експортного потенціалу в аспекті виходу України на міжнародні (переважно азійський та африканський) ринки.
Конкурентні можливості розвитку галузі молочного скотарства підтверджують статистичні дані щодо динаміки зростання її прибутковості й виходу з 2007 р. на рентабельне виробництво молока. Рівень його коливається у межах +1,4% (2009 р.) до +18,5% (2011 р.)
Виробництво яловичини є збитковим (від -24,1% до -41%) з причини невідповідності закупівельних цін рівню фактичних витрат на її виробництво та низького рівня продуктивності тварин. Також є зачатковим розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства з використанням енергоощадних технологій виробництва, яке б могло забезпечувати одержання більш дешевої високоякісної яловичини.
Вітчизняні аграрні економісти вважають, що для ліквідації дефіциту виробництва молока та яловичини, показники якого наведено у табл. 3, підвищення якості та створення експортного потенціалу виробництва продукції необхідно:
- збільшити виробництво молока з 11,2 млн. т до 15,4 млн. т у 2015 р. і 18-20 млн. т у 2020-2023 рр., реалізацію яловичини в живій масі – до 1,02 млн. т, у забійній масі – до 0,6 млн. т у 2015 р. і 1,2-1,3 млн. т у живій та 0,7-0,8 млн. т у забійній масі до 2020-2023 рр.;
- наростити поголів’я корів з 2,63 млн. до 2,72 млн. корів, переважно за рахунок сільгосппідприємств з 0,59 до 0,79 тис. гол. до 2015 р. і до 0,9-1,0 млн. голів у 2020-2023 роках.
Табл. 3. Фактичне і необхідне виробництво продукції молочного скотарства, тис. тонн

Продукція

Фактичне виробництво (2012 р.)

Потреба згідно нормати-вів МОЗ

Дефіцит до норми спожи-вання

Сільгосппідприєм-ства

господар-ства населення

всього

Молоко

2540

8849

11389

17480

-6091

Яловичина

97

302

399

1440

-1041

Досягнення цих показників може бути здійснено шляхом використання:
а) інтенсивних, конкурентоздатних порід і типів та сучасної системи селекційно-племінної роботи з ними, що включає селекцію за генами кількісних ознак, спрямовану на підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності до 8-9 тис. кг молока від корови за рік, приріст живої маси молодняка молочних порід до 900-1000 г, а м’ясних – до 1300-1500 г за добу;
б) біотехнологій репродукції, що забезпечують одержання виходу телят на рівні 85-87 голів у розрахунку на 100 корів; селективних технологій сперми, що забезпечують одержання 95-97% приплоду запланованої статі; широкого застосування ембріотрансферу в якості репродуктивної технології племінної молочної худоби;
в) сучасних індустріальних технологій утримання та експлуатації тварин з високою концентрацією поголів’я в сільгосппідприємствах та частково механізованих технологій і кооперативної системи заготівлі молока і забою тварин в селянських господарствах;
г) пріоритетних та економічно доцільних в сучасних природно-кліматичних умовах кормових культур, застосуванні сучасних технологій їх заготівлі, зберігання та роздавання тваринам, використанні концентрованих кормів виключно у вигляді комбікормів, запровадженні нових методологій нормування живлення;
д) гармонізованих з вимогами світового ринку систем забезпечення якості продукції та збереження здоров’я тварин.
Деталізувати деякі з окреслених тез ми спробуємо в наступних номерах нашого журналу.
Ольга МОРОЗОВА,
за матеріалами НААН
актуально
А де ж молоко?
Виробництво молока всіх видів у світі нині досягло 727,1 млн. тонн. 83,4% цього молока - коров’яче, стверджує статистика. Стабільно найбільшою у загальному виробництві молока є частка країн Європи (34,6%) та Америки (30,0%). За останнє десятиліття практично до їхнього рівня наблизилися країни Азії (27% від загального обсягу), збільшивши валові показники майже в 1,7 рази.
Для світового ринку молока характерним є зростання обсягів його виробництва. Ця тенденція є сталою, та якщо у 1961-1991 рр. збільшення складало майже 1,5 рази (1,7% щорічно), то за останні 20 років середньорічний приріст становить близько 1%.
Більша частина виробленого молока в світі сконцентрована у США, Індії, Китаї, Бразилії, Росії, Німеччині, на які припадає до 50% від загального світового обсягу. Індія за останнє десятиріччя наростила виробництво на 52,2%, Бразилія – на 52,1%, а у Китаї воно зросло в 3,5 рази. Україна до 2006 р. входила до десятки країн-лідерів, а зараз посідає чотирнадцяте місце.
У 2011-му, порівняно з 2001 р., у багатьох країнах простежується тенденція збільшення поголів’я корів, окрім Європи, де їх чисельність зменшилася на 23,4%.
Найбільш інтенсивно використовується молочна худоба в країнах Європи, де її чисельність від загального поголів’я корів у світі становила 15,0% (2011 р.), але від неї одержано 209,4 (35%) млн. т молока (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка зміни продуктивності корів у світі та різних його частинах

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня продуктивність корів у світі нині залишається низькою і становить 2394 кг молока від однієї голови. Розмах же мінливості молочної продуктивності корів серед 192 країн-виробників молока становить від 103 кг (Папуа-Нова Гвінея, аутсайдер) до 11937 кг (Ізраїль, лідер)

Про рівень розвитку галузі молочного скотарства в окремих країнах свідчить показник обсягу виробництва молока на душу населення (табл. 1).

Табл. 1. Виробництво молока на душу населення в країнах світу у 2001-2011 рр., кг

 

Країна

Роки

2011 р. у % до 2001 р.

2001

2005

2010

2011

п’ятірка світових лідерів

Нова Зеландія

3357,9

3540,9

3894,3

4053,0

120,7

Нідерланди

687,6

665,3

699,8

690,2

100,4

Австралія

544,2

496,3

405,2

418,1

76,8

Франція

419,3

408,0

372,3

374,0

89,2

Німеччина

342,2

344,7

359,6

371,9

108,7

Україна та країни-сусіди

Білорусь

482,9

575,1

687,3

677,6

140,3

Польща

310,6

312,4

320,8

322,9

104,0

Україна

271,5

286,1

241,5

239,4

88,2

Росія

223,0

214,8

220,9

226,2

101,4

Туреччина

131,5

147,1

170,7

175,2

133,2

 

 

 

 

 

 

Світ

80,2

83,9

86,7

87,5

109,1

 

Серед країн СНД за цим показником Україна посідає шосте місце. Основна проблема галузі скотарства в Україні - зменшення обсягів виробництва продукції і поголів’я тварин, яке відбувається в господарствах усіх форм власності. Так, у порівнянні з показниками 1990 р., на 01.01.2013 р. в усіх категоріях господарств чисельність корів скоротилась у 3,2 рази, виробництво молока зменшилось у 2,2, а яловичини – в 4,6 рази (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка змін чисельності корів та виробництва молока в різних категоріях господарств



Така ситуація призвела до зменшення рівня споживання та виробництва продуктів молочного скотарства (табл. 2).

Табл. 2. Фактичне (2012 р.) і необхідне споживання продуктів молочного скотарства населенням України

Показник

Рівень споживання на одну особу за рік, кг

норматив МОЗ

факт

до нормативу

+/-

%

Молоко

380,0

214,9

-15,1

56,6

Яловичина

31,3

11,3

-20,0

36,1

 

Перспективне значення галузі полягає передусім у формуванні продовольчої безпеки держави, а також у забезпеченні необхідного рівня споживання продукції скотарства і додержання балансу видів м’ясної продукції у загальному її виробництві з подальшим нарощуванням експортного потенціалу в аспекті виходу України на міжнародні (переважно азійський та африканський) ринки.

Конкурентні можливості розвитку галузі молочного скотарства підтверджують статистичні дані щодо динаміки зростання її прибутковості й виходу з 2007 р. на рентабельне виробництво молока. Рівень його коливається у межах +1,4% (2009 р.) до +18,5% (2011 р.)

Виробництво яловичини є збитковим (від -24,1% до -41%) з причини невідповідності закупівельних цін рівню фактичних витрат на її виробництво та низького рівня продуктивності тварин. Також є зачатковим розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства з використанням енергоощадних технологій виробництва, яке б могло забезпечувати одержання більш дешевої високоякісної яловичини.

Вітчизняні аграрні економісти вважають, що для ліквідації дефіциту виробництва молока та яловичини, показники якого наведено у табл. 3, підвищення якості та створення експортного потенціалу виробництва продукції необхідно:

- збільшити виробництво молока з 11,2 млн. т до 15,4 млн. т у 2015 р. і 18-20 млн. т у 2020-2023 рр., реалізацію яловичини в живій масі – до 1,02 млн. т, у забійній масі – до 0,6 млн. т у 2015 р. і 1,2-1,3 млн. т у живій та 0,7-0,8 млн. т у забійній масі до 2020-2023 рр.;

- наростити поголів’я корів з 2,63 млн. до 2,72 млн. корів, переважно за рахунок сільгосппідприємств з 0,59 до 0,79 тис. гол. до 2015 р. і до 0,9-1,0 млн. голів у 2020-2023 роках.

Табл. 3. Фактичне і необхідне виробництво продукції молочного скотарства, тис. тонн

Продукція

Фактичне виробництво (2012 р.)

Потреба згідно нормати-вів МОЗ

Дефіцит до норми спожи-вання

Сільгосппідприєм-ства

господар-ства населення

всього

Молоко

2540

8849

11389

17480

-6091

Яловичина

97

302

399

1440

-1041

Досягнення цих показників може бути здійснено шляхом використання:

а) інтенсивних, конкурентоздатних порід і типів та сучасної системи селекційно-племінної роботи з ними, що включає селекцію за генами кількісних ознак, спрямовану на підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності до 8-9 тис. кг молока від корови за рік, приріст живої маси молодняка молочних порід до 900-1000 г, а м’ясних – до 1300-1500 г за добу;

б) біотехнологій репродукції, що забезпечують одержання виходу телят на рівні 85-87 голів у розрахунку на 100 корів; селективних технологій сперми, що забезпечують одержання 95-97% приплоду запланованої статі; широкого застосування ембріотрансферу в якості репродуктивної технології племінної молочної худоби;

в) сучасних індустріальних технологій утримання та експлуатації тварин з високою концентрацією поголів’я в сільгосппідприємствах та частково механізованих технологій і кооперативної системи заготівлі молока і забою тварин в селянських господарствах;

г) пріоритетних та економічно доцільних в сучасних природно-кліматичних умовах кормових культур, застосуванні сучасних технологій їх заготівлі, зберігання та роздавання тваринам, використанні концентрованих кормів виключно у вигляді комбікормів, запровадженні нових методологій нормування живлення;

д) гармонізованих з вимогами світового ринку систем забезпечення якості продукції та збереження здоров’я тварин.

Деталізувати деякі з окреслених тез ми спробуємо в наступних номерах нашого журналу.

Ольга МОРОЗОВА,

за матеріалами НААН





Схожі новини
  • Виробництво збільшилось
  • В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
  • Україна в 2012 році може збільшити виробництво молока майже на 2%
  • Херсонська ОДА: Виробництво тваринницької продукції зросло на 4,5%
  • Виробництво молока на Дніпропетровщині зросло за рахунок збільшення продуктивності корів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.